Белград, 30 липня 2004 – Пiсля повiтряних ударiв НАТО, тодiшнiй белградський режим подав Мiжнародному судовi з прав людини в Гаазi позов проти восьми країн-членiв Альянсу, вимагаючи вiдшкодування. А уряди Хорватiї та Боснiї i Герцеговини перед тим же судом порушили справу проти колишньої Югославiї. Вони обвинувачують її в агресiї та в скоєннi геноциду та вимагають вiдшкодування.
Тим часом змiнилися влади i в Белградi i в Загребi та Сараєвi. Змiнилася і їхня полiтика. Уряд Сербiї i Чорногорiї заявив про намiр вступити до програми НАТО “Партнерство заради миру”. З Брюсселя вiдповiли, що прийом обумовлений вiдкликанням позову проти країн, що брали участi у повiтряних ударах. Пiд час недавнього вiзиту до Сполучених Штатiв президентовi Сербiї Борису Тадичу вiдверто сказали, що позов Белграда несумiсний з його бажанням спiвпрацювати з НАТО та Європейським союзом. Коментуючи таку вимогу, Тадич згодом сказав, що було б найкраще, якщо б белградська влада вiдкликала позов проти НАТО, а уряди в Загребi й Сараєвi відкликали свої позови проти Белграда.
Однак сербськi нацiоналiсти не хочуть i чути про вiдкликання позову. За їхніми словами, агресори повиннi нести вiдповiдальнiсть за свої вчинки. Ультранацiоналiстична Радикальна партiя навiть вимагає скликання надзвичайної сесiї парламенту й ухвалення резолюцiї про те, що Сербiя нiколи не зречеться своїх вимог.
Уряд Хорватiї досi офiцiйно не коментував сербської пропозицiї. Хорватська преса називає її неприйнятною й зазначає, що Хорватiя була жертвою , її не цiкавлять вiдносини Белграда й НАТО. А голова Президiї Боснiї i Герцеговини Сулейман Тихич каже, що Сараєво нiколи не вiдкличе свого позову.
З огляду на факт, що країни регiону перебувають пiд певним наглядом мiжнародного спiвтовариства, окремi оглядачi припускають, що сторони згодом будуть змушенi дiйти компромiсу. Перший крок ймовiрно зробить Белград, оскiльки Сербiї конче потрiбна повна нормалiзацiя вiдносин iз Заходом.
Тим часом змiнилися влади i в Белградi i в Загребi та Сараєвi. Змiнилася і їхня полiтика. Уряд Сербiї i Чорногорiї заявив про намiр вступити до програми НАТО “Партнерство заради миру”. З Брюсселя вiдповiли, що прийом обумовлений вiдкликанням позову проти країн, що брали участi у повiтряних ударах. Пiд час недавнього вiзиту до Сполучених Штатiв президентовi Сербiї Борису Тадичу вiдверто сказали, що позов Белграда несумiсний з його бажанням спiвпрацювати з НАТО та Європейським союзом. Коментуючи таку вимогу, Тадич згодом сказав, що було б найкраще, якщо б белградська влада вiдкликала позов проти НАТО, а уряди в Загребi й Сараєвi відкликали свої позови проти Белграда.
Однак сербськi нацiоналiсти не хочуть i чути про вiдкликання позову. За їхніми словами, агресори повиннi нести вiдповiдальнiсть за свої вчинки. Ультранацiоналiстична Радикальна партiя навiть вимагає скликання надзвичайної сесiї парламенту й ухвалення резолюцiї про те, що Сербiя нiколи не зречеться своїх вимог.
Уряд Хорватiї досi офiцiйно не коментував сербської пропозицiї. Хорватська преса називає її неприйнятною й зазначає, що Хорватiя була жертвою , її не цiкавлять вiдносини Белграда й НАТО. А голова Президiї Боснiї i Герцеговини Сулейман Тихич каже, що Сараєво нiколи не вiдкличе свого позову.
З огляду на факт, що країни регiону перебувають пiд певним наглядом мiжнародного спiвтовариства, окремi оглядачi припускають, що сторони згодом будуть змушенi дiйти компромiсу. Перший крок ймовiрно зробить Белград, оскiльки Сербiї конче потрiбна повна нормалiзацiя вiдносин iз Заходом.