Донецьк, 6 серпня 2004 - На політичному небосхилі зірка Володимира Щербаня засяяла в 1991 році, коли мером Донецька став колишній директора шахти імені Засядька Юхим Звягільський. На той час Щербань очолював Донецький універмаг „Україна”, розташований неподалік від цієї шахти у Київському районі обласного центру.
Звягільський, очоливши Донецький міськвиконком, не забув давнього знайомого і запропонував Щербаню крісло свого заступника, який мав опікуватися торгівлею в місті.
Із від’їздом Звягільського до Києва, Щербань розпочав власну політичну кар’єру. Після запровадження в Україні обласних держадміністрацій, голови яких у ті часи були виборними, Володимир Щербань висунув свою кандидатуру на цю посаду й переміг на виборах.
Це були часи становлення так званого донецького клану, яке супроводжувалося постійними розстрілами в центрі Донецька представників конкуруючих бізнес-угруповань. Упродовж короткого часу в руках двох Щербанів - губернатора Володимира та його однофамільця Євгена - була зосереджена значна частка донецького промислового потенціалу. Після того, як восени 1996 року на стадіоні „Шахтар” від вибуху пластикової бомби загинув Ахать Брагін, більше відомий під прізвиськом Алік Грек, влада Володимира Щербаня в регіоні зміцніла остаточно. Область для двох Щербанів була вже замалою, й Євген Щербань кілька разів публічно проголошував, що новітні донецькі можновладці бачать наступним президентом України тільки Володимира Щербаня.
Але мріям про донецького президента прийшов кінець після розстрілу в Донецькому аеропорту Євгена Щербаня, який повертався власним літаком зі святкування в Москві дня народження Йосипа Кобзона. Це трапилося невдовзі після призначення на посаду прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, який досить прохолодно ставився до донецького клану. Володимир Щербань був знятий з посади губернатора й деякий час перебував на території Польщі. Після його повернення на Україну очолювана ним Ліберальна партія України поступово втратила вплив, а сам Володимир Щербань перейшов у оточення Леоніда Кучми. Далі Володимир Щербань знову стає губернатором. Але на цей раз від очолив обласну державну адміністрацію Сумської області, залишивши свій донецький бізнес синові Артему.
Записи розмов, зроблені в кабінеті Президента України колишнім майором держохорони Миколою Мельниченком, містять колоритну розмову між фігурантами з голосами, схожими на голоси Леоніда Кучми та Володимира Щербаня. Людина з голосом, схожим на голос Володимира Щербаня, пропонує віддати співрозмовникові 25% і одну золоту акцію Сумського виробничого об’єднання „Хімпром”.
„Хай дітям і онукам буде, це все рівно життя, Леонид Данилович, - каже фігурант з голосом сумського губернатора, - я все рівно Вам вдячний повинен бути за роботу”.
Володимир Щербань не раз піддавався гострій критиці як у пресі, та і з трибуни Верховної Ради. Опоненти не раз звинувачували його в зловживаннях владою та в корупційних зв’язках. Але відданість Президентові надійно оберігає сумського губернатора від будь-яких недоброзичливців.
Звягільський, очоливши Донецький міськвиконком, не забув давнього знайомого і запропонував Щербаню крісло свого заступника, який мав опікуватися торгівлею в місті.
Із від’їздом Звягільського до Києва, Щербань розпочав власну політичну кар’єру. Після запровадження в Україні обласних держадміністрацій, голови яких у ті часи були виборними, Володимир Щербань висунув свою кандидатуру на цю посаду й переміг на виборах.
Це були часи становлення так званого донецького клану, яке супроводжувалося постійними розстрілами в центрі Донецька представників конкуруючих бізнес-угруповань. Упродовж короткого часу в руках двох Щербанів - губернатора Володимира та його однофамільця Євгена - була зосереджена значна частка донецького промислового потенціалу. Після того, як восени 1996 року на стадіоні „Шахтар” від вибуху пластикової бомби загинув Ахать Брагін, більше відомий під прізвиськом Алік Грек, влада Володимира Щербаня в регіоні зміцніла остаточно. Область для двох Щербанів була вже замалою, й Євген Щербань кілька разів публічно проголошував, що новітні донецькі можновладці бачать наступним президентом України тільки Володимира Щербаня.
Але мріям про донецького президента прийшов кінець після розстрілу в Донецькому аеропорту Євгена Щербаня, який повертався власним літаком зі святкування в Москві дня народження Йосипа Кобзона. Це трапилося невдовзі після призначення на посаду прем’єр-міністра України Павла Лазаренка, який досить прохолодно ставився до донецького клану. Володимир Щербань був знятий з посади губернатора й деякий час перебував на території Польщі. Після його повернення на Україну очолювана ним Ліберальна партія України поступово втратила вплив, а сам Володимир Щербань перейшов у оточення Леоніда Кучми. Далі Володимир Щербань знову стає губернатором. Але на цей раз від очолив обласну державну адміністрацію Сумської області, залишивши свій донецький бізнес синові Артему.
Записи розмов, зроблені в кабінеті Президента України колишнім майором держохорони Миколою Мельниченком, містять колоритну розмову між фігурантами з голосами, схожими на голоси Леоніда Кучми та Володимира Щербаня. Людина з голосом, схожим на голос Володимира Щербаня, пропонує віддати співрозмовникові 25% і одну золоту акцію Сумського виробничого об’єднання „Хімпром”.
„Хай дітям і онукам буде, це все рівно життя, Леонид Данилович, - каже фігурант з голосом сумського губернатора, - я все рівно Вам вдячний повинен бути за роботу”.
Володимир Щербань не раз піддавався гострій критиці як у пресі, та і з трибуни Верховної Ради. Опоненти не раз звинувачували його в зловживаннях владою та в корупційних зв’язках. Але відданість Президентові надійно оберігає сумського губернатора від будь-яких недоброзичливців.
