Аудіозапис програми:
Київ, 9 cерпня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас!
В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
“І насниться вночі рубероїд, і всміхнеться на кутні небо і місяць, і завиєш на нього, товстий, нецікавий і лисий. І спінжак не врятує од суспільного страму, і згадаєш тоді, чий ти правнук поганий. Вийде прадід з портрету, кремезний і дуже страшний, гляне в очі – в півнеба блискавка гахне. В правій руці – шаблюка, в лівій – кадило, буде корчитись страшно твоє бездиханнеє тіло...”
В таких ось словесах волохатих лякає трепетного обивателя якийсь блукалець липкими хащами “Павутини”. І дарма...
Дядька нашого віршами цими не візьмеш. Не боїться їжак голої дупи, і край. Не боїться він і кийків міліцейських.
“На кожен кийок, - муркає дядько, - у нас щось під стріхою пріє”.
Але усе то те неофіційна частина нашого з вами радіобалюнку, бо Інтернет, як повідав один розумний чоловік, подібний до “забора”. Чого там тільки не прочитаєш.
Інша річ офіційна “Павутина”. Зокрема гарний веб-сайт Верховної Ради, десятиліття якого нещодавно святкували наші власть імущі співгромадяни.
Ну, а про те, як виглядає та чим живе ювіляр розповість нам Сергій Грабовський.
Сергій Грабовський
www.rada.gov.ua - такою є адреса ювіляра.
Щоправда, цього року у нього з‘явився дублер - gska2.rada.gov.ua. Працюють обидва.
Ви можете знайти на них дані про персональний склад депутатських фракцій та груп, про їхніх керівників, про телефони та електронні адреси всіх структур Верховної Ради. І, звичайно, про законопроекти, які розглядає парламент.
На форум нового сайту зайти не вдалося. А жаль, адже на подібних форумах можна було б прочитати, що саме думає ком‘ютеризований народ про своїх законодавців.
”Брати Гадюкіни”
Хто це мамо? Мамо, хто це? Наркомани на городі, наркомани на городі, наркомани на городі...
Сергій Грабовський
На старому сайті передбачені місця для веб-сторінок усіх парламентських комітетів та фракцій.
Утім, з-поміж фракцій тільки урядові “Регіони України” скористалися із наданої їм можливості і навіть періодично оновлюють матеріали на своїй сторінці.
Комітети представлені значно ширше: на сайті Верховної Ради представлені веб-сторінки майже половини з-поміж них, а саме восьми.
Правда, час літніх відпусток наклав відбиток на ці веб-сторінки. Скажімо, Комітет з питань свободи слова та інформації останній раз виходив з посланням в Інтернет-простір 10-го червня, Комітет з питань нацбезпеки та оборони – 7 липня. А от для веб-сторінки Бюджетного комітету, очолюваного Петром Порошенком, наче і не існує канікул – він працює в постійному режимі.
Звучить пісня
Україна – це ми, Україна – це ми. Самогубців не хоронять Із нормальними людьми...
Сергій Грабовський
З обох парламентських сайтів можна “перестрибнути” на сайт українського омбудсмена Ніни Карпачової.
На жаль, чимало рубрик цього сайту тривалий час перебувають у стадії розробки, отож щось дізнатися про діяльність Уповноваженого з прав людини можна хіба що з коротких повідомлень її прес-служби.
Новий сайт Верховної Ради дає можливість виходу на Інтернет-служби інших структур української влади, а також на сайти парламентів інших держав та міжнародних парламентських організацій.
Щоправда, остання послуга чомусь вперто не хоче працювати, але, може, це тому, що зараз буяє час відпусток?
Андрій Охрімович
На форумах “Українського порталу” постала тема: “Чи є урядом нинішня влада?”
Те що вона – влада, ні в кого сумнівів не викликає. Але як ця влада править?
Сумські події крім усього іншого перевірили її на цю непересічну здатність. Результати невтішні, як для влади, так і для громадян. Міліція вкотре виявилась надто тупим інструментом для вирішення тонких питань права на вищу освіту.
Один з відвідувачів пише: “Жорстокість – це коли ніщо інше не працює. Насправді у цьому світі не так уже й часто є необхідність бути жорстоким. Дипломатія задіяна регулярніше. Але то вже про рівень розвитку”.
І про нього свідчать незграбні заклики влади боротися з так званим інформаційним “беспрєдєлом”. В тому числі з Інтернетом, як розсадником порнографії.
Далі, згідно карколомної логіки, у порнуху загорнули опозиційні сайти. Найбільше дісталося “Майдан.Орг”.
Втім, ця відстала та морально застаріла передвиборча риторика од дядька нашого відскакує, як горох од стіни.
Про віртуальну “Палату №6” і говорити нічого. З пацієнтами там не таке траплялося.
Решта інформації в медичному журналі медбрата Віктора Недоступа.
Віктор Недоступ
Відвідувачі форумів українського порталу, прочитавши повідомлення про те, що Україна вирвалася на перше місце у Європі по темпам зростання економіки, дружно загорлали: “Нє! Ну це вже вопше!”
Однак автор за підписом ЕлФокс із загальною думкою не погодився. “А я вірю, – пише він і пояснює, – в Україні вісімдесят відсотків власності належить двом відсоткам населення. От ці два відсотки нарощують темпи свого розвитку, а все інше населення... Самі розумієте...”
Дискусію перебило повідомлення адміністратора форуму про те, що сумських студентів заарештовано.
Такий собі Центрум додав: “У такий спосіб наша славна міліція збирає електорат під прапори Януковича. Застав міліціонера Богові молитися...”
Персонаж на ім’я Фреді здивований незграбним пропагандистським оформленням дій міліції та адмінресурсу: “Чому нічого не говорять про те, за що їх заарештували? Ну там, вбили когось, побили всіх міліціонерів, підірвали декілька хат?”
“Ну як же, – іронізує дописувач за підписом Свій, – це ж потенційні вбивці, наркомани та наркоділери. Наша славетна міліція вже над цією версією працює”.
На форумі “Української правди” замислились: “З ким воює міліція?”
Автор за підписом “С” запитує: “Студенти, які мирним шляхом вимагають захисту своїх прав, – злочинці? А продажні менти захищають злодіїв у законі: Кучму, Януковича, Азарова, Білоконя, Смєшка, Зінчука, Суркіса, Ахмєтова та всіх іншіх!” (Далі йдуть сорок вісім знаків оклику).
Йому авторитетно відповідає дописувач за підписом ВВ: “Не всіх перерахував. За кожним з них ховається сотня жирнозадих з розгодованими мордами холуїв”.
Такий собі Дрейк відзначає: “Вчора дивився “1+1”. Про події у Сумах ні гу-гу...”
Персонаж на прізвисько Козак робить висновок: “Значить бояться... Хто його знає, як воно у майбутньому поверне...”
На сайті “Фор-Ю-Ей” студентську тему обговорюють у свій спосіб. Такий собі Енді висловлює свою думку стосовно злиття різних вузів у один централізований: “Такого навіть за комуністів зразка 1991-го року не було. Якби мій політехнічний зкліщили з якимось парнокопитним, я б також бунтував”.
Дописувач на прізвисько Телепень так прокоментував реакцію нині діючого прем’єр-міністра на події (мовляв, суто політична акція): “Я думаю, що при хорошому підході цей конфлікт гикнеться Януковичу сильніше його темного минулого та сучасного”.
А на форумах “Майдан.Орг.” обговорюють нагородження Кінаха з рук Гаранта Орденом.
“Тов.Папік планує зробити прем’єром себе або когось типу Кінаха,” – пише такий собі Товариш Маузер. І пояснює роль Януковича: “Досвідчені товариші у глибині сибірських руд при втечі з табору беруть молодого, відгодованого, крепкого, слухняного та без зайвих завилин у мізках, щоб до середини тягнув на горбу речі, а потім молодого та “упітанного” з’їдають перед залишком важкої дороги”.
Андрій Охрімович
Що б там не казали “нострадамуси-політологи”, а Європейський Союз розширюється. Усе то те попри організаційні негаразди, які у порівнянні з українськими виглядають кумедними казусами.
Пропорційно шириться й інформаційне забезпечення в Інтернеті, яке у свою чергу поки що не йде в жодне порівняння з подібним забезпеченням в Україні. Це так, до слова прийшлося...
Тепер на оновленому сайті europa.eu.int на усіх мовах держав-членів Євросоюзу можна знайти повідомлення про життя країн ЄС, діяльність Європарламенту, Європейської комісії тощо.
Моя колега Богдана Костюк, завітавши на англомовну версію сайту, склала своє враження про повсякденне життя Євросоюзу.
Богдана Костюк
Серпень – це місяць відпусток більшості чиновників усіляких ЄСівських інституцій, тому новини з сайту europa.eu.int стосуються головним чином повідомлень про життя тієї чи іншої держави, яка належить до “Союзу непорушного”, тобто Європейського Союзу.
Особливою популярністю користуються інформації стосовно туристичних “родзинок” і маршрутів для подорожей: це і нові готелі для пересічного представника середнього класу Німеччини чи Австрії, які пропонує новий член ЄС, Словенія, на узбережжі Адріатичного моря; це і екскурсії до палаців і фортець інших новачків ЄС: Польщі і Чехії; це і рок-фестиваль у серці угорської столиці, Будапешта; і можливість пожити тиждень на природі на естонській фермі.
Але щоб мандрівник не скучив за повсякденням, на сайті публікуються фінансово-економічні повідомлення.
Так, нагадується, що ЄС після свого розширення став найбільшим у світі безбар’єрним спільним ринком, який, тим не менше, залишається відкритим і для третіх держав.
Водночас, ЄС з його 450-мільйонним населенням найбільший на планеті ринок збуту. Там споживаються товари, вироблені майже в усіх куточках земної кулі... що робить ЄС потужним глобалізаційним центром.
“Від глобалізації не втечеш,” - роблять висновки аналітики Європейської комісії, тому що, проживаючи, наприклад, у Брюсселі, ви можете отримати працю в Амстердамі чи Лондоні, а відпочивати їздити на гірськолижні курорти Австрії чи на море на південь Франції чи Італії.
На жаль, на ЄСівському сайті Україна майже не присутня ні як економічний партнер, ні як можливий туристичний центр.
Україна згадувалась лише одного разу: у повідомленні про міжнародну наукову конференцію, присвячену місцю української держави у розширеній Європі. Конференцію організували політологічні центри ЄС, Росії та США... без допомоги офіційного Києва.
Андрій Охрімович
З наближенням виборів повітря набрякає адреналіном. Ведеш зизим оком в бік інформаційних повідомлень і гальмуєш, якщо не на “бетеері” перед Центрвиборчкомом так на сумських подіях залипаєш. Останні нагадують партизанські дії із захопленням “табору”, проривами, рейдами та польовими умовами.
Інтригу посилюють деякі прогнози, на які останнім часом не скупляться вітчизняні політики. Дехто своєрідним днем “Ч” називає День Незалежності, комусь шкура терпне з інших причин.
Словом, екстрена, і як завжди, в “Павутині” з Павлом Вольвачем на чолі.
Павло Вольвач
Якщо ви ще слідкуєте за перебігом передвиборчої президентської кампанії, а не втекли в ліс по гриби чи на сільську пасіку на все літо, то це саме для вас. Тобто для тих громадян, хто збирається йти на вибори, а сам цей процес уявляє простим, як двері: прийти і обрати одного із наявних ...надцяти кандидатів.
Виявляється, не все так просто. Принаймні, про це давно натякали політтехнологи і політики, а ось тепер вже даються й чіткі прогнози.
В ролі Касандри від політики наразі виступив народний депутат України Юрій Луценко. Він заявив, що чинний Президент Леонід Кучма в своєму зверненні до народу 24-го серпня 2004-го року, в День Незалежності, оголосить про свою відставку.
“Ну то й що?” – можливо, спитає хтось. Він же все рівно не висувався кандидатом на наступне президентство.
“Е-е, ні, не все так просто,” – стверджує втаємничений нардеп. За таким сценарієм, на думку пана Луценка, здійснюється хід на підтримку нинішнього прем’єр-міністра Віктора Януковича, котрий, за Конституцією України, муситиме виконувати обов’язки Президента.
А, отже, подібна режисура тиснутиме на виборця, котрі можуть зневіритися в справедливому підрахунку голосів і не прийти на вибори, тоді як їхні голоси використають для фальсифікацій.
Правда це чи ні – зачекаймо два тижні. А сам же Леонід Данилович святкує сьогодні в Криму свій день народження і, як повідомляється в мережі, в родинному колі співатиме під гітару свою улюблену – “Пісню командировочного”.
Завтра до нього має приєднатися президент Грузії Михаїл Саакашвілі. Які сценарії це потягне за собою, і якої заведуть дуетом обидва лідери – прогнозів поки що немає.
Андрій Охрімович
І на завершення їдна маленька порада правоохоронцям од їдного маленького користувача “Павутинкою”.
“Не чіпайте дітей, бо од гніву материнського жоден “бронєжилєт” нікого ще не рятував”.
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Михайло Петренко.
Всього вам доброго! Зустрінемось через тиждень!
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
Київ, 9 cерпня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас!
В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
“І насниться вночі рубероїд, і всміхнеться на кутні небо і місяць, і завиєш на нього, товстий, нецікавий і лисий. І спінжак не врятує од суспільного страму, і згадаєш тоді, чий ти правнук поганий. Вийде прадід з портрету, кремезний і дуже страшний, гляне в очі – в півнеба блискавка гахне. В правій руці – шаблюка, в лівій – кадило, буде корчитись страшно твоє бездиханнеє тіло...”
В таких ось словесах волохатих лякає трепетного обивателя якийсь блукалець липкими хащами “Павутини”. І дарма...
Дядька нашого віршами цими не візьмеш. Не боїться їжак голої дупи, і край. Не боїться він і кийків міліцейських.
“На кожен кийок, - муркає дядько, - у нас щось під стріхою пріє”.
Але усе то те неофіційна частина нашого з вами радіобалюнку, бо Інтернет, як повідав один розумний чоловік, подібний до “забора”. Чого там тільки не прочитаєш.
Інша річ офіційна “Павутина”. Зокрема гарний веб-сайт Верховної Ради, десятиліття якого нещодавно святкували наші власть імущі співгромадяни.
Ну, а про те, як виглядає та чим живе ювіляр розповість нам Сергій Грабовський.
Сергій Грабовський
www.rada.gov.ua - такою є адреса ювіляра.
Щоправда, цього року у нього з‘явився дублер - gska2.rada.gov.ua. Працюють обидва.
Ви можете знайти на них дані про персональний склад депутатських фракцій та груп, про їхніх керівників, про телефони та електронні адреси всіх структур Верховної Ради. І, звичайно, про законопроекти, які розглядає парламент.
На форум нового сайту зайти не вдалося. А жаль, адже на подібних форумах можна було б прочитати, що саме думає ком‘ютеризований народ про своїх законодавців.
”Брати Гадюкіни”
Хто це мамо? Мамо, хто це? Наркомани на городі, наркомани на городі, наркомани на городі...
Сергій Грабовський
На старому сайті передбачені місця для веб-сторінок усіх парламентських комітетів та фракцій.
Утім, з-поміж фракцій тільки урядові “Регіони України” скористалися із наданої їм можливості і навіть періодично оновлюють матеріали на своїй сторінці.
Комітети представлені значно ширше: на сайті Верховної Ради представлені веб-сторінки майже половини з-поміж них, а саме восьми.
Правда, час літніх відпусток наклав відбиток на ці веб-сторінки. Скажімо, Комітет з питань свободи слова та інформації останній раз виходив з посланням в Інтернет-простір 10-го червня, Комітет з питань нацбезпеки та оборони – 7 липня. А от для веб-сторінки Бюджетного комітету, очолюваного Петром Порошенком, наче і не існує канікул – він працює в постійному режимі.
Звучить пісня
Україна – це ми, Україна – це ми. Самогубців не хоронять Із нормальними людьми...
Сергій Грабовський
З обох парламентських сайтів можна “перестрибнути” на сайт українського омбудсмена Ніни Карпачової.
На жаль, чимало рубрик цього сайту тривалий час перебувають у стадії розробки, отож щось дізнатися про діяльність Уповноваженого з прав людини можна хіба що з коротких повідомлень її прес-служби.
Новий сайт Верховної Ради дає можливість виходу на Інтернет-служби інших структур української влади, а також на сайти парламентів інших держав та міжнародних парламентських організацій.
Щоправда, остання послуга чомусь вперто не хоче працювати, але, може, це тому, що зараз буяє час відпусток?
Андрій Охрімович
На форумах “Українського порталу” постала тема: “Чи є урядом нинішня влада?”
Те що вона – влада, ні в кого сумнівів не викликає. Але як ця влада править?
Сумські події крім усього іншого перевірили її на цю непересічну здатність. Результати невтішні, як для влади, так і для громадян. Міліція вкотре виявилась надто тупим інструментом для вирішення тонких питань права на вищу освіту.
Один з відвідувачів пише: “Жорстокість – це коли ніщо інше не працює. Насправді у цьому світі не так уже й часто є необхідність бути жорстоким. Дипломатія задіяна регулярніше. Але то вже про рівень розвитку”.
І про нього свідчать незграбні заклики влади боротися з так званим інформаційним “беспрєдєлом”. В тому числі з Інтернетом, як розсадником порнографії.
Далі, згідно карколомної логіки, у порнуху загорнули опозиційні сайти. Найбільше дісталося “Майдан.Орг”.
Втім, ця відстала та морально застаріла передвиборча риторика од дядька нашого відскакує, як горох од стіни.
Про віртуальну “Палату №6” і говорити нічого. З пацієнтами там не таке траплялося.
Решта інформації в медичному журналі медбрата Віктора Недоступа.
Віктор Недоступ
Відвідувачі форумів українського порталу, прочитавши повідомлення про те, що Україна вирвалася на перше місце у Європі по темпам зростання економіки, дружно загорлали: “Нє! Ну це вже вопше!”
Однак автор за підписом ЕлФокс із загальною думкою не погодився. “А я вірю, – пише він і пояснює, – в Україні вісімдесят відсотків власності належить двом відсоткам населення. От ці два відсотки нарощують темпи свого розвитку, а все інше населення... Самі розумієте...”
Дискусію перебило повідомлення адміністратора форуму про те, що сумських студентів заарештовано.
Такий собі Центрум додав: “У такий спосіб наша славна міліція збирає електорат під прапори Януковича. Застав міліціонера Богові молитися...”
Персонаж на ім’я Фреді здивований незграбним пропагандистським оформленням дій міліції та адмінресурсу: “Чому нічого не говорять про те, за що їх заарештували? Ну там, вбили когось, побили всіх міліціонерів, підірвали декілька хат?”
“Ну як же, – іронізує дописувач за підписом Свій, – це ж потенційні вбивці, наркомани та наркоділери. Наша славетна міліція вже над цією версією працює”.
На форумі “Української правди” замислились: “З ким воює міліція?”
Автор за підписом “С” запитує: “Студенти, які мирним шляхом вимагають захисту своїх прав, – злочинці? А продажні менти захищають злодіїв у законі: Кучму, Януковича, Азарова, Білоконя, Смєшка, Зінчука, Суркіса, Ахмєтова та всіх іншіх!” (Далі йдуть сорок вісім знаків оклику).
Йому авторитетно відповідає дописувач за підписом ВВ: “Не всіх перерахував. За кожним з них ховається сотня жирнозадих з розгодованими мордами холуїв”.
Такий собі Дрейк відзначає: “Вчора дивився “1+1”. Про події у Сумах ні гу-гу...”
Персонаж на прізвисько Козак робить висновок: “Значить бояться... Хто його знає, як воно у майбутньому поверне...”
На сайті “Фор-Ю-Ей” студентську тему обговорюють у свій спосіб. Такий собі Енді висловлює свою думку стосовно злиття різних вузів у один централізований: “Такого навіть за комуністів зразка 1991-го року не було. Якби мій політехнічний зкліщили з якимось парнокопитним, я б також бунтував”.
Дописувач на прізвисько Телепень так прокоментував реакцію нині діючого прем’єр-міністра на події (мовляв, суто політична акція): “Я думаю, що при хорошому підході цей конфлікт гикнеться Януковичу сильніше його темного минулого та сучасного”.
А на форумах “Майдан.Орг.” обговорюють нагородження Кінаха з рук Гаранта Орденом.
“Тов.Папік планує зробити прем’єром себе або когось типу Кінаха,” – пише такий собі Товариш Маузер. І пояснює роль Януковича: “Досвідчені товариші у глибині сибірських руд при втечі з табору беруть молодого, відгодованого, крепкого, слухняного та без зайвих завилин у мізках, щоб до середини тягнув на горбу речі, а потім молодого та “упітанного” з’їдають перед залишком важкої дороги”.
Андрій Охрімович
Що б там не казали “нострадамуси-політологи”, а Європейський Союз розширюється. Усе то те попри організаційні негаразди, які у порівнянні з українськими виглядають кумедними казусами.
Пропорційно шириться й інформаційне забезпечення в Інтернеті, яке у свою чергу поки що не йде в жодне порівняння з подібним забезпеченням в Україні. Це так, до слова прийшлося...
Тепер на оновленому сайті europa.eu.int на усіх мовах держав-членів Євросоюзу можна знайти повідомлення про життя країн ЄС, діяльність Європарламенту, Європейської комісії тощо.
Моя колега Богдана Костюк, завітавши на англомовну версію сайту, склала своє враження про повсякденне життя Євросоюзу.
Богдана Костюк
Серпень – це місяць відпусток більшості чиновників усіляких ЄСівських інституцій, тому новини з сайту europa.eu.int стосуються головним чином повідомлень про життя тієї чи іншої держави, яка належить до “Союзу непорушного”, тобто Європейського Союзу.
Особливою популярністю користуються інформації стосовно туристичних “родзинок” і маршрутів для подорожей: це і нові готелі для пересічного представника середнього класу Німеччини чи Австрії, які пропонує новий член ЄС, Словенія, на узбережжі Адріатичного моря; це і екскурсії до палаців і фортець інших новачків ЄС: Польщі і Чехії; це і рок-фестиваль у серці угорської столиці, Будапешта; і можливість пожити тиждень на природі на естонській фермі.
Але щоб мандрівник не скучив за повсякденням, на сайті публікуються фінансово-економічні повідомлення.
Так, нагадується, що ЄС після свого розширення став найбільшим у світі безбар’єрним спільним ринком, який, тим не менше, залишається відкритим і для третіх держав.
Водночас, ЄС з його 450-мільйонним населенням найбільший на планеті ринок збуту. Там споживаються товари, вироблені майже в усіх куточках земної кулі... що робить ЄС потужним глобалізаційним центром.
“Від глобалізації не втечеш,” - роблять висновки аналітики Європейської комісії, тому що, проживаючи, наприклад, у Брюсселі, ви можете отримати працю в Амстердамі чи Лондоні, а відпочивати їздити на гірськолижні курорти Австрії чи на море на південь Франції чи Італії.
На жаль, на ЄСівському сайті Україна майже не присутня ні як економічний партнер, ні як можливий туристичний центр.
Україна згадувалась лише одного разу: у повідомленні про міжнародну наукову конференцію, присвячену місцю української держави у розширеній Європі. Конференцію організували політологічні центри ЄС, Росії та США... без допомоги офіційного Києва.
Андрій Охрімович
З наближенням виборів повітря набрякає адреналіном. Ведеш зизим оком в бік інформаційних повідомлень і гальмуєш, якщо не на “бетеері” перед Центрвиборчкомом так на сумських подіях залипаєш. Останні нагадують партизанські дії із захопленням “табору”, проривами, рейдами та польовими умовами.
Інтригу посилюють деякі прогнози, на які останнім часом не скупляться вітчизняні політики. Дехто своєрідним днем “Ч” називає День Незалежності, комусь шкура терпне з інших причин.
Словом, екстрена, і як завжди, в “Павутині” з Павлом Вольвачем на чолі.
Павло Вольвач
Якщо ви ще слідкуєте за перебігом передвиборчої президентської кампанії, а не втекли в ліс по гриби чи на сільську пасіку на все літо, то це саме для вас. Тобто для тих громадян, хто збирається йти на вибори, а сам цей процес уявляє простим, як двері: прийти і обрати одного із наявних ...надцяти кандидатів.
Виявляється, не все так просто. Принаймні, про це давно натякали політтехнологи і політики, а ось тепер вже даються й чіткі прогнози.
В ролі Касандри від політики наразі виступив народний депутат України Юрій Луценко. Він заявив, що чинний Президент Леонід Кучма в своєму зверненні до народу 24-го серпня 2004-го року, в День Незалежності, оголосить про свою відставку.
“Ну то й що?” – можливо, спитає хтось. Він же все рівно не висувався кандидатом на наступне президентство.
“Е-е, ні, не все так просто,” – стверджує втаємничений нардеп. За таким сценарієм, на думку пана Луценка, здійснюється хід на підтримку нинішнього прем’єр-міністра Віктора Януковича, котрий, за Конституцією України, муситиме виконувати обов’язки Президента.
А, отже, подібна режисура тиснутиме на виборця, котрі можуть зневіритися в справедливому підрахунку голосів і не прийти на вибори, тоді як їхні голоси використають для фальсифікацій.
Правда це чи ні – зачекаймо два тижні. А сам же Леонід Данилович святкує сьогодні в Криму свій день народження і, як повідомляється в мережі, в родинному колі співатиме під гітару свою улюблену – “Пісню командировочного”.
Завтра до нього має приєднатися президент Грузії Михаїл Саакашвілі. Які сценарії це потягне за собою, і якої заведуть дуетом обидва лідери – прогнозів поки що немає.
Андрій Охрімович
І на завершення їдна маленька порада правоохоронцям од їдного маленького користувача “Павутинкою”.
“Не чіпайте дітей, бо од гніву материнського жоден “бронєжилєт” нікого ще не рятував”.
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Михайло Петренко.
Всього вам доброго! Зустрінемось через тиждень!
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
