Радіо Свобода – 50 років, і нічого не поробиш: не втекти мені від власних почуттів. Почав я слухати передачі ще 1964- го року – саме в дні усунення Хрущова. Тоді я не повірив вухам своїм. Я не вірив, що десь люди можуть говорити вголос інакше. Це був шок, який і досі пам’ятається. Звісно, не мислилось тоді, що прийде час - і я сам сидітиму перед мікрофоном. А час-таки прийшов, і я потрапив на Радіо Свобода і уже майже двадцять п’ять років живу в Українській редакції. Так і не помітив як посивів і став ветераном – за навалою подій, за хвилями потрясінь.
Чого-чого, а подій і потрясінь Україні, як і світові, не бракувало. Нам можна закинути багато речей, де в чому ми не були на рівні, дещо не прозвучало так проникливо, як цього вимагала ситуація, але одного нам не закинеш – ми завжди були з основними подіями , ми ніколи не ігнорували головних зрушень у житті України. Ми прагнули бути там, де вирувало найгостріше і найгарячіше – і в цьому ми майже завжди вели перед. Більшість із своїх п’ятдесяти років Радіо Свобода пробивалося до слухачів крізь заглушки. Якби нас не глушили, а слухачі все одно нас знаходили. І в рік п’ятдесятиліття лиха доля звалилася на нас, і нас викинули з цілої мережі ФМ, а попри це наші слухачі залишаються з нами. Оце слухацьке довір’я до нас дорого коштує! Чим його завоюєш? Як його втримаєш?
Саме це довір’я береже нас і дисциплінує нас, підтримує і підштовхує.
Я поздоровляю моїх колег і наших слухачів з іще одним моментом вічності довжиною аж в П’ЯТДЕСЯТ РОКІВ.
Я часто повторюю одну приказку: “перші сто років завжди важко” – так що попереду багато чого цікавого, але ніколи не забуваймо, що ми відповідальні за довір’я тих, до кого ми звертаємо наш голос. Голос Радіо Свобода.
Олександр Народецький Директор Української редакції Радіо Свобода Серпень, 2004 Прага
Чого-чого, а подій і потрясінь Україні, як і світові, не бракувало. Нам можна закинути багато речей, де в чому ми не були на рівні, дещо не прозвучало так проникливо, як цього вимагала ситуація, але одного нам не закинеш – ми завжди були з основними подіями , ми ніколи не ігнорували головних зрушень у житті України. Ми прагнули бути там, де вирувало найгостріше і найгарячіше – і в цьому ми майже завжди вели перед. Більшість із своїх п’ятдесяти років Радіо Свобода пробивалося до слухачів крізь заглушки. Якби нас не глушили, а слухачі все одно нас знаходили. І в рік п’ятдесятиліття лиха доля звалилася на нас, і нас викинули з цілої мережі ФМ, а попри це наші слухачі залишаються з нами. Оце слухацьке довір’я до нас дорого коштує! Чим його завоюєш? Як його втримаєш?
Саме це довір’я береже нас і дисциплінує нас, підтримує і підштовхує.
Я поздоровляю моїх колег і наших слухачів з іще одним моментом вічності довжиною аж в П’ЯТДЕСЯТ РОКІВ.
Я часто повторюю одну приказку: “перші сто років завжди важко” – так що попереду багато чого цікавого, але ніколи не забуваймо, що ми відповідальні за довір’я тих, до кого ми звертаємо наш голос. Голос Радіо Свобода.
Олександр Народецький Директор Української редакції Радіо Свобода Серпень, 2004 Прага
