Запоріжжя, 16 серпня 2004 - Передвиборний „піар” накрив Запоріжжя подвійною хвилею. Причому, судячи з найбільш резонансних подій останнього часу, обидві його сторони (і „чорна”, і „біла”) формуються в одному штабі.
Усе почалося з того моменту, коли на останньому з’їзді ПР, що відбувся в Запоріжжі 4 липня, кандидатом у президенти висунули чинного прем’єр-міністра України Віктора Януковича. Відтоді, коли Віктор Федорович пообіцяв запоріжцям побудувати нові мости через Дніпро за одну п’ятирічку, коли на робочих столах кожного з керівників державних установ з’явилися скромні портрети прем’єра на тлі державного прапора України. Задовольнити мою цікавість щодо нової прикраси власних кабінетів не погодився жоден з опитуваних держслужбовців. Щоправда, один з голів райдержадміністрацій спробував пожартувати: мовляв, фото дорогої людини – річ інтимна, а, отже, не обговорюється.
Менш інтимно наразі виглядають портрети прем’єра, приміром, на ваговій Оріхівського елеватора чи на воротах центральної районної лікарні, на прохідній Молочанської хлібної бази чи, радше, на Приморському санаторії. А раптове вручення представником кандидата Януковича – Володимиром Бронниковим медичного обладнання Оріхівській ЦРЛ чомусь не сприймається як традиційна діяльність голови Кабміну, якою намагаються пояснити свої дії зацікавлені особи, бо натомість представник кандидата бере слово з колективу підтримати на виборах благодійника. Таку ж шляхетну мету переслідувало й керівництво металургійного комбінату „Запоріжсталь”, зібравши молодь підприємства на передвиборчу акцію штабу Януковича. Іноді ж запоріжцям стає просто незручно від самої ситуації, коли заходи на підтримку кандидата у президенти відбуваються у залі з парадним портретом Президента нині чинного.
Натомість на передвиборчих акціях інших кандидатів офіційні джерела намагаються штучно занизити кількість присутніх, переписують кожного, хто прийшов на зустріч, щоб потім позбавити працівників премій, інших соціальних виплат тощо. Так сталося під час недавнього турне Віктора Ющенка по Запорізькій області. Елемент абсурду – супроводження команди Ющенка прибічниками кандидата у президенти Корчинського, які не просто слідували за Віктором Андрійовичем, мов тінь, а й влаштовували в кожному районі зухвалі акції протесту з винесення труни (як це було у Бердянську), провокаціями преси й членів команди Ющенка (як це сталося у Мелітополі).
А от у Михайлівці на зустріч з опозиційним кандидатом вийшов сам голова райдержадміністрації – за його словами, проконтролювати „аби чого не сталося”.
На відміну від команди кандидата Віктора Федоровича, команда кандидата Віктора Андрійовича прикрасила Запорізьку область лише яскравими помаранчевими стрічками зі слоганом „Вірю, знаю, зможемо!”
„Братчики” Дмитра Корчинського обачливо пересувають свою „агітаційку” за собою. А прихильники лідера комуністів і взагалі ховаються по дворах обласного центру, йдучи „у народ”, що сидить біля під’їздів. Соціалістам -„морозівцям” дісталися для агітації стовпи на другорядних автошляхах.
Отже, судячи з активності команд, наразі в Україні є два реальні кандидати у президенти. Принаймні, решта штабів ніяких дієвих піар-заходів на підтримку своїх кандидатів поки що не вживали.
Усе почалося з того моменту, коли на останньому з’їзді ПР, що відбувся в Запоріжжі 4 липня, кандидатом у президенти висунули чинного прем’єр-міністра України Віктора Януковича. Відтоді, коли Віктор Федорович пообіцяв запоріжцям побудувати нові мости через Дніпро за одну п’ятирічку, коли на робочих столах кожного з керівників державних установ з’явилися скромні портрети прем’єра на тлі державного прапора України. Задовольнити мою цікавість щодо нової прикраси власних кабінетів не погодився жоден з опитуваних держслужбовців. Щоправда, один з голів райдержадміністрацій спробував пожартувати: мовляв, фото дорогої людини – річ інтимна, а, отже, не обговорюється.
Менш інтимно наразі виглядають портрети прем’єра, приміром, на ваговій Оріхівського елеватора чи на воротах центральної районної лікарні, на прохідній Молочанської хлібної бази чи, радше, на Приморському санаторії. А раптове вручення представником кандидата Януковича – Володимиром Бронниковим медичного обладнання Оріхівській ЦРЛ чомусь не сприймається як традиційна діяльність голови Кабміну, якою намагаються пояснити свої дії зацікавлені особи, бо натомість представник кандидата бере слово з колективу підтримати на виборах благодійника. Таку ж шляхетну мету переслідувало й керівництво металургійного комбінату „Запоріжсталь”, зібравши молодь підприємства на передвиборчу акцію штабу Януковича. Іноді ж запоріжцям стає просто незручно від самої ситуації, коли заходи на підтримку кандидата у президенти відбуваються у залі з парадним портретом Президента нині чинного.
Натомість на передвиборчих акціях інших кандидатів офіційні джерела намагаються штучно занизити кількість присутніх, переписують кожного, хто прийшов на зустріч, щоб потім позбавити працівників премій, інших соціальних виплат тощо. Так сталося під час недавнього турне Віктора Ющенка по Запорізькій області. Елемент абсурду – супроводження команди Ющенка прибічниками кандидата у президенти Корчинського, які не просто слідували за Віктором Андрійовичем, мов тінь, а й влаштовували в кожному районі зухвалі акції протесту з винесення труни (як це було у Бердянську), провокаціями преси й членів команди Ющенка (як це сталося у Мелітополі).
А от у Михайлівці на зустріч з опозиційним кандидатом вийшов сам голова райдержадміністрації – за його словами, проконтролювати „аби чого не сталося”.
На відміну від команди кандидата Віктора Федоровича, команда кандидата Віктора Андрійовича прикрасила Запорізьку область лише яскравими помаранчевими стрічками зі слоганом „Вірю, знаю, зможемо!”
„Братчики” Дмитра Корчинського обачливо пересувають свою „агітаційку” за собою. А прихильники лідера комуністів і взагалі ховаються по дворах обласного центру, йдучи „у народ”, що сидить біля під’їздів. Соціалістам -„морозівцям” дісталися для агітації стовпи на другорядних автошляхах.
Отже, судячи з активності команд, наразі в Україні є два реальні кандидати у президенти. Принаймні, решта штабів ніяких дієвих піар-заходів на підтримку своїх кандидатів поки що не вживали.