Белград, 18 серпня 2004 – Минулого тижня парламент державного об’єднання Сербiя i Чорногорiя не ухвалив запропонованого гiмну. Це викликало обурення в Сербiї й влада запропонувала ухвалити тимчасовi символи за скороченою процедурою. Справа проста: якщо свого гiмну не має державне об’єднання, Сербiя хоче мати його.
Щодо прапора не було непорозумiнь. Бiльшiсть громадян виступала за традицiйний червоно-синьо-бiлий стяг, з якого на початку дев’яностих рокiв, в час розвалу екс-Югославiї, усунули червону зiрку.
Цiкавi дебати точилися щодо герба й гiмну. Нарештi експерти та полiтичнi дiячi дiйшли згоди й запропонували символи, якi настали 1882 року з приводу коронацiї короля Милана Обреновича. Двоголовий орел з хрестом та корона на гербi, пояснюють фахiвцi, символiзують не монархiю, а державу та її сувереннiсть. В королiвський гiмн “Боже правди” внесли певнi змiни: замiсть про короля, спiватимуть про “сербськi землi” та сербський народ.
Згiдно з конституцiєю, прапор, герб та гiмн стануть офiцiйними пiсля ухвалення на референдумi, котрий ймовiрно буде призначено – пiсля прийняття нової конституцiї. Через це парламент не був у змозi ухвалити закон про державнi символи. Депутати ухвалили лише рекомендацiю.
Отож, вiд доброї волi громадян та мiсцевих органiв влади залежить, що саме спiватимуть на урочистостях та котрi символи поставлять в офiцiйних примiщеннях.
У дебатах було чути попередження, що новi символи могли б не сподобатися нацiональним меншинам, оскiльки вони пов’язанi лише iз сербською iсторiєю й не вiдображають нинiшнього духу Сербiї. Представники нацменшин ухилялися вiд дебатів. Окремi з них заявляли, що меншинам вiд символiв важливiшi громадянськi та полiтичнi права. А в парламентi Сербiї наразi немає жодного представника нацменшин, так що новi символи ухвалили одностайно.
Щодо прапора не було непорозумiнь. Бiльшiсть громадян виступала за традицiйний червоно-синьо-бiлий стяг, з якого на початку дев’яностих рокiв, в час розвалу екс-Югославiї, усунули червону зiрку.
Цiкавi дебати точилися щодо герба й гiмну. Нарештi експерти та полiтичнi дiячi дiйшли згоди й запропонували символи, якi настали 1882 року з приводу коронацiї короля Милана Обреновича. Двоголовий орел з хрестом та корона на гербi, пояснюють фахiвцi, символiзують не монархiю, а державу та її сувереннiсть. В королiвський гiмн “Боже правди” внесли певнi змiни: замiсть про короля, спiватимуть про “сербськi землi” та сербський народ.
Згiдно з конституцiєю, прапор, герб та гiмн стануть офiцiйними пiсля ухвалення на референдумi, котрий ймовiрно буде призначено – пiсля прийняття нової конституцiї. Через це парламент не був у змозi ухвалити закон про державнi символи. Депутати ухвалили лише рекомендацiю.
Отож, вiд доброї волi громадян та мiсцевих органiв влади залежить, що саме спiватимуть на урочистостях та котрi символи поставлять в офiцiйних примiщеннях.
У дебатах було чути попередження, що новi символи могли б не сподобатися нацiональним меншинам, оскiльки вони пов’язанi лише iз сербською iсторiєю й не вiдображають нинiшнього духу Сербiї. Представники нацменшин ухилялися вiд дебатів. Окремi з них заявляли, що меншинам вiд символiв важливiшi громадянськi та полiтичнi права. А в парламентi Сербiї наразi немає жодного представника нацменшин, так що новi символи ухвалили одностайно.