Доступність посилання

ТОП новини

"Інтернет-майдан": "Палата №6": форумні балачки про Олімпійські ігри. Передвиборчі перегони і політично заангажовані сайти. "Екстрема в Павутині": Грузинсько-осетинський конфлікт.


Андрій Охрімович

Андрій Охрімович

Шановні слухачі, вітаю вас!

В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.

Так уже склалося, що інтелігент, а останнім часом і політик мусять дбати про мужика. Така собі мужикофілія з народолюбієм напару. Однак, чи знає високочола братія, звідки мужик той взявся?

Відповідь на кручене питання намагається дати чоловік з сайту “Обоср.орг” під псевдо Во Ван.

“Їдного разу, - пише він, - запросив собі мужик дяка на забаву. Добре підпив та й питається: “Скажіть мені, пане бакаляру, звідки мужик взявся? Бо кажуть люди, що ми всі розмножились з Адама”.

“Я би вам, - каже дяк, - повів, звідки взявся мужик, але ви будете ся гнівати”.

“Нє, - каже, - не буду!”

“А було так: свиня вирила ямку, перелетіла ворона, знесла яйце; прилетів сатана, та й висидів мужика. Через те мужик упертий, як свиня, дурний, як ворона, а хитрий, як чорт”.

Думаю, що наведених Во Ваном якостей більше, ніж досить, аби кандидувати в президенти або ж стати чемпіоном Олімпійських ігор. Але то у нас.

В стародавній Греції було інакше. Чемпіонів там прирівнювали до героїв, себто до людей відзначених Герою, дружиною верховного бога Зевса. Така виходила містика.

Теперішні чемпіони від усього того страшно далекі. Український спортсмен не потребує патронату богів, йому вистачає влади, яка сама намагається стати богом.

Роль язичницького храму у нашому випадку виконує перший національний канал, де журналісти так славлять богів-патронів, що глядача починає нудити од спортсменів. Хоч саме спортсмени штовхають ядро та штангу, борються на помості, б’ються на рингу, стрибають, плавають та бігають. Саме вони, а не ті гроші, які їм відколупнули з держбюджету, в розрахунку на осідлання волячої шиї чемпіона.

Народ тим часом починає розуміти, що так званий сучасний олімпійський дух, не що інше, як один із способів, використавши силу та енергію мас, вибитись на сяючу поверхню.

Всім іншім лишаються понурі глибини “Палати № 6” та пильний нагляд санітара Віктора Недоступа.

Віктор Недоступ

На форумі Інтернет-газети Донбасу “Новості” запропонували скласти список двадцяти спортсменів з Донецької області, які поїхали на Олімпіаду.

Такий собі Дімка з Маріуполя пише: “Туди ж відправилася група підтримки. А це більше, ніж 200 високих посадовців, серед них два десятки співробітників адміністрації президента і стільки ж з Кабміну”. І наводить список, який починається з Медведчука і закінчується першим замом голови львівської облради.

Дімка в підозрі, що Україна у бюджетному сенсі багатіша від США, адже премію українським чемпіонам призначили у 100 тисяч зелених, тоді як американським лише у двадцять п’ять.

“Хочеться додати, – закінчує Дімка, - лише депутати “Нашої України” відмовилися від своїх місць на користь тренерів”.

Таки собі Я дивується: “Незрозуміло, як уся інша опозиція поїхала туди. Невже там будуть бухати разом з депутатами та губернаторами? Оце люди!!!”

Відвідувач сайту “Майдан.Орг.Ю-Ей” за підписом Олімпік порахував витрати на перебування “двохсотголової свити Януковича” за десять днів у розкішнішому готелі і дійшов висновку, що цього вистачило б на зарплатню сотні вчителів протягом восьми років.

На форумах “Нового каналу” гість Вася заспокоює: “Олімпійські гроші марно не пропадуть. Ті гроші, на які “януковичі” роблять собі рекламу, потім зберуть з людей у бюджет. А скільки там ще “пінчуків” та “медведчуків” зараз гроші витрачають?”

Старожил форуму за підписом Серіалкілла погоджується: “Провели б лучче на Україні ці Ігри! Наші спокійно б стирили всі виділені гроші та набудували б собі дачі-собачі, та повідкривали рахунки у своїх закордонних банках-склянках!”

На сайті “Рупор-Інфо” натомість зробили голосування: “Кому слідом за Яною Клочковою треба дати Героя України?”

“Її тренеру!” – запропонував хтось. І посипалося: Найщедрішому спонсору! Прем’єру Януковичу! Президентові Кучмі! Найбалакучішому коментаторові! І навіть так: “Всім, хто добре попросить!”

А на форумах “Дзеркала тижня” громадянин Сектор пропонує охолонути до Олімпійських ігор з їхніми годованими спортсменами і звернути увагу на не менш захопливі речі: “Ми чомусь досі не зрозуміли, що найцікавіша з усіх ігор – це наші українські вибори…

Товариші політики хай самі там домовляються, а я пропоную на всіх підприємствах, всім студентам та пенсіонерам зібратися на місцях та організувати тоталізатор. Приймаються ставки на Ю та на Я. Це гарантує 90% явку виборців. А там і традиція постане…”

Андрій Охрімович

“Всесвітня Павутина” напхом напхана конспірологією. Одне з чільне місць посідає тут історія змов та замахів. Є там свої олімпійські рекорди.

Так Фіделя Кастро можна сміливо вважати абсолютним чемпіоном з виживання – замахів на нього було аж 637!

Саддам Хусейн та Ясір Арафат змагаються зі Сталіним, за ними, з язиком на плечах, мчать деякі пострадянські лідери: Едуард Шеварднадзе та Емомалі Рахмонов.

У Сполучених Штатах за всю історію було забито сім президентів.

Деякі країни статистика опускає, оскільки політичні вбивства там було поставлено на потік, в каламутних водах якого згубилась сама трагедія.

Зрозуміло, що про КАМАЗи, як Гебівський спосіб імітації нещасного випадку, офіційна конспірологія мовчить, натякаючи тим самим на елементи причетності якихось інших потойбічних та негуманних цивілізацій. Це тоді, коли зборює “шиз”.

Якщо ж клініка не цікавить, можна ознайомитись з думками політично заангажованої публіки, яка тут же повідомить вам про нюанси мислення кандидатів на президентську посаду. Останнім часом вони дедалі частіше потрапляють у нестандартні ситуації.

Моя колега Богдана Костюк переглянула низку “політично заангажованих” сайтів і ділиться враженнями.

Богдана Костюк

Враження, майже буремні.

“Якщо під буремністю розуміти активізацію “антидемократичних сил”, котрі, як стверджують “майданівці”, “заважають нормальній роботі кандидатам у Президенти від опозиції”.

У першу чергу, йдеться про провокації проти лідера “Нашої України” Віктора Ющенка. І якщо на півдні держави виникла ситуація з КАМАЗом, яка одному з користувачів форуму на сайті “lenta.ru” нагадала аналогічні катастрофи ще радянської доби, загибель першого секретаря ЦК Компартії Білорусії Мошерова, і новітньої історії України, загибель відомого громадського і політичного діяча В’ячеслава Чорновола, то його колеги з Інтернет–видання “Українська правда” акцентують увагу на провокаціях, які влаштовують Ющенкові на Дніпропетровщині молодики у футболках з написом “Партія регіонів”.

“Нашоукраїнський лідер” дав достойну відсіч провокаторам, заявивши, “я представляю політичну силу, яка є лідером народної підтримки”.

Лідер “Нашої України” нагадав про жахливу історію, що днями мала місце на Житомирщині: батько 5 дітей, якому місцева влада відмовила у техніці для збирання врожаю за те, що він агітував за Ющенка, вчинив акт самоспалення.

Цей випадок Ющенко назвав “силовим варіантом з боку влади проти своїх громадян” і додав, що влада потрапила у цейтнот, а отже, будуть спроби фальсифікації виборів.

А сайт “pora.org.ua”, наводячи Ющенківські цитати про силовий варіант, нагадує про ще один прикрий випадок: напад на заступника голови громадської кампанії “Пора” Едуарда Леонова.

Останній подав до органів внутрішніх справ заяву про замах на вбивство, а одним із свідків у справі пан Леонов бачить лідера організації “Братство”, кандидата у президенти Дмитра Корчинського.

“Оскільки напад на представника кампанії “Пора” стався на очах Корчинського, і здійснив його активіст “Братства”, - нагадує сайт “pora.org.ua”.

А отже, наближається гаряча політична осінь, яку обіцяли Україні вітчизняні і закордонні політологи та оглядачі.

Складається враження, що кандидати на найвищу владну посаду у державі природних катаклізмів і політичних провокацій не бояться, у чому переконатися можна, зазираючи до українських електронних видань і кандидатських сайтів.

Андрій Охрімович

Напередодні Дня Незалежності деякі сайти малюють життя України в апокаліптичних барвах.

Так “Міг-ньюс.ком.юей” та “Юкрейн.ру” (назва останнього сама нагадує якусь апокаліптичну сполуку) з мальовничим трагізмом та фотоматеріалами, повідомляють про знеструмлення та підтоплення десятків населених пунктів у різних областях України.

Щось подібного відбувається в одному Інтернет-анекдоті про одного з кандидатів в президенти України, якому показали картину “Останній день Помпеї”.

“М-да, – муркнув він, - реальне попадалово. Пам’ятаю, як у нас на зоні каналізацію прорвало...”

До того ж, у світі, якщо нема війни, то так, про всяк випадок, на майбутнє, зав’язуються вузлики локальних конфліктів.

Екстріму вистачає, оскільки життя є найекстремальнішим способом існування білкових тіл.

Павло Вольвач “Екстрема в Павутині”.

Павло Вольвач

“Грузинські бандформування прориваються до Цхінвалі в північній частині. Йде інтенсивний мінометний обстріл,” – так заявляють офіційні особи з осетинського боку.

Натомість грузинська сторона стверджує, що обстрілу з гаубиць і мінометів піддаються грузинські села.

В нічному бою в зоні грузинсько-осетинського конфлікту загинуло принаймні шестеро грузинських солдатів. Є жертви серед мирного осетинського населення.

Зі сторони Горі перекидається важка техніка, вузол конфлікту затягується все тугіше, а тим часом між сторонами виникла ще одна, таємнича “третя сила”. Це навіть не “рука Москви”, на яку перманентно посилаються. Йдеться, як заявив прем’єр-міністр Грузії Зураб Жванія, про “найманців-терористів” з Північного Кавказу.

Хто мається на увазі: чи російські козаки, присутність яких зафіксована в зоні конфлікту, чи якісь загони чеченців або конфедерації народів Кавказу, наразі не відомо. Зрозуміло лише одне: якщо запалає по-справжньому, наслідки можуть бути катастрофічними для всього регіону.

Російська сторона пропонує провести термінову зустріч співголів змішаної контрольної комісії в Цхінвалі, а в газеті “Завтра”, наприклад, публікується есей головного редактора пана Проханова під назвою “Дивізії Саакашвілі рвуться до Архангельська”.

Звісно ж, це метафора і письменницьке перебільшення, за яким занепокоєння втратою Росії позицій на Кавказі і Закавказзі, а ще побоювання за можливе зростання ворожнечі між росіянами та грузинами, котре, як дотепно зазначає есеїст, може призвести до того, що в Москві невдовзі стануть руйнувати статуї Церетелі, перейменують “Бальшую Грузінскую” в “Бальшую Абхазскую” та проведуть пікет під рестораном “Мами Зої”, виявивши в люля-кебаб мишачий хвостик.

Андрій Охрімович

І на завершення ще одна історія від народного оповідача Во Вана з сайту “Обоср.орг”.

“Колись, - пише він, - як який злодій вкраде вулій пчіл, то зберуться люди посеред села, приведуть злодія, виріжут му пупец, прив’яжут до вулия і давай єго бити, щоб він бігав коло вулия. Той бігає, а кишки з нього висотуються і обмотуються коло вулия, а він сміється на всьо село, а потім вмірає. От від такої кари, то був і страх красти. А тепер що? Віддадут до фурдиги, - як має гроші заплатити, пустят: “Іди ще красти!” А тогди ніц не помагало: хоць би він найбогатший був, то кара єго не минала...”

Така ось страшна байка. Нехай кожен ставить її у той контекст, який хоче.

В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов.

Всього вам доброго! Зустрінемось через тиждень!

Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG