Белград, 31 серпня 2004 – Двi медалi – замало, кажуть розчарованi спортивнi коментатори й ставлять запитання: що сталося iз колись славними баскетболiстами, волейболiстами, гандболiстами, боксерами, котрi свого часу належали до свiтової елiти. Вони кажуть, що виннi не спортсмени, а держава. Прикладом її недбалостi стала Наташа Янiч, котра здобула двi золотi медалi пiд прапором Угорщини. Громадянкою сусiдньої держави вона стала тому, що в Сербiї немає основних умов для тренiнгу.
Перекидаючи вину на полiтичних дiячiв, преса зазначає, що в Афiнах пiд час Олiмпiади перебували численнi урядовцi. Окремi белградськi газети повiдомляють, що президент державного об’єднання Сербiя i Чорногорiя Светозар Марович навiть зробив скандал, вимагаючи вiд органiзаторiв квиткiв для свого сина та брата. До Афiн їхав i президент Сербiї Борис Тадич. Його неофiцiйно прийняли глава грецької держави Стефанопулос та голова уряду Караманлiс. Тадич заявив журналiстам, що необхiдно брати участь в таких подiях, оскiльки там присутнi численнi урядовцi, бiзнесмени та iншi впливовi люди. Вiн каже, що мешкав в будинку посольства, не витрачаючи грошi на готель.
Пiддаючи критицi своїх полiтичних дiячiв, сербськi журналiсти вiдмiчають, що глава сусiдньої Хорватiї Ст’єпан Месич не їхав до Афiн саме через великi кошти. Перебування в грецькiй столицi в супроводi трьох охоронцiв та одного члена протоколю коштувало б щонайменше 50 тисяч євро, пояснив Месич. Белградськi урядовцi не уточнюють скiльки грошей вони витратили для поїздок на Олiмпiйськi iгрi.
Та сербiв, судячи на пiдставi повiдомлень телевiзiйних репортерiв, найбiльше дивує успiх хорватських спортсменiв, якi здобули одну золоту, двi срiбнi та двi бронзовi медалi. А серби чомусь упевненi, що вони у всьому мали б бути кращими вiд хорватiв.
Белградськi коментатори роблять висновок, що фiаско на Олiмпiадi став наслiдком багаторiчної кризи в країнi. Нарештi слiд збагнути, кажуть вони, що нинiшнє державне об’єднання Сербiя i Чорногорiя неможливо ототожнювати iз колишньою Югославiєю, котра грала значну роль як в полiтичнiй, так i в спортивнiй аренi.
Перекидаючи вину на полiтичних дiячiв, преса зазначає, що в Афiнах пiд час Олiмпiади перебували численнi урядовцi. Окремi белградськi газети повiдомляють, що президент державного об’єднання Сербiя i Чорногорiя Светозар Марович навiть зробив скандал, вимагаючи вiд органiзаторiв квиткiв для свого сина та брата. До Афiн їхав i президент Сербiї Борис Тадич. Його неофiцiйно прийняли глава грецької держави Стефанопулос та голова уряду Караманлiс. Тадич заявив журналiстам, що необхiдно брати участь в таких подiях, оскiльки там присутнi численнi урядовцi, бiзнесмени та iншi впливовi люди. Вiн каже, що мешкав в будинку посольства, не витрачаючи грошi на готель.
Пiддаючи критицi своїх полiтичних дiячiв, сербськi журналiсти вiдмiчають, що глава сусiдньої Хорватiї Ст’єпан Месич не їхав до Афiн саме через великi кошти. Перебування в грецькiй столицi в супроводi трьох охоронцiв та одного члена протоколю коштувало б щонайменше 50 тисяч євро, пояснив Месич. Белградськi урядовцi не уточнюють скiльки грошей вони витратили для поїздок на Олiмпiйськi iгрi.
Та сербiв, судячи на пiдставi повiдомлень телевiзiйних репортерiв, найбiльше дивує успiх хорватських спортсменiв, якi здобули одну золоту, двi срiбнi та двi бронзовi медалi. А серби чомусь упевненi, що вони у всьому мали б бути кращими вiд хорватiв.
Белградськi коментатори роблять висновок, що фiаско на Олiмпiадi став наслiдком багаторiчної кризи в країнi. Нарештi слiд збагнути, кажуть вони, що нинiшнє державне об’єднання Сербiя i Чорногорiя неможливо ототожнювати iз колишньою Югославiєю, котра грала значну роль як в полiтичнiй, так i в спортивнiй аренi.