Белград, 1 вересня 2004 – Прокуратура обвинувачує його з скоєннi воєнних злочинiв в Хорватiї та Косовi й скоєннi геноциду в Боснiї i Герцеговинi. Пiдсудний i на цьому етапi захищає себе без адвокатiв.
В лютому 2002 року, коли розпочався процес, його в прямому ефiрi транслювали усi центральнi та регiональнi телевiзiйнi канали в Сербiї. У вiвторок громадяни були в змозi бачити Мiлошевича лише на одному столичному каналi. Белградськi газети у вiвторок подали лише короткi повiдомлення про продовження процесу.
Сербську громадскiсть, зокрема, цiкавить майбутнiй статус пiдсудного, оскiльки Прокуратура вимагає, щоби суд призначив йому адвоката. Причина в станi здоров’я екс-президента. На думку лiкарiв, вiн спроможний брати участь в процесi лише три рази на тиждень по чотири години. Рiшення щодо адвоката суд має винести до 7 вересня, коли перед ним мають постати першi свiдки оборони. Бiльшiсть сербських юристiв стверджує, що призначення адвоката без згоди пiдсудного було б обмеженням його прав. З iншого боку, Мiлошевич через хворобу серця та високий тиск може затягувати процес ще кiлька рокiв, а то й зовсiм призупинити його.
Щодо вчорашнього виступу пiдсудного, сербськi оглядачi зазначають, що Мiлошевич докладно повторював те, що стверджували його спiвробiтники та пропагандисти упродовж дев’яностих рокiв. Вiн не вiдкидає обвинувачення, а обвинувачує iнших: “Iснує один фундаментальний iсторичний факт, вiд якого треба рушати, щоби зрозумiти подiї наслiдком яких було те, що вiдбувалося на територiї Югославiї вiд 1991 року до сьогоднi. А це – насильницький розвал однiєї європейської країни, Югославiї, котра настала з державностi Сербiї, єдиної союзницi демократичного свiту на цих просторах упродовж минулих двох вiкiв. Немає сумнiву, що цей фундаментальний iсторичний факт стане ознакою європейської iсторiї в часi, котрий наступає”.
За його словами, колишню Югославiю спiльними зусиллями розвалили Ватикан та Нiмеччина за допомогою Сполучених Штатiв Америки i Європейського союзу. Посилаючися на сербськi та закордоннi джерела, переважно публiцистичнi, Мiлошевич прагне довести, що нiмцi ще вiд другої половини дев’ятнадцятого столiття усiма засобами виступали проти створення держави пiвденних слов’ян на Балканах та, що нiмецька полiтика упродовж десятилiть базувалася на ненавистi до сербського народу. Колишнiй президент ототожнює себе з народом й наполягає на тому, що серби у вiйнах дев’яностих рокiв були жертвою сепаратистiв, терористiв та iсламських фундаменталiстiв. Такi заяви Мiлошевича сербськi ЗМI передають без коментарiв. Преса зазначає, що процес стане цiкавiшим коли перед судом постануть першi свiдки, мiж якими мали б бути екс-прем’єр Грецiї Караманлiс та колишнiй голова уряду Росiї Євгенiй Примаков.
В лютому 2002 року, коли розпочався процес, його в прямому ефiрi транслювали усi центральнi та регiональнi телевiзiйнi канали в Сербiї. У вiвторок громадяни були в змозi бачити Мiлошевича лише на одному столичному каналi. Белградськi газети у вiвторок подали лише короткi повiдомлення про продовження процесу.
Сербську громадскiсть, зокрема, цiкавить майбутнiй статус пiдсудного, оскiльки Прокуратура вимагає, щоби суд призначив йому адвоката. Причина в станi здоров’я екс-президента. На думку лiкарiв, вiн спроможний брати участь в процесi лише три рази на тиждень по чотири години. Рiшення щодо адвоката суд має винести до 7 вересня, коли перед ним мають постати першi свiдки оборони. Бiльшiсть сербських юристiв стверджує, що призначення адвоката без згоди пiдсудного було б обмеженням його прав. З iншого боку, Мiлошевич через хворобу серця та високий тиск може затягувати процес ще кiлька рокiв, а то й зовсiм призупинити його.
Щодо вчорашнього виступу пiдсудного, сербськi оглядачi зазначають, що Мiлошевич докладно повторював те, що стверджували його спiвробiтники та пропагандисти упродовж дев’яностих рокiв. Вiн не вiдкидає обвинувачення, а обвинувачує iнших: “Iснує один фундаментальний iсторичний факт, вiд якого треба рушати, щоби зрозумiти подiї наслiдком яких було те, що вiдбувалося на територiї Югославiї вiд 1991 року до сьогоднi. А це – насильницький розвал однiєї європейської країни, Югославiї, котра настала з державностi Сербiї, єдиної союзницi демократичного свiту на цих просторах упродовж минулих двох вiкiв. Немає сумнiву, що цей фундаментальний iсторичний факт стане ознакою європейської iсторiї в часi, котрий наступає”.
За його словами, колишню Югославiю спiльними зусиллями розвалили Ватикан та Нiмеччина за допомогою Сполучених Штатiв Америки i Європейського союзу. Посилаючися на сербськi та закордоннi джерела, переважно публiцистичнi, Мiлошевич прагне довести, що нiмцi ще вiд другої половини дев’ятнадцятого столiття усiма засобами виступали проти створення держави пiвденних слов’ян на Балканах та, що нiмецька полiтика упродовж десятилiть базувалася на ненавистi до сербського народу. Колишнiй президент ототожнює себе з народом й наполягає на тому, що серби у вiйнах дев’яностих рокiв були жертвою сепаратистiв, терористiв та iсламських фундаменталiстiв. Такi заяви Мiлошевича сербськi ЗМI передають без коментарiв. Преса зазначає, що процес стане цiкавiшим коли перед судом постануть першi свiдки, мiж якими мали б бути екс-прем’єр Грецiї Караманлiс та колишнiй голова уряду Росiї Євгенiй Примаков.