Прага, 6 вересня 2004 - Раніше офіційні російські джерела повідомляли, що самих захоплювачів школи було 16, потім сказали, що 13 втекли, далі називали кількість від 29 до 34, заявляючи, що усі захоплювачі вбиті, крім трьох; причому, що 9 з них - араби, а десятий був чорним африканцем. Москва, щоправда, ці дані не підтвердила. А учора російське телебачення демонструвало кадри, на яких особу явної кавказької зовнішності назвали одним із захоплювачів.
Російська влада запевняє, що штурму школи не планувала і що взагалі вирішити ситуацію силовими методами не збиралися. Мовляв, про напад спецслужб віддали наказ в останню хвилину, коли захоплювачі почали стріляти у водія швидкої, яка хотіла забрати тіла вбитих заручників. Начебто у цю хвилину група заручників спромоглася втекти зі школи і тоді розпочалася стрілянина, яка спонукала до дії спецслужби.
Але відомий російський військовий аналітик Павел Фельґенгауер – один з критиків такої версії. Він вважає, що російська влада бреше.
Павел Фельґенгауер – експерт з питань Кавказу, який довгий час працював у газеті "Красная звезда". Він вважає, що сюжет із раптовим штурмом навмисно сфабрикували, щоб приховати трагічні наслідки, як він каже, заздалегідь спланованого нападу. Російська влада заплутувала усіх від самого початку , каже експерт. Тоді як провідні телеканали, “CNN”, “BBC”, “Euronews” та інші вели прямі ефіри про ситуацію в Беслані, російське державне телебачення мовчало. Далі Павел Фельґенгауер:
"Зокрема вони навмисно говорили неправду про заручників, у багато разів применшуючи їхню кількість. Вони брехали, що мовляв захоплювачі відмовляються вести переговори, тоді як від переговорів від самого початку відмовлялася саме російська влада, як і у випадку із Дубровкою. Влада брехала і тоді, коли казала, що захоплювачі не висувають жодних вимог, але ж вони вимогу висунули, єдину : щоб президент Путін підписав наказ про виведення військ із Чечні".
Інформація про те, що захоплювачі ще перед акцією змогли у школі сховати зброю і вибухівку , свідчить про ретельну підготовку до теракту і ставить запитання : чому вони мали доступ до будинку школи за кілька тижнів до нападу? У цьому зв’язку згадували про літній ремонт школи і що ,мовляв, нападники перевдяглися у майстрів і тоді сховали своє військове спорядження. Але пізніше цю інформацію піддали сумніву місцеві мешканці, котрі живуть біля школи. Вони розповідали що увесь шкільний ремонт зводився до малювання стін. Тож запитання, як така кількість зброї тижнями лежала у школі,залишається відкритим.
Відсутні й точні дані і про етнічну належність захоплювачів. Експерти вказують на важливість знати правду про нападників на Бесланську школу. Якщо серед захоплювачів і справді були інгуші , то це може спонукати етнічний конфлікт у регіоні. Дві сусідні республіки – Північна Осетія та Інгушетія коротко воювали у 1992 році.
Якщо ж серед нападників, як стверджує Кремль, були араби , виникає питання про готовність Росії боротися із міжнародним тероризмом.
Президент Владімір Путін обіцяє рішучіше боротися із тероризмом, і на це іде чимало грошей з російського бюджету. За даними російського правозахисника Юрія Рибакова, третина російського бюджету, який зараз має схвалити Дума, знову піде на безпеку:
"Один трильйон рублів ,тобто, 30 % бюджету , з нашої кишені ми витрачаємо на нашу безпеку. І який результат? Цього року планується збільшити витрати на безпеку ще на 100 мільярдів рублів для військових і ще 80 мільярдів, які підуть на посилення спецслужб. Але чи маємо ми можливість контролювати, як витрачають ці гроші?"
Поки експерти з''ясовують різні аспекти Бесланської трагедії, президент Північної Осетії Олександр Засохов першим з представників влади вибачився перед жертвами трагедії:
"Я хочу вибачитися перед усіма, у чию хату прийшло горе. Я кажу про це, бо ми не змогли врятувати наших дітей, наших вчителів і наших батьків".
Російська влада запевняє, що штурму школи не планувала і що взагалі вирішити ситуацію силовими методами не збиралися. Мовляв, про напад спецслужб віддали наказ в останню хвилину, коли захоплювачі почали стріляти у водія швидкої, яка хотіла забрати тіла вбитих заручників. Начебто у цю хвилину група заручників спромоглася втекти зі школи і тоді розпочалася стрілянина, яка спонукала до дії спецслужби.
Але відомий російський військовий аналітик Павел Фельґенгауер – один з критиків такої версії. Він вважає, що російська влада бреше.
Павел Фельґенгауер – експерт з питань Кавказу, який довгий час працював у газеті "Красная звезда". Він вважає, що сюжет із раптовим штурмом навмисно сфабрикували, щоб приховати трагічні наслідки, як він каже, заздалегідь спланованого нападу. Російська влада заплутувала усіх від самого початку , каже експерт. Тоді як провідні телеканали, “CNN”, “BBC”, “Euronews” та інші вели прямі ефіри про ситуацію в Беслані, російське державне телебачення мовчало. Далі Павел Фельґенгауер:
"Зокрема вони навмисно говорили неправду про заручників, у багато разів применшуючи їхню кількість. Вони брехали, що мовляв захоплювачі відмовляються вести переговори, тоді як від переговорів від самого початку відмовлялася саме російська влада, як і у випадку із Дубровкою. Влада брехала і тоді, коли казала, що захоплювачі не висувають жодних вимог, але ж вони вимогу висунули, єдину : щоб президент Путін підписав наказ про виведення військ із Чечні".
Інформація про те, що захоплювачі ще перед акцією змогли у школі сховати зброю і вибухівку , свідчить про ретельну підготовку до теракту і ставить запитання : чому вони мали доступ до будинку школи за кілька тижнів до нападу? У цьому зв’язку згадували про літній ремонт школи і що ,мовляв, нападники перевдяглися у майстрів і тоді сховали своє військове спорядження. Але пізніше цю інформацію піддали сумніву місцеві мешканці, котрі живуть біля школи. Вони розповідали що увесь шкільний ремонт зводився до малювання стін. Тож запитання, як така кількість зброї тижнями лежала у школі,залишається відкритим.
Відсутні й точні дані і про етнічну належність захоплювачів. Експерти вказують на важливість знати правду про нападників на Бесланську школу. Якщо серед захоплювачів і справді були інгуші , то це може спонукати етнічний конфлікт у регіоні. Дві сусідні республіки – Північна Осетія та Інгушетія коротко воювали у 1992 році.
Якщо ж серед нападників, як стверджує Кремль, були араби , виникає питання про готовність Росії боротися із міжнародним тероризмом.
Президент Владімір Путін обіцяє рішучіше боротися із тероризмом, і на це іде чимало грошей з російського бюджету. За даними російського правозахисника Юрія Рибакова, третина російського бюджету, який зараз має схвалити Дума, знову піде на безпеку:
"Один трильйон рублів ,тобто, 30 % бюджету , з нашої кишені ми витрачаємо на нашу безпеку. І який результат? Цього року планується збільшити витрати на безпеку ще на 100 мільярдів рублів для військових і ще 80 мільярдів, які підуть на посилення спецслужб. Але чи маємо ми можливість контролювати, як витрачають ці гроші?"
Поки експерти з''ясовують різні аспекти Бесланської трагедії, президент Північної Осетії Олександр Засохов першим з представників влади вибачився перед жертвами трагедії:
"Я хочу вибачитися перед усіма, у чию хату прийшло горе. Я кажу про це, бо ми не змогли врятувати наших дітей, наших вчителів і наших батьків".
