Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 13 вересня 2004 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Радіо “Свобода” продовжує свої передачі. Вас вітає “Вечірня Свобода”.
Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Наша тема на 13 вересня 2004: “Чому розпадається парламентська більшість”?
Відповіді на це запитання шукатимуть два народні обранці: Олексій Козаченко – група “Центр”( телефоном), Євген Жовтяк - народний депутат, УНП, член бюджетного комітету.
Сьогодні керiвники фракцiй i груп бiльшостi зустрілися з Президентом України Леонiдом Кучмою, щоб обговорити ситуацiю в парламентськiй бiльшостi.
Координатор бiльшості Степан Гавриш стверджує, що парламентська більшість існує і що до цього об''єднання зараз формально входять 230 депутатiв.
Минулої п’ятниці кiлька членiв групи “Центр” заявили про вихiд з парламентської бiльшостi. Член групи Сергiй Бондарчук оголосив в про вихiд з бiльшостi 11-ти депутатiв.
Пiзнiше iнший представник “Центру” Василь Гаврилюк спростував інфромацію, що заяву про вихiд з бiльшостi написали 9 членiв групи. В “Центр” входять всього 16 депутатiв.
Крiм того, фракцiя Народної аграрної партії України (21 депутат), а також 15 членiв групи “Демократичні iнiцiативи – Народовладдя” заявили про припинення членства в більшості.
Після зустрічі сьогодні з президентом щодо ситуації з більшістю, Пан Гавриш нагадав, що членство в більшості є індивідуальним, i кожний депутат пише особисту заяву про свій вихід з неї. Заяви про вихід поки що написали 10 осіб.
“Парламентська більшість була, є i залишається”, - заявив С.Гавриш. Тарас Марусик попросив Степана Гавриша прокоментувати заяви минулого тижня про вихід із більшості і взагалі пояснити, що відбувається з більшістю.
Степан Гавриш
Нічого особливого не сталося. Сценарій розпаду парламентської більшості давно був запрограмований у “Нашій Україні”. Ще весною велися активні дії. Звичайно, що тривогою “Нашої України” треба вважати, що на її сторону став сам голова ВР.
Я вважаю, що зараз саме завдяки йому парламентська більшість дійсно має серйозну кризу. Але з іншого боку, відповідно до положень про парламентську більшість, членство в ній є строго індивідуальним.
Кожен з народних депутатів пише заяву про входження і вихід. Написали тільки 10 народних депутатів з групи “Центр” на чолі з Боднарчуком та іншими. А 230 депутатів формально юридично є у більшості. Ми розуміємо, що політично вони не в парламентській більшості, у них є власна логіка своєї політичної поведінки.
Заява Михайла Гладія, керівника фракції аграрної партії засвідчила, що вона носить глибоко політичний характер і без сумніву ними сформульовані саме політичні вимоги. І це, звичайно, треба оцінювати так, що голова ВР прийняв власне програмне рішення щодо і політичної реформи, і тої позиції на виборах Президента України 2004-го року.
Тарас Марусик
Чи означає сказане Вами, що вихід фракції не має юридичної сили?
Степан Гавриш
Вони не вийшли, не зробили з цього приводу заяву. Коли народні депутати цієї фракції напишуть заяву, відповідно тоді треба вважати, що вони вийшли із парламентської більшості.
Але відповідно, навіть до регламенту, який регулює питання діяльності фракції, фракції, наприклад, дається два тижні на те, щоб вона поповнила свої ряди або проголосила про своє розпущення.
Коли дійсно виникне ситуація, де парламентська більшість юридично буде мати менше ніж 226 голосів, тоді будемо проводити політичні консультації і приймати відповідні рішення.
Зрозуміло, що на цей час подібний тиск на парламентську більшість є не тільки безпрецедентним і скажемо достатньо жорстким, але й переслідує конкретну політичну мету.
Оскільки парламентська більшість є опорою проведення політичної реформи, то робиться все для того, щоби зараз, коли буде оприлюднено висновок Конституційного Суду, парламентська більшість не мала можливості проголосувати політичну реформу.
Ірина Халупа
Це був Степан Гавриш, його розпитував Тарас Марусик.
Представники групи “Демократичні ініціативи Народовладдя” пояснюють своє рішення призупинити членство у більшості відсутністю комунікацій між більшістю та урядом у питанні приватизації.
Послухаємо члена цієї групи Дмитра Святаша.
Дмитро Святаш
Підставою для цього було непорозуміння, яке сталося між депутатами, які призупинили своє членство і Фондом держмайна з приводу питання приватизації, механізм якої був закладений в передачу державного пакета акцій в статутний фонд підприємства, яке не є цілком державним, а в якого є велика доля недержавного капіталу.
Ми впевнені, що приватизація має йти прозоро. А призупинення свого членства у більшості - це не вихід з більшості.
Марина Пирожук
За яких умов може бути поновлення вашого членства у більшості?
Дмитро Святаш
Ми ще не збирали групу після цього, тому я не уповноважений говорити про якісь умови.
Марина Пирожук
Але ж Ви кажете, що Ваша група призупинила, не вийшла а призупинила членство у більшості. Виходить, що Ви ще на щось сподіваєтеся?
Дмитро Святаш
Я впевнений у тому, що ми знайдемо порозуміння зараз.
Марина Пирожук
Ваш вихід з більшості коментують по –різному. Одні говорять про певні торги у справі політ реформи, про тиск, інші пов’язують це з виборами. Мовляв, кожен думає про свої власні перспективи. Що Ви на це скажете?
Дмитро Святаш
Це коментарі. Але я скажу, що це була свідома наша позиція, яку ми публічно висловили. Стосовно політ реформи, то я особисто її підтримував навесні, і якщо вона буде ставитися на голосування зараз, то я буду її підтримувати.
Марина Пирожук
А якою буде позиція Вашої групи, чи узгоджували це питання?
Дмитро Святаш
Наша група підтримувала реформу минулого разу.
Марина Пирожук
Чи буде вона зараз її підтримувати?
Дмитро Святаш
Я думаю, що це питання буде вирішено на загальних зборах депутатської групи.
Ірина Халупа
Це був Дмитро Святаш.
А ось що з цього приводу каже представник Блоку Юлії Тимошенко Олег Білорус.
Олег Білорус
Те, що трапилося у парламенті, так званий розвал більшості, то це чекалося давно. І підспудно цей процес йшов. Але тут сьогодні оцінюючи треба думати, що з одного боку це є тиск фракції на владу, з іншого – це є природній процес переорієнтації народних депутатів, цілих фракцій. Вони виходять з-під контролю виконавчої влади.
Очікувалося, що за три приблизно місяці до виборів вони почнуть думати про себе, що з ними буде далі. Кожна фракція починає думати, що з нею буде після виборів. І вони не бажають залишатися під ігом цієї виконавчої влади, вони як мінімум прагнуть вийти з-під будь-якого контролю.
Тобто вийшли з-під контролю так званої більшості, яка була формою політичного рабства, яка діяла відносно кожного депутата за принципом: танцюй враже, як пан каже! Про це говорять дуже багато фактів, в тому числі реакція екс-президента Кравчука. Думаю, що тут є комбінація інтересів, позицій і стратегічних положень.
Марина Пирожук
Як Ви гадаєте, якою є позиція самого спікера , Володимира Литвина?
Олег Білорус
Його позиція є найбільш вразливою. Він шукає для себе лінію, через те він став головою партії. Крім того, він навіть у виступах дозволяє собі фронду, різкі формулювання. Але з іншого боку, він під страшним тиском діючого режиму влади, тому він не є ще вільним у вираженні своїх інтересів, позицій і таке інше.
Ірина Халупа
Це був Олег Білорус, представник БЮТ. Пан Козаченко з нами на телефонному зв’язку, пан Жовтяк з нами у студії. Дякую гостям за участь у програмі. Я завжди йду до тих, хто по телефону, бо ніколи не знати, коли телефонний зв’язок обірветься. Я сподіваюся, що він не зірветься. Отже пане Козаченко, що робиться у тій більшості? Чому Ви звідти пішли?
Олексій Козаченко
Я хочу сказати наступне. Те, що відбулося на початку сесії - це лише формалізація тих речей, які відбулися дуже давно. На моє тверде переконання, більшість де-факто перестала існувати 8 квітня, тобто в день, коли голосувалася та сама конституційна реформа, якої так бажає сьогодні діюча влада.
Те, що відбулося сьогодні, це тільки процес де-юре. Хоча треба віддати, скажімо, належне депутатам, які все-таки трималися певний, довгий час, фактично, не підтримуючи ті дії, які…
Ірина Халупа
Так, зв’язок обірвався. Давайте тоді повернемось до студії. Пане Жовтяк, ми чули зі слів пана Гавриша, що план розвалу парламентської більшості давно був розроблений “Нашою Україною”. Так що, треба Вас вітати з перемогою, чи як?
Євген Жовтяк
Я хотів би заперечити пану Гавришу тому, що міф про те, що ця більшість існувала, як політичне утворення, є всього-на-всього міф. Ніколи такого політичного утворення, як більшість, не існувало. Просто були депутати, які представляють абсолютно різні погляди.
Були депутати, які по суті часто і ніяких поглядів не представляють тому, що не можливо в їхніх виборчих програмах багатьох депутатів-мажоритарників знайти хоч якісь ознаки їхніх політичних поглядів. Але цих людей силоміць, зусиллями прокуратури, СБУ, міліції загнали в оцю, так звану більшість заради того, щоби провести цю урядову коаліцію, і провести так звану політичну реформу.
І зрозуміло, що якщо людей не об’єднують ніякі погляди, а об’єднує тільки страх чи якісь економічні інтереси, то, як тільки їхні економічні інтереси ущемляються, відразу таке утворення розвалюється.
Тому не треба було бути якимсь великим стратегом і не треба було ніяких планів розвалу більшості створювати, бо вона розпалася природно сама по собі.
Ірина Халупа
Пане Козаченко, чи тоді, судячи з того, що Ви сказали, парламентська більшість була створена виключно під політичну і конституційну реформу?
Олексій Козаченко
Парламентська більшість була створена на початку каденції цього парламенту, тобто на початку його дії.
Я повинен сказати, що дуже багато депутатів, які пішли до цієї більшості, виходячи просто з прагматичного розуміння того, що більшість, по суті, є та форма, без якої парламент ефективно працювати не може. Тобто, були сподівання в тих же мажоритарників, за яких колега говорив, про те, що отут можна знайти оту оптимальну форму тієї золотої середини, яка влаштувала б всіх.
Але врешті-решт робота більшості показала, на жаль, що завдання більшість ставить перед собою не відстоювати інтереси виборця, не відстоювати інтереси суспільства, а відстоювати інтереси лобі: чи то політичного, чи то економічного.
Коли ми маємо справу з ситуацію, подібну КМК, то це є лобі економічне, коли ми маємо ситуацію з політичною реформою, то це політичне лобі, але це не лобі в інтересах народу, не лобі в інтересах наших виборців.
Тому я ще раз кажу: ця форма протесту зріла дуже давно і проявилася якраз отоді формально восьмого квітня.
Ірина Халупа
А чому саме, на Вашу думку, конституційна реформа розвалила, так би мовити, більшість?
Олексій Козаченко
Тому, що є край всьому. Знаєте, можна поступитися малим, але не можна поступатися святим. Зміни в Конституцію – це є зміни до Основного Закону. Якщо вони вносяться таким чином, щоб законсервувати існуючу систему влади, коли вони не несуть народу нічого нового, а тільки консервують його сьогоднішній стан, то це не є той момент, на якому можна знаходити компроміс, тобто ця ситуація вже вийшла за рамки будь-якого можливого компромісу, саме на ній це і викристалізувалося.
Ірина Халупа
Пан Гавриш стверджує, що більшість все ж таки існує...
Олексій Козаченко
Мабуть, в уяві пана Гавриша.
Ірина Халупа
Пан Жовтяк мені сказав, що для більшості потрібно 226 голосів, а пан Гавриш каже, що їх є 230. Так що він має чотири зайвих голоси.
Олексій Козаченко
Так, я пам’ятаю ще декілька аналогічних висловлювань пана Гавриша, коли вони зайшли в зал восьмого числа і казали: “В нас є 303 голоси”. Потім трошки інша арифметика вийшла.
Останнє, про що заявляла більшість, про свою кількість, було 237 голосів, хоча з того часу виходили люди з більшості: 11 депутатів “Центру” вийшли.
Ірина Халупа
Пане Жовтяк, з точки зору опозиційної фракції Віктора Ющенка, з точки зору “НУ”, що це значить для вас?
Євген Жовтяк
Повертаючись до попереднього питання, про роль фракції Віктора Ющенка, то я хотів би наголосити, що наша фракція показала своїм прикладом, що можна тримати удар, можна триматися купи, не піддаватися цьому шантажу влади, не піддаватися цьому нищенню, яке здійснювалося. Власне, очевидно, що цей приклад подіяв і на тих депутатів, які, зрештою, показали характер, показали, що вони не є бидло у чиїхось стайнях, а вони є людьми, за якими стоять виборці, за якими стоять якісь політичні сили.
Заради чого створювалася ця більшість? Це, безумовно, для проведення політичної реформи. Очевидно, що це завдання було наперед приречене на невдачу, тому що в цій більшості чи серед тих депутатів, які підтримували реформу, чи у ВР депутатів, які підтримували реформу політичну, є тільки 80 таких депутатів, які йшли на вибори з тезами про те, що потрібно робити щось таке і з Конституцією.
Ірина Халупа
Це було частиною їхньої платформи.
Євген Жовтяк
Це фракція соціалістів і фракція комуністів, які справді політично за таку реформу. Ви не знайдете в інших програмах інших фракцій: ні в партійних, ні в депутатів-мажоритарників жодних натяків на якусь подібну політичну реформу.
Отже, така більшість, яка створювалася заради такої реформи, якої ніхто не передбачав, коли балотувався, очевидно, що вона була приречена на провал. Це зараз і відбулося.
Ірина Халупа
Пане Козаченко, що ваша група тепер робитиме?
Олексій Козаченко
Робитиме те, що й робила до цього часу...
Ірина Халупа
Вона й далі існуватиме як група?
Олексій Козаченко
Відстоюватиме інтереси виборців.
Ми вже заявляли неодноразово, що група “Центр” визнає тільки один диктат – це диктат наших виборців. Будь-який інший диктат буде наражатися на те, на що він наражався до цього часу – на повне несприйняття.
Ірина Халупа
У вас немає намірів, скажімо, приєднатися до “НУ”?
Олексій Козаченко
Ті депутати, які групу “Центр” заснували, мали таку можливість, вийшовши з інших фракцій більшості, піти в “НУ” чи піти в іншу фракцію. Але сама ідея центризму, сама ідеї тієї незалежної третьої сили, яка стоїть на балансі, політичному балансі, в середині парламенту, якраз і згрупувалася депутатів саме в “Центрі”.
Неодноразово ми заявляли, що “Центр” – це є суто парламентський проект, направлений на те, щоби збалансувати протидіючі вектори в парламенті, і це, як показує практика, нам вдається, хоча ще не в тому обсязі, в якому нам хотілося б це мати.
Тому про вихід в якусь іншу фракцію чи, як зараз модно, “сліяніє” з іншими фракціями у нас не тільки не розглядається, а взагалі воно є неприйнятне для переважної більшості членів групи “Центр”.
Ірина Халупа
Ми намагалися осягнути Вас телефоном, так що Ви не чули деякі висловлювання пана Гавриша. Пан Гавриш сказав, що “НУ” вже давно розробляла план розвалу парламентської більшості, і він майже назвав спікера українського парламенту Литвина членом опозиції.
Давайте поговоримо трішки про роль голови ВР В.Литвина в цій ситуації, в цій кризі з більшістю і тому подібне.
Пане Жовтяк, яку роль відіграє пан Литвин у цьому всьому?
Євген Жовтяк
Я хотів би наголосити, що в тих процесах, які відбувалися в останні літні місяці і на початку осені, пан Литвин виглядає все ж таки, як постраждала сторона.
Я хотів би нагадати, що свого часу із Народної аграрної партії України, яку очолив пан Литвин, була виключена Тетяна Засуха, дружина голови обласної державної адміністрації Київської області. Власне, те, що потім трапилося із так званою переуступкою з Селянської партії України Довганем, якому була запропонована посада губернатора Херсонської області в обмін на те, що він відмовиться від Селянської партії України, яку тепер очолила Тетяна Засуха, і розпочався процес силового заганяння членів Аграрної партії в цю реанімовано Селянську партію. Такий процес я спостерігаю на прикладі...
Ірина Халупа
Так що, пан Литвин втрачає членів партії?
Євген Жовтяк
Фактично так. Тобто, людей силовим тиском, залякуванням, різними подачками переманюють у Селянську партію, зокрема, на Київщині вже в більшості районів відбулися чи відбуваються так звані конференції Селянської партії. Цю організацію очолюють (я думаю, що Ви не сумнівається) голови районних державних адміністрацій практично без виключення в усіх районах. Всі, хто не в Селянській партії, мають великі проблеми з роботою, великі проблеми зі своїм бізнесом...
Ірина Халупа
Так що Литвин став головою партії, яка може розпастися? Повтікають в нього члени, так?
Євген Жовтяк
Це не є процес спонтанний, тобто партія сама по собі не розпадається, але державна машина дуже активно зменшує цю політичну складову підтримки Литвина.
Ірина Халупа
А як все це все пов’язано з кризою більшості?
Євген Жовтяк
Головна причина (і це недвозначно було заявлено з трибуни ВР М.Гладієм) – це тиск, шантаж, залякування членів Національної аграрної партії України.
Ірина Халупа
Пане Козаченко, чи пан Литвин теж допоміг розвалити більшість? Чи, навпаки, він намагався її зберегти?
Олексій Козаченко
Я і дещо погоджуся, і дещо не погоджуся з моїм колегою, тому що коли викладаються отакі нюанси в середині партійного життя і міжпартійного життя, то це є правда, але це тільки доля правди, тому що насправді все набагато складніше.
Коли ми говоримо про парламент, про майже чи не єдину консолідуючу складову в нашому суспільстві, то так само і функція спікера природно має бути консолідуючою. А коли існує два центри в парламенті: з однієї сторони – це центр спікера, тобто прямо структурою ВР передбачено, який повинен балансувати, який повинен координувати діяльність роботи, в тому числі і політичних сил в парламенті, тобто зменшувати ті кризові протидії, які ми так часто спостерігаємо в парламенті.
А поруч є центр імені пана Гавриша, який, фактично, згрупував через тиск, через АП вплив на оту саму більшість. Виходить ситуація, при якій спікер історично, за цієї каденції довгий час взагалі мав досить –таки обмежений вплив.
Я вважаю, що дії аграрної партії, яку очолив Литвин, це загальновідомий факт...
Ірина Халупа
А чому Ви смієтеся?
Олексій Козаченко
Я сміюсь, тому що я член аграрної партії. Я дещо знаю більше, ніж...
Ірина Халупа
Розказуйте...
Олексій Козаченко
До речі, як член аграрної партії, якщо Ви звернули увагу, не вхожу до аграрної фракції. Цьому є своя причина, але про все своїм часом.
За його приходу в аграрну партію, вона розпочала свою внутрішню перебудову. З’явились надії на те, що це з номенклатурної партії стане нормальна партія, тому що є розуміння у Володимира Михайловича, як у лідера партії, що номенклатурним чином наступного разу в парламент вже не попадеш.
Або буде довіра народу, і ти будеш в парламенті, або якщо довіри народу не буде, то ти в житті не попадеш в цей парламент, як політична сила.
Ми знаємо, про що говоримо, наступні вибори у нас по партійному принципу. Тому я б основу цієї протидії все-таки вбачав в отих центрах протидії, за які я сказав, які склалися в парламенті. А саме керівництво більшості і керівництво парламенту.
Ну а далі – це вже політичні інсинуації: хто вийшов, хто призупинив і так далі.
Ірина Халупа
Ви сказали, пане Козаченко, що є намагання перетворити цю партію у реальну партію, щоб вона перестала бути номенклатурною.
Олексій Козаченко
Безумовно, я скажу, тому що багато членів цієї партії, які є народними депутатами, не входили в аграрну фракцію і сьогодні ще не дали своєї згоди на входження саме по тій причині.
Тому що одна справа - будучи рядовими членами до обрання, інша справа - побачивши, як вели дії представники цієї партії вже в парламенті, не погоджувалась з таким принципом партійного будівництва, з таким принципом відношення взагалі до партії, як політичної структури і знаходження її місця.
І коли партія була згідна робити (не партія, а це члени аграрної партії, які входили в аграрну фракцію) були згідні виконувати будь-яку вказівку Банкової, пана Гавриша лише виходячи з того, щоб їх не чіпали. Лише виходячи з того, щоб не почало відбуватися те, що відбувається “сплош і рядом”, коли не виконуються вказівки АП.
На такому принципі бути політично силою, яка знайде частини електорату на майбутніх виборах, просто неможливо.
Ірина Халупа
Ваші слова, пане Козаченко, перегукуються з словами, які сказав раніше в програмі Олег Білорус. Він сказав, що це, що відбувається з більшістю - це природній процес переорієнтації, що депутати починають виходити з-під контролю виконавчої влади і починають думати, “що буде зі мною після президентських виборів?”
Але як би воно не було, все ж таки керівники груп і фракцій, які входять до більшості, сьогодні радилися з президентом. Президент Кучма має ще півтора місяця при владі. І все ж таки він ще далі очолює цю державу, з його думкою рахуються бодай керівники тих фракцій і груп, які входять до більшості.
Чи зможе, пане Жовтяк, Президент Кучма реанімувати більшість?
Євген Жовтяк
На моє переконання, виходячи з того досвіду, який я бачив, який я маю в попередньому політичному житті нашого суспільства, я можу сказати, що, швидше за все, не вдасться президентові повернути з більшості групу “Центр”, які, фактично, створивши цю групу, де-факто вийшли з більшості, і тільки зараз оформили свій вихід де-юре.
Що стосується Народної аграрної партії, то, на мій погляд, якщо Президент повернеться до Києва і реально дасть команду припинити тиск на членів аграрної партії по районах, по областях, і там будуть вжиті інші кроки до завоювання тієї ситуації, яка є, то, очевидно, що вони можуть повернутися до більшості.
Те ж саме можна говорити і про “Демініціативи”, які вчинили цей демарш, головним чином, через економічні причини. Очевидно, що якщо Президент своєю волею усуне ці економічні причини для цього демаршу і трішечки натисне на членів “Демініціатив”, то вони теж можуть повернутися.
Тобто, на мій погляд, Президент до цього часу має у своїх руках достатньо важелів, неполітичних важелів тиску на депутатів для того, щоб мати оці 220 голосів, які б говорили, що більшість є.
Але абсолютно ті важелі впливу, які має президент, є абсолютно недостатніми для того, щоб набрати 300 голосів і провести політичну реформу.
Ірина Халупа
Пане Козаченко, що Ви скажете, чи переконає Вас Президент повернутися до більшості?
Олексій Козаченко
Мене навряд чи хто візьметься переконувати, я – за інше. От я б говорив, що існує більшість чи не існує, не виходячи з уяв пана Гавриша, оскільки в нього є ті, хто не подав заяву на вихід.
Давайте просто будемо дивитися по знаковим голосуванням. І от там видно відразу, чи є більшість, чи немає її. Я впевнений, що більшості в тому форматі, в якому вона існувала, більше існувати не буде.
Ірина Халупа
Чи може бути більш знакове голосування, ніж ця конституційна реформа?
Олексій Козаченко
Ви знаєте, тут якраз та формула, коли йти про більшість може мова тільки в розрізі, тобто ми пам’ятаємо прекрасно, що 180 голосів в конституційній реформі належить лівим, тобто комуністам і соціалістам.
Я нагадаю, що минулого разу були 289 голосів, не 294, як те було висвітлено. Мінус 80, це 209 з 237 членів більшості лише підтримали конституційну реформу. Тобто, мінус 28 чоловік більшості на той час вже не підтримували конституційну реформу. Як буде цього разу? Я можу сказати тільки одне, що влада не спить, що важелів дійсно більш, ніж достатньою.
Ірина Халупа
І на закінчення таке запитання: як ця ситуація, яка розгортається в парламенті, впливатиме на президентські вибори, на ті наступні 6 чи 8 тижнів, які ще залишаються у передвиборчій кампанії, пане Жовтяк? Чи це піде на користь одному з двох головних кандидатів, чи навпаки?
Євген Жовтяк
Я думаю, я переконаний, що ця ситуація піде на користь встановленню демократії в країні, а це означаю, що на користь перемоги Віктора Ющенка.
Справа в тому, що вже тривалий час народу прив’язують таку думку, що від народу нічого не залежить, як би він не голосував, а все одно буде кандидат від влади.
Навіть по результатах соцопитуваннь видно, що люди на питання “За кого ви будете голосувати?”, відповідають, що за Ющенка, але багато тих, що кажуть, що будуть голосувати за Ющенка внаслідок цієї владної пропаганди, люди кажуть, що виграє все одно Янукович.
І, на мій погляд, ця ситуація, яка склалася у парламенті, якраз дасть людям впевненість, що влада не така вже й всесильна, якщо вона не може справитися з 226 своїми представниками, яких вона назвала більшістю у ВР, то яким же чином вона зможе справитись і з 48-мільйонним українським народом.
Тобто людям цей розвал більшості дає впевненості, що влада все-таки, як ніколи, слабка, і сфальсифікувати результати виборів, на що вона розраховувала, їй не вдасться.
Ірина Халупа
Так що, судячи з Ваших слів, чиєсь зло може бути чиїмсь добром. Пане Козаченко, що Ви скажете з цього приводу, як це впливатиме на президентську кампанію? Це, що залишаються.
Олексій Козаченко
Я абсолютно згоден з паном Жовтяком, тому що я теж, як довірена особа Ющенка, займаюсь виборною кампанією, я знаю ті ж самі проблеми.
Дійсно, з двох чоловіків, які кажуть, що будуть голосувати за Ющенка, лише один впевнений в тому, що Ющенко буде президентом, а один при всьому тому каже, що буде Янукович. Це те, чого досягла влада оцим безпрецедентним тиском на підсвідомість нашого народу.
Народ сьогодні вже не вірить в те, що він є народ. Єдиний носій державності у нас, тобто він не вірить, що від нього щось може змінитися.
І дійсно, оця ситуація в парламенті має надихнути людей на те, що не все так погано, не може це існувати вічно. Врешті решт від голосу кожного депутата (хоч там їх набагато менше, ніж народу) отак від голосу кожного виборця врешті решт залежить, яким буде майбутнє в цій державі.
Ірина Халупа
Все ж таки ви маєте дуже багато чого зробити під час цієї сесії. Коли відкривалася сесія, то йшла мова, що вам треба ухвалити десь 1 000 законопроектів розглянути і тому подібне.
Ці зміни, які відбуваються із більшістю, чи це полегшить роботу, чи ускладнить її? Пане Козаченко?
Олексій Козаченко
Я думаю, що ця робота буде більш реальна, тобто вже не буде того притискування антинародних законів, яке було в тій кількості. Але все одно ще щось вдасться протиснути.
Але головне, що буде вже більш реальна відверта робота. Тобто не буде кон’юнктури більшості, не буде кон’юнктури опозиції. І ще одне, дуже хочеться провладним структурам, щоб врешті решт парламент знову розбила криза.
Так от я впевнений в тому, що здорові сили парламенту, і в тому числі дякуючи спікеру, не допустить, щоб відбулася криза. Для того, щоб суспільство знову побачило, що і парламент не здатний реагувати на цю ситуацію. Що і парламент, фактично, недієздатний. Що тоді вже говорити про пересічного виборця?
Ірина Халупа
Дякую, пане Козаченко. Пане Жовтяк?
Євген Жовтяк
Я абсолютно згоден з колегою Козаченком в тому, що, безумовно, з розвалом більшості протягування лобістських законів ...
Ірина Халупа
Припиниться?
Євген Жовтяк
Ну не припиниться, очевидно, що спроби будуть, але це протягування стане важчим, і, зрештою, депутати, які позбулися тиску з боку АП, будуть підходити до голосування за своїми переконаннями, а не так, як їм наказують із АП.
А після перемоги Ющенка на президентських виборах наша фракція запропонує ті закони, які покращать ситуацію в державі.
Ірина Халупа
Дякуємо, панове Жовтяк і Козаченко, на цьому завершуємо “Вечірню Свободу”.
Слухайте “Свободу”, шановні слухачі, і шануймося! А гостям – щире спасибі.
