Белград, 17 вересня 2004 – Уже давно офiцiйний вiзит одного закордонного урядовця до Сербiї i Чорногорiї не тривав аж три днi. На думку белградських оглядачiв, президент Угорщини таким чином хотiв показати, що Будапешт бажає зберегти якомога кращi стосунки з Белградом. Ференц Мадл зустрiвся з президентом державного об’єднання Светозаром Маровичем, із президентами i прем’єр-мiнiстрами Сербiї i Чорногорiї та з представниками угорської громади, котра налiчує 300 тисяч осiб.
Угорщину в Сербiї називають брамою до Європи. Пiд час мiжнародних санкцiй вона була свого роду сербським вiкном у свiт. Цього року Угорщина стала членом Європейського союзу. На вiдмiну вiд iнших країн Європи, угорська сторона запроваджує щодо громадян Сербiї i Чорногорiї так званий м’який вiзовий режим: безкоштовну вiзу строком на один рiк можна отримати за спрощеною процедурою.
Белградськi урядовцi пiд час вiзиту угорського президента висловили подяку за сприятливе ставлення Будапешта до Сербiї i Чорногорiї та її громадян. Ференц Мадл в свою чергу заявив, що Угорщина готова допомагати белградськiй владi в подоланнi перешкод на шляху до Європейського союзу та в запровадженнi нєобхiдних полiтичних і економiчних реформ.
Угорський президент та його спiврозмовники докладно обговорили й мiжетнiчнi iнциденти, якi упродовж останнiх мiсяцiв мали місце в сербському краї Воєводині. Преса та окремi урядовцi в Будапештi стверджували, що йдеться про насильство над угорською меншиною. Ференц Мадл зазначив, що не слiд говорити про органiзоване насильство й висловив упевненiсть, що Белград вживе необхiдних заходiв для реалiзацiї усiх прав нацiональних меншин на підставі вже існуючих законів.
Угорщина минулого тижня звернулася до Європейського союзу та Європейського парламенту з вимогою обговорити мiжетнiчнi iнциденти у Воєводинi. А вiзит угорського президента став знаком, що Будапешт пропонує врегулювати становище угорської меншини шляхом дiалогу з Белградом, без втручання Брюсселя, яке могло б стати нєприємним для сербської сторони.
Угорщину в Сербiї називають брамою до Європи. Пiд час мiжнародних санкцiй вона була свого роду сербським вiкном у свiт. Цього року Угорщина стала членом Європейського союзу. На вiдмiну вiд iнших країн Європи, угорська сторона запроваджує щодо громадян Сербiї i Чорногорiї так званий м’який вiзовий режим: безкоштовну вiзу строком на один рiк можна отримати за спрощеною процедурою.
Белградськi урядовцi пiд час вiзиту угорського президента висловили подяку за сприятливе ставлення Будапешта до Сербiї i Чорногорiї та її громадян. Ференц Мадл в свою чергу заявив, що Угорщина готова допомагати белградськiй владi в подоланнi перешкод на шляху до Європейського союзу та в запровадженнi нєобхiдних полiтичних і економiчних реформ.
Угорський президент та його спiврозмовники докладно обговорили й мiжетнiчнi iнциденти, якi упродовж останнiх мiсяцiв мали місце в сербському краї Воєводині. Преса та окремi урядовцi в Будапештi стверджували, що йдеться про насильство над угорською меншиною. Ференц Мадл зазначив, що не слiд говорити про органiзоване насильство й висловив упевненiсть, що Белград вживе необхiдних заходiв для реалiзацiї усiх прав нацiональних меншин на підставі вже існуючих законів.
Угорщина минулого тижня звернулася до Європейського союзу та Європейського парламенту з вимогою обговорити мiжетнiчнi iнциденти у Воєводинi. А вiзит угорського президента став знаком, що Будапешт пропонує врегулювати становище угорської меншини шляхом дiалогу з Белградом, без втручання Брюсселя, яке могло б стати нєприємним для сербської сторони.