Київ, 21 вересня 2004 рік
Тарас Марусик
В неділю у Львові завершився Львівський форум видавців. Упродовж чотирьох днів сотні видавництв з України і двох сусідніх держав – Польщі та Росії – не тільки демонстрували власну продукцію, продавали її.
У рамках Форуму відбулися презентації багатьох нових видань. Я побував на презентації книжки львівського мовознавця Ірини Фаріон “Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір”.
Виступаючи на презентації своєї книжки, Ірина Фаріон так відповіла на запитання: “Що таке правопис?”
Ірина Фаріон
Це стіни мовного дому. 1933 року прийшов російський більшовицький варвар і зруйнував стіни цього мовного дому. Ті, хто споруджував ці стіни, хто ці стіни захищав (не лише в 1933 році, а впродовж всієї імперії зла, впродовж 70 років) сили якої ми так гарно відчуваємо на сьогоднішньому форумі, всіх їх було розстріляно і репресовано.
Тарас Марусик
Ірина Фаріон каже, що мало хто про це знає. В процесі роботи над книжкою їй відкривалася істина.
Ірина Фаріон
Коли я почала відкривати цю правду, я зрозуміла, що вона визволяє, вона робить вільною, вона робить сильною, вона робить незалежною.
Досліджуючи ці мовні факти, я зрозуміла, що є такі мовні факти, що стають долями людей, є такі мовні факти, які є долею країни. Правильно “Атени”, але не правильно “Афіни”.
І свідок того, наприклад, - “Марта” слово, свідок того, наприклад, - слово “Тома”. Свідок того, що “соціяльний” – правильно - наприклад, слово “християнин”, наприклад, слово “Васильянин”, наприклад слово, Боже Милосердний, “росіянин”, це те слово, яке створив Феофан Прокопович.
Може ми з огляду на чинний правопис почнемо називати їх “росіанами”? Це відповідає сучасним нормам. Свідок того, що має бути “радости”, “незалежности”, “любови” в родовому відмінку – прислівник “безвісти”.
Слова – це чортячо небезпечні свідки історії, згадаймо великого Шереха-Шевельова.
Тарас Марусик
Обговорення книжки Ірини Фаріон було надзвичайно цікавим. Пропоную уривок з виступу професора Львівського національного університету Василя Лизанчука.
Василь Лизанчук
13 років української незалежної держави, а з мовою в Україні стало значно скрутніше, гірше, ніж було 10-15 років тому. Той спосіб російщення за комуністичної тоталітарної системи сьогодні набрав надзвичайно якихось особливих цинічних форм: безпардонності, аморальності, які базуються на аморальній політиці керівників української держави.
Тарас Марусик
В обговоренні взяла участь і доцент кафедри української мови Львівського політехнічного інституту Оксана Микитюк.
Оксана Микитюк
Це не буденне явище в нашому мовознавстві, тому що ми донині користуємося зросійщеним, спотвореним, скаліченим правописом 33 року з незначними змінами.
Тому книжка показує нам, як наша система письма була незалежна від світоглядно чужої ідеології. Та книжка стверджує нашу самобутність, нашу ідентичність. Святий Августин казав: “Коли мовчиш – мовчи з любови, коли говориш – говори з любови.”
Та книжка зроблена, написана, виготовлена з неймовірної любови, передусім – любов до мови авторки в книзі переплавляється на найдоступніший, цікавий, аргументований спосіб подачі матеріалу.
Тарас Марусик
Попри складну мовно-правописну ситуацію в Україні, Ірина Фаріон залишається оптимісткою.
Ірина Фаріон
Ви це все прочитаєте, можливо, і ми тоді це все змінимо. І тоді стіни нашого дому будуть такі, що відповідають природі нашої мови.
Тарас Марусик
Львівський мовознавець Ірина Фаріон, книжка якої “Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір” була презентована на Львівському форумі видавців, переконана, що ситуацію можна лікувати отакими, як вона висловилася, гомеопатичними кроками.
Тарас Марусик
В неділю у Львові завершився Львівський форум видавців. Упродовж чотирьох днів сотні видавництв з України і двох сусідніх держав – Польщі та Росії – не тільки демонстрували власну продукцію, продавали її.
У рамках Форуму відбулися презентації багатьох нових видань. Я побував на презентації книжки львівського мовознавця Ірини Фаріон “Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір”.
Виступаючи на презентації своєї книжки, Ірина Фаріон так відповіла на запитання: “Що таке правопис?”
Ірина Фаріон
Це стіни мовного дому. 1933 року прийшов російський більшовицький варвар і зруйнував стіни цього мовного дому. Ті, хто споруджував ці стіни, хто ці стіни захищав (не лише в 1933 році, а впродовж всієї імперії зла, впродовж 70 років) сили якої ми так гарно відчуваємо на сьогоднішньому форумі, всіх їх було розстріляно і репресовано.
Тарас Марусик
Ірина Фаріон каже, що мало хто про це знає. В процесі роботи над книжкою їй відкривалася істина.
Ірина Фаріон
Коли я почала відкривати цю правду, я зрозуміла, що вона визволяє, вона робить вільною, вона робить сильною, вона робить незалежною.
Досліджуючи ці мовні факти, я зрозуміла, що є такі мовні факти, що стають долями людей, є такі мовні факти, які є долею країни. Правильно “Атени”, але не правильно “Афіни”.
І свідок того, наприклад, - “Марта” слово, свідок того, наприклад, - слово “Тома”. Свідок того, що “соціяльний” – правильно - наприклад, слово “християнин”, наприклад, слово “Васильянин”, наприклад слово, Боже Милосердний, “росіянин”, це те слово, яке створив Феофан Прокопович.
Може ми з огляду на чинний правопис почнемо називати їх “росіанами”? Це відповідає сучасним нормам. Свідок того, що має бути “радости”, “незалежности”, “любови” в родовому відмінку – прислівник “безвісти”.
Слова – це чортячо небезпечні свідки історії, згадаймо великого Шереха-Шевельова.
Тарас Марусик
Обговорення книжки Ірини Фаріон було надзвичайно цікавим. Пропоную уривок з виступу професора Львівського національного університету Василя Лизанчука.
Василь Лизанчук
13 років української незалежної держави, а з мовою в Україні стало значно скрутніше, гірше, ніж було 10-15 років тому. Той спосіб російщення за комуністичної тоталітарної системи сьогодні набрав надзвичайно якихось особливих цинічних форм: безпардонності, аморальності, які базуються на аморальній політиці керівників української держави.
Тарас Марусик
В обговоренні взяла участь і доцент кафедри української мови Львівського політехнічного інституту Оксана Микитюк.
Оксана Микитюк
Це не буденне явище в нашому мовознавстві, тому що ми донині користуємося зросійщеним, спотвореним, скаліченим правописом 33 року з незначними змінами.
Тому книжка показує нам, як наша система письма була незалежна від світоглядно чужої ідеології. Та книжка стверджує нашу самобутність, нашу ідентичність. Святий Августин казав: “Коли мовчиш – мовчи з любови, коли говориш – говори з любови.”
Та книжка зроблена, написана, виготовлена з неймовірної любови, передусім – любов до мови авторки в книзі переплавляється на найдоступніший, цікавий, аргументований спосіб подачі матеріалу.
Тарас Марусик
Попри складну мовно-правописну ситуацію в Україні, Ірина Фаріон залишається оптимісткою.
Ірина Фаріон
Ви це все прочитаєте, можливо, і ми тоді це все змінимо. І тоді стіни нашого дому будуть такі, що відповідають природі нашої мови.
Тарас Марусик
Львівський мовознавець Ірина Фаріон, книжка якої “Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір” була презентована на Львівському форумі видавців, переконана, що ситуацію можна лікувати отакими, як вона висловилася, гомеопатичними кроками.