Аудіозапис програми:
Київ, 11 жовтня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас!
В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Форумчани “Української правди” здивовані.
“Чому на “Інтері” пустили московські новини першого каналу?” - запитує дядько на ім’я Хоуп.
“А, може, у них страйк був?” - припускає інший мешканець “Павутини”.
“Нам повідомили, - авторитетно заявляє відвідувач за підписом ТС-Ю-Ей Нет, – що там готувалася така пурга про Ющенка, що ведучі обробилися зо сміху і пішли мінять памперси”.
А відвідувач за підписом Блейд почув на радіо “Мелодія” рекламу: “Тому що, це - веселі яйця, а не якесь там “Фаберже”.
“Бардак!” - доповнює тему веселих іічок інтер-дядько Блейд.
Тим часом відвідувачам інших форумів не до сміху. Одні помітили переміщення бронетехніки вулицями Києва і не надто довіряють балачкам влади про те, що то має бути тільки військовий парад.
Інші, як от користувачі “Живого журналу”, про всяк випадок прораховують, як ляжуть карти в разі громадянської війни.
Усі вони сходяться на думці, що перемогти має щось радикально нове і не обов’язково краще, а старе та порохняве, починаючи з нині діючої влади, дістане титановою ломакою в потилицю.
Такі безвідповідальні футурологічні фантазії гуляють Інтернетом, особливо у тій його частині, яка має стійку репутацію жовтого та часом аж занадто буйного дому.
Далі Віктор Недоступ. Рубрика “Палата номер шість”.
Віктор Недоступ
Відвідувачка сайту “Фор-Ю-Ей” за підписом Гостя вважає: “В кожному разі у влади два варіанти: реформа або зрив виборів. От вона й викручується, як може: зіштовхнути Схід – Захід, яйця – бандерівці, парад-Кузьмук і навіть біг-борди, вартість яких перевищила дозу дозволену для агітації… Ні Ющенко їй не потрібен, ні Янукович”.
Дописувач на прізвисько Темний розвиває думку: “Взагалі-то, буде так. Юща спочатку ще раз отруять, а потім переїдуть КАМАЗом чотири рази; Кузьмук влаштує переворот і застрелить Дона сім разів; Юля влаштує революцію з трояндами і запросить у президенти Пабло Лазаренко – 2,5 рази; Медведка з Суркісом гірко заплачуть і попросять політичного притулку в Екваторіальній Гвінеї; Путін здуру введе війська в Україну і, прогорівши остаточно, буде змушений здати нафтопроводи в оренду Соросу, а Україну, як постраждалу після російської окупації, одразу приймуть до ЄС та НАТО”.
На форумі української служби Бі-Бі-Сі між тим обговорюють стан політичної культури в Україні у контексті отруєння Ющенка.
Володимир з Одеси пише: “Саме таку політичну культуру було сформовано під час президентства Кучми. В Україні створено таку систему влади, яка увібрала в себе методи та стиль поведінки кримінального світу”.
Однак ноги ростуть все-таки з радянської імперії, вважає Володимир: “От і тепер, коли знищити Ющенка не вдалося, Медведчук негайно відлетів до Москви, щоб отримати нові вказівки у Кремлі”.
Андрій з Києва додає: “Культура тут ні до чого. Це удар на випередження по потенційній загрозі. Як з Бандерою, Чорноволом, Гонгадзе, Яндарбієвим – “мочіть в сартірє”.
Тим часом форумчани “Української правди”, стежачи за останніми спазматичними стрибками рейтингів кандидатів у президенти, відчули гострий напад недовіри.
“Рейтинги Я. – надуті, - пише такий собі громадянин Ц, – причому несвіжим газом. Після такого надування його фігура стала якоюсь нестабільною, Я. валиться від яйця. Знаєте, коли робітника освіти спитають, за кого голосуватиме, той може пообіцяти і за чорта лисого, аби проблем не було, от галочку і поставлять. А от чи голосуватиме?”
Тим часом творців рейтингів в Інтернеті порівнюють з російським астрологом Павлом Глобою.
Російська “Незавісмая газєта” останні астрологічні демарші Глоби на теренах українських виборів прокоментувала так: “Глоба став представником найдавнішої професії”.
“Коли це прогнози шахрая Глоби збувалися? - запитує відвідувач за підписом Джордж Крафт. - Тільки й долдонить: “Росія прокинеться, Росія прокинеться…” Так вона ніколи не пробудиться, коли будуть у пошані такі шахраї…”
А форумчани сайту “Мадан.Орг.Ю.Ей” відзначають парадокс: “Виборча веремія, попри весь бруд, стала поштовхом для розвитку українського Інтернету - з’явилися незалежні сайти, у сотні разів зросла кількість відвідувань політичних сайтів, вибухово побільшало користувачів “Живого журналу”, а також виникли нові, суто українські комп’ютерні ігри, чемпіоном серед яких зараз стрілялка під назвою “Хамське яєчко”. Діалектика?
Андрій Охрімович
Українці, безумовно, молода нація, оскільки й досі не знайшла свого місця у цьому хисткому та хижому світі. Вочевидь звідси походить панічна багатовекторність та дебілуваті питання про те, якою мовою нам усім балакать.
Тим часом дуже академічна та мовознавча публіка шукає власні шляхи подолання комплексу меншовартості. Беручи приклад з англійців, які букву “Я” в обов’язковому порядку пишуть з великої літери, наші вчені виступили з ініціативою життєдайне та контраверсійне до влади яєчко теж писать з великої літери, де б воно не стояло: на початку, в кінці чи в середині речення.
Революційне рішення буквоїдів, креативну групу влади підштовхнуло до думки про ту ж таки революцію з обов’язковим продовженням у громадянській версії конфлікту.
“Революція. Катастрофа. Дестабілізація,” - мантру цю, закотивши очі під лоба, повторюють українські політики певного штибу та їх друзі з ментально близького зарубіжжя.
Характерно, що криваві перспективи катастрофологи пов’язують з фігурами опонентів.
“Тільки б не було війни”, - довгі десятиліття забивали в голову гомо-совєтікусу гіржавого цвяшка таваріщі з ГБ та різного штибу партайгеноссе.
“Тільки б не було змін,” - втовкмачують українському народові пацани годовані з того ж таки корита.
Тему видовжує мій колега Сергій Грабовський.
Сергій Грабовський
Отож про любов. Але не до жінок, чоловіків, собак і котів. А про любов до залякування народних мас. Мовляв, якщо ви, маси, будете поводитися невірно, воскресне Адольф Гітлер і з‘їсть вас без олії. Або прийде дядечко Сем і зробить те ж саме. А щонайменше – почнеться дестабілізація та громадянська війна. Іншими словами, крокуйте стрункими лавами під нашим проводом, і вам житиметься стабільно. А інакше – рейвах, революція, катастрофа.
Державної думи Росії Йосиф Кобзон заявив на сайті temnik.com.ua 11 жовтня: “Якщо оберуть не Януковича..., а Ющенка, це, безумовно, призведе, як мінімум, до дестабілізації, і, як максимум, до громадянської війни... Тим часом Америка вже погрожує Україні економічними санкціями у випадку, якщо Ющенка не оберуть”.
Зауважу, законами України агітація іноземних громадян на президентських виборах заборонена. Але що таке український закон, коли говорить Йосиф Кобзон! А також співає в гастрольних турах Україною на підтримку Януковича. А ще й виступає як імпресаріо президента Росії Путіна.
Ось ще одна цитата з того самого сайту: “Думаю, що і наш президент на боці Януковича... Він розуміє, що коли до влади в Україні прийдуть деструктивні елементи то платформа, яка вже напрацьована президентом Кучмою, і яка може бути розширена Віктором Януковичем, в один момент впаде”.
Звучить пісня
“Наша служба и опасна и трудна И на первый взгляд, как будто не видна...”
Сергій Грабовський
Звісно, тим, хто дав клятву “компетентним органам” раз і на все життя, видніше, хто з них про що думає. Тим більше, що думає і говорить уся ця “невидима громада”, як завжди, в одну дудку.
Ось що заявив глава Російської православної церкви Алексій Другий (він же громадянин Росії Рідіґер) Віктору Януковичу: “Я думаю, що народ підтримає вас на виборах”, - і додав, що Янукович відіграє важливу роль в об‘єднанні російського й українського народів. Мовою політики такий тип об‘єднання зветься давно відомим гучним терміном – аншлюс.
Звучить промова Гітлера
Сергій Грабовський
Так, за Гітлера у Німеччині була стабільність. Тільки катастрофічна. І за Путіна у Росії стабільність – щороку масштаби кавказької війни і супровідного терору зростають. І за Леоніда Кучми Україна вельми стабільно втрачає по 400 тисяч населення за рік. А що ж станеться, коли ця тенденція, як закликає Кобзон, буде ще й “розширена”?
Звучить пісня
“Что тебе сниться, крейсер «Аврора», в час, когда утро встаёт над Невой...”
Андрій Охрімович
Міркуючи про українську націю, хтось каже про трьох українців, кожен з яких вважає себе, щонайменше, гетьманом, інші кажуть про тих таки трьох, як про партизанський загін зі зрадником, ще інші переконані, що українці мають надто малі шанси стати політичною нацією через вікову незгоду стосовно букви “ГЕ”.
Половина людей за тверду вимову, друга – за м’яку.
Не треба пояснювати, що ворогуючі партії готові до вибивання зубів один одному та виривання волосся з усіх можливих та неможливих місць в ім’я єдиноправильної версії.
Тільки це, а не якісь там віртуальні протистояння влади та опозиції, може стати передумовою громадянської війни, про яку та ж таки влада останнім часом щось аж надто часто балакає.
Існує, щоправда, ще одна філологічна партія. І дбає вона не стільки за букву “ГЕ”, скільки за чистоту “фєні”. Політологи вважають, що саме вона є тою третьою силою, яка зцементує націю і виведе її з вікової лінгвістичної трясовини на суходіл впевненості та залізобетонну твердь закону.
І коли це, нарешті, станеться, народ відповідно до законів логіки має ломанутись на сайти, запаковані інформацією про “понятія” та інші фішки, без яких у грядущому майбутньому орієнтуватись буде важко.
Павло Вольвач, дещо випереджаючи події, “проканав” по кількох таких сайтах і зліпив з усього того чергову “Екстрему в Павутині”.
Павло Вольвач
Про “злодіїв в законі” сьогодні говорять всі: від колишніх партійців і комсомольців до роботяг і “човників”. Такий час. І не дивно, що з-під миші вистрибують вусібіч: як не “Блатата.Ру.Проза”, так “Перехресний допит” з “Тюрмою. Ру” на додачу.
Для зовсім дрімучих “Зона.ком.Ру” проводить щось на зразок лікнепу: “Він був хранителем кодексу злочинного світу, організатором кримінальної діяльності і остаточним суддею “воровської” справедливості. В пострадянській діяльності він перевизначає правила, щоб гарантувати своє виживання”.
Виживає згаданий інститут нині досить успішно, але зараз кілька слів про сайт.
На ньому, як і на споріднених “Крайм.Ікс” та “Братва. Коммон.сайтс”, маса цікавої та корисної інформації. Тут можна довідатись про найвідоміших “злодіїв в законі”, ознайомитися із новинами криміналу, а також послухати хрестоматійні натепер “Гоп-зі-смиком” чи “Сім маслин в нагані”.
Для допитливих є навіть галерея татуювань, сиріч “наколок”, як чоловічих, так і жіночих, і навіть тих, котрі “характерні для українців”.
Взагалі, складається враження, що нині тільки лінивий не прагне долучитися до кшатріїв кримінального світу.
“А вори законниє, люді очєнь мілиє, ну всє моі знакомиє, а многіє любімиє...” – як співає Олександр Розенбаум.
Дехто про блатну романтику не співає, але його самого залучають до криміналу, як це вже не один рік діється з Йосипом Кобзоном. Варто для прикладу заглянути хоча б на сайт “Компромат.Ру”. Так це чи ні - хто зна. Принаймні той же Розенабаум заявляє, що Кобзон просто “живе за поняттями”, тобто по совісті.
“Я й сам “артист в законі,” – роз’яснює відомий бард.
А ось актор Сергій Шевкуненко міг би й не вдаватися до евфемізмів. Бо справді, як стверджує електронна версія газети “Запорізька Січ”, він пройшов шлях від виконавця головної ролі у фільмах “Кортик” та “Бронзовий птах” (пам’ятаєте бадьоренько-правильного Мішу Полякова?), так ось, від піонера Міші до “положенця”, звання, що в кримінальній ієрархії йде відразу за “злодієм в законі”. Володимирський централ був знайомий йому зовсім не з пісеньки, а звершив свій земний шлях актор-авторитет, як і належить у таких випадках, від кулі кіллера. Воістину, незрівнянна сила радянського мистецтва, великого і нещадимого.
Андрій Охрімович І на завершення трошки інформації від Тараса Шевченка: “Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. А в законі господньому Серце його й воля Навчається; і стане він — Як на добрім полі Над водою посаджене Древо зеленіє, Плодом вкрите. Так і муж той В добрі своїм спіє. А лукавих, нечестивих І слід пропадає,— Як той попіл, над землею Вітер розмахає, І не встануть з праведними Злії з домовини. Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть”.
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
Київ, 11 жовтня 2004 року.
Андрій Охрімович
Шановні слухачі, вітаю вас!
В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.
Форумчани “Української правди” здивовані.
“Чому на “Інтері” пустили московські новини першого каналу?” - запитує дядько на ім’я Хоуп.
“А, може, у них страйк був?” - припускає інший мешканець “Павутини”.
“Нам повідомили, - авторитетно заявляє відвідувач за підписом ТС-Ю-Ей Нет, – що там готувалася така пурга про Ющенка, що ведучі обробилися зо сміху і пішли мінять памперси”.
А відвідувач за підписом Блейд почув на радіо “Мелодія” рекламу: “Тому що, це - веселі яйця, а не якесь там “Фаберже”.
“Бардак!” - доповнює тему веселих іічок інтер-дядько Блейд.
Тим часом відвідувачам інших форумів не до сміху. Одні помітили переміщення бронетехніки вулицями Києва і не надто довіряють балачкам влади про те, що то має бути тільки військовий парад.
Інші, як от користувачі “Живого журналу”, про всяк випадок прораховують, як ляжуть карти в разі громадянської війни.
Усі вони сходяться на думці, що перемогти має щось радикально нове і не обов’язково краще, а старе та порохняве, починаючи з нині діючої влади, дістане титановою ломакою в потилицю.
Такі безвідповідальні футурологічні фантазії гуляють Інтернетом, особливо у тій його частині, яка має стійку репутацію жовтого та часом аж занадто буйного дому.
Далі Віктор Недоступ. Рубрика “Палата номер шість”.
Віктор Недоступ
Відвідувачка сайту “Фор-Ю-Ей” за підписом Гостя вважає: “В кожному разі у влади два варіанти: реформа або зрив виборів. От вона й викручується, як може: зіштовхнути Схід – Захід, яйця – бандерівці, парад-Кузьмук і навіть біг-борди, вартість яких перевищила дозу дозволену для агітації… Ні Ющенко їй не потрібен, ні Янукович”.
Дописувач на прізвисько Темний розвиває думку: “Взагалі-то, буде так. Юща спочатку ще раз отруять, а потім переїдуть КАМАЗом чотири рази; Кузьмук влаштує переворот і застрелить Дона сім разів; Юля влаштує революцію з трояндами і запросить у президенти Пабло Лазаренко – 2,5 рази; Медведка з Суркісом гірко заплачуть і попросять політичного притулку в Екваторіальній Гвінеї; Путін здуру введе війська в Україну і, прогорівши остаточно, буде змушений здати нафтопроводи в оренду Соросу, а Україну, як постраждалу після російської окупації, одразу приймуть до ЄС та НАТО”.
На форумі української служби Бі-Бі-Сі між тим обговорюють стан політичної культури в Україні у контексті отруєння Ющенка.
Володимир з Одеси пише: “Саме таку політичну культуру було сформовано під час президентства Кучми. В Україні створено таку систему влади, яка увібрала в себе методи та стиль поведінки кримінального світу”.
Однак ноги ростуть все-таки з радянської імперії, вважає Володимир: “От і тепер, коли знищити Ющенка не вдалося, Медведчук негайно відлетів до Москви, щоб отримати нові вказівки у Кремлі”.
Андрій з Києва додає: “Культура тут ні до чого. Це удар на випередження по потенційній загрозі. Як з Бандерою, Чорноволом, Гонгадзе, Яндарбієвим – “мочіть в сартірє”.
Тим часом форумчани “Української правди”, стежачи за останніми спазматичними стрибками рейтингів кандидатів у президенти, відчули гострий напад недовіри.
“Рейтинги Я. – надуті, - пише такий собі громадянин Ц, – причому несвіжим газом. Після такого надування його фігура стала якоюсь нестабільною, Я. валиться від яйця. Знаєте, коли робітника освіти спитають, за кого голосуватиме, той може пообіцяти і за чорта лисого, аби проблем не було, от галочку і поставлять. А от чи голосуватиме?”
Тим часом творців рейтингів в Інтернеті порівнюють з російським астрологом Павлом Глобою.
Російська “Незавісмая газєта” останні астрологічні демарші Глоби на теренах українських виборів прокоментувала так: “Глоба став представником найдавнішої професії”.
“Коли це прогнози шахрая Глоби збувалися? - запитує відвідувач за підписом Джордж Крафт. - Тільки й долдонить: “Росія прокинеться, Росія прокинеться…” Так вона ніколи не пробудиться, коли будуть у пошані такі шахраї…”
А форумчани сайту “Мадан.Орг.Ю.Ей” відзначають парадокс: “Виборча веремія, попри весь бруд, стала поштовхом для розвитку українського Інтернету - з’явилися незалежні сайти, у сотні разів зросла кількість відвідувань політичних сайтів, вибухово побільшало користувачів “Живого журналу”, а також виникли нові, суто українські комп’ютерні ігри, чемпіоном серед яких зараз стрілялка під назвою “Хамське яєчко”. Діалектика?
Андрій Охрімович
Українці, безумовно, молода нація, оскільки й досі не знайшла свого місця у цьому хисткому та хижому світі. Вочевидь звідси походить панічна багатовекторність та дебілуваті питання про те, якою мовою нам усім балакать.
Тим часом дуже академічна та мовознавча публіка шукає власні шляхи подолання комплексу меншовартості. Беручи приклад з англійців, які букву “Я” в обов’язковому порядку пишуть з великої літери, наші вчені виступили з ініціативою життєдайне та контраверсійне до влади яєчко теж писать з великої літери, де б воно не стояло: на початку, в кінці чи в середині речення.
Революційне рішення буквоїдів, креативну групу влади підштовхнуло до думки про ту ж таки революцію з обов’язковим продовженням у громадянській версії конфлікту.
“Революція. Катастрофа. Дестабілізація,” - мантру цю, закотивши очі під лоба, повторюють українські політики певного штибу та їх друзі з ментально близького зарубіжжя.
Характерно, що криваві перспективи катастрофологи пов’язують з фігурами опонентів.
“Тільки б не було війни”, - довгі десятиліття забивали в голову гомо-совєтікусу гіржавого цвяшка таваріщі з ГБ та різного штибу партайгеноссе.
“Тільки б не було змін,” - втовкмачують українському народові пацани годовані з того ж таки корита.
Тему видовжує мій колега Сергій Грабовський.
Сергій Грабовський
Отож про любов. Але не до жінок, чоловіків, собак і котів. А про любов до залякування народних мас. Мовляв, якщо ви, маси, будете поводитися невірно, воскресне Адольф Гітлер і з‘їсть вас без олії. Або прийде дядечко Сем і зробить те ж саме. А щонайменше – почнеться дестабілізація та громадянська війна. Іншими словами, крокуйте стрункими лавами під нашим проводом, і вам житиметься стабільно. А інакше – рейвах, революція, катастрофа.
Державної думи Росії Йосиф Кобзон заявив на сайті temnik.com.ua 11 жовтня: “Якщо оберуть не Януковича..., а Ющенка, це, безумовно, призведе, як мінімум, до дестабілізації, і, як максимум, до громадянської війни... Тим часом Америка вже погрожує Україні економічними санкціями у випадку, якщо Ющенка не оберуть”.
Зауважу, законами України агітація іноземних громадян на президентських виборах заборонена. Але що таке український закон, коли говорить Йосиф Кобзон! А також співає в гастрольних турах Україною на підтримку Януковича. А ще й виступає як імпресаріо президента Росії Путіна.
Ось ще одна цитата з того самого сайту: “Думаю, що і наш президент на боці Януковича... Він розуміє, що коли до влади в Україні прийдуть деструктивні елементи то платформа, яка вже напрацьована президентом Кучмою, і яка може бути розширена Віктором Януковичем, в один момент впаде”.
Звучить пісня
“Наша служба и опасна и трудна И на первый взгляд, как будто не видна...”
Сергій Грабовський
Звісно, тим, хто дав клятву “компетентним органам” раз і на все життя, видніше, хто з них про що думає. Тим більше, що думає і говорить уся ця “невидима громада”, як завжди, в одну дудку.
Ось що заявив глава Російської православної церкви Алексій Другий (він же громадянин Росії Рідіґер) Віктору Януковичу: “Я думаю, що народ підтримає вас на виборах”, - і додав, що Янукович відіграє важливу роль в об‘єднанні російського й українського народів. Мовою політики такий тип об‘єднання зветься давно відомим гучним терміном – аншлюс.
Звучить промова Гітлера
Сергій Грабовський
Так, за Гітлера у Німеччині була стабільність. Тільки катастрофічна. І за Путіна у Росії стабільність – щороку масштаби кавказької війни і супровідного терору зростають. І за Леоніда Кучми Україна вельми стабільно втрачає по 400 тисяч населення за рік. А що ж станеться, коли ця тенденція, як закликає Кобзон, буде ще й “розширена”?
Звучить пісня
“Что тебе сниться, крейсер «Аврора», в час, когда утро встаёт над Невой...”
Андрій Охрімович
Міркуючи про українську націю, хтось каже про трьох українців, кожен з яких вважає себе, щонайменше, гетьманом, інші кажуть про тих таки трьох, як про партизанський загін зі зрадником, ще інші переконані, що українці мають надто малі шанси стати політичною нацією через вікову незгоду стосовно букви “ГЕ”.
Половина людей за тверду вимову, друга – за м’яку.
Не треба пояснювати, що ворогуючі партії готові до вибивання зубів один одному та виривання волосся з усіх можливих та неможливих місць в ім’я єдиноправильної версії.
Тільки це, а не якісь там віртуальні протистояння влади та опозиції, може стати передумовою громадянської війни, про яку та ж таки влада останнім часом щось аж надто часто балакає.
Існує, щоправда, ще одна філологічна партія. І дбає вона не стільки за букву “ГЕ”, скільки за чистоту “фєні”. Політологи вважають, що саме вона є тою третьою силою, яка зцементує націю і виведе її з вікової лінгвістичної трясовини на суходіл впевненості та залізобетонну твердь закону.
І коли це, нарешті, станеться, народ відповідно до законів логіки має ломанутись на сайти, запаковані інформацією про “понятія” та інші фішки, без яких у грядущому майбутньому орієнтуватись буде важко.
Павло Вольвач, дещо випереджаючи події, “проканав” по кількох таких сайтах і зліпив з усього того чергову “Екстрему в Павутині”.
Павло Вольвач
Про “злодіїв в законі” сьогодні говорять всі: від колишніх партійців і комсомольців до роботяг і “човників”. Такий час. І не дивно, що з-під миші вистрибують вусібіч: як не “Блатата.Ру.Проза”, так “Перехресний допит” з “Тюрмою. Ру” на додачу.
Для зовсім дрімучих “Зона.ком.Ру” проводить щось на зразок лікнепу: “Він був хранителем кодексу злочинного світу, організатором кримінальної діяльності і остаточним суддею “воровської” справедливості. В пострадянській діяльності він перевизначає правила, щоб гарантувати своє виживання”.
Виживає згаданий інститут нині досить успішно, але зараз кілька слів про сайт.
На ньому, як і на споріднених “Крайм.Ікс” та “Братва. Коммон.сайтс”, маса цікавої та корисної інформації. Тут можна довідатись про найвідоміших “злодіїв в законі”, ознайомитися із новинами криміналу, а також послухати хрестоматійні натепер “Гоп-зі-смиком” чи “Сім маслин в нагані”.
Для допитливих є навіть галерея татуювань, сиріч “наколок”, як чоловічих, так і жіночих, і навіть тих, котрі “характерні для українців”.
Взагалі, складається враження, що нині тільки лінивий не прагне долучитися до кшатріїв кримінального світу.
“А вори законниє, люді очєнь мілиє, ну всє моі знакомиє, а многіє любімиє...” – як співає Олександр Розенбаум.
Дехто про блатну романтику не співає, але його самого залучають до криміналу, як це вже не один рік діється з Йосипом Кобзоном. Варто для прикладу заглянути хоча б на сайт “Компромат.Ру”. Так це чи ні - хто зна. Принаймні той же Розенабаум заявляє, що Кобзон просто “живе за поняттями”, тобто по совісті.
“Я й сам “артист в законі,” – роз’яснює відомий бард.
А ось актор Сергій Шевкуненко міг би й не вдаватися до евфемізмів. Бо справді, як стверджує електронна версія газети “Запорізька Січ”, він пройшов шлях від виконавця головної ролі у фільмах “Кортик” та “Бронзовий птах” (пам’ятаєте бадьоренько-правильного Мішу Полякова?), так ось, від піонера Міші до “положенця”, звання, що в кримінальній ієрархії йде відразу за “злодієм в законі”. Володимирський централ був знайомий йому зовсім не з пісеньки, а звершив свій земний шлях актор-авторитет, як і належить у таких випадках, від кулі кіллера. Воістину, незрівнянна сила радянського мистецтва, великого і нещадимого.
Андрій Охрімович І на завершення трошки інформації від Тараса Шевченка: “Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде. А в законі господньому Серце його й воля Навчається; і стане він — Як на добрім полі Над водою посаджене Древо зеленіє, Плодом вкрите. Так і муж той В добрі своїм спіє. А лукавих, нечестивих І слід пропадає,— Як той попіл, над землею Вітер розмахає, І не встануть з праведними Злії з домовини. Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть”.
На цьому все. В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.
Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.
