Белград, 14 жовтня 2004 – Гвардiйцi Яковлєвич та Милованович охороняли так званий об’єкт особливого призначення в столичному комплексi вiйськових будинкiв. Вбивство сталося удень. Загиблих похоронили з вiдповiдними вiйськовими почестями. Через кiлька днiв вiйськові слідчі повiдомили, що стрiляли обоє з них. Але при цьому смертельнi рани обом завдано з однiєї рушницi. Iншими словами, йшлося про вбивство й самогубство.
Батьки вимагають додаткового слiдства. Вони припускають, що юнакiв убив хтось третiй через те, що вони нiбито побачили когось, кого, так би мовити, не смiли бачити. Преса зазначає, що у день вбивства неподалік у військових будинках проходила секретна акція у зв’язку з розшукуванням обвинувачених в скоєннi воєнних злочинiв. Вiйськовий слiдчий, котрий провiв конференцiю для преси, вiдмовився вiдповiсти на делiкатнi запитання журналiстiв. На пiдставi його недомовленостей виникли новi припущення.
А щодо об’єкту спеціального призначення, що його охороняли загиблi, то йдеться про фантомний, неіснуючий будинок, в якому – як в середу повiдомила газета “Полiтика” – немає жодної вiйськової iнфраструктури. У ньому нiбито знаходиться вихiд iз тунелю, який веде до колишньої президентської резиденцiї. Тунель прокопали півстоліття тому. Вiд резиденцiї пiсля натовського бомбардування залишилася руїна. Нинiшнi урядовцi, наскiльки вiдомо, не користуються підземними сховищами з комуністичних часiв. Про них востаннє згадували під час арешту екс-президента Слободана Мiлошевича. Урядовцi тодi стверджували, що пiд його вiллою виявлено низку примiщень пов’язаних iз казармами гвардiї. В тих примiщеннях нiбито знаходився таємний командний пункт. Вiлла Мiлошевича нинi також стоїть пусткою. А пiдземне мiстечко, якщо воно взагалi iснує, досi оповите таємницею.
Загибель двох військовослужбовців поставила чимало запитань. Сербськi оглядачi в численних матеріалах про трагедiю зокрема зазначають, що минув час, коли все, що вiдбувалося за стiнами казарм, проголошували вiйськовою таємницею.
Батьки вимагають додаткового слiдства. Вони припускають, що юнакiв убив хтось третiй через те, що вони нiбито побачили когось, кого, так би мовити, не смiли бачити. Преса зазначає, що у день вбивства неподалік у військових будинках проходила секретна акція у зв’язку з розшукуванням обвинувачених в скоєннi воєнних злочинiв. Вiйськовий слiдчий, котрий провiв конференцiю для преси, вiдмовився вiдповiсти на делiкатнi запитання журналiстiв. На пiдставi його недомовленостей виникли новi припущення.
А щодо об’єкту спеціального призначення, що його охороняли загиблi, то йдеться про фантомний, неіснуючий будинок, в якому – як в середу повiдомила газета “Полiтика” – немає жодної вiйськової iнфраструктури. У ньому нiбито знаходиться вихiд iз тунелю, який веде до колишньої президентської резиденцiї. Тунель прокопали півстоліття тому. Вiд резиденцiї пiсля натовського бомбардування залишилася руїна. Нинiшнi урядовцi, наскiльки вiдомо, не користуються підземними сховищами з комуністичних часiв. Про них востаннє згадували під час арешту екс-президента Слободана Мiлошевича. Урядовцi тодi стверджували, що пiд його вiллою виявлено низку примiщень пов’язаних iз казармами гвардiї. В тих примiщеннях нiбито знаходився таємний командний пункт. Вiлла Мiлошевича нинi також стоїть пусткою. А пiдземне мiстечко, якщо воно взагалi iснує, досi оповите таємницею.
Загибель двох військовослужбовців поставила чимало запитань. Сербськi оглядачi в численних матеріалах про трагедiю зокрема зазначають, що минув час, коли все, що вiдбувалося за стiнами казарм, проголошували вiйськовою таємницею.