На черзі – наша постійна рубрика “А мова – як море!”. Сьогодні її гостем є доктор фармацевтичних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Марія Ганіткевич, яка вже давно займається хімічною термінологією.
Проблема називання хімічних елементів давня. В незалежній Україні її обговорюють щонайменше 10 років. І весь цей час професор Національного університету “Львівська політехніка” Марія Ганіткевич намагається довести, що вилучення з ужитку усталеної української термінології завдає шкоди самій мові.
В запропонованому київськими науковцями під керівництвом Голови Національної комісії України з хімічної термінології та номенклатури пана Корнілова Держстандарті всі елементи були названі латинізованими термінами.
Говорить доктор фармацевтичних наук Марія Ганіткевич.
Марія Ганіткевич
Так було викинуто з нашої термінології кисень, азот, сірка, залізо, мідь, олово...
Тарас Марусик
А також водень, вуглець, золото, ртуть, свинець, срібло.
Марія Ганіткевич
Якщо дійсно ми хочемо перейти на міжнародний інформаційний простір, то вчинимо так, як чинять всі інші народи: англійці, німці, поляки, чехи, росіяни, поставимо на перше місце наш національний термін, а на друге місце поставимо міжнародний. Кому який потрібно, нехай цим і користується.
Тарас Марусик
Але підхід, каже професор Марія Ганіткевич, був особливим: елементи назвати латинізованими термінами, а прості речовини – нашими національними.
Марія Ганіткевич
Тобто елемент називався ферум, а проста речовина – залізо, елемент називався гідроген, а проста речовина – водень. В міжнародній термінології ніде нема розділення понять: елемент і проста речовина, ми не могли з цим погодитись, тому що це йде величезна втрата української лексики і лексикографії.
Діти вчать елементи простої речовини в середній школі. І, фактично, наші діти, які з середньої школи приходять у ВУЗ, вже не знають, що таке залізо, не знають, що таке мідь, вони знають ферум, купрум...
Це є величезна втрата для нашої мови. Надбання, які ми мали, ми втрачаємо їх.
Тарас Марусик
З цим стандартом, каже Марія Ганіткевич, не погоджуються і фізики, які звертаються до неї, як до визнаного фахівця і запитують: з чого ми знімаємо спектр – з гідрогену чи з водню?
До речі, англійська мова зберегла 9 національних назв для хімічних елементів, німецька – 12, а російська – 18. А Держстандарт України в таблиці елементів подає три стовпчики: міжнародна, українська і російська назви.
Марія Ганіткевич
Міжнародна назва є гідроген, українська – гідроген, а російська – водорот.
Якщо подивитися на східній і на південній Україні скільки є російськомовних шкіл? Значить дітей в українських школах вчать гідроген, а в російських – водорот. Коли приїжджав з діаспори професор Попович з наукового товариства ім. Шевченка в Америці, він сказав, що давайте будемо вчити наших дітей по російських підручниках.
Тарас Марусик
Коли в 1927 році Україна переходила на міжнародну термінологію, мовознавці запропонували українізувати терміни. Наприклад, замінити алюмініюм на алюміній, що відповідало українському словотвору.
Марія Ганіткевич
Що ми маємо тепер? Ми маємо ферум, купрум, то є латинська назва. А оксиген, гідроген – то є англійська назва.
Тарас Марусик
Доктор фармацевтичних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Марія Ганіткевич, крім іншого, є укладачем “Російсько-українського словника з хімії і хімічної технології” (17 тисяч термінів), “Російсько-українського словника термінів і зворотів технологій нафти” (12 тисяч термінів) і “Російсько-українського словника інженерних технологій” (42 тисячі термінів). Останній має вийти невдовзі.
Проблема називання хімічних елементів давня. В незалежній Україні її обговорюють щонайменше 10 років. І весь цей час професор Національного університету “Львівська політехніка” Марія Ганіткевич намагається довести, що вилучення з ужитку усталеної української термінології завдає шкоди самій мові.
В запропонованому київськими науковцями під керівництвом Голови Національної комісії України з хімічної термінології та номенклатури пана Корнілова Держстандарті всі елементи були названі латинізованими термінами.
Говорить доктор фармацевтичних наук Марія Ганіткевич.
Марія Ганіткевич
Так було викинуто з нашої термінології кисень, азот, сірка, залізо, мідь, олово...
Тарас Марусик
А також водень, вуглець, золото, ртуть, свинець, срібло.
Марія Ганіткевич
Якщо дійсно ми хочемо перейти на міжнародний інформаційний простір, то вчинимо так, як чинять всі інші народи: англійці, німці, поляки, чехи, росіяни, поставимо на перше місце наш національний термін, а на друге місце поставимо міжнародний. Кому який потрібно, нехай цим і користується.
Тарас Марусик
Але підхід, каже професор Марія Ганіткевич, був особливим: елементи назвати латинізованими термінами, а прості речовини – нашими національними.
Марія Ганіткевич
Тобто елемент називався ферум, а проста речовина – залізо, елемент називався гідроген, а проста речовина – водень. В міжнародній термінології ніде нема розділення понять: елемент і проста речовина, ми не могли з цим погодитись, тому що це йде величезна втрата української лексики і лексикографії.
Діти вчать елементи простої речовини в середній школі. І, фактично, наші діти, які з середньої школи приходять у ВУЗ, вже не знають, що таке залізо, не знають, що таке мідь, вони знають ферум, купрум...
Це є величезна втрата для нашої мови. Надбання, які ми мали, ми втрачаємо їх.
Тарас Марусик
З цим стандартом, каже Марія Ганіткевич, не погоджуються і фізики, які звертаються до неї, як до визнаного фахівця і запитують: з чого ми знімаємо спектр – з гідрогену чи з водню?
До речі, англійська мова зберегла 9 національних назв для хімічних елементів, німецька – 12, а російська – 18. А Держстандарт України в таблиці елементів подає три стовпчики: міжнародна, українська і російська назви.
Марія Ганіткевич
Міжнародна назва є гідроген, українська – гідроген, а російська – водорот.
Якщо подивитися на східній і на південній Україні скільки є російськомовних шкіл? Значить дітей в українських школах вчать гідроген, а в російських – водорот. Коли приїжджав з діаспори професор Попович з наукового товариства ім. Шевченка в Америці, він сказав, що давайте будемо вчити наших дітей по російських підручниках.
Тарас Марусик
Коли в 1927 році Україна переходила на міжнародну термінологію, мовознавці запропонували українізувати терміни. Наприклад, замінити алюмініюм на алюміній, що відповідало українському словотвору.
Марія Ганіткевич
Що ми маємо тепер? Ми маємо ферум, купрум, то є латинська назва. А оксиген, гідроген – то є англійська назва.
Тарас Марусик
Доктор фармацевтичних наук, професор Національного університету “Львівська політехніка” Марія Ганіткевич, крім іншого, є укладачем “Російсько-українського словника з хімії і хімічної технології” (17 тисяч термінів), “Російсько-українського словника термінів і зворотів технологій нафти” (12 тисяч термінів) і “Російсько-українського словника інженерних технологій” (42 тисячі термінів). Останній має вийти невдовзі.