Нью-Йорк, 10 листопада 2004 - Тільки в Америці може трапитися подібне: російський уряд судиться з російськими компаніями за російську горілку... у федеральному окружному суді Сполучених Штатів.
Cудяться з одного боку - російська державна фірма “Союзплодоимпорт”, а з другого – декілька російських приватних компаній. Державна стверджує, що приватні компанії незаконно привласнили назву горілки “Столичная” після того, як розвалився Радянський Союз наприкінці 1991-го року. Отож, говориться у позові, “Союзплодоимпорт” “намагається повернути Росії назву, яка становить частину її національної спадщини”. Що ж до відповідачів, то це фірма “Allied Domecq”, яка три роки тому придбала право на виробництво й продаж“Столичної” від російських партнерів, чиї компанії зареєстровані в офшорних зонах від Кіпру до Нідерландів. Тут варто трохи зануритися в історію. Був час, наприкінці сімдесятих років минулого століття, коли ресторатори Америки під об”єктивами телекамер виливали “Столичну” у придорожні канави на знак протесту проти радянської окупації Афганістану. “Столі”, як її називали американці, стала символом радянського імперіалізму, тож цю горілку просто припинили пити, тим більше, що на алкогольному ринку вистачало конкурентів, як місцевих, так і закордонних. На перше місце серед імпортованого зілля тоді вийшов шведський “Абсолют” і дотепер залишається чемпіоном продажу.
Коли радянська імперія розвалилася, “столі” знову появилася в Америці, прагнучи повернути собі втрачену під час холодної війни репутацію. Але поїзд, як то кажуть, уже пішов. До того ж, зникла державна монополія на зовнішню торгівлю в Росії, тож горілку з ярликом “Столичная” виробляли та продавали закордоном всі, хто хотів. До Америки завозили не лише якісну продукцію славнозвісного московського спиртзаводу “Кристалл”, а й кошмарну продукцію типу “сучок” омського спирто-горілчаного комбінату та інші подібні.
Наспіла злива скарг і, як наслідок, новий занепад знаменитої марки. Між тим, тодішній бос “Союзплодоимпорту”, все ще державної фірми, шляхом низки легальних маневрів перетворив компанію на приватне підприємство, залишивши за собою право на популярну назву. А виробництво перенесли до Латвіії. Тепер адвокати, найняті Москвою, стверджують, що приватизували “столичну” всупереч російському законодавству і на доказ навіть наводили Бальзака, який хоча й не був росіянином, одначе писав, що “за кожним великим багатством стоїть злочин”.
Зі свого боку, нинішні власники “столичної”, доводять, що купили право на знаменитий бренд цілком законно і навіть зберегли, лише трохи змінивши, назву “Союзплодимпорт”. Вони показують офіційного листа за підписом заступника міністра торгівлі Росії, який підтверджував легальність продажу. Адвокати Москви запевняють, що той лист є фальшивкою, а приватну компанію нібито зареєстрували, використавши паспорт якоїсь московської алкоголічки.
Поки що невідомо, чи справа просунеться по юридичних інстанціях Америки далі початкового позову, але скандал уже набув трансокеанського розголосу.
Cудяться з одного боку - російська державна фірма “Союзплодоимпорт”, а з другого – декілька російських приватних компаній. Державна стверджує, що приватні компанії незаконно привласнили назву горілки “Столичная” після того, як розвалився Радянський Союз наприкінці 1991-го року. Отож, говориться у позові, “Союзплодоимпорт” “намагається повернути Росії назву, яка становить частину її національної спадщини”. Що ж до відповідачів, то це фірма “Allied Domecq”, яка три роки тому придбала право на виробництво й продаж“Столичної” від російських партнерів, чиї компанії зареєстровані в офшорних зонах від Кіпру до Нідерландів. Тут варто трохи зануритися в історію. Був час, наприкінці сімдесятих років минулого століття, коли ресторатори Америки під об”єктивами телекамер виливали “Столичну” у придорожні канави на знак протесту проти радянської окупації Афганістану. “Столі”, як її називали американці, стала символом радянського імперіалізму, тож цю горілку просто припинили пити, тим більше, що на алкогольному ринку вистачало конкурентів, як місцевих, так і закордонних. На перше місце серед імпортованого зілля тоді вийшов шведський “Абсолют” і дотепер залишається чемпіоном продажу.
Коли радянська імперія розвалилася, “столі” знову появилася в Америці, прагнучи повернути собі втрачену під час холодної війни репутацію. Але поїзд, як то кажуть, уже пішов. До того ж, зникла державна монополія на зовнішню торгівлю в Росії, тож горілку з ярликом “Столичная” виробляли та продавали закордоном всі, хто хотів. До Америки завозили не лише якісну продукцію славнозвісного московського спиртзаводу “Кристалл”, а й кошмарну продукцію типу “сучок” омського спирто-горілчаного комбінату та інші подібні.
Наспіла злива скарг і, як наслідок, новий занепад знаменитої марки. Між тим, тодішній бос “Союзплодоимпорту”, все ще державної фірми, шляхом низки легальних маневрів перетворив компанію на приватне підприємство, залишивши за собою право на популярну назву. А виробництво перенесли до Латвіії. Тепер адвокати, найняті Москвою, стверджують, що приватизували “столичну” всупереч російському законодавству і на доказ навіть наводили Бальзака, який хоча й не був росіянином, одначе писав, що “за кожним великим багатством стоїть злочин”.
Зі свого боку, нинішні власники “столичної”, доводять, що купили право на знаменитий бренд цілком законно і навіть зберегли, лише трохи змінивши, назву “Союзплодимпорт”. Вони показують офіційного листа за підписом заступника міністра торгівлі Росії, який підтверджував легальність продажу. Адвокати Москви запевняють, що той лист є фальшивкою, а приватну компанію нібито зареєстрували, використавши паспорт якоїсь московської алкоголічки.
Поки що невідомо, чи справа просунеться по юридичних інстанціях Америки далі початкового позову, але скандал уже набув трансокеанського розголосу.