Сьогодні в нашій постійній рубриці “А мова – як море!” – розповідь про одне фундаментальне дослідження, яке у вересні було відзначене призом на Львівському форумі видавців. Йдеться про “Теоретичну морфологію української мови”, яка побачила світ у київському видавництві “Пульсари”.
Цей 400-сторінковий том містить 9 розділів, в яких автори аналізують поділ мови на частини мови і службові слова-морфеми. Це новий підхід, який не був характерний для кількох академічних курсів, виданих понад 30 років тому.
Говорить співавтор “Теоретичної морфології української мови”, доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська.
Катерина Городенська
Справді, є академічний курс кінця 60-х, початку 70-х років, сучасна українська літературна мова, відповідно, морфологія і синтаксис. Але відтоді минуло кілька десятиліть.
Отже, потреба у створенні нового академічного курсу, який би узагальнював питання попередніх поколінь мовознавців, критичні звичайно, і пропонував на нових засадах граматичний опис сучасної української мови, вкрай потрібен.
Тарас Марусик
Згадана праця є найповнішим описом граматичної системи української мови, її морфологічної структури.
Катерина Городенська
Як відомо, донедавна у визначені статусу частин мови деяких, їхніх категорій і їхніх одиниць траплялися неточності, помилки, з чим автори не погоджувалися. І, спираючись на засади, які свого часу випрацював Іван Романович Вихованець, ми спробували послідовно на всьому українському матеріалі подати точний статус багатьох груп, класів, слів.
В цьому перевага насамперед цього теоретичного курсу. В одній площині з іменником, прикметником, дієсловом і прислівником, які є, на думку більшості, незаперечними частинами мови, подавали у традиційній граматиці і прийменник, і частку, і вигук, і звуконаслідувальні слова, розумієте? А їх поставити в одній площині не можна.
Тарас Марусик
“Для прийменника, сполучника, частки, - каже співробітниця Інституту української мови Національної академії наук України Катерина Городенська, - науковці запропонували статус службових слів-морфем”.
Член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії та граматики української мови Інституту української мови Національної академії наук України Іван Вихованець, відповідаючи на моє запитання, чи мала вплив на попереднє академічне видання граматики української мови політична ситуація в тодішньому Радянському Союзі, сказав.
Іван Вихованець
Так, звичайно. Річ у тому, що попередні курси були витворені під панівною ідеологією метрополії. Після здобуття незалежності постало перед нами завдання: створити цей курс у національно-мовних вимірах.
Через це багато явищ, які були нав’язані структурі української мови, наприклад, взяти пасивні конструкції з часткою –ся, навіть у підручниках і тепер є, наприклад, “лекція читається професором” і інше. Це не властиве сучасній українській мові, так що ми, крім теоретичних міркувань, також стаємо на захист справжньої природи рідного слова.
Тарас Марусик
Говорив співавтор фундаментальної праці “Теоретична морфологія української мови”, доктор філологічних наук, професор Іван Вихованець. Продовження розповіді про цю працю – в наступній рубриці “А мова як море!”.
Цей 400-сторінковий том містить 9 розділів, в яких автори аналізують поділ мови на частини мови і службові слова-морфеми. Це новий підхід, який не був характерний для кількох академічних курсів, виданих понад 30 років тому.
Говорить співавтор “Теоретичної морфології української мови”, доктор філологічних наук, професор Катерина Городенська.
Катерина Городенська
Справді, є академічний курс кінця 60-х, початку 70-х років, сучасна українська літературна мова, відповідно, морфологія і синтаксис. Але відтоді минуло кілька десятиліть.
Отже, потреба у створенні нового академічного курсу, який би узагальнював питання попередніх поколінь мовознавців, критичні звичайно, і пропонував на нових засадах граматичний опис сучасної української мови, вкрай потрібен.
Тарас Марусик
Згадана праця є найповнішим описом граматичної системи української мови, її морфологічної структури.
Катерина Городенська
Як відомо, донедавна у визначені статусу частин мови деяких, їхніх категорій і їхніх одиниць траплялися неточності, помилки, з чим автори не погоджувалися. І, спираючись на засади, які свого часу випрацював Іван Романович Вихованець, ми спробували послідовно на всьому українському матеріалі подати точний статус багатьох груп, класів, слів.
В цьому перевага насамперед цього теоретичного курсу. В одній площині з іменником, прикметником, дієсловом і прислівником, які є, на думку більшості, незаперечними частинами мови, подавали у традиційній граматиці і прийменник, і частку, і вигук, і звуконаслідувальні слова, розумієте? А їх поставити в одній площині не можна.
Тарас Марусик
“Для прийменника, сполучника, частки, - каже співробітниця Інституту української мови Національної академії наук України Катерина Городенська, - науковці запропонували статус службових слів-морфем”.
Член-кореспондент НАН України, завідувач відділу історії та граматики української мови Інституту української мови Національної академії наук України Іван Вихованець, відповідаючи на моє запитання, чи мала вплив на попереднє академічне видання граматики української мови політична ситуація в тодішньому Радянському Союзі, сказав.
Іван Вихованець
Так, звичайно. Річ у тому, що попередні курси були витворені під панівною ідеологією метрополії. Після здобуття незалежності постало перед нами завдання: створити цей курс у національно-мовних вимірах.
Через це багато явищ, які були нав’язані структурі української мови, наприклад, взяти пасивні конструкції з часткою –ся, навіть у підручниках і тепер є, наприклад, “лекція читається професором” і інше. Це не властиве сучасній українській мові, так що ми, крім теоретичних міркувань, також стаємо на захист справжньої природи рідного слова.
Тарас Марусик
Говорив співавтор фундаментальної праці “Теоретична морфологія української мови”, доктор філологічних наук, професор Іван Вихованець. Продовження розповіді про цю працю – в наступній рубриці “А мова як море!”.