Прага, 16 грудня 2004 року - Уявіть собі, що через комп`ютер Ви зможете мати доступ до найкращих бібліотек світу. Така мрія уже стає реальністю. Американська компанія Google, яка оперує найпопулярнішою пошуковою сторінкою в Інтернеті, виведе у всесвітню павутину бібліотеки п`яти провідних університетів.
Goоgle збирається сканувати і перевести у цифрову форму книжкові збірки таких університетів як Оксфорд, Стенфорд, Гарвард, Мічіґан, а також громадської бібліотеки Нью-Йорка. Усього йдеться про 15 мільйонів книг. Рональд Мільн, виконавчий директор бібліотеки Оксфордського університету сказав в інтерв`ю радіо “Свобода”, що цей проект є історичним:
"Гадаю, що це справді революція, яку можна порівняти майже із початком книгодрукування у 1450-му році Іоганом Ґутенберґом. Винахід Ґутенберґа – друкарський станок дав змогу розповсюджувати книги дуже дешево. А тепер ми маємо наступну революцію – через масове переведення матеріалів у цифрову форму – до книг зможе мати доступ в Інтернеті будь-хто в світі, хто захоче їх побачити" .
А як же бути з авторським правом? Рональд Мільн каже, що в інтернеті будуть лише старі книги, до яких громадськість уже має доступ. Проект розрахований на тривалий час. Так, зокрема, переведення у цифрову форму 7 мільйонів книг Мічіґанського університету забере 6 років. Найменше книг зі своєї колекції наразі пропонує Гарвардський університет – 40 тисяч примірників.
Архіваріуси вельми задоволені тим, що компанія Google сама профінансує сканування книг та інші дослідницькі матеріли. Без такої підтримки, самі бібліотеки навряд чи б знайшли для цього кошти.
Google заробляє гроші рекламою в Інтернеті. Але компанія обіцяє, що не буде додавати рекламних оголошень до матеріалів з провідних бібліотек світу. Але угода, яку Google уклала з дослідницькими установами не є ексклюзивною. Це означає, що незабаром інші компанії з пошуковими системами, такі як Yahoo чи Amazon. com, зможуть не лише отримати доступ до матеріалів, які обробили спвіробітники Google, але й використовувати їх у власних цілях. Є побоювання, що бази даних в Інтернеті врешті-решт будуть переповнені рекламою, яка заохочує користувачів купувати книги або інші продукти. Але наразі такі побоювання відходять на задній план, якщо порівняти їх з перспективою безкоштовного доступу до найкращих бібліотек з будь-якого куточка світу.
Goоgle збирається сканувати і перевести у цифрову форму книжкові збірки таких університетів як Оксфорд, Стенфорд, Гарвард, Мічіґан, а також громадської бібліотеки Нью-Йорка. Усього йдеться про 15 мільйонів книг. Рональд Мільн, виконавчий директор бібліотеки Оксфордського університету сказав в інтерв`ю радіо “Свобода”, що цей проект є історичним:
"Гадаю, що це справді революція, яку можна порівняти майже із початком книгодрукування у 1450-му році Іоганом Ґутенберґом. Винахід Ґутенберґа – друкарський станок дав змогу розповсюджувати книги дуже дешево. А тепер ми маємо наступну революцію – через масове переведення матеріалів у цифрову форму – до книг зможе мати доступ в Інтернеті будь-хто в світі, хто захоче їх побачити" .
А як же бути з авторським правом? Рональд Мільн каже, що в інтернеті будуть лише старі книги, до яких громадськість уже має доступ. Проект розрахований на тривалий час. Так, зокрема, переведення у цифрову форму 7 мільйонів книг Мічіґанського університету забере 6 років. Найменше книг зі своєї колекції наразі пропонує Гарвардський університет – 40 тисяч примірників.
Архіваріуси вельми задоволені тим, що компанія Google сама профінансує сканування книг та інші дослідницькі матеріли. Без такої підтримки, самі бібліотеки навряд чи б знайшли для цього кошти.
Google заробляє гроші рекламою в Інтернеті. Але компанія обіцяє, що не буде додавати рекламних оголошень до матеріалів з провідних бібліотек світу. Але угода, яку Google уклала з дослідницькими установами не є ексклюзивною. Це означає, що незабаром інші компанії з пошуковими системами, такі як Yahoo чи Amazon. com, зможуть не лише отримати доступ до матеріалів, які обробили спвіробітники Google, але й використовувати їх у власних цілях. Є побоювання, що бази даних в Інтернеті врешті-решт будуть переповнені рекламою, яка заохочує користувачів купувати книги або інші продукти. Але наразі такі побоювання відходять на задній план, якщо порівняти їх з перспективою безкоштовного доступу до найкращих бібліотек з будь-якого куточка світу.