Івано-Франківськ, 5 січня 2005 - Близько трьохсот тисяч мешканців Івано-Франківщини працюють за кордоном. Це неофіційна цифра, але її підтверджують навіть місцеві чиновники. Трудова еміграція – одна з найгостріших проблем на Прикарпатті. З обранням нового президента галичани сподіваються, що заробітчани врешті почнуть повертатися на батьківщину і знаходити тут для себе роботу.
З обранням нового президента України на Прикарпатті пов”язують сподівання на повернення заробітчан. Івано-Франківщина впродовж останніх 10 років – один з найактивніших постачальників робочої сили в країни Центральної та Західної Європи. Як результат – значна частина кваліфікованого працездатного населення розбудовує економіку інших держав. Розпадаються сім’ї, недоглянутими залишаються діти. Трудова еміграція на Івано-Франківщині породила цілий ряд соціальних проблем, які зараз не спроможні розв’язати на місцевому рівні. Якщо зміниться стан української економіки, з’являться нові робочі місяця, то є всі підстави говорити про те, що значна частина тих, хто працює зараз за кордоном, повернуться бодай для того, щоб бути разом зі своїми сім’ями та працювати, хоча й за меншу зарплатню, на батьківщині.
Як стверджують фахівці, у цьому напрямку особливо болючою є проблема недоглянутості дітей. Керівник управління у справах сім’ї та молоді Івано-Франківської обласної держадміністрації Вікторія Тимчук з цього приводу під час проведення круглого столу, на якому обговорювались проблеми трудової міграції, заявила:
“Мабуть, дуже символічним є той факт, що саме сьогодні ми розглядаємо проблему, яка стосується сімей трудових мігрантів і стосується проблем тих дітей, батьки яких з тих чи інших причин виїхали на заробітки за кордон. І, мабуть, не випадково, що сьогодні серед усіх присутніх так багато представників органів державної виконавчої влади”.
Круглий стіл було проведено не випадково, адже виконавча влада на Івано-Франківщині також сподівається, що нове керівництво держави зверне особливу увагу на масове заробітчанство, зокрема виїзд за кордон тисяч галичан. Що ж до проблем дітей заробітчан, то керівник психологічної служби обласного центру соціальних служб для молоді Оксана Румак зауважила:
“Я намагалася визначити вік дитини, яку можуть залишити батьки, залишити дитину і виїхати за кордон. Той вік, який був би безпечним для дитини. Я його не знайшла. Від народження дитині потрібні мама і тато. Вони потрібні, щоб дитина бачила стосунки в сім’ї”.
Зараз тисячі дітей на Івано-Франківщині покинуті батьками на догляд літніх родичів або знайомих. Виходом із ситуації, що склалася, соціологи, психологи, працівники державних служб вважають єдине: необхідно кардинально змінювати ситуацію в державі. Люди повинні повірити, що забезпечувати добробут власних родин можна на батьківщині. І лише це може зупинити трудову міграцію.
З обранням нового президента України на Прикарпатті пов”язують сподівання на повернення заробітчан. Івано-Франківщина впродовж останніх 10 років – один з найактивніших постачальників робочої сили в країни Центральної та Західної Європи. Як результат – значна частина кваліфікованого працездатного населення розбудовує економіку інших держав. Розпадаються сім’ї, недоглянутими залишаються діти. Трудова еміграція на Івано-Франківщині породила цілий ряд соціальних проблем, які зараз не спроможні розв’язати на місцевому рівні. Якщо зміниться стан української економіки, з’являться нові робочі місяця, то є всі підстави говорити про те, що значна частина тих, хто працює зараз за кордоном, повернуться бодай для того, щоб бути разом зі своїми сім’ями та працювати, хоча й за меншу зарплатню, на батьківщині.
Як стверджують фахівці, у цьому напрямку особливо болючою є проблема недоглянутості дітей. Керівник управління у справах сім’ї та молоді Івано-Франківської обласної держадміністрації Вікторія Тимчук з цього приводу під час проведення круглого столу, на якому обговорювались проблеми трудової міграції, заявила:
“Мабуть, дуже символічним є той факт, що саме сьогодні ми розглядаємо проблему, яка стосується сімей трудових мігрантів і стосується проблем тих дітей, батьки яких з тих чи інших причин виїхали на заробітки за кордон. І, мабуть, не випадково, що сьогодні серед усіх присутніх так багато представників органів державної виконавчої влади”.
Круглий стіл було проведено не випадково, адже виконавча влада на Івано-Франківщині також сподівається, що нове керівництво держави зверне особливу увагу на масове заробітчанство, зокрема виїзд за кордон тисяч галичан. Що ж до проблем дітей заробітчан, то керівник психологічної служби обласного центру соціальних служб для молоді Оксана Румак зауважила:
“Я намагалася визначити вік дитини, яку можуть залишити батьки, залишити дитину і виїхати за кордон. Той вік, який був би безпечним для дитини. Я його не знайшла. Від народження дитині потрібні мама і тато. Вони потрібні, щоб дитина бачила стосунки в сім’ї”.
Зараз тисячі дітей на Івано-Франківщині покинуті батьками на догляд літніх родичів або знайомих. Виходом із ситуації, що склалася, соціологи, психологи, працівники державних служб вважають єдине: необхідно кардинально змінювати ситуацію в державі. Люди повинні повірити, що забезпечувати добробут власних родин можна на батьківщині. І лише це може зупинити трудову міграцію.