Доступність посилання

ТОП новини

“Інтернет-майдан”: "Палата №6":вситуп Януковича на ТРК "Україна"; візит Ющенка до Москви. "Екстрема в Павутині": наметове містечко; мітингування Жириновського під стінами посольства України у Москві. "Ярмарок Електронних Див" у Лас-Вегасі.


Андрій Охрімович

Аудіозапис програми:

Київ, 24 січня 2005 року.

Андрій Охрімович

Шановні слухачі, вітаю вас!

В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.

Росія дивовижна країна. Якби вона була розташована на Марсі, то з цієї дивовижі можна було б не дивуватися - марсіяни, як не як. Але ж Москва, тим більше Петербург розташовані десь в околицях Європи. Саме тому ось уже кілька століть "русская душа" потрясає світ своєю загадковістю.

Разом з тим потрясає вона й Росією, куди з бліц-візитом завітав український президент Ющенко. Однак, за даними соціологів, дедалі більше громадян цієї держави прагнуть не дивувати сусідів та себе самих, а жити нормальним людським життям.

Однак не буду забігати вперед, лиш передам слово Сергієві Грабовському, котрий сьогодні мав сафарі на російських сайтах і повернувся з пристойними трофеями.

Сергій Грабовський

Передусім про парламентське життя сусідньої держави.

Схоже, там реалізувалася мрія деяких активних учасників минулої виборчої кампанії в Україні: блатна пісня "Мурка" чи не цілодобово звучить у їдальні Державної думи. Як відзначає російський депутат Савельєв, її замовляють передусім парламентарії від "Єдиної Росії" та ЛДПР, тобто ті, хто найбільше волає про "велич країни" і "долю культури".

Очевидно, натхненні "Муркою", 19 депутатів Держдуми і ряд інших російських діячів надіслали звернення генеральному прокурору держави з вимогою заборонити всі єврейські релігійні і національні організації. Мотивація? Дуже проста: ці організації часом ініціюють порушення кримінальних справ проти "російських патріотів" за розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

При цьому згаданих "патріотів" не турбує інша проблема: страшні, як на мирний час, людські втрати в російській армії. За даними агенції "Інтерфакс", за останні п''ять років лише небойові втрати Збройних сил Російської Федерації склали майже 11 тисяч людей.

Додамо до цього бойові втрати у Чечні (офіційно - дві з половиною тисячі за згаданий термін, неофіційно - утричі більше - й матимемо дуже цікаву картину, яка, повторюю, не тривожить "патріотів".

Повертаючись до культури, варто звернути увагу на одне цікаве повідомлення. А саме: під час елітарного новорічного збіговиська на колишній дачі Брежнєва у Срібному бору під Москвою (ця дача наразі належить Роману Абрамовичу) "родзинкою" став виступ улюблениці господаря і, як показують опитування радіослухачів, улюбленої співачки більшості російської громади Вєрки Сердючки. Як повідомляв Інтернет, участь Сердючки у такій гулянці коштує 150 тисяч баксів.

То ж чи дивно, що 2003-го року 53% росіян вважали: країна рухається у вірному напрямку, а 2004-го року кількість таких скоротилася до 38%. Чи дивно, що після ліквідації пільг, вже у січні, на вулиці Росії вийшов досі вірний електорат чекістів і комуністів, пенсіонери, з плакатами "Путін гірший за Гітлера"? І, нарешті, чи дивними виглядають електронні привітання українцям від тієї меншості російського суспільства, яка не хоче дивувати світ, такі, як від підприємця Алєксандра: "Поздравляю. Теперь в Москве"?

Андрій Охрімович

Очікування інавгурації вимотало останні нерви у мешканців жовтого дому нашого з вами буття. Люди, слава Богу, пережили судову трансляцію зі швейцарськими адвокатами, деформували й без того деформовану психіку переглядом «П''ятого каналу» та ТРК “Україна”, перемішали усе то те з російською телепопсою, яка останнім часом рве пупа наче перед смертю, і відчули, що епоха маразму таки минається, а починається невідомо що. Може, друга серія того ж таки маразму, а може, щось інше...

Тим часом політики скачуть з партії в партію, депутати розгойдують власні фракції, як вози з гноєм, а чиновники, які працювали з швидкістю одна галочка в документі на добу, раптом зафонтанили сумнівними ініціативами: то їм громадянське суспільство подавай, то громадське телебачення на чолі з недавніми лакеями влади.

У цій прискореній імітації суспільного прогресу людина мисляча та незаангажована почувається, як призналася одна з аборигенок Павутини, «наче дура без подарунку».

У когось з форумчан “Українського порталу» здають нерви, і він пропонує акцію: «Спіймай Кучму, приведи на Майдан та отримай квартиру в Києві».

«Спокійно, шановні! Заслужили подарунки, значить коли-небудь ви їх неодмінно отримаєте!» - сказав віртуальний Дід Мороз, вислужуючись перед малятами.

Словом, все, як завжди. Віктор Недоступ. "Палата номер шість".

Віктор Недоступ

На форум сайту «Версії.ком» такий собі Мирослав запустив спробу паніки: «З цими помаранчевими революціями ми скоро голодати почнемо. Я серйозно!» І далі йде слізна розповідь, як в Києві все пропало, а вони з дружиною змушені їхати в село до жлобів тамтешніх і закуповувати продукти.

Ця багатовекторна провокація нічого, крім сміху не викликала.

Спільнота «Вибори-2004» обговорює виступ Януковича по ТРК “Україна”. До яких інших методів боротьби збирається переходити Янукович?

«Думаю, він сподівається пропхати до кінця політреформу, потім у 2006-му набрати в Раді більшість та спробувати поруляти країною, - висуває своє припущення користувач на ім''я Нічний вершник, - але, якщо Ющенко почне грамотно працювати, то шансів у Януковича ніяких».

Дописувач Ті-Рекс веселішої думки: «Думаю, він має намір позбавитись Вітренко».

Тим часом користувачка Зульфія знудилася чекати. «Коли вже ж, - заламує вона пальці у своєму журналі, - коли вже буде інавгурація? І навіщо такі гроші викидати, блін...? Бенкет під час чуми нагадує. Між тим зараз відбувається страшенна ротація кадрів в приватних структурах, навіть не знаю, з чим пов''язувати. Не думаю, що ось у всіх вистачило дригу піди з ахметовських чи пінчуківських структур «по убєждєніям» Що ж таке? Просто масовбє броженіє якесь”.

«Що за міщанські настрої? - робить їй зауваження такий собі Гігстер. - Інавгурація імператора Франца Йосифа, флжєндоранж, карети коні, газіровка безплатна...»

На форумах «Української правди» форумчани обговорюють повідомлення про те, що Ющенко планує відвідати Москву 24-го січня, одразу після інавгурації.

«Чи варто так принижуватися перед Московією? - запитує дописувач за підписом Антарекс. - Після всього, що добрий Путін нам зробив, цей крок виглядатиме, як ганьба. Донецьким такі кроки до одного місця, а нам ні. Тож краще не їхати».

«А хто буде з нами рахуватися? - міркує такий собі Дед. - Жираф большой, єму віднєй...»

А користувач так званого “Живого журналу” під псевдо-Пітон повідомив: «Тільки що по російському тіві у програмі Ганапольсього «Іскрєннє ваш» Міша Леонтьєв назвав Ющенка та Саакашвілі підарами, а Україну та Грузію частинами Росії».

Андрій Охрімович

Все колись закінчується. Цю сентенцію я згадав сьогодні вранці, йдучи на роботу повз Майдан Незалежності. Роботяги розбирали металеві конструкції сцени та велетенського екрану, поливальні машини уже зробили свою справу. Про вчорашній інавгураційний натовп не нагадувало майже ніщо. Курились дими над залишками наметового містечка, але, схоже, там теж згортаються...

Отже, помаранчевий Майдан відходить в історію. І, водночас, він лишається найенергетичнішою точкою, лімфатичним вузлом, який визначатиме життя України уже в новій, такій багатообіцяючій добі.

Ну, а ми з вами спробуємо глянути на сьогодення через збільшуване скло Майдану віртуального. Речі там трапляються доволі гостросюжетні.

Далі Павло Вольвач. Рубрика "Екстрема в Павутині".

Павло Вольвач

“Вулицею Боженка рухається велика група молодиків специфічної зовнішності. В декого обрізки труб, арматура. Увага! Ймовірно, прямують вбік наметового містечка..."

Подібних повідомлень, схожих на рядки кримінальних хронік, на сайті вже немає. Але вважати, що із закінченням виборчих перегонів, помаранчевої революції та інавгурації все в Україні вляглось і розсмокталось є явно передчасним. Ну, хоча б тому, що і в самій неньці, і поза нею є достатня кількість персонажів, котрі щиро вважають, ніби ніякої України насправді то не існує.

Як, наприклад, віце-спікер російського парламенту, гаспадін Жириновський.

За повідомленням "Майдан-Інформ", Жирік недавно мітингував біля посольства України в Москві, заявляючи, що "Київ - російське місто", ніякої України, звісно ж, "немає", а "в Києві і в Мінську має сидіти російський губернатор".

Думки, гідні пацієнта Павлівки, озвучують не лише російські політики, а й журналісти.

Такий собі Міхаїл Лєонтьєв в програмі Матвія Ганапольського стверджує, що України немає не лише, як держави, а й як землі, як поняття. “Як її не назви, - запевняє пан Лєонтьєв, - все одно це Росія”.

Він, цей пан, не лише геополітичний Колумб, а ще й віща Каландра, бо переконаний, що перемога Ющенка - це тупик, це революція на Південному Сході і, в "оконцовкє", зникнення України із світової мапи та людської свідомості.

Поки подібні типажі "вєщают", інші починають потроху діяти. Вже в Україні. Свою малочисельність вони компенсують нахабністю та поки що безкарністю.

Так у Дніпропетровську лідер місцевої російської громади “Трухов” на мітингу публічно висловлює образи на адресу всенародно обраного Президента і збирає підписи за утворення Південно-східної автономії, так званого ШСУАРу.

А в Херсоні на ринку прихильники Януковича зашарпали-затюкали активістку штаба Ющенка, та так, що вона померла на місці - в пенсіонерки зупинилося серце.

Це чомусь прийнято вважати політичною боротьбою, різноманіттям політичних поглядів і трохи не виявом плюралізму та мультикультурності.

Але мимохіть спливають у пам’яті рядки поета:

“Це ім’я для вас лиш територія Від колиски і до крематорію”.

Це правда. І демократія тут - ні до чого.

Андрій Охрімович

Користувачам глобальної павутини, які полюбляють бути в авангарді електронної моди, читати скрипт моєї колеги Богдани Костюк не радив би. Оскільки матеріал свій Богдана присвятила електронній моді, яку пропонує щорічний "Ярмарок Електронних Див" у Лас-Вегасі.

До речі, сайт такої серйозної інформаційної корпорації як СNN розмістив спіч "комп''ютерного генія", власника компанії “Майкрософт” Біла Гейтса. Його він виголосив на відкритті ярмарку.

Богдана Костюк

Галузь електронних технологій переживає добу "максимальної творчості", і зусилля “Майкрософт” з об''єднання комп''ютерів, мас-медіа та засобів зв''язку не лише збільшує прибутки компаній-учасників, а і розширює спектр послуг, що електроніка надає людям. На цьому наголосив Біл Гейтс, походжаючи павільйонами ярмарку у Лас-Вегасі.

До речі, якщо вірити фоткам, розміщеним на сайтах CNN.сот та Іеntа.га, самого Гейтса зачарувала атмосфера і вигляд павільйону, дизайнери ніби перенесли дійства блок-бастерів "Матриця", "Зоряні війни" і "Термінатор" в одне місце, де з''єднали усі можливі аудіо та відео ефекти, які здатні створити потужні "Пентіуми" задля задоволення технічних та естетичних смаків відвідувачів ярмарку. Не кажучи вже про їхні мрії на подальший розвиток електронних технологій.

Електронні ж технології тим часом розвиваються з такою швидкістю, що людство не встигає за ними. Так мешканці португальського містечка Фуншал з телевізійного випуску новин дізналися, що їхнє місто, вулиці і площі, пам''ятки історії та мистецькі фестивалі, статистичні данні та шедеври народної творчості, зібрано на одному електронному сайті. При цьому усі бажаючі можуть поблукати його куточками, почитати про його історію, послухати улюблені міським населенням мелодії - все це завдяки тримірному зображенню, використаному при створенні сайту!

Більше року над будівництвом "електронного Фуншала" працювали художники, картографи і програмісти.

Зазначу, що буквально днями міжнародна організація «Європейський регіон» присудила Києву почесний титул Єврорегіону - 2005.

Може, варто заснувати і електронний Київ, адже не кожен бажаючий зможе відвідати українську столицю найближчим часом. А так заліз в електронну павутину і блукаєш тримірними київськими вулицями, Дніпровськими кручами, розглядаєш унікальні фрески Свято-Софіївського храму і Києво-Печерської Лаври...

Чом би ні?! Україна має час долучитися до доби електронного креативу.

Андрій Охрімович

На завершення програми хочеться цитанути таке, що який-небудь телеаматор з амбіціями назвав би рафінованою шароварщиною «тіпа»:

«Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть, плугатарі з плугами йдуть, співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть. Сім’я, вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає, а мати хоче научати, так соловейко не дає...»

Як на мене, геніально, хоч і недостатньо модньо.

В київській студії разом зі мною працював Сергій Балабанов. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG