Нью-Йорк, 31 січня 2005 - Безумовним, історичним успіхом назвав президент Сполучених Штатів Джордж Буш проведення в Іраку виборів до Національних Зборів. Сказати, що Америка, затамувавши подих, очікувала повідомлень з Багдаду про результати цих виборів, значить нічого не сказати. Всі інші події відійшли на другий план. Адже багато хто з аналітиків передрікав, що іракці, залякані бойовиками-терористами, не підуть на вибори. Але аналітики помилилися.
Поки що не підраховано, який відсоток виборців узяв участь у голосуванні, але вже ясно, що відсоток значний. Всі телевізійні станції повідомляли про перебіг виборів так, як звичайно повідомляють про фінальний матч футбольного чемпіонату. Ще до виборів президент Сполучених Штатів Джордж Буш заявив, що вже сам факт проведення виборів у визначений термін треба ввавжати успіхом. “Свобода на марші, і від цього виграє цілий світ”, - сказав президент. Сполучені Штати зробили все можливе, аби забезпечити вільне демократичне голосування.
Напередодні виборів, за даними державного департаменту, 90 тисяч виборчих урн і 60 мільйонів бюлетенів було перекинуто до Іраку вантажними літаками. Протягом тижня військово-транспортні “геркулеси” виконали 130 рейсів, по 15 рейсів на день, а конвої допомагали доставляти ті урни й бюлетені на виборчі дільниці країни. Але, звичайно, лише від самих іракців залежала доля виборів, враховуючи той факт, що терористи залякували населення і вбивали активістів та організаторів голосування. Принаймні 44 іракці було вбито у день виборів. Більшість терактів мала місце у Багдаді. На півдні країни в місті Гілаг терорист з вибухівкою підірвав себе в автобусі, що віз людей на вибори. Четверо осіб загинуло.Одначе, попри теракти, попри мінометний обстріл, попри залякування виборців, попри підкладання вибухівки, попри заклики бойкотувати вибори, іракці пішли до виборчих дільниць.
Довжелезні черги шикувалися там. Молоді й старі, інваліди, що не могли самотужки пересуватися, хворі, жінки – всі поспішали взяти участь у перших за півстоліття вільних виборах в Іраку. “Ми подолали забороло страху”, - сказав Міджим Тавіриш, працівник виборчої комісії. За попередніми підрахунками, десь 70% виборців узяли участь у голосуванні. “Я голосую, бо я люблю мою країну, я люблю синів мого народу, - сказав 53-річний Шамал Гикейб, який разом з дружиною йшов кілька кілометрів від свого дому до виборчої дільниці у Багдаді. - Нас не залякати”, - заявив Гикейб.
“Світ чує голос свободи, що надходить з центру Близького Сходу”, – сказав президент Буш, який назвав вибори успішними. Він пообіцяв, що Сполучені Штати й надалі тренуватимуть іракських солдатів з тим, щоб вони якомога швидше самі змогли забезпечити порядок в Іраку. За словами Буша, вибори показали, що іракці “твердо відкидають антидемократичну ідеологію”. Голосування, що повинно визначити склад Національної Асамблеї з 275 депутатів і 18 провінційних законодавчих зборів – це лише перший крок на шляху до самоврядування і стабільності в Іраку. Національна Асамблея має вибрати нового прем”єр-міністра та визначити склад уряду.
“Нарешті я відчуваю, що Саддама Гуссейна нема”, - сказала Фатіма Ібрагім після голосування в місті Ірбіл. Це були небезпечні вибори, далеко не всі взяли в них участь, але назагал вони перевищили сподівання.
Поки що не підраховано, який відсоток виборців узяв участь у голосуванні, але вже ясно, що відсоток значний. Всі телевізійні станції повідомляли про перебіг виборів так, як звичайно повідомляють про фінальний матч футбольного чемпіонату. Ще до виборів президент Сполучених Штатів Джордж Буш заявив, що вже сам факт проведення виборів у визначений термін треба ввавжати успіхом. “Свобода на марші, і від цього виграє цілий світ”, - сказав президент. Сполучені Штати зробили все можливе, аби забезпечити вільне демократичне голосування.
Напередодні виборів, за даними державного департаменту, 90 тисяч виборчих урн і 60 мільйонів бюлетенів було перекинуто до Іраку вантажними літаками. Протягом тижня військово-транспортні “геркулеси” виконали 130 рейсів, по 15 рейсів на день, а конвої допомагали доставляти ті урни й бюлетені на виборчі дільниці країни. Але, звичайно, лише від самих іракців залежала доля виборів, враховуючи той факт, що терористи залякували населення і вбивали активістів та організаторів голосування. Принаймні 44 іракці було вбито у день виборів. Більшість терактів мала місце у Багдаді. На півдні країни в місті Гілаг терорист з вибухівкою підірвав себе в автобусі, що віз людей на вибори. Четверо осіб загинуло.Одначе, попри теракти, попри мінометний обстріл, попри залякування виборців, попри підкладання вибухівки, попри заклики бойкотувати вибори, іракці пішли до виборчих дільниць.
Довжелезні черги шикувалися там. Молоді й старі, інваліди, що не могли самотужки пересуватися, хворі, жінки – всі поспішали взяти участь у перших за півстоліття вільних виборах в Іраку. “Ми подолали забороло страху”, - сказав Міджим Тавіриш, працівник виборчої комісії. За попередніми підрахунками, десь 70% виборців узяли участь у голосуванні. “Я голосую, бо я люблю мою країну, я люблю синів мого народу, - сказав 53-річний Шамал Гикейб, який разом з дружиною йшов кілька кілометрів від свого дому до виборчої дільниці у Багдаді. - Нас не залякати”, - заявив Гикейб.
“Світ чує голос свободи, що надходить з центру Близького Сходу”, – сказав президент Буш, який назвав вибори успішними. Він пообіцяв, що Сполучені Штати й надалі тренуватимуть іракських солдатів з тим, щоб вони якомога швидше самі змогли забезпечити порядок в Іраку. За словами Буша, вибори показали, що іракці “твердо відкидають антидемократичну ідеологію”. Голосування, що повинно визначити склад Національної Асамблеї з 275 депутатів і 18 провінційних законодавчих зборів – це лише перший крок на шляху до самоврядування і стабільності в Іраку. Національна Асамблея має вибрати нового прем”єр-міністра та визначити склад уряду.
“Нарешті я відчуваю, що Саддама Гуссейна нема”, - сказала Фатіма Ібрагім після голосування в місті Ірбіл. Це були небезпечні вибори, далеко не всі взяли в них участь, але назагал вони перевищили сподівання.