Прага, 8 лютого 2005 - В Празі чекають високого українського гостя - в середу тут розпочнеться офіційний візит голови Верховної Ради України Володимира Литвина. В програмі перебування - переговори з головою Парламенту Любоміром Заоралеком, президентом країни Вацлавом Клаусом, низкою інших офіційних осіб.
Оксана Пеленська: - Пане Голово, це перший офіційний візит високого українського посадовця до Чеської Республіки після помаранчевої революції. Що ви від чекаєте від цієї зустрічі ?
Любомир Заоралек: - Ми уважно стежимо за розвитком подій в Україні. Для нас має велике значення можливість зустрітись з українськими політиками, отримати від них безпосередню інформацію про те, як сьогодні виглядає ситуація в Україні. В Європейському Союзі ми працюємо в політиці, орієнтованій на Схід Європи. Ми б хотіли робити кроки, що можуть стабілізувати становище в цьому реґіоні. Зрозуміло, що ми шукаємо шляхи, як відіграти позитивну роль стосовно України. Тобто ці контакти потрібні для того, щоб краще орієнтуватись у ситуації. Й нинішній візит ми розглядаємо як спробу більше дізнатись про Україну. Гадаю, інтерес проявлять і члени різних комісій нашого Парламенту. Ми б хотіли мати більш регулярні контакти з українськими парламентаріями і мати більше інформації.
Оксана Пеленська: - Ви згадали Європейський Союз. Чехія вже пройшла складний і довгий шлях до ЄС. З вашого погляду як голови найвищого чеського законотворчого органу, яку практичну допомогу може надати Чеська Республіка Україні на її шляху до Євросоюзу ?
Любомир Заоралек: - Справді ми можемо запропонувати свої ноухау процесу вступу до ЄС, розповісти про всі кроки і фази, якими потрібно пройти країні, яка виявила інтерес стати членом ЄС. Зрозуміло, ми б хотіли знати, наскільки серйозним є інтерес українських представників до ЄС, наскільки це реально в часовій перспективі, як сама Україна представляє своє майбутнє. Гадаю, ми можемо поділитись досвідом, тому що ми знаємо всі кроки цього процесу. Тобто, саме тут ми можемо відіграти доволі цікаву роль країни, яка може допомогти.
Оксана Пеленська: - Пане Голово, відомо, що в Чехії живе і працює велика українська національна меншина. За окремими даними – до 150 тисяч осіб. З огляду на зміну ситуації в Україні, чи готує Чехія якісь законодавчі зміни, скажімо, у візовій політиці, державних програмах працевлаштування українців, чи, наприклад, як це в понеділок зробив уряд Іспанії – легалізації перебування громадян України на своїх теренах ?
Любомир Заоралек: - Мені тяжко сказати зовсім точно, чи ми зараз готуємо якісь кроки. Та цілком точно знаю, що тема віз буде порушена під час переговорів з нашими українськими партнерами. Ми б хотіли з’ясувати, що є для нашої співпраці найкориснішим. Тобто і в плані візової політики наша зустріч може бути корисною, може принести точніші відповіді на ці запитання.
Оксана Пеленська: - Чи ви плануєте свій візит в Україну ?
Любомир Заоралек: - Україну колись в минулому я переїжджав поїздом, та ніде я там не зупинився, тобто це могла б бути моя перша подорож. Зрозуміло, однак, що для такої подорожі нам потрібне запрошення. Досі, правда, я такого не отримав і переношу розмову на цю тему до зустрічі з паном Литвином.
Оксана Пеленська: - що б ви хотіли сказати нашим слухачам ?
Любомир Заоралек: - до наших друзів в Україні я хотів би звернутись передусім ось з чим. Революція – це завжди раптова зміна, яка є проявом того, що багато речей у країні не було в порядку. Однак існує певний ризик: громадяни поєднують свої великі сподівання на те, що за короткий час відбудуться великі зміни до кращого. Ми теж так вважали після оксамитної революції в 1989 році, мали великі сподівання. Тут треба пам’ятати одне: допомогти країні можна, але тривалішими зусиллями, цей процес відбувається повільно і потребує великого терпіння. Тому я радо ділюсь з вами нашим досвідом: подолати спадщину минулого, створити дієздатну модерну країну – це тривалий процес, який потребує наполегливості, терпіння і витривалості.
Оксана Пеленська: - Пане Голово, це перший офіційний візит високого українського посадовця до Чеської Республіки після помаранчевої революції. Що ви від чекаєте від цієї зустрічі ?
Любомир Заоралек: - Ми уважно стежимо за розвитком подій в Україні. Для нас має велике значення можливість зустрітись з українськими політиками, отримати від них безпосередню інформацію про те, як сьогодні виглядає ситуація в Україні. В Європейському Союзі ми працюємо в політиці, орієнтованій на Схід Європи. Ми б хотіли робити кроки, що можуть стабілізувати становище в цьому реґіоні. Зрозуміло, що ми шукаємо шляхи, як відіграти позитивну роль стосовно України. Тобто ці контакти потрібні для того, щоб краще орієнтуватись у ситуації. Й нинішній візит ми розглядаємо як спробу більше дізнатись про Україну. Гадаю, інтерес проявлять і члени різних комісій нашого Парламенту. Ми б хотіли мати більш регулярні контакти з українськими парламентаріями і мати більше інформації.
Оксана Пеленська: - Ви згадали Європейський Союз. Чехія вже пройшла складний і довгий шлях до ЄС. З вашого погляду як голови найвищого чеського законотворчого органу, яку практичну допомогу може надати Чеська Республіка Україні на її шляху до Євросоюзу ?
Любомир Заоралек: - Справді ми можемо запропонувати свої ноухау процесу вступу до ЄС, розповісти про всі кроки і фази, якими потрібно пройти країні, яка виявила інтерес стати членом ЄС. Зрозуміло, ми б хотіли знати, наскільки серйозним є інтерес українських представників до ЄС, наскільки це реально в часовій перспективі, як сама Україна представляє своє майбутнє. Гадаю, ми можемо поділитись досвідом, тому що ми знаємо всі кроки цього процесу. Тобто, саме тут ми можемо відіграти доволі цікаву роль країни, яка може допомогти.
Оксана Пеленська: - Пане Голово, відомо, що в Чехії живе і працює велика українська національна меншина. За окремими даними – до 150 тисяч осіб. З огляду на зміну ситуації в Україні, чи готує Чехія якісь законодавчі зміни, скажімо, у візовій політиці, державних програмах працевлаштування українців, чи, наприклад, як це в понеділок зробив уряд Іспанії – легалізації перебування громадян України на своїх теренах ?
Любомир Заоралек: - Мені тяжко сказати зовсім точно, чи ми зараз готуємо якісь кроки. Та цілком точно знаю, що тема віз буде порушена під час переговорів з нашими українськими партнерами. Ми б хотіли з’ясувати, що є для нашої співпраці найкориснішим. Тобто і в плані візової політики наша зустріч може бути корисною, може принести точніші відповіді на ці запитання.
Оксана Пеленська: - Чи ви плануєте свій візит в Україну ?
Любомир Заоралек: - Україну колись в минулому я переїжджав поїздом, та ніде я там не зупинився, тобто це могла б бути моя перша подорож. Зрозуміло, однак, що для такої подорожі нам потрібне запрошення. Досі, правда, я такого не отримав і переношу розмову на цю тему до зустрічі з паном Литвином.
Оксана Пеленська: - що б ви хотіли сказати нашим слухачам ?
Любомир Заоралек: - до наших друзів в Україні я хотів би звернутись передусім ось з чим. Революція – це завжди раптова зміна, яка є проявом того, що багато речей у країні не було в порядку. Однак існує певний ризик: громадяни поєднують свої великі сподівання на те, що за короткий час відбудуться великі зміни до кращого. Ми теж так вважали після оксамитної революції в 1989 році, мали великі сподівання. Тут треба пам’ятати одне: допомогти країні можна, але тривалішими зусиллями, цей процес відбувається повільно і потребує великого терпіння. Тому я радо ділюсь з вами нашим досвідом: подолати спадщину минулого, створити дієздатну модерну країну – це тривалий процес, який потребує наполегливості, терпіння і витривалості.
