Прага, 14 лютого 2005 року – Дедалі більша частина світу святкує 14 лютого день Святого Валентина за західним церковним календарем. Цей день уже давно перетворився на “день закоханих”, “день кохання”. Але подекуди вшановувати цей день не бажано чи й небезпечно…
Не лише червоні троянди, а й усе, що червоного кольору, фактично заборонено цього дня в Саудівській Аравії. Ця країна, яка дотримується однієї з найсуворіший версій ісламу і навіть із мусульманських свят відзначає лише два, - що й казати про день, названий за ім’ям християнського священика 3 століття, який, за легендою, таємно вінчав закоханих, а потім був убитий за свою християнську віру.
І напередодні цього дня саудівська Комісія заохочення чеснот і відвернення нечестивостей видала релігійний указ (“фатву”), який оголошує за неприйнятне не лише святкувати Валентинів день, а й допомагати в цьому – наприклад, шляхом продажу й купівлі дарунків, їхнього вручення чи готування святкових страв. За виконанням дбайливо стежить добровольча, але оплачена державою “мутава” – така собі релігійна “народна дружина”; порушників може чекати й арешт. Але за всім вона не встежить – і червоні троянди таки можна знайти й цього дня: з-під прилавка, вдвічі чи й учетверо дорожче, ніж звичайно, – і запакувати їх разом із дарунком так, щоб червоного не було видно…
Суворе ставлення до свята – і через його християнське походження, і через зв’язок із коханням – виявляють і в деяких інших мусульманських країнах, і переважно в гіндуїстській Індії. Консервативні гіндуїстські релігійні організації називають 14 лютого “днем повій” і стверджують, що мета свята – “отруїти індійську молодь західним впливом і послабити індійську культуру”.
Але в багатьох і нехристиянських країнах це свято цілком прижилося. В переважно буддійському Таїланді влада з нагоди цього дня провадить кампанію “за чисте кохання”, тобто стежить, щоб кімнати в готелях не надавали неповнолітнім. Святкування поширюється в Китаї.
А в Японії цей день – одне з найбільших свят, і чималою мірою свят для торгівлі. В цій країні 14 лютого дарунки дарують жінки чоловікам – переважно шоколадки, а самі отримують дарунки у відповідь – квіти й солодощі через місяць, 14 березня.
У Південній Кореї теж найпопулярніший дарунок – шоколад. Але, за опитуваннями, понад третина південнокорейців воліла б собі за дарунок замість шоколаду краще поцілунок від коханого чи коханої.
Старомодний дарунок – маленьке шоколадне серце дарували в понеділок у Берліні контролери міського транспорту всім пасажирам, хто мав належний квиток. В Іспанії прем’єр-міністр країни Хосе Луїс Родрігес Сапатеро говорив про кохання до своєї дружини на всю країну в радіовиступі.
У Празі цей день вшановують і особливою службою Божою в храмі Петра й Павла, в якому зберігається, як вважають, частина мощей Святого Валентина. А в Швеції одне подружжя спробувало побити світовий рекорд тривалості неперервного поцілунку – а це нині без кількох секунд 31 година. Шведське подружжя каже, що тренувалося 16 років, але цього разу побити рекорд не вийшло.
Але тим, кому цього дня не вдалося зробити щось добре для свого кохання, не радять через це переживати. Бо ж для кохання рік має не один день, а 365.
Не лише червоні троянди, а й усе, що червоного кольору, фактично заборонено цього дня в Саудівській Аравії. Ця країна, яка дотримується однієї з найсуворіший версій ісламу і навіть із мусульманських свят відзначає лише два, - що й казати про день, названий за ім’ям християнського священика 3 століття, який, за легендою, таємно вінчав закоханих, а потім був убитий за свою християнську віру.
І напередодні цього дня саудівська Комісія заохочення чеснот і відвернення нечестивостей видала релігійний указ (“фатву”), який оголошує за неприйнятне не лише святкувати Валентинів день, а й допомагати в цьому – наприклад, шляхом продажу й купівлі дарунків, їхнього вручення чи готування святкових страв. За виконанням дбайливо стежить добровольча, але оплачена державою “мутава” – така собі релігійна “народна дружина”; порушників може чекати й арешт. Але за всім вона не встежить – і червоні троянди таки можна знайти й цього дня: з-під прилавка, вдвічі чи й учетверо дорожче, ніж звичайно, – і запакувати їх разом із дарунком так, щоб червоного не було видно…
Суворе ставлення до свята – і через його християнське походження, і через зв’язок із коханням – виявляють і в деяких інших мусульманських країнах, і переважно в гіндуїстській Індії. Консервативні гіндуїстські релігійні організації називають 14 лютого “днем повій” і стверджують, що мета свята – “отруїти індійську молодь західним впливом і послабити індійську культуру”.
Але в багатьох і нехристиянських країнах це свято цілком прижилося. В переважно буддійському Таїланді влада з нагоди цього дня провадить кампанію “за чисте кохання”, тобто стежить, щоб кімнати в готелях не надавали неповнолітнім. Святкування поширюється в Китаї.
А в Японії цей день – одне з найбільших свят, і чималою мірою свят для торгівлі. В цій країні 14 лютого дарунки дарують жінки чоловікам – переважно шоколадки, а самі отримують дарунки у відповідь – квіти й солодощі через місяць, 14 березня.
У Південній Кореї теж найпопулярніший дарунок – шоколад. Але, за опитуваннями, понад третина південнокорейців воліла б собі за дарунок замість шоколаду краще поцілунок від коханого чи коханої.
Старомодний дарунок – маленьке шоколадне серце дарували в понеділок у Берліні контролери міського транспорту всім пасажирам, хто мав належний квиток. В Іспанії прем’єр-міністр країни Хосе Луїс Родрігес Сапатеро говорив про кохання до своєї дружини на всю країну в радіовиступі.
У Празі цей день вшановують і особливою службою Божою в храмі Петра й Павла, в якому зберігається, як вважають, частина мощей Святого Валентина. А в Швеції одне подружжя спробувало побити світовий рекорд тривалості неперервного поцілунку – а це нині без кількох секунд 31 година. Шведське подружжя каже, що тренувалося 16 років, але цього разу побити рекорд не вийшло.
Але тим, кому цього дня не вдалося зробити щось добре для свого кохання, не радять через це переживати. Бо ж для кохання рік має не один день, а 365.
