Аудіозапис програми:
Київ, 24 лютого 2005 року.
Надія Шерстюк
Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.
Вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
-
“Чорні списки” “Пори”: чи мають право на існування?
-
Адвокати засуджених кримських татар стверджують, що процес проти них був сфальсифікований;
-
Приватизаційний скандал у Харкові.
Так звані “чорні списки, що їх створила громадянська кампанія “Пора”, спричинили чималий резонанс в українському суспільстві.
Нагадаю, що до цих списків внесено державних посадовців, щодо яких є відомості про систематичне вчинення ними корупційного правопорушення або злочину з використанням службового становища.
Відтак, активісти “Пори” наполягають на тому, аби цих посадовців було звільнено з посад, і проти них були порушили кримінальні справи.
Відразу ж в ЗМІ розпочалася активна дискусія: чи мають право на існування подібні списки?
На думку опонентів “Пори”, це є протизаконно, оскільки винести рішення про те, чи дійсно державні посадовці здійснювали правопорушення може лише суд.
Тож, чи мала право “Пора” ініціювати і публікувати “чорні списки”? Це намагалася з’ясувати моя колега І.Біла.
Ірина Біла
Формування нової влади від вищих посадовців до керівництва районів буде прозорим і відкритим. І, звичайно ж, при цьому обов’язково враховуватиметься думка громадськості. Цій обіцянці нового керівництва держави вірили всі, надто ж ті, хто провів не один тиждень на “помаранчевому майдані”. Тому перші призначення спричинили певне здивування. Позаяк на державних посадах знову з’явилися люди, які віддано служили старій владі, яку тодішня опозиція називала не інакше, як “режимом Кучми”.
Громадянська кампанія “Пора” відразу ж відреагувала на незрозумілі для неї рішення нової влади, зініціювавши з’яву “чорних списків” з прізвищами посадовців з темними плямами в минулій кар’єрі.
“Наші “чорні списки” не списки того чи іншого політичного руху, а кадастр порушення законів та прав громадян з боку влади будь-якого забарвлення,» - наголошують в «Порі».
Щодо закидів про те, що ці списки мають протизаконний характер, оскільки не мають права виносити вердикт “винен” чи “не винен”, у адвоката-правозахисника Андрія Федура є власна думка.
Андрій Федур
Це абсолютно правильно з точки зору з контролю громадськості. Список лише є сигналом державним чиновникам, до компетенції яких це входить.
Між іншим, я, наприклад, глибоко переконаний, що матеріали, які будуть публікуватися “Порою” у цих списках, безперечно це є підставою для того, щоб правоохоронні органи проводили перевірку.
Ірина Біла
Не підтримує тезу про те, що подібні списки мають право з’являтися лише на підставі рішення суду, і колишній прокурор України Віктор Шишкін.
Віктор Шишкін
Я можу вам, як мінімум, назвати 6-8 видів юридичної відповідальності, з них лише дві підпадають під так звану судову відповідальність. Ні до кожної адміністративної відповідальності притягує суд.
Є ще інші форми відповідальності, де суд взагалі не грає ніякої ролі.
Не суд грає активну роль у початковому старті кримінальної відповідальності, а грає для відкриття кримінальної справи звернення громадян або повідомлення в ЗМІ, звернення інших громадських і державних установ.
Ірина Біла
Громадянська кампанія “Пора” сподівається, що на підставі цих “Чорних списків” Президент України, як Гарант Конституції, буде зобов’язаний забезпечити об’єктивну перевірку фактів згаданих списків, а після цього ухвалити політичне рішення щодо перебування на своїх постах фігурантів “чорного списку”.
Надія Шерстюк
У Харкові вибухнув приватизаційний скандал. Прокуратура порушила кримінальну справу проти адміністрації кінотеатру “Парк” за незаконну приватизацію об’єкта. Бізнесмени із звинуваченнями прокуратури не погоджуються, вважаючи їх політичним замовленням.
Далі Вікторія Маренич з Харкова.
Вікторія Маренич
У центрі приватизаційного скандалу один із найвідоміших кінотеатрів Харкові, кінотеатр “Парк”. Правоохоронці стверджують, що минулого року будівлю кінотеатру було придбано з порушенням існуючого законодавства, та із заниженою, майже у 10 разів, вартістю.
Говорить прокурор Дзержинського району міста Харкова Євген Попович.
Євген Попович
Ми порушили кримінальну справу у зв’язку з тим, що ми провели перевірку щодо приватизації цього комплексу, який має назву кінотеатр “Парк”. А він був придбаний за занижену вартість, бо остаточний баланс цієї вартості, а повинен був... Стартова вартість повинна була би бути порядку 7 мільйонів гривень.
Ми вважаємо, що держава недоотримала шість мільйонів гривень при продажі цього кінотеатру.
Вікторія Маренич
Анатолій Поливаний, начальник управління комунальним майном Харківської облдержадміністрації, людина, яка фактично керувала приватизацією цього об’єкту і ставила свій підпис на документах, вважає, що харківські правоохоронці, як то кажуть, перегнули із перевіркою об’єктів приватизації, неправильно зрозумівши останні заяви керівників держави про перевірку приватизаційних операцій.
Говорить Анатолій Поливаний, начальник управління комунальним майном Харківської облдержадміністрації.
Анатолій Поливаний
Це зразковий об’єкт з приватизації, там дотримано всіх вимог закону щодо доприватизаційних заходів та самої приватизації. А те, що вони знайшли когось, хто зробив іншу оцінку, - це ж не судовий експерт. Будь ласка, перевіряйте!
Якщо будуть виявлені порушення, то винні мають бути покарані, а до того часу, поки ця справа не слухалася у суді, будь ласка, пане прокуроре, не навішуйте ярлики і не давайте визначення. Строки покарання, які передбачені, 12 років, тощо.
Вікторія Маренич
Адміністрація кінотеатру “Парк” говорить про те, що протягом 2-3 місяців, поки триватиме слідство, вони не зможуть виплатити відрахунки за кредитом, що брали у банку. За два роки у кінотеатр вже вкладено 5 мільйонів гривень, поменшало на 50% і глядачів у кінотеатрі.
За словами його директора Тетяни Петренко, люди думають, що кінотеатр зачинено.
На сьогодні вилучено оригінали всіх документів господарсько-фінансової діяльності, накази, навіть журнал з реєстрацією трудових книжок.
Тетяна Петренко
Для того, щоб вилучити оригінали цих документів. Вони порушили кримінальну справу, не називаючи конкретно проти кого, просто посадовці ТОВ Кінотеатру “Парк” перевищили свої повноваження.
Як ми можемо це зробити, якщо особисто приватизацією не займалися?
Вікторія Маренич
Окрім кінотеатру “Парк” у 2004-му році п’ять харківських кінотеатрів перейшли у приватну власність за схемою схожою з кінотеатром “Парк”.
Керівництво обласного управління міліції обіцяє перевірити законність приватизації кожного з них, а бізнесмени, що придбали ці об’єкти та перетворили їх на сучасні центри відпочинку звернулися з відкритим листом до Президента України В.Ющенка з проханням “припинити полювання на відьом”.
Надія Шерстюк
Один з лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, юрист Надир Бекіров та адвокат Віктор Овечкін заявили у Симферополі про “замовлений” характер судового вироку, винесеного в грудні минулого року за резонансною справою групи кримських татар.
Нагадаю, що їх звинуватили у побитті журналістів в Симеїзі і нападі на відвідувачів симферопольського бару “Коттон-клаб”.
Детальніше про це розповідає наш кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
29-го грудня 2004-го року Центральний районний суд Симферополя визнав винними у нападі і побитті журналістів у Симеїзі і відвідувачів бару у Симферополі шістьох кримських татар. Колишній член Меджлісу Куртсеїт Абдуллаєв як організатор і керівник акції був засуджений до 9-ти років позбавлення волі, інші одержали терміни від півтора до 5-ти років.
Надир Бекиров і Віктор Овечкін, які розпочали кампанію за звільнення засуджених, заявили про несправедливість вироку та упередженість суду.
За словами пана Овечкіна, який є відомим у Криму адвокатом, під час слідства до підозрюваних «застосовували брутальну силу, їх били в камерах і змушували підписувати зізнання». Крім того, за його словами, «матеріали слідства були сфабриковані, змальовані в них події представлені з перекручуванням фактів, на підслідних чинився фізичний і моральний тиск, а впізнання підозрюваних велося з порушенням процесуальних норм».
Критиці були піддані і свідчення свідків. На думку Надира Бекирова, вони «давали суперечливі показання».
Нагадаю, що 5-го березня минулого року у південнокримському селищі Сімеїз під час ліквідації проросійськими козаками кримськотатарської “галявини протесту” виникла бійка, в результаті якої постраждав оператор знімальної групи російської телекомпанії „Перший канал”.
А 23-го березня група молодих кримських татар напали і побили відвідувачів симферопольського бару "Коттон-клаб". Це сталося після нападу на кримськотатарського юнака “скінхедів”, які, зазвичай, збираються у цьому барі.
За цими інцидентами були затримані близько 10-ти кримських татар. Їхні адвокати і родичі заявляли про політичне підґрунтя кримінальних справ, об’єднаних в одну, і прив’язували її до президентських виборів.
І зараз Надир Бекиров заявив на прес-конференції у Симферополі, що весь судовий процес був замовним з метою “роздути антикримськотатарську істерію в Криму і використати її в перебігу президентських виборів проти підтриманого кримськими татарами Віктора Ющенка”.
Адвокат Віктор Овечкін робить висновок:
Віктор Овечкін
По Симеїзу, моя точка зору: тут складу злочину у діях учасників “галявини протесту” немає зовсім. Вони виганяли з галявини невідомих їм осіб, які не представилися.
На відео видно, як Куртсеїт Абдуллаєв питав в операторів, хто вони, і як вони відмовчувалися, а лише наводили камери в обличчя. Тож вони виганяли невідомих осіб, які намагалися розібрати без рішення суду їхні будиночки. Тому, з моєї точки зору, тут немає складу злочину.
Володимир Притула
Заявив адвокат. За його словами, засудження за цією справою двох кримських татар є несправедливим.
Що ж стосується інциденту в “Коттон-клабі”, то пан Овечкін погоджується, що тут ситуація інша.
Віктор Овечкін
По “Коттону” однозначно є склад злочину, однозначно вчинений злочин. Але питання тільки у тому, хто його вчинив? Особи, які його вчинили, на мою думку, невстановлені.
Володимир Притула
Заявив Віктор Овечкін. За його словами, засуджені за цією справою люди не мають до цього злочину жодного стосунку. Він повідомив, що усі вони подали апеляційні скарги і сподіваються, що зі зміною політичної ситуації в Україні і припиненням владного тиску на суд, останній зможе об’єктивно розглянути ці резонансні справи.
Надія Шерстюк
Міністр оборони України Анатолій Гриценко нещодавно поінформував ЗМІ про розробку концепції соціального захисту українських військовослужбовців.
За словами міністра, ідеться про комплексний підхід до розв’язання проблем грошового, пенсійного і квартирного забезпечення війська.
Тему продовжує Богдана Костюк.
Богдана Костюк
За словами Анатолія Гриценка, зарплата працівників ЗСУ майже на 50 відсотків нижча, ніж в інших “силовиків”, не розв’язані проблеми у забезпеченні військових житлом, а колишніх офіцерів пенсіями.
“Від захисту соціальних прав солдатів та офіцерів залежить боєздатність Збройних сил держави,” - каже військовий юрист Микола Селюк, коментуючи заяву міністра оборони.
Микола Селюк
Проблеми настільки глибокі в соціальному плані, що подолати їх за півроку, за рік не вдасться.
Але питання не стільки, на мій погляд, у грошах, скільки у зміні деякої системи. Наприклад, система підбору і розстановки кадрів, система забезпечення житлом. Бо системи насправді немає. На сьогоднішній день ми неодноразово чули заяви про те, що найболючіша проблема – це 46 тисяч військовослужбовців, які не забезпечені житлом.
Але я можу стверджувати, що з цих 46-ти тисяч треба провести ревізію: хто вже має одну квартиру, хто має дві, а хто вже внуків забезпечив житлом за рахунок Міноборони.
Я знаю, що система забезпечення житлом не є абсолютно прозорою, бо попередній міністр оборони Кузьмук своїми наказами давав дозвіл на закупівлю житла за рахунок реалізації військового майна, що абсолютно суперечить заявленим новим міністром оборони і Президентом України про прозорість дій влади і підконтрольність її народу.
Говорити про контроль у ЗСУ не доводиться – немає жодної військової громадської організації, яка могла б якимсь чином контролювати дії командування військової частини.
Богдана Костюк
А звідси, як стверджує Микола Селюк, і розбазарювання військового майна у Криму та на Прикарпатті, і продаж “наліво” квартир, які мали би належати військовослужбовцям, тощо.
Для припинення подібних речей міністр оборони має змінити систему соціального забезпечення вояків, удосконалити організацію праці у війську і здійснити ще низку важливих змін.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 24 лютого 2005 року.
Надія Шерстюк
Говорить радіо “Свобода”. В ефірі передача “Права людини: українська реальність”.
Вітаємо вас, шановні слухачі!
Сьогодні у програмі такі теми:
-
“Чорні списки” “Пори”: чи мають право на існування?
-
Адвокати засуджених кримських татар стверджують, що процес проти них був сфальсифікований;
-
Приватизаційний скандал у Харкові.
Так звані “чорні списки, що їх створила громадянська кампанія “Пора”, спричинили чималий резонанс в українському суспільстві.
Нагадаю, що до цих списків внесено державних посадовців, щодо яких є відомості про систематичне вчинення ними корупційного правопорушення або злочину з використанням службового становища.
Відтак, активісти “Пори” наполягають на тому, аби цих посадовців було звільнено з посад, і проти них були порушили кримінальні справи.
Відразу ж в ЗМІ розпочалася активна дискусія: чи мають право на існування подібні списки?
На думку опонентів “Пори”, це є протизаконно, оскільки винести рішення про те, чи дійсно державні посадовці здійснювали правопорушення може лише суд.
Тож, чи мала право “Пора” ініціювати і публікувати “чорні списки”? Це намагалася з’ясувати моя колега І.Біла.
Ірина Біла
Формування нової влади від вищих посадовців до керівництва районів буде прозорим і відкритим. І, звичайно ж, при цьому обов’язково враховуватиметься думка громадськості. Цій обіцянці нового керівництва держави вірили всі, надто ж ті, хто провів не один тиждень на “помаранчевому майдані”. Тому перші призначення спричинили певне здивування. Позаяк на державних посадах знову з’явилися люди, які віддано служили старій владі, яку тодішня опозиція називала не інакше, як “режимом Кучми”.
Громадянська кампанія “Пора” відразу ж відреагувала на незрозумілі для неї рішення нової влади, зініціювавши з’яву “чорних списків” з прізвищами посадовців з темними плямами в минулій кар’єрі.
“Наші “чорні списки” не списки того чи іншого політичного руху, а кадастр порушення законів та прав громадян з боку влади будь-якого забарвлення,» - наголошують в «Порі».
Щодо закидів про те, що ці списки мають протизаконний характер, оскільки не мають права виносити вердикт “винен” чи “не винен”, у адвоката-правозахисника Андрія Федура є власна думка.
Андрій Федур
Це абсолютно правильно з точки зору з контролю громадськості. Список лише є сигналом державним чиновникам, до компетенції яких це входить.
Між іншим, я, наприклад, глибоко переконаний, що матеріали, які будуть публікуватися “Порою” у цих списках, безперечно це є підставою для того, щоб правоохоронні органи проводили перевірку.
Ірина Біла
Не підтримує тезу про те, що подібні списки мають право з’являтися лише на підставі рішення суду, і колишній прокурор України Віктор Шишкін.
Віктор Шишкін
Я можу вам, як мінімум, назвати 6-8 видів юридичної відповідальності, з них лише дві підпадають під так звану судову відповідальність. Ні до кожної адміністративної відповідальності притягує суд.
Є ще інші форми відповідальності, де суд взагалі не грає ніякої ролі.
Не суд грає активну роль у початковому старті кримінальної відповідальності, а грає для відкриття кримінальної справи звернення громадян або повідомлення в ЗМІ, звернення інших громадських і державних установ.
Ірина Біла
Громадянська кампанія “Пора” сподівається, що на підставі цих “Чорних списків” Президент України, як Гарант Конституції, буде зобов’язаний забезпечити об’єктивну перевірку фактів згаданих списків, а після цього ухвалити політичне рішення щодо перебування на своїх постах фігурантів “чорного списку”.
Надія Шерстюк
У Харкові вибухнув приватизаційний скандал. Прокуратура порушила кримінальну справу проти адміністрації кінотеатру “Парк” за незаконну приватизацію об’єкта. Бізнесмени із звинуваченнями прокуратури не погоджуються, вважаючи їх політичним замовленням.
Далі Вікторія Маренич з Харкова.
Вікторія Маренич
У центрі приватизаційного скандалу один із найвідоміших кінотеатрів Харкові, кінотеатр “Парк”. Правоохоронці стверджують, що минулого року будівлю кінотеатру було придбано з порушенням існуючого законодавства, та із заниженою, майже у 10 разів, вартістю.
Говорить прокурор Дзержинського району міста Харкова Євген Попович.
Євген Попович
Ми порушили кримінальну справу у зв’язку з тим, що ми провели перевірку щодо приватизації цього комплексу, який має назву кінотеатр “Парк”. А він був придбаний за занижену вартість, бо остаточний баланс цієї вартості, а повинен був... Стартова вартість повинна була би бути порядку 7 мільйонів гривень.
Ми вважаємо, що держава недоотримала шість мільйонів гривень при продажі цього кінотеатру.
Вікторія Маренич
Анатолій Поливаний, начальник управління комунальним майном Харківської облдержадміністрації, людина, яка фактично керувала приватизацією цього об’єкту і ставила свій підпис на документах, вважає, що харківські правоохоронці, як то кажуть, перегнули із перевіркою об’єктів приватизації, неправильно зрозумівши останні заяви керівників держави про перевірку приватизаційних операцій.
Говорить Анатолій Поливаний, начальник управління комунальним майном Харківської облдержадміністрації.
Анатолій Поливаний
Це зразковий об’єкт з приватизації, там дотримано всіх вимог закону щодо доприватизаційних заходів та самої приватизації. А те, що вони знайшли когось, хто зробив іншу оцінку, - це ж не судовий експерт. Будь ласка, перевіряйте!
Якщо будуть виявлені порушення, то винні мають бути покарані, а до того часу, поки ця справа не слухалася у суді, будь ласка, пане прокуроре, не навішуйте ярлики і не давайте визначення. Строки покарання, які передбачені, 12 років, тощо.
Вікторія Маренич
Адміністрація кінотеатру “Парк” говорить про те, що протягом 2-3 місяців, поки триватиме слідство, вони не зможуть виплатити відрахунки за кредитом, що брали у банку. За два роки у кінотеатр вже вкладено 5 мільйонів гривень, поменшало на 50% і глядачів у кінотеатрі.
За словами його директора Тетяни Петренко, люди думають, що кінотеатр зачинено.
На сьогодні вилучено оригінали всіх документів господарсько-фінансової діяльності, накази, навіть журнал з реєстрацією трудових книжок.
Тетяна Петренко
Для того, щоб вилучити оригінали цих документів. Вони порушили кримінальну справу, не називаючи конкретно проти кого, просто посадовці ТОВ Кінотеатру “Парк” перевищили свої повноваження.
Як ми можемо це зробити, якщо особисто приватизацією не займалися?
Вікторія Маренич
Окрім кінотеатру “Парк” у 2004-му році п’ять харківських кінотеатрів перейшли у приватну власність за схемою схожою з кінотеатром “Парк”.
Керівництво обласного управління міліції обіцяє перевірити законність приватизації кожного з них, а бізнесмени, що придбали ці об’єкти та перетворили їх на сучасні центри відпочинку звернулися з відкритим листом до Президента України В.Ющенка з проханням “припинити полювання на відьом”.
Надія Шерстюк
Один з лідерів Меджлісу кримськотатарського народу, юрист Надир Бекіров та адвокат Віктор Овечкін заявили у Симферополі про “замовлений” характер судового вироку, винесеного в грудні минулого року за резонансною справою групи кримських татар.
Нагадаю, що їх звинуватили у побитті журналістів в Симеїзі і нападі на відвідувачів симферопольського бару “Коттон-клаб”.
Детальніше про це розповідає наш кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
29-го грудня 2004-го року Центральний районний суд Симферополя визнав винними у нападі і побитті журналістів у Симеїзі і відвідувачів бару у Симферополі шістьох кримських татар. Колишній член Меджлісу Куртсеїт Абдуллаєв як організатор і керівник акції був засуджений до 9-ти років позбавлення волі, інші одержали терміни від півтора до 5-ти років.
Надир Бекиров і Віктор Овечкін, які розпочали кампанію за звільнення засуджених, заявили про несправедливість вироку та упередженість суду.
За словами пана Овечкіна, який є відомим у Криму адвокатом, під час слідства до підозрюваних «застосовували брутальну силу, їх били в камерах і змушували підписувати зізнання». Крім того, за його словами, «матеріали слідства були сфабриковані, змальовані в них події представлені з перекручуванням фактів, на підслідних чинився фізичний і моральний тиск, а впізнання підозрюваних велося з порушенням процесуальних норм».
Критиці були піддані і свідчення свідків. На думку Надира Бекирова, вони «давали суперечливі показання».
Нагадаю, що 5-го березня минулого року у південнокримському селищі Сімеїз під час ліквідації проросійськими козаками кримськотатарської “галявини протесту” виникла бійка, в результаті якої постраждав оператор знімальної групи російської телекомпанії „Перший канал”.
А 23-го березня група молодих кримських татар напали і побили відвідувачів симферопольського бару "Коттон-клаб". Це сталося після нападу на кримськотатарського юнака “скінхедів”, які, зазвичай, збираються у цьому барі.
За цими інцидентами були затримані близько 10-ти кримських татар. Їхні адвокати і родичі заявляли про політичне підґрунтя кримінальних справ, об’єднаних в одну, і прив’язували її до президентських виборів.
І зараз Надир Бекиров заявив на прес-конференції у Симферополі, що весь судовий процес був замовним з метою “роздути антикримськотатарську істерію в Криму і використати її в перебігу президентських виборів проти підтриманого кримськими татарами Віктора Ющенка”.
Адвокат Віктор Овечкін робить висновок:
Віктор Овечкін
По Симеїзу, моя точка зору: тут складу злочину у діях учасників “галявини протесту” немає зовсім. Вони виганяли з галявини невідомих їм осіб, які не представилися.
На відео видно, як Куртсеїт Абдуллаєв питав в операторів, хто вони, і як вони відмовчувалися, а лише наводили камери в обличчя. Тож вони виганяли невідомих осіб, які намагалися розібрати без рішення суду їхні будиночки. Тому, з моєї точки зору, тут немає складу злочину.
Володимир Притула
Заявив адвокат. За його словами, засудження за цією справою двох кримських татар є несправедливим.
Що ж стосується інциденту в “Коттон-клабі”, то пан Овечкін погоджується, що тут ситуація інша.
Віктор Овечкін
По “Коттону” однозначно є склад злочину, однозначно вчинений злочин. Але питання тільки у тому, хто його вчинив? Особи, які його вчинили, на мою думку, невстановлені.
Володимир Притула
Заявив Віктор Овечкін. За його словами, засуджені за цією справою люди не мають до цього злочину жодного стосунку. Він повідомив, що усі вони подали апеляційні скарги і сподіваються, що зі зміною політичної ситуації в Україні і припиненням владного тиску на суд, останній зможе об’єктивно розглянути ці резонансні справи.
Надія Шерстюк
Міністр оборони України Анатолій Гриценко нещодавно поінформував ЗМІ про розробку концепції соціального захисту українських військовослужбовців.
За словами міністра, ідеться про комплексний підхід до розв’язання проблем грошового, пенсійного і квартирного забезпечення війська.
Тему продовжує Богдана Костюк.
Богдана Костюк
За словами Анатолія Гриценка, зарплата працівників ЗСУ майже на 50 відсотків нижча, ніж в інших “силовиків”, не розв’язані проблеми у забезпеченні військових житлом, а колишніх офіцерів пенсіями.
“Від захисту соціальних прав солдатів та офіцерів залежить боєздатність Збройних сил держави,” - каже військовий юрист Микола Селюк, коментуючи заяву міністра оборони.
Микола Селюк
Проблеми настільки глибокі в соціальному плані, що подолати їх за півроку, за рік не вдасться.
Але питання не стільки, на мій погляд, у грошах, скільки у зміні деякої системи. Наприклад, система підбору і розстановки кадрів, система забезпечення житлом. Бо системи насправді немає. На сьогоднішній день ми неодноразово чули заяви про те, що найболючіша проблема – це 46 тисяч військовослужбовців, які не забезпечені житлом.
Але я можу стверджувати, що з цих 46-ти тисяч треба провести ревізію: хто вже має одну квартиру, хто має дві, а хто вже внуків забезпечив житлом за рахунок Міноборони.
Я знаю, що система забезпечення житлом не є абсолютно прозорою, бо попередній міністр оборони Кузьмук своїми наказами давав дозвіл на закупівлю житла за рахунок реалізації військового майна, що абсолютно суперечить заявленим новим міністром оборони і Президентом України про прозорість дій влади і підконтрольність її народу.
Говорити про контроль у ЗСУ не доводиться – немає жодної військової громадської організації, яка могла б якимсь чином контролювати дії командування військової частини.
Богдана Костюк
А звідси, як стверджує Микола Селюк, і розбазарювання військового майна у Криму та на Прикарпатті, і продаж “наліво” квартир, які мали би належати військовослужбовцям, тощо.
Для припинення подібних речей міністр оборони має змінити систему соціального забезпечення вояків, удосконалити організацію праці у війську і здійснити ще низку важливих змін.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
