Доступність посилання

ТОП новини

Парламент Сербiї почав обговорювати проект закону про реєстрацiю майна, нацiоналiзованого комунiстичною владою пiсля Другої свiтової вiйни. Мiнiстр фiнансiв каже, що вартiсть такого майна становить щонайменше 120 мiльярдiв доларiв.


Михайло Рамач

Белград, 18 березня 2005 – Комунiсти спершу нацiоналiзували майно так званих ворогiв народу. Йшлося про тих, кого обвинуватили у спiвробiтництвi з окупантами. Вiдразу пiсля них без майна залишилося майже пiвмiльйона нiмцiв, незважаючи на те, чи були вони прихильниками нацистiв, чи нi. Бiльшiсть нiмцiв вiдтак депортували. Наступною жертвою стали промисловцi, багатi ремiсники, торговцi та землевласники. У людей забирали заводи, магазини, землю, житловi будинки та й навiть худобу. Нацiоналiзували й майно православної, католицької та iнших церков.

На початку дев’яностих рокiв парламент Сербiї ухвалив закон про денацiоналiзацiю. Та президент Слободан Милошевич наклав вето й розпустив парламент. Його спiвробiтники пояснювали, що повернення майна колишнiм власникам у складнiй мiжнароднiй ситуацiї могло б додатково дестабiлiзувати країну.

А вже тепер влада пiдготувала закон про реєстрацiю нацiоналiзованого майна. Мiнiстр фiнансiв Младян Динкич пояснює, що спершу треба уточнити, скiльки такого майна є, а тодi буде можливо або повернути його, або сплатити відшкодування колишнiм власникам чи то їхнiм спадкоємцям. На думку мiнiстра, вартiсть майна становить вiд шiстдесяти до ста п’ятдесяти мiльярдiв доларiв. Його власником спершу була держава, вiдтак державнi компанiї. А в дев’яностi роки значну частину таких компанiй приватизували. Iншими словами, держава продала те, що не було її власнiстю.

Оскiльки влада зволiкає iз врегулюванням справи, кiлькасот громадян Сербiї звернулося до Європейського суду в Страсбурзі. До нього звернулися й численнi громадяни Німеччини. Вони зазначають, що Сербiя, як член Ради Європи, повинна дотримуватися міжнародних конвенцій щодо захисту приватної власностi. Саме через це влада в Белградi була змушена зробити перший крок. Юристи кажуть, що мине ще багато часу, поки ухвалять справедливий закон. А коли свого часу запроваджували так звану «революцiйну правду», то вистачало однієї печатки мiсцевого комiтету компартiї.
XS
SM
MD
LG