В дитинстві день видавався безмежним. А як довго тягнувся шкільний урок, до якого ти не був готовий або нудна інститутська лекція! З віком, здається, земля обертається швидше і годин у добі помітно меншає. Багатьом з нас знайоме це відчуття: часу хронічно не вистачає. Скарги на його брак лунають навіть частіше, ніж на брак грошей. Поспішаєш, метушишся, крутишся, не встигаєш озирнутися, як настає вечір, а справи не зроблені й наполовину. Як наслідок – постійно запізнюєшся, нервуєш, відчуваєш напруження, не можеш повноцінно відпочити, живеш у стані постійного душевного дискомфорту і стресу.
Впоратися з цією проблемою може допомогти тайм-менеджмент, тобто організація, керування часом. Метод це не новий, але, можу засвідчити і на власному досвіді, доволі ефективний. Адже зрозуміти проблему – це вже наполовину її вирішити. А почати фахівці радять з того, що протягом, скажімо, тижня вести записи, скільки часу і на що ви витрачаєте, зробити, так би мовити, фотографію свого дня. Бож, якщо не знаєш, на що витрачаєш час, не зможеш його й економити. Жити з постійним внутрішім годинником не просто, але тут може виявитися багато цікавого. От, наприклад, що по кілька годин на день ми витрачаємо на порожні телефонні розмови, перекури та чайні церемонії, і тому справді важливі речі зробити не встигаємо. А для декого облік часу став справжнім шоком: надто багато цієї дорогоцінної субстанції витрачалося ними даремно. Втім, саме це допомогло їм переглянути і змінити власний спосіб життя.
Наступний крок після аналізу своїх записів – планування. Спланувати свій день і навіть тиждень, здається, не складно. Але слід врахувати кілька важливих речей. По-перше, не варто перевантажувати себе, планувати таку кількість справ, з якою неможливо впоратися фізично. Від цього продуктивність вашої праці лише падатиме. Обов’зково потрібно лишати час на відпочинок. Наступний момент – плануючи, визначати пріоритети, виділяти головне, термінове, те, що треба зробити неодмінно. Досвідчені люди радять також не робити свій план надто жорстким, не планувати все з точністю до хвилини, лишати „простір для маневру”. Адже щодня у наші плани втручається купа непередбачених обставин. Тож не треба сварити, картати себе, якщо щось не виходить, не вписується у наші чіткі й, здавалося б, бездоганні графіки. Життя складніше за будь-які плани й схеми.
І ще одне. Не забуваймо, що організація часу не є самоціллю. Це лише засіб для досягнення мети. Адже нащо економити час, якщо немає чим його заповнити?