Київ, 19 квітня 2005 - Як повідомляло вже радіо “Свобода”, минулого тижня були оприлюднені результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення Центру стратегічного планування.
Одержані дані свідчать, що 58% респондентів ствердно відповіли на запитання про те, чи згодні вони з тим, що російська мова в Україні повинна мати статус державної нарівні з українською. Не погодилися з цим 37%.
Соціологічне дослідження проводилося 18-27 березня. “Метою опитування, - сказав директор Центру стратегічного планування Володимир Корнiлов, - стало вивчення громадської думки з питання, яке зараз, очевидно, напередодні парламентських виборів 2006 року, як зазвичай перед будь-якими виборами, знову стане і, власне, вже стало актуальним, судячи з кількости законопроектів, які вже зареєстровані і будуть реєструватися”.
Результати соціологічного дослідження він вважає прогнозованими. Присутній на прес-конференції провідний науковий співробітник Інституту мовознавства Національної академії наук України, доктор філологічних наук Богдан Ажнюк має протилежну думку.
Богдан Ажнюк
Великий сумнів викликає результат досліджень хоча б тому, що сумнівно виглядає коректність самої постановки питання
, з яким зверталися до опитуваних.
Питання певним чином запрограмоване на позитивну відповідь. Сама лінгвістична структура, яка починається словами : “Согласны ли Вы с тем” вже схиляє співрозмовника радше до відповіді “так”, ніж до відповіді “ні”.
Є така тенденція: радше погодитися із співрозмовником, ніж з ним сперечатися. Отже, можна змоделювати, щоб, скажімо, у випадку з запитанням, чи згодні ви з тим, що запровадження російської мови як офіційної загострить міжнаціональні стосунки, теж було б запрограмоване на певну відповідь, яка б мабуть не змагалася з тою відповіддю, яку отримували при опитуванні організатори цієї прес-конференції.
Тому ті цифри, які вони навели, викликають великий сумнів щодо їх вірогідності.
Тарас Марусик
До речі, я поцікавився у Володимира Корнiлова, якою була б, на його думку, відповідь, якщо б запитання було сформульоване таким чином: “Чи погоджуєтеся Ви, що, відповідно до 10 статті Конституції, в Україні має бути одна державна мова?”.
Володимир Корні лов
Я думаю, що в даному випадку ми б одержали приблизно аналогічний результат.
Тарас Марусик
Президент Київського міжнародного інституту соціології Валерій Хмелько - такої самої думки.
Валерій Омелько
Це було б так само, як і в тому питанні, яке поставив цей центр стратегічних досліджень.
Тарас Марусик
А ось що відповів Валерій Хмелько, наскільки коректним було поставлене запитання.
Валерій Омелько
Наш інститут сказав, що ставити такі питання правомірно, як і інші питання з іншими формулюваннями.
Тарас Марусик
Доцент кафедри теорії і перекладу з германських мов Інституту філології Київського національного університету імени Тараса Шевченка, голова Товариства української мови Віталій Радчук вважає, що такі запитання дають необмежені можливості маніпулювати громадською думкою і виносяться на референдуми урядами, які бажають спихнути з себе тягар відповідальности.
“На прес-конференції ... з’ясувалося, що Київський міжнародний інститут соціології як приватна установа готовий проводити опитування на замовлення будь-кому, хто за це заплатить. Зрозуміло, що, пропонуючи некоректне запитання, замовник тим самим визначає і відповідний відсоток кожної з відповідей”.
Між іншим, відповідаючи на моє запитання, Володимир Корнiлов сказав, що Центр стратегічного планування він заснував кілька місяців тому на власні гроші. А тепер його підтримують деякі партії. При цьому він відмовився уточнити, які саме.
Це зробила газета “Грані”, яка написала, що Центр стратегічного планування перебуває під патронатом екс-Генпрокурора, голови партії “Держава” Геннадія Васильєва.
Під час проведення прес-конференції можна було бачити пікет з 10-15 молодих людей, які тримали штандарти “Держави”.
Одержані дані свідчать, що 58% респондентів ствердно відповіли на запитання про те, чи згодні вони з тим, що російська мова в Україні повинна мати статус державної нарівні з українською. Не погодилися з цим 37%.
Соціологічне дослідження проводилося 18-27 березня. “Метою опитування, - сказав директор Центру стратегічного планування Володимир Корнiлов, - стало вивчення громадської думки з питання, яке зараз, очевидно, напередодні парламентських виборів 2006 року, як зазвичай перед будь-якими виборами, знову стане і, власне, вже стало актуальним, судячи з кількости законопроектів, які вже зареєстровані і будуть реєструватися”.
Результати соціологічного дослідження він вважає прогнозованими. Присутній на прес-конференції провідний науковий співробітник Інституту мовознавства Національної академії наук України, доктор філологічних наук Богдан Ажнюк має протилежну думку.
Богдан Ажнюк
Великий сумнів викликає результат досліджень хоча б тому, що сумнівно виглядає коректність самої постановки питання
, з яким зверталися до опитуваних.
Питання певним чином запрограмоване на позитивну відповідь. Сама лінгвістична структура, яка починається словами : “Согласны ли Вы с тем” вже схиляє співрозмовника радше до відповіді “так”, ніж до відповіді “ні”.
Є така тенденція: радше погодитися із співрозмовником, ніж з ним сперечатися. Отже, можна змоделювати, щоб, скажімо, у випадку з запитанням, чи згодні ви з тим, що запровадження російської мови як офіційної загострить міжнаціональні стосунки, теж було б запрограмоване на певну відповідь, яка б мабуть не змагалася з тою відповіддю, яку отримували при опитуванні організатори цієї прес-конференції.
Тому ті цифри, які вони навели, викликають великий сумнів щодо їх вірогідності.
Тарас Марусик
До речі, я поцікавився у Володимира Корнiлова, якою була б, на його думку, відповідь, якщо б запитання було сформульоване таким чином: “Чи погоджуєтеся Ви, що, відповідно до 10 статті Конституції, в Україні має бути одна державна мова?”.
Володимир Корні лов
Я думаю, що в даному випадку ми б одержали приблизно аналогічний результат.
Тарас Марусик
Президент Київського міжнародного інституту соціології Валерій Хмелько - такої самої думки.
Валерій Омелько
Це було б так само, як і в тому питанні, яке поставив цей центр стратегічних досліджень.
Тарас Марусик
А ось що відповів Валерій Хмелько, наскільки коректним було поставлене запитання.
Валерій Омелько
Наш інститут сказав, що ставити такі питання правомірно, як і інші питання з іншими формулюваннями.
Тарас Марусик
Доцент кафедри теорії і перекладу з германських мов Інституту філології Київського національного університету імени Тараса Шевченка, голова Товариства української мови Віталій Радчук вважає, що такі запитання дають необмежені можливості маніпулювати громадською думкою і виносяться на референдуми урядами, які бажають спихнути з себе тягар відповідальности.
“На прес-конференції ... з’ясувалося, що Київський міжнародний інститут соціології як приватна установа готовий проводити опитування на замовлення будь-кому, хто за це заплатить. Зрозуміло, що, пропонуючи некоректне запитання, замовник тим самим визначає і відповідний відсоток кожної з відповідей”.
Між іншим, відповідаючи на моє запитання, Володимир Корнiлов сказав, що Центр стратегічного планування він заснував кілька місяців тому на власні гроші. А тепер його підтримують деякі партії. При цьому він відмовився уточнити, які саме.
Це зробила газета “Грані”, яка написала, що Центр стратегічного планування перебуває під патронатом екс-Генпрокурора, голови партії “Держава” Геннадія Васильєва.
Під час проведення прес-конференції можна було бачити пікет з 10-15 молодих людей, які тримали штандарти “Держави”.