Угорщина, 26 квітня 2005 – 25-26 квітня у Будапешті відбувається дводенна педагогічна конференція, присвячена темі виховання школярів на засадах демократії. Її учасники вважають, що майбутні громадяни держави повинні познайомитися з абеткою демократії ще в юному віці.
Педагогічна конференція відбувається під патронатом міністерства освіти Угорщини. Учасників заходів привітав Ференц Дюрчань, глава ліво-центристського кабінету міністрів Угорської Республіки. Серед іншого він висловив думку про те, що засвоєних у школі знань про демократію як суспільну-громадську форму життя держави, очевидно, дітям буде замало. “Адже на демократів і громадян не вчаться – ними стають”, - говориться у посланні угорського прем’єр-міністра.
Самі ж учасники конференції відзначили одну цікаву особливість суспільних стосунків в Угорщині. При тому, що тут після падіння комунізму у 1989 році з’явилися нові галузі економіки, медицини, а сама Угорщина стала членом НАТО та Євросоюзу, угорська школа, мабуть, найбільше зберегла в собі рудиментів старої тоталітарної епохи. Навіть досі угорські світила педагогіки й пересічні вчителі не визначилися, яким чином потрібно переселяти демократію до школи.
“Одна з помилок освітнього процесу полягає в тому, що конкретні прояви демократії ледве торкаються наших дітей у школі”, - сказав міністр освіти Балінт Мадьяр. Він пояснив, що школярі практично не мають уяви, як відбується порядок ухвалення організаційних рішень. На його думку, діти не вчаться знаходити вихід бодай з уявних конфліктних ситуацій. А такі моделі суспільної поведінки могли б вельми знадобитися в їхньому подальшому дорослому житті, вважає міністр.
Він визнав, що в угорській школі нині весь учбовий процес займають загально-освітні дисципліни і дуже мало є уроків, на яких діти могли б познайомитися з такими категоріями, як толеранція й основи суспільства. Щоправда, засвоєння цих предметів буде неповним, якщо вчителі обмежаться лише рамками шкільної програми, сказав він. На думку Балінта Мадьяра, стінні газети є доволі дієвим засобом виявлення суспільної позиції школярів.
Тим часом в деяких угорських гімназіях та інших навчально-освітніх середніх закладах вже діють так звані студентські самоуправління. А в окремих школах учні навіть дають оцінку виховній роботі вчителів, хоча проти цього й протестують члени метод. об’єднань.
Педагогічна конференція відбувається під патронатом міністерства освіти Угорщини. Учасників заходів привітав Ференц Дюрчань, глава ліво-центристського кабінету міністрів Угорської Республіки. Серед іншого він висловив думку про те, що засвоєних у школі знань про демократію як суспільну-громадську форму життя держави, очевидно, дітям буде замало. “Адже на демократів і громадян не вчаться – ними стають”, - говориться у посланні угорського прем’єр-міністра.
Самі ж учасники конференції відзначили одну цікаву особливість суспільних стосунків в Угорщині. При тому, що тут після падіння комунізму у 1989 році з’явилися нові галузі економіки, медицини, а сама Угорщина стала членом НАТО та Євросоюзу, угорська школа, мабуть, найбільше зберегла в собі рудиментів старої тоталітарної епохи. Навіть досі угорські світила педагогіки й пересічні вчителі не визначилися, яким чином потрібно переселяти демократію до школи.
“Одна з помилок освітнього процесу полягає в тому, що конкретні прояви демократії ледве торкаються наших дітей у школі”, - сказав міністр освіти Балінт Мадьяр. Він пояснив, що школярі практично не мають уяви, як відбується порядок ухвалення організаційних рішень. На його думку, діти не вчаться знаходити вихід бодай з уявних конфліктних ситуацій. А такі моделі суспільної поведінки могли б вельми знадобитися в їхньому подальшому дорослому житті, вважає міністр.
Він визнав, що в угорській школі нині весь учбовий процес займають загально-освітні дисципліни і дуже мало є уроків, на яких діти могли б познайомитися з такими категоріями, як толеранція й основи суспільства. Щоправда, засвоєння цих предметів буде неповним, якщо вчителі обмежаться лише рамками шкільної програми, сказав він. На думку Балінта Мадьяра, стінні газети є доволі дієвим засобом виявлення суспільної позиції школярів.
Тим часом в деяких угорських гімназіях та інших навчально-освітніх середніх закладах вже діють так звані студентські самоуправління. А в окремих школах учні навіть дають оцінку виховній роботі вчителів, хоча проти цього й протестують члени метод. об’єднань.