Віталій Портников, Cергій Драчук
Москва, Прага, 5 травня 2005 року - Президент України Віктор Ющенко вірогідно таки поїде 9 травня до Москви, щоби побути на параді на честь 60-річчя Перемоги. Про це сказав у четвер віце-прем’єр Микола Томенко. Раніше планували, що Ющенко відвідає російську столицю 8 травня, а 9-го буде з українськими ветеранами.
Тим часом остаточні результати Другої світової війни в різних державах оцінюють по-різному. Ніхто не ставить під сумнів перемогу над нацизмом. Але для багатьох держав, як, наприклад, держав Балтії, визволення від нацистської окупації водночас стало поновленням окупації радянської. Президенти Естонії Арнольд Рюйтель і Литви Валдас Адамкус відхилили запрошення на парад із Москви. Президент Латвії Вайра Віке-Фрейберґа врешті погодилася приїхати – але, за її словами, лише для того, щоб іще раз нагадати світові: з закінченням Другої світової війни половина Європи не дочекалася визволення. 9 травня в Москві також буде президент Сполучених Штатів Джордж Буш, проте й він засуджує радянську окупацію й анексію Естонії, Латвії та Литви та насадження комунізму. Міністр закордонних справ Латвії Артис Пабрикс водночас заявив, що Москва не годиться як місце для урочистостей з нагоди 60-ліття Перемоги над нацизмом. “Думаю, це виглядає дивним, що 9 травня світові лідери зберуться в Росії, яка досі не визнала тіньових наслідків Другої світової війни”, - сказав в інтерв’ю радіо “Свобода” міністр закордонних справ Латвії.
Росія, яка назвала себе правонаступницею СРСР, всупереч міжнародному тиску відмовляється визнати негативний для себе бік тієї війни. МЗС РФ виступило із спеціальною заявою, в якій підкреслюється, що не було окупації Латвії, Литви і Естонії. Нагадаємо, що 1940 року радянські війська, які знаходились на території цих трьох країн, фактично здійснили там державний переворот. Після цього під контролем окупаційних військ відбулися вибори до парламентів, що були відразу ж перетворені на Верховні Ради Латвії, Литви і Естонії. Вибори не були вільними. Їх контролювали спеціальні представники Москви. До участі у виборах було прийнято тільки представників комуністичних організацій. Саме ці контрольовані Москвою парламенти і ухвалили рішення про приєднання Латвії, Литви і Естонії до Радянського Союзу.
Однак МЗС РФ вважає саме ці парламенти національними органами влади. більше того, російське дипломатичне відомство вважає, що саме ці парламенти проголосили, а не відновили, до речі, як говориться в заяві незалежність Латвії, Литви і Естонії. Тому ставити під сумнів їхню легітимність означає ставити під сумнів саму незалежність. Із заявою про окупацію Латвії, Литви та Естонії виступив у четвер і помічник президента РФ Сергій Ястржемський. Він сказав, що ніякої окупації не було: “Не було ніякої окупації, не було військової дії на території цих країн. Радянський Союз не вів з ними війни, тому про окупацію говорити не варто”.
Пан Ястржемський також наголошує, що радянські війська знаходилися на території Латвії, Литви і Естонії за домовленістю з цими трьома країнами і легітимними керівниками цих країн: “Війська Радянського Союзу знаходилися на території цих країн згідно з домовленостями і згідно з тими рішеннями, які були ухвалені Радянським Союзом з легітимними керівниками балтійських країн”.
Однак пан Ястржемський забув додати, що 2 президенти країн, які були окуповані Радянським Союзом загинули у концтаборах, а третій змушений був залишити територію своєї країни і вмер вже в еміграції. США ніколи не визнавали окупацію балтійських країн Радянським Союзом, а незалежність трьох балтійських країн була відновлена тільки після того, як у всіх 3 балтійських республіках відбулися вільні, вже не контрольовані вибори до парламентів. Про це в Москві також забувають.
Важливим є той факт, що Державна Рада Радянського Союзу у серпні 1991 року визнала відновлення незалежності всіх 3 балтійських країн. Це ж рішення було ухвалене і РФ, яка тоді входила до складу Радянського Союзу. Саме про відновлення незалежності йшлося в усіх домовленостях тодішнього російського керівництва із керівництвом Латвії, Литви і Естонії.
На думку спостерігачів у Москві, адміністрація Володимира Путіна таким чином намагається ревізувати ті рішення, які були ухвалені з приводу відновлення незалежності Латвії, Литви і Естонії і таким чином вступає на шлях порушення норм міжнародного права.
Москва, Прага, 5 травня 2005 року - Президент України Віктор Ющенко вірогідно таки поїде 9 травня до Москви, щоби побути на параді на честь 60-річчя Перемоги. Про це сказав у четвер віце-прем’єр Микола Томенко. Раніше планували, що Ющенко відвідає російську столицю 8 травня, а 9-го буде з українськими ветеранами.
Тим часом остаточні результати Другої світової війни в різних державах оцінюють по-різному. Ніхто не ставить під сумнів перемогу над нацизмом. Але для багатьох держав, як, наприклад, держав Балтії, визволення від нацистської окупації водночас стало поновленням окупації радянської. Президенти Естонії Арнольд Рюйтель і Литви Валдас Адамкус відхилили запрошення на парад із Москви. Президент Латвії Вайра Віке-Фрейберґа врешті погодилася приїхати – але, за її словами, лише для того, щоб іще раз нагадати світові: з закінченням Другої світової війни половина Європи не дочекалася визволення. 9 травня в Москві також буде президент Сполучених Штатів Джордж Буш, проте й він засуджує радянську окупацію й анексію Естонії, Латвії та Литви та насадження комунізму. Міністр закордонних справ Латвії Артис Пабрикс водночас заявив, що Москва не годиться як місце для урочистостей з нагоди 60-ліття Перемоги над нацизмом. “Думаю, це виглядає дивним, що 9 травня світові лідери зберуться в Росії, яка досі не визнала тіньових наслідків Другої світової війни”, - сказав в інтерв’ю радіо “Свобода” міністр закордонних справ Латвії.
Росія, яка назвала себе правонаступницею СРСР, всупереч міжнародному тиску відмовляється визнати негативний для себе бік тієї війни. МЗС РФ виступило із спеціальною заявою, в якій підкреслюється, що не було окупації Латвії, Литви і Естонії. Нагадаємо, що 1940 року радянські війська, які знаходились на території цих трьох країн, фактично здійснили там державний переворот. Після цього під контролем окупаційних військ відбулися вибори до парламентів, що були відразу ж перетворені на Верховні Ради Латвії, Литви і Естонії. Вибори не були вільними. Їх контролювали спеціальні представники Москви. До участі у виборах було прийнято тільки представників комуністичних організацій. Саме ці контрольовані Москвою парламенти і ухвалили рішення про приєднання Латвії, Литви і Естонії до Радянського Союзу.
Однак МЗС РФ вважає саме ці парламенти національними органами влади. більше того, російське дипломатичне відомство вважає, що саме ці парламенти проголосили, а не відновили, до речі, як говориться в заяві незалежність Латвії, Литви і Естонії. Тому ставити під сумнів їхню легітимність означає ставити під сумнів саму незалежність. Із заявою про окупацію Латвії, Литви та Естонії виступив у четвер і помічник президента РФ Сергій Ястржемський. Він сказав, що ніякої окупації не було: “Не було ніякої окупації, не було військової дії на території цих країн. Радянський Союз не вів з ними війни, тому про окупацію говорити не варто”.
Пан Ястржемський також наголошує, що радянські війська знаходилися на території Латвії, Литви і Естонії за домовленістю з цими трьома країнами і легітимними керівниками цих країн: “Війська Радянського Союзу знаходилися на території цих країн згідно з домовленостями і згідно з тими рішеннями, які були ухвалені Радянським Союзом з легітимними керівниками балтійських країн”.
Однак пан Ястржемський забув додати, що 2 президенти країн, які були окуповані Радянським Союзом загинули у концтаборах, а третій змушений був залишити територію своєї країни і вмер вже в еміграції. США ніколи не визнавали окупацію балтійських країн Радянським Союзом, а незалежність трьох балтійських країн була відновлена тільки після того, як у всіх 3 балтійських республіках відбулися вільні, вже не контрольовані вибори до парламентів. Про це в Москві також забувають.
Важливим є той факт, що Державна Рада Радянського Союзу у серпні 1991 року визнала відновлення незалежності всіх 3 балтійських країн. Це ж рішення було ухвалене і РФ, яка тоді входила до складу Радянського Союзу. Саме про відновлення незалежності йшлося в усіх домовленостях тодішнього російського керівництва із керівництвом Латвії, Литви і Естонії.
На думку спостерігачів у Москві, адміністрація Володимира Путіна таким чином намагається ревізувати ті рішення, які були ухвалені з приводу відновлення незалежності Латвії, Литви і Естонії і таким чином вступає на шлях порушення норм міжнародного права.
