Белград, 10 травня 2005 – Пiсля розвалу колишньої Югославiї в Сербiї перестали офiцiйно святкувати День перемоги. Причина полягала в тому, що в Другiй свiтовiй вiйнi в Сербiї були два рухи: партизани маршала Тiта, котрi боролися проти окупантiв, та монархiсти генерала Дражи Михайловича, котрi спiвпрацювали з нацистськими окупантами. Влада Слободана Милошевича фактично реабiлiтувала великосербський та антикомунiстичний рух Михайловича. Визвольну вiйну стали вiдтак називати громадянською, а партизанiв ототожнювати з комунiстами.
Минулого року парламент Сербiї й офiцiйно реабiлiтував рух Михайловича. Та це не призвело до примирення мiж двома рухами. Навпаки: колишнi партизани вважають себе єдиним визвольним рухом, а колишнi монархiсти наполягають на тому, що вони боролися за сербську справу проти комунiстичного лиха. Через це було неможливо влаштувати урочистостi за участю представникiв обох рухiв.
Ветерани партизанського руху День перемоги вiдзначали в Музеї визвольної вiйни. Не звернувся до них нi президент, анi голова уряду, нiхто з урядовцiв. Промовцi зазначали, що нинiшнi правлячi сили пiдробляють iсторiю.
А ветерани антикомунiстичного руху ювiлей вiдзначатимуть наступного тижня пiд егiдою Мiнiстерства культури.
На сторiнках преси тим часом тривають дебати як щодо ролi двох рухiв, так i щодо ставлення нинiшньої правоцентристської влади Воїслава Коштуницi до загальноприйнятих європейських цiнностей. Правляча коалiцiя, на думку партизанських ветеранiв та сербських лiберальних iнтелектуалiв, реабiлiтацiєю руху, котрий спiвпрацював iз нацистами, вiдкинула здобутки антифашистського руху й таким чином продовжила великосербську полiтику Милошевича. Щоправда, нинiшнiх урядовцiв їхнi опоненти не називають ультранацiоналiстами. Вони лише стверджують, що тi, хто боровся проти фашизму, не можуть спiвпрацювати з такою владою. Зрештою, влада не пропонувала їм пiдтримку чи допомогу у вiдзначеннi Дня перемоги.
Минулого року парламент Сербiї й офiцiйно реабiлiтував рух Михайловича. Та це не призвело до примирення мiж двома рухами. Навпаки: колишнi партизани вважають себе єдиним визвольним рухом, а колишнi монархiсти наполягають на тому, що вони боролися за сербську справу проти комунiстичного лиха. Через це було неможливо влаштувати урочистостi за участю представникiв обох рухiв.
Ветерани партизанського руху День перемоги вiдзначали в Музеї визвольної вiйни. Не звернувся до них нi президент, анi голова уряду, нiхто з урядовцiв. Промовцi зазначали, що нинiшнi правлячi сили пiдробляють iсторiю.
А ветерани антикомунiстичного руху ювiлей вiдзначатимуть наступного тижня пiд егiдою Мiнiстерства культури.
На сторiнках преси тим часом тривають дебати як щодо ролi двох рухiв, так i щодо ставлення нинiшньої правоцентристської влади Воїслава Коштуницi до загальноприйнятих європейських цiнностей. Правляча коалiцiя, на думку партизанських ветеранiв та сербських лiберальних iнтелектуалiв, реабiлiтацiєю руху, котрий спiвпрацював iз нацистами, вiдкинула здобутки антифашистського руху й таким чином продовжила великосербську полiтику Милошевича. Щоправда, нинiшнiх урядовцiв їхнi опоненти не називають ультранацiоналiстами. Вони лише стверджують, що тi, хто боровся проти фашизму, не можуть спiвпрацювати з такою владою. Зрештою, влада не пропонувала їм пiдтримку чи допомогу у вiдзначеннi Дня перемоги.