Київ, 16 травня 2005 - Озираючись на плин суспільно-політичного життя, можна було виокремити не одну, а кілька надзвичайно важливих і актуальних подій. Вони розгортаються метафоричним віялом, на вибір: чи то сто днів діяльності уряду, чи відкриття конкурсу “Євробачення-2005”, чи банальне, але досить відчутне раптове подорожчання бензину. Але є інша подія, можливо, не така злободенна, але наділена незрівнянно більшим виміром значущості. Бо так є: все, що пов’язане з ім’ям Шевченка, в Україні не може бути малозначущим. Тим більше – дата 22 травня, день перепоховання праху Поета на Чернечій горі в Каневі. Не вдаючись в історичні екскурси, лишень зазначу: 22 травня – це код українського спротиву. Спротиву національного, громадянського, культурного, естетичного. А відтак – щось більше, ніж просто дата. Щось таке, що визначає тонус і тон і сьогодення, і майбуття. Вона вже вчувається в повітрі і обминути цю тему не випадає аж ніяк.
Згадує Юрій Завгородній, поет і перекладач.
Юрій Завгородній
Для мене 22 травня почалося в 1964 році, коли я вперше приїхав до Києва, то тоді горіла бібліотека. Після того стали люди приходити до пам’ятників Шевченка класти квіти. Вже за одне це виганяли з інститутів, звільняли з роботи.
Павло Вольвач
Правда, що в той день завжди було повно шанувальників в штатському?
Юрій Завгородній
Половина на половину. Інколи, коли починали хапати людей, то потрапляли туди зовсім непричетні люди. Великі розголоси діставали і на Захід.
Павло Вольвач
Зараз вже абсолютно безпечно йти до пам’ятника. Це свого роду державне свято, але все рівно якось не повертається язик назвати його святом істеблішменту.
Юрій Завгородній
Справа в тому, що перетворили на свято ще за того режиму під назвою Міжнародне літературно-мистецьке свято “У сім’ї вольній новій”. Це робилося дуже помпезно.
В Хмельницькій області, це було років 5 тому, я навіть поему почав писати, але кинув: “Я марно втратив 3 доби в краю неляканих райкомів”. Настільки це було старорежимно.
Павло Вольвач
Втім, відзначення нинішніх роковин, попри високий офіційний рівень – зазначу, що у Каневі цього дня мають бути і Президент, і прем’єр-міністр, і інші високопосадовці – все ж таки обіцяють бути для людей, а не для звітів. І насамперед – для молоді. До чого спричиниться й рок-фестиваль “Кобзар-форевер”. Говорить культуролог Олександр Євтушенко, один з організаторів фесту.
Олександр Євтушенко
Це навернення насамперед молодого покоління до Тараса Григоровича Шевченка, оскільки тривалий час, можливо більше 20 років існує музика, пісні, присвячені або надихані творчістю Шевченка.
Згадаймо “Кому вниз” “Суботів”, пісні “Мертвого півня”, Едика Драча, багатьох інших.
Павло Вольвач
Тобто це фестиваль, в якому беруть участь музиканти, котрі мають речі на вірші Тараса Шевченка.
Олександр Євтушенко
Абсолютно правильно. Абсолютно різні жанри від академічних до екстримально рокових. Говорив я з Середою якось. Він говорив, що немає кращого для рок-музики поета, ніж Тарас Григорович.
Павло Вольвач
Нагадємо, Середа – це культовий монстр, вепр (як завгодно), лідер гурту “Кому вниз”. Вони теж будуть?
Олександр Євтушенко
Так, вони теж будуть обов’язково і будуть виконувати свій “Суботів” знаменитий. Ще хочу сказати, що в цей день в Каневі буде урядова делегація. Ми сподіваємося, що цей наш фестиваль відкриє Віктор Андрійович.
Павло Вольвач
До речі, традиційне Шевченківське свято “В сім’ї вольній, новій” цього року пройде на Кіровоградщині. Від нього теж очікують не святкового суєслов’я, а вирішення нагальних проблем. Говорить Марія Матіос, письменниця, цьогорічний лавреат Шевченківської премії.
Марія Матіос
Я б хотіла, щоб під час перебування на Кіровоградщині відбулася дуже серйозна, у чомусь жорстка, розмова стосовно стану української книжки в українській державі. Це повинен бути найголовніший акцент під час цього святкування.
Оскільки, чесно тобі скажу, що я, як український письменник, себе почуваю письменником з діаспори. Чому, тому що є читацький інтерес до української книжки. Є попит і є пропозиція. Але немає того, що ми називаємо ринком книжковим українським.
Ця розмова навколо Шевченка, його імені, навколо України, і віночків, і пісень, то вона повинна вийти за ці межі, вона має бути дуже жорсткою, критичною, навіть під час святкування. Люди хочуть чути чесну розмову із уст письменника в тому числі.
Павло Вольвач
Принаймні, сам дух Шевченка налаштовує не до шароварних “гопкань”, а – насамперед – на критичне осмислення самих себе. На зростання до висот генія. І, віриться, превалюватиме саме цей напрямок. Насамкінець – слово Юрієві Завгородньому.
Юрій Завгородній
Абсолютно певен, інакше я б не більше не їздив. Кожного разу віриться, що буде краще.
Павло Вольвач
Не лише на святах, а в українському житті – додамо від себе.
Юрій Завгородній
Для мене 22 травня почалося в 1964 році, коли я вперше приїхав до Києва, то тоді горіла бібліотека. Після того стали люди приходити до пам’ятників Шевченка класти квіти. Вже за одне це виганяли з інститутів, звільняли з роботи.
Павло Вольвач
Правда, що в той день завжди було повно шанувальників в штатському?
Юрій Завгородній
Половина на половину. Інколи, коли починали хапати людей, то потрапляли туди зовсім непричетні люди. Великі розголоси діставали і на Захід.
Павло Вольвач
Зараз вже абсолютно безпечно йти до пам’ятника. Це свого роду державне свято, але все рівно якось не повертається язик назвати його святом істеблішменту.
Юрій Завгородній
Справа в тому, що перетворили на свято ще за того режиму під назвою Міжнародне літературно-мистецьке свято “У сім’ї вольній новій”. Це робилося дуже помпезно.
В Хмельницькій області, це було років 5 тому, я навіть поему почав писати, але кинув: “Я марно втратив 3 доби в краю неляканих райкомів”. Настільки це було старорежимно.
Павло Вольвач
Втім, відзначення нинішніх роковин, попри високий офіційний рівень – зазначу, що у Каневі цього дня мають бути і Президент, і прем’єр-міністр, і інші високопосадовці – все ж таки обіцяють бути для людей, а не для звітів. І насамперед – для молоді. До чого спричиниться й рок-фестиваль “Кобзар-форевер”. Говорить культуролог Олександр Євтушенко, один з організаторів фесту.
Олександр Євтушенко
Це навернення насамперед молодого покоління до Тараса Григоровича Шевченка, оскільки тривалий час, можливо більше 20 років існує музика, пісні, присвячені або надихані творчістю Шевченка.
Згадаймо “Кому вниз” “Суботів”, пісні “Мертвого півня”, Едика Драча, багатьох інших.
Павло Вольвач
Тобто це фестиваль, в якому беруть участь музиканти, котрі мають речі на вірші Тараса Шевченка.
Олександр Євтушенко
Абсолютно правильно. Абсолютно різні жанри від академічних до екстримально рокових. Говорив я з Середою якось. Він говорив, що немає кращого для рок-музики поета, ніж Тарас Григорович.
Павло Вольвач
Нагадємо, Середа – це культовий монстр, вепр (як завгодно), лідер гурту “Кому вниз”. Вони теж будуть?
Олександр Євтушенко
Так, вони теж будуть обов’язково і будуть виконувати свій “Суботів” знаменитий. Ще хочу сказати, що в цей день в Каневі буде урядова делегація. Ми сподіваємося, що цей наш фестиваль відкриє Віктор Андрійович.
Павло Вольвач
До речі, традиційне Шевченківське свято “В сім’ї вольній, новій” цього року пройде на Кіровоградщині. Від нього теж очікують не святкового суєслов’я, а вирішення нагальних проблем. Говорить Марія Матіос, письменниця, цьогорічний лавреат Шевченківської премії.
Марія Матіос
Я б хотіла, щоб під час перебування на Кіровоградщині відбулася дуже серйозна, у чомусь жорстка, розмова стосовно стану української книжки в українській державі. Це повинен бути найголовніший акцент під час цього святкування.
Оскільки, чесно тобі скажу, що я, як український письменник, себе почуваю письменником з діаспори. Чому, тому що є читацький інтерес до української книжки. Є попит і є пропозиція. Але немає того, що ми називаємо ринком книжковим українським.
Ця розмова навколо Шевченка, його імені, навколо України, і віночків, і пісень, то вона повинна вийти за ці межі, вона має бути дуже жорсткою, критичною, навіть під час святкування. Люди хочуть чути чесну розмову із уст письменника в тому числі.
Павло Вольвач
Принаймні, сам дух Шевченка налаштовує не до шароварних “гопкань”, а – насамперед – на критичне осмислення самих себе. На зростання до висот генія. І, віриться, превалюватиме саме цей напрямок. Насамкінець – слово Юрієві Завгородньому.
Юрій Завгородній
Абсолютно певен, інакше я б не більше не їздив. Кожного разу віриться, що буде краще.
Павло Вольвач
Не лише на святах, а в українському житті – додамо від себе.