Київ готується до півфіналу Євробачення.

Київ, 19 травня 2005 - “Учасників і гостей Євробачення зустрічають клопи та злодії” – з таким заголовком повідомив про київський конкурс російський Інтернет-сайт “Ньюсру.Ком”. Йшлося про особливості життя в наметах на Трухановому острові та про вкрадений у ісландського журналіста портативний комп’ютер, який він залишив у прес-центрі на 2 години. Проте лідер гурту “Ґринджоли” Роман Калин, коли давав інтерв’ю радіо "Свобода" в цьому прес-центрі, був дуже задоволений організацією цього ювілейного, 50-го конкурсу пісні.

Роман Калин: “Євробачення” проходить в Україні на високому рівні. І сцена готова – прекрасна сцена, і є можливість спілкування з журналістами. Кожен виконавець має необмежену кількість журналістів, робить собі такий величезний промоушен, власне в Україні. Супер! Україна – the best! 52-й, 53-й конкурс хай де інде проходять, а 51-й має бути в Україні”.

Оптимізм Романа Калина, очевидно, не поділяє учасниця півфіналу із Португалії, яка виступала напередодні на репетиції та через спеку в залі знепритомніла. Журналісти в прес-центрі також скаржилися на кондиціонери, які до того ж своїм звуком заважають слухати трансляцію пісень конкурсу. Англомовні кореспонденти, які вісвітлюють київське “Євро бачення”, дуже сміялися, коли прочитали в головному інформаційному буклеті звернення генерального продюсера конкурсу Павло Грицака, який вітав їх у “графстві Україна” (замість слова “country” – країна - надруковано “county” - графство).

І зовсім інші оцінки має Руслана, яку на сусідній сторінці цього буклету назвали початком київського “Євро бачення”, оскільки саме завдяки її перемозі минулого року в Туреччині Україна проводить тепер цей конкурс. Потанцювавши сьогодні з Володимиром Кличком у залі Палацу спорту, Руслана сказала журналістам:

Руслана: “Ми маємо таке свято, коли ми можемо бути всі разом. Володя поїде потім здобувати нові якісь перемоги, я поїду кудись, Віталік поїде. Ми всі роз’їдемося, але сьогодні ми маємо свято, яке нас об’єднує. І ми раді, тому що - ну коли ми ще так зберемося - в Україні?”

Дуже серйозно ставиться до цьогорічного конкурсу Білорусь, де підготовку взяв під свій контроль президент Олександр Лукашенко. Співачка Анжеліка Агурбаш поширює в Києві свою рекламу, де також є державний прапор і герб Білорусі, хоча співає вона англійською: “Love me tonight!” “Полюби мене ввечері” – лейтмотив білоруської пісні.

А ось український “Національний альянс”, п’ятеро членів якого нещодавно відбули по 10 діб у мінському ізоляторі, закликали зробити із колись цілком помаранчевої столиці України “біло-червоно-білий Київ” – за кольорами білоруської національної символіки. Вони запропонували провести під час “Євробачення” Дні білоруського спротиву в Україні, щоб привернути увагу європейської спільноти до ситуації в Білорусі та продемонструвати свою солідарність і підтримку білорусам, але не пані Агурбаш. Щоправда, поки що біло-червоно-білий прапор є лише над одним наметом на Трухановому острові.