Київ, 2 червня 2005 - Сьогодні - про ще одну мовну ініціативу народного депутата Степана Гавриша. Раніше він запропонував законодавчо врегулювати квоту в 50% для музичних творів
українською мовою. Поки що ця пропозиція не підтримана.
Але його інша ініціатива – зміни до закону “Про рекламу”, якими мовою реклами визнається державна мова, вже перетворилася на закон.
Степан Гавриш каже, що його позиція базується на 10 статті Конституції України, і її підтримують як українсько-, так і російськомовні, які хотіли б чути українську в етері і читати українською газети та журнали.
Степан Гавриш
Дуже важливо зрозуміти, що, не пройшовши шлях мовної еволюції в Україні, говорити про реальну перспективу єдиної консолідованої нації, про неможливість сепаратизму, неможливість державного федералізму навіть є малоперспективним. І гратися сьогодні з мовою дуже небезпечно, це все одно, що гратися у війну.
Тарас Марусик
Сьогодні питання мови на радіо і телебаченні на законодавчому рівні врегульоване, чого не сказати про друковані засоби масової інформації. У відповідному законі відсутня стаття про державну мову видань, як це є у законі про електронні ЗМІ.
Близько двох місяців тому Степан Гавриш звернувся з листом до Віктора Ющенка, в якому запропонував, щоб саме Президент України визначився з мовною політикою, в тому числі і щодо друкованих засобів масової інформації.
Степан Гавриш
Не передаючи це в заручництво політиканам в Україні, заступник голови адміністрації суто бюрократично відповів, що мій лист направлений до Кабміну для вивчення.
Я в минулому в політичному режимі Кучми не зустрічав настільки неохайного відношення до ініціатив народного депутата, не кажучи про дуже чутливі питання, коли подібні звернення завжди викликали діалог самим президентом.
Про це засвідчують зміни до закону “Про рекламу”, проти якого виступило дуже багато з тих, хто стояв поряд з Віктором Андрійовичем на Майдані, на трибуні, і до цього часу впливає на гуманітарну політику української державності.
Зміни до закону “Про рекламу” дозволили, звичайно, розширити українську мову, стати їй ближчою до громадянина, захистивши одночасно права споживача.
Тому мені видається, що дуже багато політиканства навколо цього питання, невизначеності, по-перше, в самого Президента, який має чітко заявити про національні стратегічні пріоритети, серед яких основним є стратегічний пріоритет української мови.
Тарас Марусик
На моє запитання, чи надійшла йому якась відповідь з Кабінету Міністрів України, член парламентської фракції “Демініціативи” Степан Гавриш відповів заперечно і додав.
Степан Гавриш
Знову нас, тих, хто намагається ініціювати інструменти, сприяння розбудові національного інтересу, відправляють по великому кругу. Але ж відправляють ті, які найбільше захищали Україну.
Тарас Марусик
Після багаторазових дзвоників на Банкову я таки одержав відповідь з Державного Секретаріату України. Виявляється, лист Степана Гавриша до Президента України став певним каталізатором, і вже три Міністерства: освіти та науки, культури та туризму, а також юстиції – завершують підготовку нового законопроекту про мову.
Невдовзі цей законопроект, як мені повідомили в президентському Секретаріаті, буде розглянутий на засіданні уряду.
Але його інша ініціатива – зміни до закону “Про рекламу”, якими мовою реклами визнається державна мова, вже перетворилася на закон.
Степан Гавриш каже, що його позиція базується на 10 статті Конституції України, і її підтримують як українсько-, так і російськомовні, які хотіли б чути українську в етері і читати українською газети та журнали.
Степан Гавриш
Дуже важливо зрозуміти, що, не пройшовши шлях мовної еволюції в Україні, говорити про реальну перспективу єдиної консолідованої нації, про неможливість сепаратизму, неможливість державного федералізму навіть є малоперспективним. І гратися сьогодні з мовою дуже небезпечно, це все одно, що гратися у війну.
Тарас Марусик
Сьогодні питання мови на радіо і телебаченні на законодавчому рівні врегульоване, чого не сказати про друковані засоби масової інформації. У відповідному законі відсутня стаття про державну мову видань, як це є у законі про електронні ЗМІ.
Близько двох місяців тому Степан Гавриш звернувся з листом до Віктора Ющенка, в якому запропонував, щоб саме Президент України визначився з мовною політикою, в тому числі і щодо друкованих засобів масової інформації.
Степан Гавриш
Не передаючи це в заручництво політиканам в Україні, заступник голови адміністрації суто бюрократично відповів, що мій лист направлений до Кабміну для вивчення.
Я в минулому в політичному режимі Кучми не зустрічав настільки неохайного відношення до ініціатив народного депутата, не кажучи про дуже чутливі питання, коли подібні звернення завжди викликали діалог самим президентом.
Про це засвідчують зміни до закону “Про рекламу”, проти якого виступило дуже багато з тих, хто стояв поряд з Віктором Андрійовичем на Майдані, на трибуні, і до цього часу впливає на гуманітарну політику української державності.
Зміни до закону “Про рекламу” дозволили, звичайно, розширити українську мову, стати їй ближчою до громадянина, захистивши одночасно права споживача.
Тому мені видається, що дуже багато політиканства навколо цього питання, невизначеності, по-перше, в самого Президента, який має чітко заявити про національні стратегічні пріоритети, серед яких основним є стратегічний пріоритет української мови.
Тарас Марусик
На моє запитання, чи надійшла йому якась відповідь з Кабінету Міністрів України, член парламентської фракції “Демініціативи” Степан Гавриш відповів заперечно і додав.
Степан Гавриш
Знову нас, тих, хто намагається ініціювати інструменти, сприяння розбудові національного інтересу, відправляють по великому кругу. Але ж відправляють ті, які найбільше захищали Україну.
Тарас Марусик
Після багаторазових дзвоників на Банкову я таки одержав відповідь з Державного Секретаріату України. Виявляється, лист Степана Гавриша до Президента України став певним каталізатором, і вже три Міністерства: освіти та науки, культури та туризму, а також юстиції – завершують підготовку нового законопроекту про мову.
Невдовзі цей законопроект, як мені повідомили в президентському Секретаріаті, буде розглянутий на засіданні уряду.