Угорщина, 9 червня 2005 – Цими днями угорський парламент обрав нового президента країни. Після останнього - третього - туру голосування ним став представник правих політичних сил 63-річний професор права Ласло Шойом.
Ласло Шойом народився 3 січня 1942 року в південноугорському місті Печ. Має двох дітей і дев’ятьох онуків. Здобув освіту юриста 1964 року у рідному місті. Працював на різних посадах у суді. У 1966 році вивчав цивільне право у Єнському університеті ( колишня НДР), де захистив наукову дисертацію. Подальша кар’єра Шойома складалася досить успішно: він працював в національній академії наук, займався науковими пошуками в бібліотеці угорського парламенту. Відтак, починаючи з 1983 року, викладає право в кількох столичних університетах. Після зміни суспільно-політичного ладу в Угорщині у 1989 році Ласло Шойом обирається на посаду заступника голови конституційного суду Угорської Республіки, а з 1990-го до 1998 року був його головою. Має безпосереднє відношення до ухвали таких рішень, як скасування смертної кари в Угорщині, визначення правового кола президента, про конституційний зміст референдуму в Угорщині, відшкодування збитків жертвам комуністичного режиму тощо. З 1994 року є членом Міжнародного правового комітету. Упродовж останніх семи років бере участь у засіданнях в якості члена Венеціанської комісії Ради Європи. Ласло Шойом є одним із засновників консервативного Демократичного Форуму Угорщини в 1987 році. Був науковим стипендіатом університетів Каліфорнії, Кьольна, Франкфурта й Гамбурга.
Президент Угорщини є представницькою фігурою. Центр політичної влади знаходиться в парламенті, який надає владні повноваження прем’єр-міністрові. Тим не менше кожні чотири роки політичні партії намагаються провести на посаду глави держави свого прибічника. Для цього кандидату в президенти потрібно заручитися двома третинами голосів депутатів. Оскільки ні представник консервативної опозиції Ласло Шойом, ні кандидатка від ліво-ліберальних партій Каталін Сілі, спікер парламенту, не отримали достатньої підтримки парламентарів під час першого та другого голосування, було проведено третій тур. За результатами простої більшості, згідно з законом, переміг Ласло Шойом. За нього віддали свої голоси 188 осіб. Каталін Сілі отримала на шість голосів менше. Не голосували 17 проурядових депутатів від ліберальної партії вільних демократів, тому що партнери по урядовій коаліції соціалісти не підтримали їхнього кандидата в президенти, який міг бути компромісною політичною фігурою від цих двох партій. Втім, як заявив Ґабор Кунце, голова партії лібералів, Угорщина нічого не втратила в особі Ласло Шойома, адже країна має президента, який розмовляє кількома іноземними мовами і є професором права кількох відомих у світі закордонних університетів.
Ласло Шойом народився 3 січня 1942 року в південноугорському місті Печ. Має двох дітей і дев’ятьох онуків. Здобув освіту юриста 1964 року у рідному місті. Працював на різних посадах у суді. У 1966 році вивчав цивільне право у Єнському університеті ( колишня НДР), де захистив наукову дисертацію. Подальша кар’єра Шойома складалася досить успішно: він працював в національній академії наук, займався науковими пошуками в бібліотеці угорського парламенту. Відтак, починаючи з 1983 року, викладає право в кількох столичних університетах. Після зміни суспільно-політичного ладу в Угорщині у 1989 році Ласло Шойом обирається на посаду заступника голови конституційного суду Угорської Республіки, а з 1990-го до 1998 року був його головою. Має безпосереднє відношення до ухвали таких рішень, як скасування смертної кари в Угорщині, визначення правового кола президента, про конституційний зміст референдуму в Угорщині, відшкодування збитків жертвам комуністичного режиму тощо. З 1994 року є членом Міжнародного правового комітету. Упродовж останніх семи років бере участь у засіданнях в якості члена Венеціанської комісії Ради Європи. Ласло Шойом є одним із засновників консервативного Демократичного Форуму Угорщини в 1987 році. Був науковим стипендіатом університетів Каліфорнії, Кьольна, Франкфурта й Гамбурга.
Президент Угорщини є представницькою фігурою. Центр політичної влади знаходиться в парламенті, який надає владні повноваження прем’єр-міністрові. Тим не менше кожні чотири роки політичні партії намагаються провести на посаду глави держави свого прибічника. Для цього кандидату в президенти потрібно заручитися двома третинами голосів депутатів. Оскільки ні представник консервативної опозиції Ласло Шойом, ні кандидатка від ліво-ліберальних партій Каталін Сілі, спікер парламенту, не отримали достатньої підтримки парламентарів під час першого та другого голосування, було проведено третій тур. За результатами простої більшості, згідно з законом, переміг Ласло Шойом. За нього віддали свої голоси 188 осіб. Каталін Сілі отримала на шість голосів менше. Не голосували 17 проурядових депутатів від ліберальної партії вільних демократів, тому що партнери по урядовій коаліції соціалісти не підтримали їхнього кандидата в президенти, який міг бути компромісною політичною фігурою від цих двох партій. Втім, як заявив Ґабор Кунце, голова партії лібералів, Угорщина нічого не втратила в особі Ласло Шойома, адже країна має президента, який розмовляє кількома іноземними мовами і є професором права кількох відомих у світі закордонних університетів.