Доступність посилання

ТОП новини

У Франції Юлія Тимошенко пропагує досягнення України, в Америці її уряд звинувачують у застої.


Сергій Драчук


Прага, 14 червня 2005 – Приїзд прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко до Франції тамтешня преса зустріла публікацією низки інтерв’ю з нею і переважно прихильних статей. Серед тем, на які звертають увагу газети, поруч із європейськими прагненнями України на одному з чільних місць і нафтогазова проблематика енергозалежної України. Тим часом на іншому березі Атлантики дуже різко відгукуються про цю залежність України від Росії, проти якої, як пишуть, нова українська влада нічого не робить.

“Прем’єр-міністр України пані Тимошенко завжди сподівається на Європу”, – пише сьогодні французький щоденник “Ле Монд”. Стаття - напівінтерв’ю, напіврозповідь- цитує слова Юлії Тимошенко: вона обрала для свого першого офіційного візиту Париж, бо переконана - саме Франція “відіграє головну роль у європейській перспективі” України. Загалом її пріоритет – розвивати тісні економічні зв’язки з усіма двадцятьма п’ятьма державами – членами ЄС, на думку Тимошенко, “саме так і робиться інтеґрація”.

Ледь більше як через тиждень, наступної середи, до Франції має приїхати й президент України Віктор Ющенко, і в іншій статті “Ле Монд” пише, що він невпинно повторює про найголовнішу мету України – вступити до Євросоюзу.

А про українського прем’єра щоденник тим часом розповідає як про “даму з косою”, яку вдома звуть просто “Юля”, яку в грудні 2004 року на центральному майдані Києва козаки “цілком справедливо”, за словами газети, охрестили “жінкою – символом України” і яка безпрецедентно популярна серед співгромадян.

Тимошенко ж називає своєю улюбленою героїнею Жанну д’Арк як “чистий вияв патріотизму” і полюбляє наголосити, що Франція й Україна мають так багато спільного, “починаючи з наших революцій”.

А ще прем’єр-міністр України наполягає, що “Росія мусить зрозуміти: вона нічого не доможеться, коли вдаватиметься у своїх відносинах із сусідами до методів, гідних сталінської доби”. Ідеться про те, що, як заявила газеті Юлія Тимошенко, “90% нафтопродуктів до України постачають два російські підприємства, які скористалися зі своєї монополії й безпідставно підвищили ціну” на пальне. Прем’єр-міністр України вважає, що “така залежність нічого не варта. Ми хочемо мати добрі стосунки з Росією, але, як і будь-яка держава, маємо власні інтереси. Тож цілком законно, що ми шукаємо способів диверсифікувати наше енергопостачання”.

І в цьому інтерв’ю для “Ле Монд”, і в іншому, котре друкує щоденник “Ле Фіґаро”, Юлія Тимошенко теж звертається до енергетичних труднощів України й до “методів сталінської доби”, якими “деякі політики післярадянського простору” хочуть “поставити сусідів на коліна” – цими словами вона відповіла на запитання про перспективи нормальних відносин із Росією за президента Володимира Путіна.

Тимошенко не боїться, що Росія має важелі впливу на Україну, особливо на її сході, й може дестабілізувати Україну: “Відродження Віктора Януковича, як фенікса, неможливе! А російське керівництво дуже добре розуміє, що команда, яка прийшла до влади в Україні, прийшла надовго”, – переконана Юлія Тимошенко.

Вона також заперечила напруженість у стосунках із президентом України, але попередила, що “люди, які роблять бізнес у політиці, будуть змушені відійти”. Останніми словами Тимошенко відповіла на запитання, яке натякало на її ставлення до секретаря РНБОУ Петра Порошенка.

Що ж до реприватизації, то Юлія Тимошенко не хоче використовувати цей “небезпечний термін – реприватизація”, але водночас прагне навести справедливість. Її думка – треба законодавчим чином визначити, як можна переоцінити стратегічні підприємства, але при цьому не зробити українського різновиду російської “справи Ходорковського”, сказала прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко в інтерв’ю французькому щоденникові “Ле Фіґаро”.

Водночас уже згадана газета “Ле Монд”, розповідаючи про економічне становище в Україні, пише, що після Помаранчевої революції економічні реформи ще не відбулися.

Значно різкіша критика пролунала з американського берега Атлантики: в тамтешньому виданні британського ділового щоденника “Файненшл Таймз” вийшла стаття про те, що “Помаранчева революція втрачає свій блиск”. Первісна версія статті, яка гуляє інтернетом у російському перекладі, критичніша, ніж остаточний газетний варіант, із якого прибрали найгостріші речення й якого, до того ж, взагалі не побачили європейські читачі.

Автор статті пише, що сумніви навколо того, які ж є справжні здобутки Помаранчевої революції, майже остаточно розвіялися – все залишилося так само погано, як і до цієї революції, ба більше: уряд не те що не відновив справжню незалежність України від Росії, а навпаки – дозволив державі залишитися економічною колонією. І добрим прикладом загнивання в країні є цілковитий брак поступу в нафтовій галузі України, пише газета.

Найбільшого нафтовидобувача країни “Укрнафту” контролює група “Приватбанк”, яка, на думку західних фахівців, має намір збити ціну на “Укрнафту”, щоб потім задешево купити її повністю. Із компанією укладала партнерські угоди ціла низка західних нафтових фірм, і жодна з них не може сказати про свій досвід нічого доброго. За словами одного з північноамериканських нафтовиків, які цитує стаття, відтоді, як “Укрнафта” перейшла під контроль “Приватбанку”, з її керівництвом неможливо навіть зустрітися – у відповідь прямо говорять, що мають намір вигнати з країни всі західні компанії.

Газета нагадує, що розвідані природні ресурси самої України за незначного зростання ефективності могли б забезпечити принаймні три чверті потреб держави в енергоносіях. Тим часом виробництво “Укрнафти” не те що не розширюють – за минулий рік воно впало на 3%.

“Приватбанк” нині має 42% акцій “Укрнафти”; державна компанія “Нафтогаз України” – 50 % плюс одну акцію. Але насправді, пояснюється в статті, держава не контролює “Укрнафту”, бо “Приватбанк” завжди може зірвати кворум на зборах акціонерів, а немає кворуму на зборах – немає й зміни нинішнього керівництва компанії.

Підозріливі могли б зацікавитися, чи “Приватбанк” не знайшов якихсь засобів уплинути на людей на верхівці влади, пише автор статті. А враховуючи роль Юлії Тимошенко в українській нафтогазовій галузі перших років незалежності України, за яку її прозвали “газовою принцесою”, справжнє ставлення нинішнього прем’єр-міністра до цієї справи залишається загадкою, пише щоденник “Файненшл Таймз” у своєму американському виданні.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG