Белград, 17 червня 2005 – До ведучої популярної передачi пiд назвою “Спiвучасник” столичного телебачення “Б 92” звернувся невiдомий і запропонував їй зробити iнтерв’ю з Радованом Караджичем, колишнiм лiдером боснiйських сербiв, котрого Мiжнародний трибунал звинувачує в скоєннi воєнних злочинiв. Журналiстка вимагала доказів, що невiдомий дiйсно пов’язаний iз Караджичем, що вiн спроможний влаштувати їй зустрiч iз особою, яку марно розшукують уже вiсiм рокiв. Переговори з невiдомим тривали кiлька днiв. Редакцiя про все повiдомила полiцiю, оскiльки побоювалася, що невiдомi могли б викрасти або вбити журналiстку, котра останнiм часом розкрила чимало скандалiв.
Нарештi домовлено, що iнтерв’ю буде зроблено в печерi неподалiк Кучева, в схiднiй Сербiї. До мiстечка заздалегiдь прибули оператори “Б 92” й непомiтно влаштувалися неподалiк мiсця, де журналiстка мала зустрiтися з представником Караджича. Невiдомий чекав на домовленому мiсцi. Чекала й полiцiя. Пiсля перевiрки в полiцейському вiддiлу виявилося, що iнтерв’ю запропонували працiвники iншого телевiзiйного каналу. Вони знайшли особу, схожу на Караджича й навчили її, що має говорити. А в печерi, де мали робити iнтерв’ю, була схована камера. Конкуренти бажали зробити свiй запис, і таким чином скомпрометувати популярну передачу та її ведучу. Та молода журналiстка не попала в пастку.
Наразi тривають дебати щодо професiйного, юридичного та морального аспектiв справи. Згiдно з законом, громадянин, у якого є данi щодо порушників, стає їхнiм спiвучасником у разi, якщо про це не повiдомить полiцiю. А згiдно з правилами професiї, журналiст повинен давати точну iнформацiю, не чекаючи на офiцiйнi джерела. Немає журналiста, який не мрiє хоч раз у життi зробити ексклюзив.
Свою думку з цього приводу висловили десятки експертiв, читачiв та глядачiв. Згоди, звичайно немає. Радован Караджич досi перебуває на волi. Мiжнароднi сили в Боснiї i Герцеговинi за точну iнформацiю щодо нього готовi заплатити п’ять мiльйонiв доларiв. Захiднi ЗМI, за словами сербських колег, за iнтерв’ю з ним також обiцяють великi грошi. А було чути й таке запитання: “Кому й навiщо потрiбне iнтерв’ю з особою, причетною до масових убивств, насильства та депортацiї?”
Нарештi домовлено, що iнтерв’ю буде зроблено в печерi неподалiк Кучева, в схiднiй Сербiї. До мiстечка заздалегiдь прибули оператори “Б 92” й непомiтно влаштувалися неподалiк мiсця, де журналiстка мала зустрiтися з представником Караджича. Невiдомий чекав на домовленому мiсцi. Чекала й полiцiя. Пiсля перевiрки в полiцейському вiддiлу виявилося, що iнтерв’ю запропонували працiвники iншого телевiзiйного каналу. Вони знайшли особу, схожу на Караджича й навчили її, що має говорити. А в печерi, де мали робити iнтерв’ю, була схована камера. Конкуренти бажали зробити свiй запис, і таким чином скомпрометувати популярну передачу та її ведучу. Та молода журналiстка не попала в пастку.
Наразi тривають дебати щодо професiйного, юридичного та морального аспектiв справи. Згiдно з законом, громадянин, у якого є данi щодо порушників, стає їхнiм спiвучасником у разi, якщо про це не повiдомить полiцiю. А згiдно з правилами професiї, журналiст повинен давати точну iнформацiю, не чекаючи на офiцiйнi джерела. Немає журналiста, який не мрiє хоч раз у життi зробити ексклюзив.
Свою думку з цього приводу висловили десятки експертiв, читачiв та глядачiв. Згоди, звичайно немає. Радован Караджич досi перебуває на волi. Мiжнароднi сили в Боснiї i Герцеговинi за точну iнформацiю щодо нього готовi заплатити п’ять мiльйонiв доларiв. Захiднi ЗМI, за словами сербських колег, за iнтерв’ю з ним також обiцяють великi грошi. А було чути й таке запитання: “Кому й навiщо потрiбне iнтерв’ю з особою, причетною до масових убивств, насильства та депортацiї?”