Київ, 29 червня 2005 року - Очікується, що 30 червня у Варшаві відбудеться підписання документів про приватизацію польського металургійного комбінату “Гута Честохова” українською корпорацією “Індустріальний союз Донбасу” (ІСД). Це не перша інвестиція ІСД у європейську металургію: у грудні 2003-го року ІСД приватизував угорський металургійний комбінат “Duna Ferr”. Радіо "Свобода" поцікавилося у голови Ради директорів “Індустріального союзу Донбасу” Сергія Тарути, чому в цієї компанії виник інтерес до інвестування в європейську металургію?
Сергій Тарута
Щодо корпорації: ми маємо стратегію розвитку металургійного бізнесу з інтеграцією до європейської спільноти. В останні кілька років Китай значно збільшив виробництво сталі, і ринок Південного Сходу, де традиційно були присутні і Україна і Росія, нині втрачає актуальність. І нам з урахуванням фрахту буде складно конкурувати з китайським виробником. Тому стратегічно ми бачимо для себе перспективу ринків Європи та Америки. І будуємо нашу політику інтеграції у стальний сектор Європи з можливістю збільшення додаткової вартості переробки наших пів – фабрикатів на європейських потужностях.
Ми плануємо також значно збільшити виробництво сталі та прокату як на заводі “Дуна Ферр”, так і на Алчевському комбінаті в Україні та на польській “Гута Честоховій” після її приватизації. Таким чином, ІСД буде мати постійну корпоративну схему з покращання ефективності праці як на наших заводах у Європі, так і на українських комбінатах. Ми розуміємо, що наша стратегія надалі має передбачати розбудову корпоративних зв’язків між вітчизняними виробниками дешевої, якісної, конкурентоспроможної сталі – з подальшою її переробкою в Європі та Америці.
Богдана Костюк
Пане Тарута, процес приватизації польського комбінату розтягся на рік. Спершу навіть оголосили, що Індустріальний союз Донбасу програв конкурс, чому так сталося?
Сергій Тарута
Коли ІСД виграло конкурс на “Дуна Ферр” – а серед конкурентів були індійський “Міталл”, російська “Север Сталь”, бразильці – там процедуру (приватизації) проводила західна компанія – консультант зі світовим ім’ям. Там була чесна боротьба. На жаль, на відміну від Польщі, де був вплив чиновників, набагато більший, ніж того потребував конкурс. Цього разу польська сторона провела все чесно і прозоро, ми обіграли наших конкурентів, при цьому з великим відривом. Ми виграли у надзвичайно складній боротьбі, і це стало для всіх серйозним сигналом: українська металургія, українські власники нині спроможні. Отже, ми здатні перемагати визнаних грандів, ми опинилися попереду.
Богдана Костюк
Пане Тарута, а тим часом Вам, "Індустріальному союзу Донбасу, " уже дехто закидає вивезення капіталу з Україну. Що Ви на це скажете?
Сергій Тарута
Процес діяльності, тим більше потужних компаній, пов’язаний з тим, що їхні опоненти використовують як чесні правила гри, конкуренції, так і не зовсім чесні. Існують і “чорний піар” і замовні статті. Але така конкуренція! І ставитися до неї, і сприймати її треба з точки зору критики. Це нормально. Для нас буде максимально ефективною робота власне українських заводів, якщо ми проінвестуємо не лише технічну реконструкцію наших виробництв в Алчевську і Дніпродзержинкську, - але й якщо матимемо модерні підприємства в Європі. У кінцевому рахунку, кошти, вкладені в європейські заводи, повернуться в Україну у вигляді прибутку. Це наша довготривала стратегія, від неї Україна лише виграє.
Сергій Тарута
Щодо корпорації: ми маємо стратегію розвитку металургійного бізнесу з інтеграцією до європейської спільноти. В останні кілька років Китай значно збільшив виробництво сталі, і ринок Південного Сходу, де традиційно були присутні і Україна і Росія, нині втрачає актуальність. І нам з урахуванням фрахту буде складно конкурувати з китайським виробником. Тому стратегічно ми бачимо для себе перспективу ринків Європи та Америки. І будуємо нашу політику інтеграції у стальний сектор Європи з можливістю збільшення додаткової вартості переробки наших пів – фабрикатів на європейських потужностях.
Ми плануємо також значно збільшити виробництво сталі та прокату як на заводі “Дуна Ферр”, так і на Алчевському комбінаті в Україні та на польській “Гута Честоховій” після її приватизації. Таким чином, ІСД буде мати постійну корпоративну схему з покращання ефективності праці як на наших заводах у Європі, так і на українських комбінатах. Ми розуміємо, що наша стратегія надалі має передбачати розбудову корпоративних зв’язків між вітчизняними виробниками дешевої, якісної, конкурентоспроможної сталі – з подальшою її переробкою в Європі та Америці.
Богдана Костюк
Пане Тарута, процес приватизації польського комбінату розтягся на рік. Спершу навіть оголосили, що Індустріальний союз Донбасу програв конкурс, чому так сталося?
Сергій Тарута
Коли ІСД виграло конкурс на “Дуна Ферр” – а серед конкурентів були індійський “Міталл”, російська “Север Сталь”, бразильці – там процедуру (приватизації) проводила західна компанія – консультант зі світовим ім’ям. Там була чесна боротьба. На жаль, на відміну від Польщі, де був вплив чиновників, набагато більший, ніж того потребував конкурс. Цього разу польська сторона провела все чесно і прозоро, ми обіграли наших конкурентів, при цьому з великим відривом. Ми виграли у надзвичайно складній боротьбі, і це стало для всіх серйозним сигналом: українська металургія, українські власники нині спроможні. Отже, ми здатні перемагати визнаних грандів, ми опинилися попереду.
Богдана Костюк
Пане Тарута, а тим часом Вам, "Індустріальному союзу Донбасу, " уже дехто закидає вивезення капіталу з Україну. Що Ви на це скажете?
Сергій Тарута
Процес діяльності, тим більше потужних компаній, пов’язаний з тим, що їхні опоненти використовують як чесні правила гри, конкуренції, так і не зовсім чесні. Існують і “чорний піар” і замовні статті. Але така конкуренція! І ставитися до неї, і сприймати її треба з точки зору критики. Це нормально. Для нас буде максимально ефективною робота власне українських заводів, якщо ми проінвестуємо не лише технічну реконструкцію наших виробництв в Алчевську і Дніпродзержинкську, - але й якщо матимемо модерні підприємства в Європі. У кінцевому рахунку, кошти, вкладені в європейські заводи, повернуться в Україну у вигляді прибутку. Це наша довготривала стратегія, від неї Україна лише виграє.
