Півроку нової влади: образ революції блідне, ейфорія вивітрюється.

Прага, 25 липня 2005 – До пізнього вечора тривало сьогодні за зачиненими дверима засідання Кабінету міністрів за участі президента Віктора Ющенка. Воно було присвячене першим шести місяцям року, а тим самим і першому півріччю нинішньої влади.

Західні журналісти теж не оминули увагою перші шість місяців нової української влади й коментують нинішню дату так: минуло півроку після української Помаранчевої революції, і її образ починає бліднути, а евфорія українців вивітрилася.

Через півроку після приходу на посаду президента Віктора Ющенка критика на його адресу й адресу керівника його уряду Юлії Тимошенко все наростає. Так само панує невдоволення й економічною політикою нової влади. Про це пише сьогодні німецька газета “Файненшл Таймз Дойчланд”.

Автор статті починає її з найновішого українського скандалу навколо дорогого авта 19-літнього сина президента Віктора Ющенка. Первісна евфорія вивітрилася лише через півроку при владі героя української революції Ющенка. А чимало українських засобів інформації вже не бояться різко критикувати президента.

Зокрема, пише газета, Ющенкові й Тимошенко дорікають, що ті не дотримують обіцянок, особливо ж про прозорість і правову державу, що деякі члени уряду стежать у першу чергу за власними діловими інтересами, а до реформи правосуддя ще й не підходили. “Файненшл Таймз Дойчланд” наводить думку, що й нова влада, як і її попередниця, може використовувати правосуддя у власних політичних цілях.

А закордон із підозрою спостерігає в першу чергу за економічною політикою. Йдеться про новий продаж уже приватизованих підприємств через те, що їх, як стверджують, порозпродували за смішні гроші друзям і родичам старого керівництва. Найяскравішим прикладом цієї політики називають “Криворіжсталь”. Ця так звана “реприватизація” створює правову невпевненість і відлякує інвесторів, кажуть критики. А міністерство економіки минулого тижня суттєво зменшило власний прогноз економічного зростання, нагадує німецька газета.

Тим часом серед значної частини мешканців України Ющенко й Тимошенко спершу були надзвичайно популярні, в першу чергу завдяки широкосяжній соціальній програмі, яка майже подвоїла пенсії й збільшила виплати на новонароджених дітей до 1 тисячі 400 євр. Але, зазначає “Файненшл Таймз Дойчланд”, зростання інфляції цін на спожиткові товари зжерло більшу частку соціальних виплат і також і довіри до нової влади. Прикладом цього є зростання цін на цукор, а перед цим на бензин.

Автор статті звертає увагу й на те, що президентська канцелярія намагалася в старому стилі давати державним телеканалам “поради” щодо передач, але зазнала невдачі через протести засобів інформації.

Головне випробування для нової демократії ще попереду: це парламентські вибори в березні наступного року. Українці нетерпляче чекають, чи дозволить влада чесну передвиборчу боротьбу. Показовою буде й планована приватизація дальших державних підприємств, пише німецька газета “Файненшл Таймз Дойчланд”.

А британський щоденник “Індепендент” починає статтю з того, що революції – небезпечні штуки, навіть якщо вони мирні й оповиті помаранчевим сяйвом. Бо через півроку після інавґурації Віктора Ющенка на демократично обраного президента його влада, схоже, втратила більшу частку первісної цілеспрямованості, вважає авторка статті.

Евфорію вона побачила лише на поверхні київського життя, де на майдані Незалежності можна купити книжки Ющенка й про Ющенка, портрети чи бюсти Ющенка й Тимошенко, а поруч – церковні іконки. “Ікони дня вчорашнього й сьогоднішнього поруч одні з одними”,- пише авторка.

Але розчарування вже відлунює в стовпчиках газет, які раніше не шкодували підтримки помаранчевим силам. Звичайно, було зрозуміло, веде далі “Індепендент”, що Помаранчевій революції буде непросто втілити пов’язані з нею очікування, – які до того ж були нерідко хибними. Наприклад, інтелігенція найбільше сподівалася, що настане край усюдисущій корупції. Журналісти мали надію на свободу писати, що схочуть, і то без жодних фінансових обмежень.

Такі прагнення були утопічні, наголошено в статті. А тим, хто нині поповнює лави сповнених сумнівів, нова влада дала як винагороду за героїчні зусилля на морозі минулої зими самі лише подорожчання, сварки в керівництві й низку поспішних і непродуманих політичних кроків, заснованих на вільноринковій ідеології, яку цілком розуміє мало хто з українців, пише британський щоденник.

Серед переліку владних ініціатив, які не спрацювали, газета наводить перегляд попередніх приватизацій, котрі вважали корумпованими. Мешканцям країни все здавалося дуже просто: відібрати в олігархів-мільйонерів нечесно здобуті статки й пороздавати багатства всім навколо. Але для обраної влади, яка діє чи принаймні намагається діяти, з оглядом на міжнародні обставини це не просте завдання, пише “Індепендент” і теж згадує “Криворіжсталь”.

За невдачу нової влади вважає газета й те, що Верховна Рада не схвалила пакет законопроектів, які необхідні для вступу України до Світової організації торгівлі й також належать до “плану дій” для зближення з Євросоюзом. Якщо розчарування Ющенком відобразиться в березневих виборах і вони не дадуть більш реформаторського парламенту, то будь-які шанси законодавчо здійснити серйозну реструктуризацію економіки, вже не кажучи про прискорення вступу до ЄС, буде втрачено принаймні на кілька років, зазначає британський щоденник.

Серед багатьох закордонних патронів Ющенка,йдеться в статті, існує серйозне занепокоєння, що поступ іде далеко не тими темпами, як сподівалися. Її авторка цитує одного американського високопосадовця, зацікавленого в успіху української “революції”, який сказав: “Ці люди просто не знають, як робиться політика. Їх не вчили її методам і необхідності взаємних поступок”. І він не єдиний, хто розчарований – існує розуміння, що Ющенко й Тимошенко порозтринькували більшу частку свого політичного капіталу, і якщо вони не зможуть зібратися на силі до осені, існує реальний ризик, що Україна знову втоне в інерції, пише “Індепендент”.

Але Ющенкові можливості зібрати докупи своїх розчарованих прихильників дедалі зменшуються. Його заклик цілковито реорганізувати правоохоронні органи, включно з розпуском сумнозвісно корумпованої державтоінспекції, виглядав радше як крок для вдоволення юрби, аніж як серйозний проект змін, мовиться в статті.

А на закінчення в ній процитовано голову кримської адміністрації Анатолія Матвієнка, який на запитання про свої досягнення відповів журналісту, що не садять одного дня картоплю, щоб уже наступного викопати її, бо зголодніли.