Днями мені довелося спостерігати цікаву сценку: восьмирічний хлопчик вмовляв батьків завести „хоч якусь тваринку”. В хід ішли всі можливі аргументи: самотність („адже в мене немає братика чи сестрички”), добрі оцінки, обіцянки допомагати по дому, слухатися, і, звичайно ж, самому її доглядати. Мабуть, багато хто був свідком, а, можливо, і безпосереднім учасником подібної ситуації, адже мріє мати тварин більшість дітей. Серед лідерів тут, як свідчать опитування, на першому місці собака, далі – папуга, кішка, хом”ячки, рибки і навіть пацюки. Своїх домашніх тварин дітлахи вважають повноправними членами родини. А от дехто з дорослих навіть твердить, що сім”я, де немає домашніх тварин неповноцінна, щось у ній негаразд. Я б не була такою категоричною, але, погодьтеся, саме домашні улюбленці створюють відчуття не просто помешкання, а дому, наповнюють його теплом і затишком. Для багатьох малюків тварини – найкращі, а інколи навіть єдині друзі, особливо для дітей з неблагополучних родин.
Прагнення дітлахів мати домашніх тварин підтримують і психологи. Адже турбота про своїх маленьких друзів виховує відповідальність, дисципліну, навчає співчуття й любові. Тварини гарно впливають на психічний стан дітей. Збудливий, гіперактивний малюка заспокоїться, гладячи кішку, а засмучений – розвеселиться з грайливим песиком. Фахівці вважають, що спілкування з тваринами допомагає дитині налагодити стосунки з навколишнім світом, адаптуватися в суспільстві.
Щоправда, дехто висловлює побоювання, що тварини в домі негативно вплинуть на здоров’я малюків, говорять про інфекції, паразитів, алергії. У більшості випадків це зовсім не так. Гігієнічних вимог дотримуватися, звичайно ж, необхідно. А от новітні дослідження показали, що діти, у яких є тварини, менше хворіють, їхні імунні системи активізуються, організми активніше опираються інфекціям. Це ж стосується і алергії. Відомо і про здатність тварин лікувати. За допомогою плавання з дельлфінами, катання на конях лікують захворювання опорно-рухової системи, неврози, навіть психічні хвороби. Результати, за свідченням медиків, вражаючі.
Втім, хіба тварини в домі потрібні лише дітям? Моя знайома, солідний науковець, елегантна світська дама, обожнює своїх двох пуделів. Якось у відвертій розмові вона сказала: „Жоден з моїх чоловіків не любив мене так, як мої собаки. Їм байдуже, здорова я чи хвора, як виглядаю, у що вбрана, вони завжди мені раді. А хіба б я проводила стільки часу на свіжому повітрі, якби мені не потрібно було вигулювати своїх песиків?” Як на мене, дуже слушно. Наші улюбленці допомагають нам подолати депресію і знімають стрес, лікують і не дають нудьгувати. Спілкування з ними робить нас добрішими, безпосереднішими і навіть молодшими.
Досягнення сучасних технологій творять чудеса. Але навряд чи навіть найдосконаліша електронна іграшка здатна замінити люблячу і віддану живу істоту.