Київ, 4 серпня 2005 - “Душею української пісні” назвали спів молодої киянки Катерини Шовкалюк члени журі 49-го міжнародного фестивалю етнічної музики в уельському місті Ланголен, Великобританія. Серед понад тридцяти держав - учасниць, Україну представляли п’ять творчих колективів, які стали своєрідною музичною візитівкою держави.
Катерина Шовкалюк закінчила Інститут мистецтв Національного педагогічного університету, нині навчається в аспірантурі. Народною піснею цікавиться усе свідоме життя:
Катерина Шовкалюк
Упродовж усього свого життя я співала у фольклорних колективах. І зараз у мене є свій колектив – квартет. Він створений недавно і називається “Шовкові косиці”. Він складається з чотирьох дівчат, які оволодівають професією музиканта, співають, і я мрію про велике майбутнє для мого квартету.
Найближче майбутнє гурту “Шовкові косиці” виглядає цікавим – дівчата отримали запрошення до Франції, де на них чекають українська громада і слухачі – прихильники європейської етнічної музики.
Богдана Костюк
Ланголенський фестиваль став своєрідною “точкою відліку” у творчому житті Катерини Шовкалюк, яка охоче ділиться враженнями від цього представницького музичного конкурсу:
Катерина Шовкалюк
Це велика подія для Уельсу. Вони ретельно готуються до неї. Було дуже чітко все організовано. По-перше, було сплановано ще за півроку, хто коли і де виступає, розписаний по хвилинах і по секундах кожний вихід. Там дуже сучасна апаратура. І мені сподобалось, що кожен учасник може слідкувати за перебігом концерту – бачити, чути, хто зараз на сцені, що співається.
Дуже гарні умови перебування. Були надані усі умови для того, щоб співати, щоб підготуватися до цього концерту. І мене вразило саме місто, де відбувався цей конкурс: ніби це все місто тільки і чекає на цей конкурс.
Богдана Костюк
На думку Катерини, Україна гідно представила свою народну пісенну творчість у Ланголені:
Катерина Шовкалюк
Фольклор у нас суттєво відрізняється від академічної, класичної музики. Це абсолютно інше звуковидобування, інша манера співу. У цьому фестивалі брали участь 5 колективів українських, і вони всі посіли якісь місця. З цього усього розмаїття люди тягнулись до українського фольклору – і це природно! Він у нас такий мелодійний, так вражає, він настільки багатий! І наші люди емоційно його виконують, і така багата палітра звуку, і мелодика звуку у нас якась просто чарівна.
Катерина Шовкалюк закінчила Інститут мистецтв Національного педагогічного університету, нині навчається в аспірантурі. Народною піснею цікавиться усе свідоме життя:
Катерина Шовкалюк
Упродовж усього свого життя я співала у фольклорних колективах. І зараз у мене є свій колектив – квартет. Він створений недавно і називається “Шовкові косиці”. Він складається з чотирьох дівчат, які оволодівають професією музиканта, співають, і я мрію про велике майбутнє для мого квартету.
Найближче майбутнє гурту “Шовкові косиці” виглядає цікавим – дівчата отримали запрошення до Франції, де на них чекають українська громада і слухачі – прихильники європейської етнічної музики.
Богдана Костюк
Ланголенський фестиваль став своєрідною “точкою відліку” у творчому житті Катерини Шовкалюк, яка охоче ділиться враженнями від цього представницького музичного конкурсу:
Катерина Шовкалюк
Це велика подія для Уельсу. Вони ретельно готуються до неї. Було дуже чітко все організовано. По-перше, було сплановано ще за півроку, хто коли і де виступає, розписаний по хвилинах і по секундах кожний вихід. Там дуже сучасна апаратура. І мені сподобалось, що кожен учасник може слідкувати за перебігом концерту – бачити, чути, хто зараз на сцені, що співається.
Дуже гарні умови перебування. Були надані усі умови для того, щоб співати, щоб підготуватися до цього концерту. І мене вразило саме місто, де відбувався цей конкурс: ніби це все місто тільки і чекає на цей конкурс.
Богдана Костюк
На думку Катерини, Україна гідно представила свою народну пісенну творчість у Ланголені:
Катерина Шовкалюк
Фольклор у нас суттєво відрізняється від академічної, класичної музики. Це абсолютно інше звуковидобування, інша манера співу. У цьому фестивалі брали участь 5 колективів українських, і вони всі посіли якісь місця. З цього усього розмаїття люди тягнулись до українського фольклору – і це природно! Він у нас такий мелодійний, так вражає, він настільки багатий! І наші люди емоційно його виконують, і така багата палітра звуку, і мелодика звуку у нас якась просто чарівна.
