Угорщина, 16 серпня 2005 – Цими днями угорські футбольні болільники стануть свідками ще одного товариського поєдинку національної збірної Угорщини: на цей раз вони зійдуться з аргентинською футбольною дружиною 17 серпня. А в неділю угорські футболісти зіграли товариський матч зі збірною зірок мадридського “Реалу” з рахунком 1 : 3. Однак не дивлячись на поразку, тренер угорців Лотар Матеус, в минулому відомий німецький форвард, залишився задоволений, кажучи, що його підопічні могли переломити гру на свою користь.
Недільний матч відбувся на стадіоні ім. Ференца Пушкаша (колишньому Народному стадіоні), який дивилися близько 50 тис. глядачів. Такого інтересу до футбольної гри тут не відчувалося вже давно. Цікаво, що цю солідну спортивну споруду назвали на честь ще живої людини – 78-річного Ференца Пушкаша, легендарного угорського нападника 50-х років минулого століття, який допоміг здобути угорцям чемпіонські титули. Після революції 1956 року в Угорщині Пушкаш, або Ечі, українською Братусь, як любовно називали його болільники на батьківщині, емігрував до Іспанії, де з великою самовідданістю грав за мадридський “Реал”. Іспанці звали його на свій манер - Панчо. З цим іменем він об’їздив цілий світ. Ечі-Панчо-Пушкаша знають нині навіть погоничі верблюдів у Єгипті. До речі, найдешевший квиток на недільну гру коштував 8.800 фор. (прибл. 44 дол. США), дорогі квитки обійшлися їхнім власникам у 200 доларів. Значна частина цих коштів піде на благодійні цілі, у тому числі на лікування Ференца Пушкаша, який слідкував за матчем з лікарні.
Одна з найбільших інтриг матчу закрутилася вже на п’ятій хвилині гри. Угорські захисники збивають з ніг іспанського форварда на штрафному майданчику. Пенальті мав реалізувати Зінедін Зідан, але не влучив. Угорські болільники з трибун не розгубилися і в’їдливо заволали: „Mi van Zidan? Nem vagy vidám?” ( Щось на зразок: “Що з тобою, Зідане? Чому ти не веселий?”)
Незабаром суддя зафіксував ще одне грубе порушення гри в районі воріт угорської збірної. На цей раз француз не схибив, спрямувавши точний удар у правий кут воріт угорського голкіпера. Гол!.. 1 : 0. Трибуни зловісно мовчали. Щоправда, недовго. Вони несамовито заревли, коли угорський гравець Крістіан Кенешеї влучно реалізував 11-метровий удар у ворота мадрідського “Реалу”. Гра знову вирівнялася. Такий рахунок зберігався до кінця гри першого матчу.
Однак після перерви зірки елітного західноєвропейського клубу активізувалися. Дав про себе знати угорському воротарю Девід Бекем, пробивши свої фірменні “крученики” над стінкої захисників у “дев’ятку”, тобто правий верхній кут воріт. Але голкіпер не дрімав і зловив м’яч. Втім, воротар виявився не таким спритним перед стрімким проходом Рональдо на лівому фланзі суперників, який збільшив рахунок гри на одно очко. 2 : 1 на користь гостей. Бразильський тренер мадридського “Реалу” Вандерлей Люксембурґо віднісся до цього факту дуже спокійно. Однак наставник угорської команди Лотар Матеус вийшов зі стану рівноваги. Він і далі продовжував робити заміни угорських гравців, щоб не збавляти темп гри. Їхні комбінації стали куди продуманішими і точнішими, контратаки – частішими й агресивнішими. Та на якомусь етапі гри, як зауважив бразильський тренер, угорці вичерпали свій творчий потенціал. І цим скористався англійський легіонер “Реалу” Майкл Оуен, забивши переможний третій гол. Загальний рахунок став 3 : 1. Міжнародні футбольні асоціації, втім, не фіксуватимуть його у своїх таблицях, бо матч товариський.
Лотар Матеус високо оцінив гру своїх угорських вихованців. Та й не дивно, адже своїх іменитих суперників вони могли бачити хіба по телевізору. Втім, угорці знайшли свій стиль і навіть могли виграти, каже німецький наставник. Якщо вони зрозуміють це, то їм буде легше налаштувати себе на наступну товариську гру з аргентинцями, яка відбудеться вже 17 серпня в Будапешті.
Недільний матч відбувся на стадіоні ім. Ференца Пушкаша (колишньому Народному стадіоні), який дивилися близько 50 тис. глядачів. Такого інтересу до футбольної гри тут не відчувалося вже давно. Цікаво, що цю солідну спортивну споруду назвали на честь ще живої людини – 78-річного Ференца Пушкаша, легендарного угорського нападника 50-х років минулого століття, який допоміг здобути угорцям чемпіонські титули. Після революції 1956 року в Угорщині Пушкаш, або Ечі, українською Братусь, як любовно називали його болільники на батьківщині, емігрував до Іспанії, де з великою самовідданістю грав за мадридський “Реал”. Іспанці звали його на свій манер - Панчо. З цим іменем він об’їздив цілий світ. Ечі-Панчо-Пушкаша знають нині навіть погоничі верблюдів у Єгипті. До речі, найдешевший квиток на недільну гру коштував 8.800 фор. (прибл. 44 дол. США), дорогі квитки обійшлися їхнім власникам у 200 доларів. Значна частина цих коштів піде на благодійні цілі, у тому числі на лікування Ференца Пушкаша, який слідкував за матчем з лікарні.
Одна з найбільших інтриг матчу закрутилася вже на п’ятій хвилині гри. Угорські захисники збивають з ніг іспанського форварда на штрафному майданчику. Пенальті мав реалізувати Зінедін Зідан, але не влучив. Угорські болільники з трибун не розгубилися і в’їдливо заволали: „Mi van Zidan? Nem vagy vidám?” ( Щось на зразок: “Що з тобою, Зідане? Чому ти не веселий?”)
Незабаром суддя зафіксував ще одне грубе порушення гри в районі воріт угорської збірної. На цей раз француз не схибив, спрямувавши точний удар у правий кут воріт угорського голкіпера. Гол!.. 1 : 0. Трибуни зловісно мовчали. Щоправда, недовго. Вони несамовито заревли, коли угорський гравець Крістіан Кенешеї влучно реалізував 11-метровий удар у ворота мадрідського “Реалу”. Гра знову вирівнялася. Такий рахунок зберігався до кінця гри першого матчу.
Однак після перерви зірки елітного західноєвропейського клубу активізувалися. Дав про себе знати угорському воротарю Девід Бекем, пробивши свої фірменні “крученики” над стінкої захисників у “дев’ятку”, тобто правий верхній кут воріт. Але голкіпер не дрімав і зловив м’яч. Втім, воротар виявився не таким спритним перед стрімким проходом Рональдо на лівому фланзі суперників, який збільшив рахунок гри на одно очко. 2 : 1 на користь гостей. Бразильський тренер мадридського “Реалу” Вандерлей Люксембурґо віднісся до цього факту дуже спокійно. Однак наставник угорської команди Лотар Матеус вийшов зі стану рівноваги. Він і далі продовжував робити заміни угорських гравців, щоб не збавляти темп гри. Їхні комбінації стали куди продуманішими і точнішими, контратаки – частішими й агресивнішими. Та на якомусь етапі гри, як зауважив бразильський тренер, угорці вичерпали свій творчий потенціал. І цим скористався англійський легіонер “Реалу” Майкл Оуен, забивши переможний третій гол. Загальний рахунок став 3 : 1. Міжнародні футбольні асоціації, втім, не фіксуватимуть його у своїх таблицях, бо матч товариський.
Лотар Матеус високо оцінив гру своїх угорських вихованців. Та й не дивно, адже своїх іменитих суперників вони могли бачити хіба по телевізору. Втім, угорці знайшли свій стиль і навіть могли виграти, каже німецький наставник. Якщо вони зрозуміють це, то їм буде легше налаштувати себе на наступну товариську гру з аргентинцями, яка відбудеться вже 17 серпня в Будапешті.