
- Пане Бутейко, чи сьогодні Україна повністю незалежною державою після 14 років її проглошення і чи є якісь ризики для української незалежності?
- Зовсім незалежних держав не буває. Навіть США не є незалежними в абсолютному вимірі, тому що вони залежні від багатьох своїх і сусідів і не сусідів. Так само і Україна.
А от в політичному вимірі це дуже важливо. Я бачу, що Україна є незалежною державою. Знаєте, мабуть, одним із таких феноменів чи показників є те, що інші держави вже на відміну від того як була УРСР, де вибори робились, скажімо, за вказівкою Москви, то уже на минулих виборах, не лише, які були у 2004 році, президентські, чи парламентські, то за вплив боролися зовнішні сили, зовнішні держави.
Це, як на мене є чітким показником, що у нашій державі є носієм влади саме народ, український народ є суверенним. Тому я вважаю, що у політичному контексті ми стали незалежною нацією.
- Пане Бутейко, ми знаємо, що журналісти, експерти знають, що Україна сьогодні переглядає свою концепцію щодо участі у ЄЕП, про це нещодавно говорив президент, є нові пропозиції президента Укрїани. А якщо говорити про ці внутрішні і зовнішні складові, то чи є якась небезпека суверенітету, незалежності України?
- Я можу сказати, що небезпека суверенітету будь-якої держави існує. Скажімо, міжнародний тероризм є загрозою суверенітету держав, в якомусь саме секторі суверенітету держав. В цьому плані Україна, як на мене, є державою, яка утвердила свій суверенітет. Вона буде існувати, тому що є місце і роль української держави в цивілізаційному процесі. Якщо не так давно барель нафти коштував 13 доларів, а зараз 67, то це є певною мірою загроза нашому економічному суверенітету.
- Пане Бутейко, ми маємо інформацію, що нещодавно президент зустрічався з міністром закордонних справ паном Тарасюком. Йшлося про посилення ролі МЗС в сучасній зовнішній політиці Україні. Чому саме сьогодні, саме тепер президент акцентував на цьому увагу?
- Бачите, роль зовнішньополітичного відомства в будь-якій державі є конкретною. У Франції є також указ президента, який визначає координуючу роль МЗС.
Чому це сталося у нас? У нас є указ президента про координуючу роль МЗС, але зараз є нові моменти, які потребують адаптації. В політику прийшло багато нових людей, які не мали в минулому досвіду, який повинен би бути у них. Нерідко ми були свідками, коли коментарі із зовнішньополітичних питань здійснювали високі чинники до компетенції, до сфери яких не відносилася зовнішня політика.
Зараз, я думаю, прийшов час, коли потрібно поставити всі крапки над “і”. Президент це абсолютно чітко усвідомлює необхідність цього. Такий указ буде підписано, бо домовленість між президентом і нашим міністром вже відбулася сьогодні. Формально це буде зроблено у свій час.
- Пане Бутейко, а чи не пов’язані оці люди і заяви з тим, що нещодавно один експерт російський сказав, що деякі українські політики їдуть до Москви, щоб показати зовнішньому світу і своє власне політичне обличчя?
- Що я можу сказати? Людське є завжди людське. Але потрібно абсолютно чітко виходити з того, що президент є інститутом в державі, який керує зовнішньою політикою. Я особисто переконаний, що це абсолютно нормально. Важливо, щоб всі ці структури враховували рекомендації МЗС, так як це має бути. Практично ми домагаємося того, щоб так воно і було.
- Пане Бутейко, а чи в якійсь мірі ця зустріч пана Бутейка з паном Тарасюком не пов’язана була з тією публікацією у “Дзеркало тижня”, де йшлося про якийсь нібито план зовнішньої політики у Секретаріаті президента?
- Я твердо переконаний, що це не має жодного зв’язку, тому що ця зустріч президента і нашого міністра передбачалася раніше. Єдине, що вона мала відбутися ще до від’їзду міністра нашого на інавгурацію президента Киргизстану. Це сталося зараз. Воно немає ніякої прив’язки.
- Тоді я інакше запитаю Вас. Чи якась конкуренція щодо ведення зовнішньої політики між Секретаріатом президента і МЗС існує сьогодні?
- Що я можу сказати? Я вважаю, що існують різні думки на етапі вироблення рішення в різних інститутах, в різних міністерствах і відомствах, це абсолютно природно. Ці думки зводяться до рекомендацій президенту. Президент є основною державною особою, яка визначається, який варіант є найоптимальніший.
- Пане Бутейко, 14-ий рік незалежності і знову йдеться дуже багато про Росію, про залежність від російської нафти і газу, про неупорядкований кордон з Росією, наближаються парламентські вибори, знову Росія відіграє тут дуже видну роль, найчастіше звучить можливість впливу Кремля на Україну. Чи є якраз прямий зв’язок з тими ризиками, небезпеками якраз в цьому плані, в плані присутності як сусідки Росії для України?
- Я хотів би підкреслити, що не лише Україна залежна від нафти і газу Росії, а і Росія залежна від транспортування відповідно нафти і газу через наші нафтопроводи. В цьому контексті Україна є однозначно державою, яка гарантує стабільні, оптимальні умови для транспортування нафти і газу до Європи. Тут є, я підкреслюю, взаємозалежність. Я би ніколи не говорив, що тільки Україна залежна від нафти і газу російського.
Але яскравим прикладом впливу України на Росію була і помаранчева революція, коли український народ продемонстрував своє бажання жити саме за принципами демократії і не погодився із масовим фальшуванням виборів, які мали місце.
В цьому зв’язку я хочу побажати лише добра, успіху для своїх співвітчизників і привітати, користуючись нагодою із Днем незалежності України. Я переконаний, що цей день буде відзначатися дуже-дуже багато разів українським народом. Ми будемо його пам’ятати постійно.