Київ, 26 вересня 2005 - Меморандум про порозуміння, підписаний минулого тижня Президентом України Віктором Ющенком та лідером Партії регіонів Віктором Януковичем, якісно змінив політичну ситуацію у державі. Як стверджують київські політологи, відтепер можна говорити про закінчення революційної доби Помаранчевої революції - і розпочинати період політичного та економічного діалогу між окремими політичними силами та олігархічно-економічними кланами напередодні парламентських виборів 2006-го року. Про це ішлося на засіданні “круглого столу” у Києві за участю провідних українських політологів.
Більшість учасників “круглого столу”, серед яких можна було почути Олега Покальчука, Вадима Карасьова, віктора Небоженка. Володимира Маленковича, Олексія Гараня та інших, дійшла наступних важливих висновків. Серед них одним з головних Олег Покальчук називає зміни у вищих ешелонах влади, що призведе до перегрупування сил під час парламентських перегонів:
“Більш цікавою і резонансною подією стало не стільки затвердження Юрія Єханурова прем’єр-міністром, скільки затвердження його спільно командою Ющенка і командою Януковича. Отже – хто з двох сторін, які підписували Меморандум, хто з них виграв, а хто програв? Хто отримав більше плюсів, хто – більше мінусів? Скажімо, є думка, що Янукович має від цього не програти з огляду на те, що він підписав угоду з колишнім супротивником, а навпаки виграти, бо угода підписана на його вимогу”.
Сергій Стукало вважає, що вчорашні супротивники Віктор Ющенко і Віктор Янукович, підписавши меморандум, спробували “загнати у глухий кут” Юлію Тимошенко, як головну суперницю на виборах 2006 року. Крім того, каже професор Стукало:
“Тут закладені й інші речі, пов’язані з підсумковими результатами парламентських виборів: не є секретом, що змагатися за перше, друге, третє місце будуть три сили: відомий блок Юлії Тимошенко; Партія регіонів; народний союз “Наша Україна”. Вони у підсумку на парламентських виборах наберуть більше голосів, ніж усі інші партії, які братимуть участь у парламентських перегонах. І водночас, виникне достатньо складна ситуація, тому що жодна з цим переможних сил не буде у змозі самостійно набрати більшість депутатських мандатів щоби сформувати уряд. Їм усім доведеться домовлятись у майбутньому, і такий досить важливий козир має Партія регіонів, тому що залежно від того, з ким буде блокуватися Партія регіонів щодо майбутнього коаліційного уряду, буде чимало залежати. І можливо, у зв’язку з цим і було відповідний меморандум укладено”.
Віктор Небоженко і Денис Богуш нагадали колегам про зацікавленість Росії у НЕуспіхові демократичних реформ в Україні і зробили висновок, що, імовірно, Кремль і надалі підтримуватиме Партію регіонів і, не виключено, що і Юлію Тимошенко, яка щойно здійснила візит до Москви. Водночас, на думку того ж Небоженка та Олексія Гараня, Юлія Тимошенко є самодостатнім політиком, який у разі проведення розумної виборчої кампанії, набере у майбутній Верховній Раді більшість. За словами Віктора Небоженка:
“У принципі, вимальовується цікава картина: з одного боку – зі Сходу – на Київ у день парламентських виборів іде Партія регіонів, а з іншого боку – і зі Сходу, і з Центру – на столицю рухатиметься Юлія Тимошенко зі своїми однодумцями. І у залі Верховної Ради ми маємо шанс побачити, як національно-патріотичні “західняки” знаходять спільну мову із “зросійщеними східняками”, бо насправді ці парламентські вибори мають не лише ідеологічне, а й економічне підгрунтя. І меморандум Ющенка – Януковича – це, серед іншого, спроба різних політичних еліт та економчно-фінансових кланів порозумітись. З іншого боку, можливе і об’єднання у Верховній Раді Тимошенко та Януковича – такий несподіваний, цікавий кульбіт”.
Щоправда, політологи доводять, що пересічні українські виборці можуть побачити й інші оригінальні політичні “кульбіти” – адже політичне життя держави не зупинилось, воно вирує і створює фантасмагоричні комбінації між різними політичними силами. Парламентські перегони насуваються!
Більшість учасників “круглого столу”, серед яких можна було почути Олега Покальчука, Вадима Карасьова, віктора Небоженка. Володимира Маленковича, Олексія Гараня та інших, дійшла наступних важливих висновків. Серед них одним з головних Олег Покальчук називає зміни у вищих ешелонах влади, що призведе до перегрупування сил під час парламентських перегонів:
“Більш цікавою і резонансною подією стало не стільки затвердження Юрія Єханурова прем’єр-міністром, скільки затвердження його спільно командою Ющенка і командою Януковича. Отже – хто з двох сторін, які підписували Меморандум, хто з них виграв, а хто програв? Хто отримав більше плюсів, хто – більше мінусів? Скажімо, є думка, що Янукович має від цього не програти з огляду на те, що він підписав угоду з колишнім супротивником, а навпаки виграти, бо угода підписана на його вимогу”.
Сергій Стукало вважає, що вчорашні супротивники Віктор Ющенко і Віктор Янукович, підписавши меморандум, спробували “загнати у глухий кут” Юлію Тимошенко, як головну суперницю на виборах 2006 року. Крім того, каже професор Стукало:
“Тут закладені й інші речі, пов’язані з підсумковими результатами парламентських виборів: не є секретом, що змагатися за перше, друге, третє місце будуть три сили: відомий блок Юлії Тимошенко; Партія регіонів; народний союз “Наша Україна”. Вони у підсумку на парламентських виборах наберуть більше голосів, ніж усі інші партії, які братимуть участь у парламентських перегонах. І водночас, виникне достатньо складна ситуація, тому що жодна з цим переможних сил не буде у змозі самостійно набрати більшість депутатських мандатів щоби сформувати уряд. Їм усім доведеться домовлятись у майбутньому, і такий досить важливий козир має Партія регіонів, тому що залежно від того, з ким буде блокуватися Партія регіонів щодо майбутнього коаліційного уряду, буде чимало залежати. І можливо, у зв’язку з цим і було відповідний меморандум укладено”.
Віктор Небоженко і Денис Богуш нагадали колегам про зацікавленість Росії у НЕуспіхові демократичних реформ в Україні і зробили висновок, що, імовірно, Кремль і надалі підтримуватиме Партію регіонів і, не виключено, що і Юлію Тимошенко, яка щойно здійснила візит до Москви. Водночас, на думку того ж Небоженка та Олексія Гараня, Юлія Тимошенко є самодостатнім політиком, який у разі проведення розумної виборчої кампанії, набере у майбутній Верховній Раді більшість. За словами Віктора Небоженка:
“У принципі, вимальовується цікава картина: з одного боку – зі Сходу – на Київ у день парламентських виборів іде Партія регіонів, а з іншого боку – і зі Сходу, і з Центру – на столицю рухатиметься Юлія Тимошенко зі своїми однодумцями. І у залі Верховної Ради ми маємо шанс побачити, як національно-патріотичні “західняки” знаходять спільну мову із “зросійщеними східняками”, бо насправді ці парламентські вибори мають не лише ідеологічне, а й економічне підгрунтя. І меморандум Ющенка – Януковича – це, серед іншого, спроба різних політичних еліт та економчно-фінансових кланів порозумітись. З іншого боку, можливе і об’єднання у Верховній Раді Тимошенко та Януковича – такий несподіваний, цікавий кульбіт”.
Щоправда, політологи доводять, що пересічні українські виборці можуть побачити й інші оригінальні політичні “кульбіти” – адже політичне життя держави не зупинилось, воно вирує і створює фантасмагоричні комбінації між різними політичними силами. Парламентські перегони насуваються!
