Активісти незареєстрованої радикальної організації з довгою назвою “Народний фронт “Севастополь-Крим-Росія” скандують свої лозунги під стінами кримського парламенту. Тут зібралися кілька десятків переважно літніх людей, які тримають російські прапори і називають українську мову “бандерівською”, а президента Віктора Ющенка – “зрадником великого російського народу”. Вони заявляють, що не існує жодного міжнародного правового документу, який підтверджував би передачу Криму Україні, тож її юрисдикція над півостровом – незаконна.
Каже координатор Народного фронту “Севастополь-Крим-Росія” Валерій Подд’ячий:“Ми тут передали звернення депутатам Верховної Ради Криму, щоб вони звернулися до керівництва України з вимогою про припинення анексії Криму і Севастополя з боку України. Ми прийшли, щоб ще раз нагадати депутатам, що ми є, що це питання підніматиметься постійно. Щоб вони дали нам офіційну відповідь!”.
Пікетувальники розповідають, що кілька тижнів тому вже передавали своє звернення до депутатів і керівництва кримського парламенту, але відповіді не дочекалися. За словами Валерія Подд’ячого, його соратники мають намір постійно нагадувати владі, що Крим на початку 90-х років “був окупований українськими військами”.
Координатор Народного фронту “Севастополь-Крим-Росія” розповідає про мету своєї організації: “Це – припинення анексії Криму і Севастополя. Справа в тому, що Україна односторонньо поширила свою юрисдикцію на Крим. Зараз українсько-російський договір про державний кордон не набрав чинності, бо не ратифікований парламентами обох країн. І кримське питання може виникнути у будь-який момент. Власне кажучи, воно актуальне і зараз. Бо ми живемо в абсолютно чужій державі. Її цінності нам не зрозумілі. Україна йде в Європу і ми не проти. Але ісконні російські землі, зокрема, Крим і Севастополь мають стати предметом переговорів”.
Радник голови Верховної Ради Криму Григорій Йоффе називає цю акцію під стінами кримського парламенту провокаційною та аморальною: “Використання похилих людей з метою демонстрації якогось негативного ставлення кримчан до передачі свого часу Криму до складу України, це насамперед момент аморальності тих політиків, які використовують невідання і неосвідченність людей похилого віку, грають на їхньому патріотизмі і використовують це у своїх корисливих цілях. Адже всім зрозуміло, що саме слово “анексія” жодним чином не стосується передачі в 1954 році Криму Україні, адже це було зроблено за законами тієї країни, що була тоді. Але я переконаний, що багато з тих, хто сьогодні говорить про анексію, тоді гаряче вітали рішення партії та уряду і вважали передачу Криму до складу України ознакою братської дружби російського та українського народів”.