Доступність посилання

ТОП новини

Європейські іспити української влади.


Кирило Булкін Гості: Валерій Лебедівський - народний депутат України; Валерій Чалий - експерт центру імені Разумкова; Інна Підлуська - президент фонду “Європа ХХІ”.











Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:

Київ, 6 жовтня 2005 року.

Кирило Булкін

Ви слухаєте “Вечірню Свободу”, у студії ведучий Кирило Булкін, вітаю вас.

Сьогодні ми говоритимемо про європейські іспити народної влади.

Гостями студії є народний депутат України Валерій Лебедівський, експерт центру ім. Разумкова Валерій Чалий та президент фонду “Європа ХХІ” Інна Підлуська. Наш телефон 490-29-05, чекаємо на ваші дзвінки, шановні слухачі, після 20.30 год.

Отже, сьогодні всі чільні посадовці держави тим чи іншим чином займалися проблемою стосунків України з Європейським Союзом, проблемами європейського поступу України.

Президент Ющенко виступав на форумі “Україна-ЄС” у Львові, прем’єр-міністр Єхануров - на міжнародній конференції високого рівня “Україна дивиться в майбутнє: на шляху реформ”, голова Верховної Ради Володимир Литвин перебував у Страсбурзі на слуханнях Парламентської асамблеї Ради Європи. Це, очевидно, показує, що питання про європейські іспити української влади є надзвичайно актуальним.

Перша хвиля ейфорії, що її викликала в Європі Помаранчева революція, спала, тепер усе гучніше лунають голоси незадоволення й навіть певного розчарування ситуацією в Україні. І різні аспекти є у всіх тих складнощах, що виникли в українських євроінтеграційних процесах: економічний, демократизаційний, інституційний. Сьогодні ми спробуємо бодай зачепити кожний з них.

А на початку я пропоную всім шановним гостям коротко відповісти на запитання (це буде як візитна картка для подальшої розмови): яку оцінку виставили б ви українській владі за предмет під назвою “Євроінтеграція”? Пропоную визначитися за десятибальною шкалою, а пояснення дати буквально одним-двома реченнями. Пані Інно Підлуська?

Інна Підлуська

Завжди жінкам найскладніше випадає. Я думаю, що десь за десятибальною шкалою маємо 6. Чому шість? Маємо задекларовані наміри, маємо певний поступ у реалізації плану дій “Україна – ЄС”, маємо певний формалізм, на жаль, у підході до питань європейської інтеграції, тому не 8 і не 9.

Валерій Лебедівський

Якщо оцінювати актуальність, Ви самі сказали, що на сьогодні спікер парламенту знаходиться в Страсбурзі, прем’єр-міністр – в Брюсселі, Президент України знаходиться на самміті Україна – ЄС, то враховуючи те, що на сьогодні найвищі посадові особи займаються саме цими питаннями, то саме їм я би постави оцінку 10.

Валерій Чалий

Я думаю, що скористаюся скоріше не своїми оцінками, а оцінками опитування експертів, які провів Центр Разумкова нещодавно спільно з Центром миру, конверсії та зовнішньої політики. Так от, на питання, як би ви оцінили темпи інтеграції України до ЄС, опитані експерти розподілили таким чином: тільки 4,3% назвали їх високими і 20,7% - середніми. Низькими назвали 60,3%. А про бали робіть висновок самі.

Кирило Булкін

Отже, перші оцінки від наших гостей по євроінтеграційному поступу України пролунали. Протягом подальшої розмови спробуємо конкретизувати ці оцінки за напрямками, а також поговорити про шанси на покращення.

А зараз – оцінка від ще одного експерта, записана в ході підготовки цієї програми, про стан виконання плану дій “Україна-ЄС” та інші аспекти євроінтеграції говорить директор Центру європейських та міжнародних досліджень Григорій Немиря.

Григорій Немиря

Чи ми можемо сказати, що план дій “Україна - ЄС” виконується? Ні. Чи ми зараз переконані і впевнені, що Україна вступить до СОТ до кінця цього року? Ні.

Навіть прем’єр-міністр Єхануров говорить, що вступить колись, але він не впевнений, що це буде в цьому році. Чи створено нарешті конституційну спроможність для того, щоб скористатися вікном можливостей? Ні, на жаль, не створено.

Якщо додати до цього відомі всім процеси всередині ЄС, то формула, яку ми сподівалися використати в період рефлексії та роздумів у ЄС в період дій в Україні, на жаль, вона поки що не працює.

Кирило Булкін

Отже, є і песимістичні, як бачимо, оцінки. А зараз, як я й обіцяв, спробуємо детальніше зупинитися на окремих аспектах стосунків “Україна-Європа”.

Хотілося б почати з економіки. Саме на економічному форумі “Україна-ЄС” виступав сьогодні у Львові Президент Ющенко і назвав чітку послідовність кроків, які далі робитиме Україна: вступ до СОТ, отримання статусу країни з ринковою економікою, формування зони вільної торгівлі, переговори про асоційоване членство в ЄС.

На форумі була львівська кореспондентка радіо “Свобода” Галина Терещук, яка зараз на прямому зв’язку зі студією. Галино, якою була реакція європейських інвесторів на виступ Президента Ющенка? Чи можна очікувати покращення інвестиційного клімату?

Галина Терещук

Вітаю Вас. Ви знаєте, все ж таки дві години виступу Президента вже говорить про щось, і говорить багато. Слухали досить уважно Президента Ющенка, багато про це потім дискутували і говорили уже так “на каві” між собою західні інвестори, та й, зрештою, наші вітчизняні.

Я говорила з кількома людьми. Найчисельнішою була делегація з Польщі. Теж трохи менша делегація була з Австрії. Були також інвестори з Америки.

Про що говорили? Вже сама присутність Президента Віктора Ющенка, а це вперше на форумі була присутня перша особа держави, вже засвідчувала про якусь значущість та трохи вищий рівень, ніж попередній цього економічного форуму.

Втім, інвестори висловлювалися досить строго і досить чітко. Їх цікавило кілька речей: ліквідація вільних економічних зон, падіння курсу долара щодо гривні, проблеми, пов’язані з реприватизацією.

Представник польського банку сказав, що сьогодні інвестиційному клімату України бракує стабільного законодавства і зрозумілих кроків українського уряду. Тобто українські урядовці нібито чогось бояться. Вони взяли ліквідували вільні економічні зони, а інвестор, скажімо, розраховував працювати в таких умовах 10 років.

Президент Ющенко відповів, що це питання потребує невідкладного рішення, і вже найближчим часом українська влада дасть чітку відповідь інвесторам, які мають проекти у зонах спеціальних, скажімо, в нас є Яворівська зона.

Цікавило також питання цих спеціальних зон і членів міжнародного тред-клубу, які приїхали спеціально на форум до Львова. Мусить бути політична стабільність у державі, лише тоді прийде інвестор, тобто “гроші люблять тишу”, десь так.

Дуже мені сподобалася розмова з представником Польщі, котрий сказав, що Україна має величезні можливості, але вона повинна передусім створити стратегічну програму розвитку України на найближчі 10-15 років. Те, що свого часу в 95 зробила Польща. І вкласти у цю програму розвитку відповідні кошти.

І кожен новий уряд, який буде приходити на зміну, він повинен нібито бути в спортивній естафеті, подавати один одному стратегічний план розвитку держави і працювати на це.

Кирило Булкін

Тобто, Галино, якщо загалом підсумувати, можна сказати, що інвестори будуть далі вичікувати, чи ці обіцянки нового уряду перейдуть у справи, так?

Галина Терещук

На разі інвестори придивляються до того, як буде розвиватися політична ситуація в державі, особливо після парламентських виборів. Це було відчутно.

Ви знаєте, були, в основному, дрібні представлені проекти, на рівні провінційних, можливо, одноразові проекти. І лише один, це нафтопереробний завод, який буде будуватися в Бродах, де три мільярди доларів буде інвестиція американців, це найбільший проект цього економічного форуму.

Говориться про те, що бажано, щоб в Україні економічний форум був на кшталт Криниці, який відбувається у Польщі. Але для цього потрібно передусім хотіти, щоб такий форум був, на це потрібно працювати.

Якщо Львів – прикордонна зона України і місток України в Європу, то тут повинна бути створена європейського штибу інституція, яка б займалася питаннями євроінтеграції.

Кирило Булкін

Дякую, Галино. Пропоную вам, шановні гості, прокоментувати почуте. Про те, що все вирішуватимуть не слова, а справи, можна не говорити, це очевидно. Якими, на вашу думку, будуть ці справи, коли вони зможуть – і чи зможуть узагалі – переконати іноземних інвесторів вкладати більші гроші в українську економіку? Пане Лебедівський?

Валерій Лебедівський

Я хотів якраз звернути увагу саме на ті тези, які прозвучали у виступі Єханурова у Брюсселі стосовно саме економіки.

Перше, мова йшла про те, що враховуючи помилки попереднього уряду, не можна робити таку програму, де переважає соціальний фактор, а в економічному плані нема достатньої підтримки того, щоб вирішувати соціальні програми.

Тому саме Єхануров казав, що уряд буде працювати над поліпшенням структури ВВП, зростанням продуктивності праці, буде здійснено перерозподіл інвестиційних ресурсів на користь конкурентноздатних галузей.

Кирило Булкін

Це має переконати іноземних інвесторів, на Вашу думку?

Валерій Лебедівський

Це каже про економічну стратегію, яку будувати буде цей уряд, на відміну від уряду попереднього. Це що стосується економіки.

Але я хотів би таких сигналів політичного плану теж торкнутися. Будуть теж цікавими інвесторами.

По-перше, Україна в цьому році може отримати статус країни з ринковою економікою. І МЗС України сказало, що вимоги, які були необхідні, Україна вже виконала.

По-друге, це питання вступу України до СОТ в цьому році, воно теж актуальне.

Кирило Булкін

Пане Лебедівський, МЗС про сказало, але, на скільки я знаю, сьогодні від ЄС надійшов сигнал, що все-таки не всі ще умови виконані для того, щоб Україна отримала статус країни з ринковою економікою. На скільки ця робота ще буде провадитися?

Валерій Лебедівський

Для цього є переговорний процес, де якісь питання, які ще не зовсім врегульовані, а вони потребують. Є позиція МЗС. Але якщо говорити про ЄС, то віце-президент єврокомісії сказав, Сім Калас, сказав, що ЄС має надію, що Україна саме в цьому році приєднається до СОТ. Це є бачення європейської спільноти.

І на сьогоднішній день в Україні дійсно є унікальний шанс в грудні місяці на засіданні міністрів СОТ бути серед членів цієї поважної організації.

Я розумію, що зараз є близько 5-ти законів, які мають бути доопрацьовані, але такий приклад, що от сьогодні парламент в першому читанні прийняв закон (я, до речі, є автором цього закону) “Про аудиторську діяльність”, саме де були вимоги щодо вступу України до СОТ на виконання угоди про співпрацю з європейським співтовариством, то парламент повернувся до цього законопроекту, за який вчора він не проголосував.

Це каже про те, що не все так погано в нашому парламенті. І хоч є проблема, як сказав би, з першим віце-спікером, який представляє комуністичну партію, і більше зараз головує в парламенті, відома його негативна позиці щодо цих речей. Але, незважаючи на це, парламент сьогодні це питання прийняв.

Кирило Булкін

Ще можна сподіватися на якісь поступи ще й тому, що президент Ющенко сьогодні заявив, на скільки ми знаємо, на міжнародному економічному форумі “Україна - ЄС”, що наступний тиждень присвятить консультаціям з представниками депутатських фракцій та груп по законопроектах, які необхідні для вступу України до СОТ.

А поки що я повертаюся до інвесторів. Пані Підлуська, як можна оцінювати перспективи залучення іноземних інвестицій? Коли можуть подіяти ці заходи, про які говорив прем’єр-міністр Єхануров?

Інна Підлуська

Навряд чи мене як експерта треба питати про інвестиції, це не те, чим ми займаємося. Нас значно більше цікавить спроможність України відповідати політичним критеріям і виконувати саме політичну частину плану дій “Україна – ЄС”.

Єдине, що на загал можна сказати... От пані зі Львова сказала дуже добрі слова, перефразовуючи когось, ймовірно, щодо необхідності створити стратегію розвитку і передавати її як естафетну паличку кожному наступному уряду.

Ймовірно для інвесторів також є дуже важливо, щоб ця стратегія у вигляді естафетної палички теж якимось чином передавалася, була послідовність, передбачуваність, прогнозованість, та ж сама прозорість і підзвітність.

Тобто ті слова, до яких так часто і довго закликає нас ЄС, натякаючи на те, що виконання – це не тільки галочка у поставлених планах, це також наближення до системи цінностей і до системи ефективного урядування, до якого нам ще далеко.

Кирило Булкін

Пане Чалий, чи були в Центрі Разумкова якісь дослідження щодо перспектив залучення інвестицій, щодо того, на які обіцянки і конкретні дії до нас прийдуть інвестори в Україну?

Валерій Чалий

Знаєте, для цього не треба особливих досліджень. Сьогоднішній рівень інвестицій всім відомий – це 200 доларів на душу населення, як ми говоримо. Це абсолютно не відповідає потребам модернізації економіки і перетворенню системних змін.

Наші сусіди мають, якщо не на порядок, то в 10 разів вище інвестування. За останній час, останні показники, то це зменшення інвестицій на 14%.

Кирило Булкін

Який саме час?

Валерій Чалий

Якщо до серпня брати, то різке зменшення темпу почалося. Зараз, щоб було зрозуміло, то інколи президент і експерти користуються різними цифрами. Є брутто інвестиція, є нетто інвестиція. Тобто є інвестиції, яка заходять і виходять з країни, а є ті, що тут залишаються. Так от оперуються різними цифрами. Ми в вересні-жовтні очікуємо додаткових інвестицій, які можуть вирівняти зараз ситуацію.

Кирило Булкін

З цим це пов’язане? З новим урядом?

Валерій Чалий

Це, скоріше, пов’язано з першим періодом початку року, коли президент здійснив ряд поїздок закордон. Ви пам’ятаєте Давоський форум, інші інвестиційні такі акції, які були в Києві. Звичайно, інвестиції пішли, але я б не сказав, що вони різко збільшились.

Дійсно, один із факторів є очікування нової ситуації після політичної реформи, закріплення повноважень балансу сил у владних інституціях, стабільність гри і правил гри, яка забезпечується тільки при стабільності політичної системи.

Звичайно, я хотів би все-таки наголосити, що попри все інвестори часто хочуть окремих правил кожний для себе. Давайте говорити відверто. Це не тільки російські інвестори, це і західні інвестори. Кожен з них шукає якихось привілеїв.

Кирило Булкін

Очевидно, це неможливо.

Валерій Чалий

Тому ця дорога повинна бути з двостороннім рухом. Ми встановлюємо правила, інвестори погоджуються на такі правила і не шукають окремих якихось шляхів.

Кирило Булкін

Хочу ще звернути увагу на ще один важливий аспект євроінтеграції – а саме поінформованість громадян України про Європу, про те, що таке ЄС, що таке процес вступу до нього. Мій колега Микола Закалюжний питав людей на вулиці, що вони знають про Європейський Союз, і як оцінюють європейські перспективи України. Послухаємо, що йому відповідали.

Микола Закалюжний

Що Ви знаєте про ЄС?

Респондент

ЄС – це утворення європейських держав. На сьогоднішній день, здається, входить 25 держав, які мають власну єдину валюту, прозорі кордони, практично не мають кордонів, і зони вільної торгівлі, що дозволяє дійсно заможно жити громадянам цих держав і працювати. Звичайно, це підвищує конкуренцію на рівні самих держав, але з другого боку це дає можливість розвиватися бізнесу.

Респондент

Він заснувався з 1951 року. Не було підписано Конституції, не ратифіковано ще досі.

Респондент

Ви знаєте, зараз нічого сказати не можу. Мені не зручно, але нічого толком не знаю.

Респондент

ЄС – це союз високорозвинених держав європейських. Завдяки цьому союзу сприяють в державі розвитку економічних відносин, підтримка соціальних програм, демократії.

Респондент

Я знаю, що багато країн, які вступили, багато питань, які вирішуються. Там набагато краще. Якщо ми будемо прирівнювати Україну хоча б до Польщі із-за того, що вона вступила, то я думаю, що вона багато не втратила, набагато краще живе.

Микола Закалюжний

Чи Україна здатна вступити в ЄС?

Респондент

Я думаю, що так. Для цього необхідно насамперед працювати всім українцям на благо України, думати насамперед не про свою кишеню, а про економіку, про розвиток держави. Якщо кожна людина буде усвідомлювати ці процеси, які відбуваються в державі, то це досить реально. Як каже Тарасюк, що 15 років. Я йому вірю.

Респондент

Вже може, але не скоро. На це потрібно буде більш, ніж 15 років. Це залежить від подолання корупції і інших проблем. Дуже багато проблем в Україні, які треба подолати.

Респондент

Звичайно, я думаю, що в найближчому майбутньому це здійсниться. Може бути рік-два, не більше.

Респондент

Вважаю, що може Україна вступити в ЄС. Для цього потрібно перш за все розбудовувати правову державу, щоб дійсно норми права діяли, а не лише проголошувались, оскільки нормативна база у нас непогана, але, на жаль, не діє. Не менше 5 років, я думаю.

Респондент

Спроможна, але навіщо? Не розумію, як ми можемо вступати в ЄС, коли ми вже є Європа. Я вважаю що це досить недоречно і Україна може бути самостійною країною. В неї все для цього є.

Кирило Булкін

Зараз є запитання від слухача, пана Ігоря, який телефонує нам з Німеччини. Будь ласка, Ви в ефірі.

Слухач

Здрастуйте, панове!

Я з Німеччини, тому я хотів вам передати, що громадяни України, мешканці Німеччини, все моє оточення (я від його імені кажу, бо чую їх враження), чекають від вас безпосередньо в Європі. Те, що у вас складається на виступах, на саммітах, то це дуже гарно, загальні питання вирішуються. Ми чекаємо на вас безпосередньо в Європі усіма галузями, особливо я звертаю увагу на систему навчання, в усіх галузях, структурах євроінтеграції. Треба готувати кадри із наших громадян, які мешкають у Європі, щоб вони брали участь у цій системі безпосередньо вже унизу.

Кирило Булкін

Яким чином Україна може використати потенціал тих громадян, які мешкають поза її межами в Європі, для того, щоб прискорити процес євроінтеграції, пане Чалий?

Валерій Чалий

Я, можливо, додам трохи слухачам інформації в розвиток вашого опитування на вулиці. Хотів би скористатися даними соцопитування, проведеною соцслужбою Центра Разумкова стосовно інформованості громадян.

Сьогодні тільки кожен десятий громадянин України вважає з опитаних вважає, що через міф надається в першу чергу детальна інформація, де 76% вважають, що ця інформація обмежена або взагалі її дуже мало. Це при тому, що більшість громадян – 56% хочуть знати більше про ЄС, про те, що там відбувається. Сьогодні рівень знань дуже низький. Тільки кожен десятий знає скільки країн ЄС є її членами.

Одна з причин, то це невиконання програми інформування, яка затверджена, на яку не виділяється достатньо коштів на державному рівні. Одна з причин, то це те, що наші громадяни, які їдуть закордон в принципі діляться враженнями про ЄС. Але ці враження часто приходять з ферм, плантацій. На жаль, не зовсім з університетів, як пан Ігор закликав, щоб їздити за досвідом.

На жаль, наші громадяни, які їдуть, то їдуть не за досвідом, а за нормальним рівнем зарплати. Ми не зацікавлені відпускати наших людей, які здатні додати до продуктивних сил України. Я би закликав навпаки, щоб українці з Європи вертались, а наш уряд закликав створювати умови для цього.

Кирило Булкін

Щодо процесу інформування громадян, пані Підлуська, будь ласка.

Інна Підлуська

По-перше, погоджуюсь з тим, що сказав пан Валерій. Дійсно, рівень інформування явно недостатній, достатньо однобокий, дуже вузький. На жаль, ми не можемо розраховувати на те, що інтеграція де-факто, тобто шляхом того що хтось їде країн ЄС повертається і розповідає, яке там є життя, повністю виконує цю функцію інформування і забезпечує достатній рівень розуміння в Україні про те, що таке ЄС, чому Україна настільки туди прагне, що Україні треба зробити для того, щоб це прагнення було зреалізованим.

Поза тим можемо сказати, якщо буквально ще пару років тому ми говорили про те, що 60% українців прагне до ЄС, цифри достатньо великі, при цьому, коли їх питали, що таке ЄС, куди Ви прагнете, то вони дуже далекі були від розуміння цього.

На сьогодні рівень поінформованості серед тих, хто знає, що таке ЄС істотно зріс. Знову ж таки навряд чи ми можемо завдячувати цьому як в реалізації державних програм з інформування, так і ЗМІ. Хоча серед журналістів теж і інтерес до тем ЄС, до тем євроінтеграції і поінформованості зростає.

Отже, маємо позитивну тенденцію, інтерес спостерігається, люди самотужки поповнюють той інформаційний вакуум, який на сьогодні існує, але попереду нас чекає довга-довга дорога.

Кирило Булкін

Тут представниця громадянської організації фонду “Європа-ХХІ” і представник законодавчої влади пан Лебедівський. Я тому хочу поставити запитання про співпрацю влади і громадських організацій в поінформуванні громадян, що таке ЄС, про євроінтеграцію.

Пане Лебедівський, наскільки це здійснюється, які є перспективи для збільшення цієї співпраці?

Валерій Лебедівський

Я думаю, що цю роботу можна виконувати кожен день. У нас в комітеті євроінтеграції парламенту існує така рада, куди входять експерти з різних галузей, в тому числі громадських організацій. По різним аспектам, що пов’язана з ЄС ми співпрацюємо з цими представниками.

Повертаючись до питання поінформованості безпосередньо громадян, що таке євроінтеграції, то хочу сказати, що ми можемо заплутатись в інституціях, скільки там є країн, але ми маємо розуміти, що мова йде про стандарти життя для кожної людини. Мова йде про те, що ті стандарти, які існують в країнах, які входять в ЄС мали місце і у нас.

Стосовно роботи парламенту, то саме приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС – це і є ті стандарти, до яких ми маємо прагнути.

Кирило Булкін

У нас є на зв’язку слухачка, пані Тетяна з Києва. Ви в ефірі, будь ласка.

Слухач

Добрий вечір, шановне товариство!

Є така країна як Норвегія. Вона не член ЄС, рівень життя там доволі високий. Може, Україні треба досягти рівня Норвегії, а потім вже вступати в ЄС?

Кирило Булкін

Пан Чалий хотів доповнити до того, що сказав до того пан Лебедівський.

Валерій Чалий

Я би сказав, що якраз з парламентом ця співпраця розвивається досить успішно, більш успішно, ніж з виконавчими структурами. Скажімо, є такі приклади участі недержавних організацій в проведенні спільно парламентських слуханнях. До речі, Центр Разумкова проводив разом з комітетом пана Лебедівського парламентські слухання, готовив рекомендації відповідні, потім знайшли рекомендації відповідні в постанові уряду.

Але, як Ви знаєте, в кожній бочці меду є ложка дьогтю. Так от до інформації ця рада експертна, про яку Ви говорили, членом, якої я є, вже не збирається рік, фактично не працює. Можливо, це також до роздумів в комітеті, щоб поновити її роботу і обмін думками не тільки в студії.

Валерій Лебедівський

У нас є дійсно проблема в парламенті. Немає заступника голови ВР, не обрано деяких голів комітетів. Це є маленька парламентська криза.

Кирило Булкін

Хотілося б повернутися до запитання нашої слухачки, яка сказала, чи варто взагалі зараз говорити про євроінтеграцію. Досягнемо рівня Норвегії – можливо тоді. Це досить поширена думка така, що це теж певною мірою кабала для України, чи варто нам так вже прагнути в ту Європу. Таку думку висловлюють не тільки прихильники російського вектору.

Інна Підлуська

Кабала чи не кабала для України – це питання як мінімум дуже дискусійне.

Щодо Норвегії, інколи говориться ще про приклад Швейцарії, можу сказати тільки те, що там не тільки рівень життя високий, і не тому вони не прагнуть до Євросоюзу. Крім високого рівня життя у них ще є якісно інший рівень політики, ніж в Україні. Мається на увазі не тільки політичні стосунки, дебати, дискусії і таке інше, мається на увазі саме процес вироблення політики, звітування про те, як саме робиться ця політика, прозорий бюджет, прозорі процедури, участь усіх зацікавлених сторін у, принаймні, обговоренні політичних рішень на рівні їх формування, а не тоді, коли вони стали фактом буття і можна тільки розводити руками та говорити, мовляв, як же так.

Тобто до питання Норвегії. Якби ми повністю відповідали Норвегії, не тільки її рівню життя, але і її рівню політики, я була б з цього абсолютно щаслива, але я думаю рівень життя не виникне без тої самої зміни рівня політичного процесу.

Кирило Булкін

Ми маємо дзвінок слухача.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Я, можливо, висловлю свою особисту думку, вона не співпадає з багатьма думками, але я три роки був в Іспанії, на плантаціях, як ви сказали, і мені страшно робиться від того, як я уявлю що Україна прийшла у Євросоюз. Мені шкода тих людей європейців.

Кирило Булкін

Чому саме? Ви говорите про низьку культуру українців чи що?

Слухач

Також. І культура також, і дуже багато ще треба працювати з людьми. Не з економікою, не з усім цим, а з людьми.

Валерій Лебедівський

Тезис той, що з людьми треба працювати. Якщо питання ставиться так от, чи треба бути членом, чи ні, то питання членства – це є певний юридичний акт, коли Україна підписує з євроспівтовариством угоду про те, що вона стає членом.

Але це не тільки юридичний акт. Я вже казав сьогодні про рівень стандартів життя. І для того, щоб було зрозуміліше, є певні етапи, які Україна має пройти перед тим, як підійти до питання членства.

На сьогоднішній момент дуже важливе питання – це питання статусу країни з ринковою економікою і членство у СОТ. Чому? Тому, що це не просто бути членом Світової організації торгівлі, а це ті стандарти економічних взаємовідносин, які є між більше 140 країнами світу, які є членами цієї організації. Україна буде працювати по цим правилам. Це означає, що ті процеси економічні будуть впливати на ситуацію в Україні.

Інший аспект - економічний. Коли ми кажемо про рівень життя саме Норвегії, то по оцінках експертів, на сьогоднішній день Україна втрачає приблизно 8-9 мільярдів доларів на рік через те, що вона не є членом Світової організації торгівлі, і вона не має статусу країни з ринковою економікою.

Це питання в тому числі і рівня життя. Тому, що ми не маємо на сьогоднішній день доступу до тих ринків, які би ми мали, якщо ми були б членом СОТ.

Кирило Булкін

Якщо це питання вирішиться до кінця цього року, то це дасть великий поштовх.

Валерій Лебедівський

Як казав наш слухач, воно буде зрозумілішим для всіх, тому що відчуття того рівня життя стане зрозумілішим через економічні аспекти.

Кирило Булкін

У нас є слухач, пан Олександр з Києва.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Я весь час спілкуються з поляками, в рік багато разів. За їх інформацією, більшість поляків зараз кусають собі лікті через те, що вони в ЄС. А влада і ми говоримо, що вони задоволені. Хто в цьому правий?

І ще. Як ви вважаєте, чи з нашою мораллю іти в Європейський Союз, з українською мораллю, чи може у всіх людей така мораль?

Кирило Булкін

Що значить українська мораль? Чим вона гірша чи відмінна від європейської?

Слухач

Ви подивіться на вулиці, що там робиться! Ви подивіться, що спекулянти, спекулянти, спекулянти. Ніхто не хоче працювати. Ніхто не платить податків.

Кирило Булкін

Наразі все ж таки про Польщу.

Валерій Чалий

Два останніх коментарі слухачів для мене найбільш цікаві, тому що це відчуття людей. Я думаю, що від цих відчуттів залежить майбутнє України. Тобто, цей досвід важливіший, ніж досвід політиків.

Кирило Булкін

Не дуже втішні для євроінтеграції.

Валерій Чалий

Так. Але у мене, приміром, склалося враження, коли я був в Іспанії, що наші люди більш освічені. Якщо говорити про сферу охорони здоров’я, освіти, то нам немає рівних у цій ситуації, але проблема у тому, що наші спеціалісти не мають рівних умов на сьогодні.

Чому я говорив про плантації? Я хочу, щоб були угоди, аби наші українці не поповнювали ринок, де не хочуть працювати європейці, а повинні конкурувати на ринках праці. Для цього ми повинні говорити не про членство, а про переміщення робочої сили в європейському робочому просторі.

Щодо поляків, то якби ті так вважали, зараз не підтримали б на виборах праві проєвропейські партії. Всі виступають за розвиток співпраці в середині ЄС. Проблеми є у Польщі, зокрема значне безробіття, але є і великий прогрес у різних сферах.

Щодо Норвегії, то я вважаю цю дискусію непродуктивною, тому що зараз справді йде дискусія обрати саме такий шлях. Але, по-перше, значна частина громадян хочуть бути в ЄС, а по-друге, Норвегія має нафту і надходження має і баланс економічний кращий, ніж інші члени ЄС, тому вона може обирати. Україна використовує ЄС не тільки, як ціль, а й як інструмент просування в ЄС. Тому це різні умови.

Давайте краще рівнятися на наших сусідів Польщу, Угорщину.

Інна Підлуська

Щодо моралі і культури, то для мене також незрозуміло, чому українська мораль гірша за будь-яку іншу мораль? Я вважаю, що люди, які свого часу попрацювали у країнах ЄС, привозять з собою не лише гроші. До речі, у невеличких містах Львівщини, Волині ті гроші, які приходять із закордону, фактично неспіввимірні із місцевими бюджетами. Це дуже важливо. Але люди приїжджають з-закордону, вкладають гроші, роблять свій бізнес. Натерпівшись на заробітках, на плантаціях, люди повертаються і перестають плювати собі під ноги. Як мене, це принципово важлива зміна. Це не тому, що там вони так просунулися, а тому, що вони хочуть, аби тут життя ставало краще.

Зараз, напевне, марно закликати усіх нікуди не їхати на заробітки, а розвивати власну країну, але на якомусь етапі ми дійдемо до розуміння того, що економічні можливості розкриваються і тут, і наш уряд буде говорити не тільки про те, що він створить умови для іноземного інвестора, а подивиться також на внутрішнього інвестора і на умови для нього, причому інвестора найдрібнішого.

Люди, які приїжджають з ЄС до України, дедалі більше будуть дивитися на можливості тут. Тоді ми навряд чи чимось будемо нарікати на українця.

А погана мораль у них... Я не можу із цим погодитися.

Валерій Лебедівський

Щодо української моралі в аспекті політики і політиків – це дуже важливо.

Парламентарії сьогодні мали зустріч із другим заступником держсекретаря США. Одним із перших питань було: “Україна корупційна держава чи не корупційна?” Це питання було наслідком заяв, які ми чули останнім часом від пана Зінченка. І на сьогодні так виходить, що наша країна корупціонерів. Питання у тому, які моральні принципи керували цією людиною, коли вони робила такі зави? Якщо заява робиться для того, аби боротися з корупцією, то це можна зрозуміти, але ж не було ніяких фактів. У тих висновках Генпрокуратури немає фактів корупції.

Ми будуємо правову державу, де є верховенство права, то саме це право має регулювати відносини, в тому числі і між політиками.

Кирило Булкін

У нас є слухач.

Добрий вечір!

Слухач

Добрий вечір!

Я дзвоню вам з Італії. Я три роки тут працюю. Ми з чоловіком хотіли б відкрити свій маленький бізнес. Він два роки пробував відкривати, і можливостей чи легально, чи нелегально працювати в нашій державі немає. Треба створити діючу законодавчу базу для середнього бізнесу, я так думаю.

Потім наша Україна не буде антиморальна, бо ми дуже моральні, і перші жінки Італії – це українки.

Кирило Булкін

Коли такі умови будуть створені в Україні, то Ви повернетеся?

Слухач

Обов’язково. Я вже сьогодні цим марю. Чесно Вам скажу.

Кирило Булкін

Шановні гості, які можна зробити висновки того, як далі Україна просуватиметься в напрямку інтеграції в Європу?

Інна Підлуська

Перспективи інтеграції залежатимуть від послідовності української політики. А якщо більш конкретно, то від парламентських виборів. Але не від їх результатів, а від самого процесу. Процес дуже важливий у всьому.

Валерій Чалий

Євроінтеграція – це внутрішні перетворення в першу чергу. Сьогодні ми говоримо про трансформацію у сфері демократії, ринкової економіки, то якщо будуть такі зиг-заги, то ні до чого ми не прийдемо, стабільності не буде.

Щодо корупції, то скрізь вона є, навіть в США. Але в США є суди, які виносять вироки. А у нас корупція начебто є, але де ті люди, корупціонери? Не видно.

Необхідна консолідація навколо цієї ідеї, консолідація політичної еліти, яка не повинна гратися цими гаслами, а втілювати їх у життя. Причому на всіх рівнях влади.

Валерій Лебедівський

На сьогодні ми маємо унікальну ситуацію, коли Президент, прем’єр-міністр і спікер парламенту мають політичну волю привести Україну до європейського співтовариства. При попередніх президентах і урядах був брак цієї політичної волі. Це нам надає оптимізму.

Кирило Булкін

Тему “Європейські іспити української влади” обговорювали ведучий К.Булкін і гості програми: Інна Підлуська, президент центру “Європа-21”, експерт Центру ім. Разумкова Валерій Чалий та Валерій Лебедівський, народний депутат України.

Дякую вам за участь у програмі.

Дякую вам, шановні радіослухачі.

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG