Варшава, 4 жовтня 2005 - Марек Сівєц – нині євродепутат, а раніше – голова Бюро національної безпеки в адміністрації президента Польщі – вважає, що останні події в Україні пов’язані з розколом у владному таборі не обов”язково рівнозначні із втратою ідеалів Помаранчевої Революції. У статті “Ідеали Майдану в небезпеці”, що її надрукував популярний щоденник, газета “Жечпосполіта”, Сівєц наголошує, що з урядової кризи президент Ющенко зміг вийти з честю, проте перед ним чимало нових викликів.
Нічого страшного немає у тому, що “фашист домовився з бандитом”, пише Марек Сівєц вдаючись до термінології з періоду минулорічної виборчої кампанії. Навпаки, продовжує він, з боку президента Віктора Ющенка це якраз прояв сильного продержавного мислення. Не треба забувати, наголошує один з найближчих колишніх співробітників президента Александра Квасьнєвського, що близько половина українців мимулого року проголосувала за Віктора Януковича. Сівєц, правда, пам”ятає про те, що другий тур президентських виборів було сфальсифіковано, проте, на його думку, навіть враховуючи цей факт можна вважати, що понад сорок відсотків людей підтримали саме Януковича. А це мільйони людей, які також є громадянами України.
Чи той факт, що тепер президент Ющенко домовляється з “бандитом” Януковичем, а пані Тимошенко стала новим лідером опозиції означає, що було втрачено ідеали Помаранчевої Революції – запитує Марек Сівєц і відповідає, що зовсім необов’язково.
Адже, пише він, з самого початку ми мали свідомість того, наскількі різні у своїх поглядах герої київського Майдану. Було також зрозумілим, що вкупі тримала їх нехіть до режиму президента Кучми. Нині, коли ворог знедолений, на перший план вийшли саме відмінності лідерів революції, що й призвело до розвалу єдиної колись команди.
Сівєц переконаний, що вимушений альянс Ющенка з Януковичем напередодні другого голосування у справі кандидатури Єханурова на посаду прем’єр-міністра країни, не є зрадою ідеалів Майдану. Навпаки, каже Сівєц, це може означати, що президент України нарешті почав реальні кроки у напрямку об’єднання країни, яку пошматувала минулорічна виборча кампанія, а згодом некрвивава українська кольорова революція.
Велику користь від того має також Янукович, який завдяки Ющенку повернувся до політичної гри, хоча водночас і втратив позицію лідера опозиції. Тепер це місце належить Юлії Тимошенко.
Марек Сівєц вважає, що в даний момент українська політична сцена здомінована трьома гравцями. На його думку, заради майбутнього України, всі вони, передусім Тимошенко та Янукович, повинні чітко заделарувати свою візію майбутніх стосунків з Європейсбким Союзом.
В протилежності до поглядів найвідоміших польських політологів, Сівєц вважає, що Брюссель веде щодо України зважену політику, а відтак він повинен – як і дотепер – зберегти за собою роль сили, яка підтримуватиме процес демократичних перемін в Україні.
Тимчасом чимало відомих експертів у Польщі однією з причин нещодавньої урядової кризи в Україні вважає злочинну пасивність Європейського союзу на українську відтінку. Вони на сторінках польської преси критикують поставу ЄС, а найбільше критикують те, що Брюссель дотепер не спромігся виробити власну візію політики щодо України і замість цього політика ЄС відносно України є, всього-навсього, похідною того, що відбувається у стосунках Європейським союзом та Росією.
Нічого страшного немає у тому, що “фашист домовився з бандитом”, пише Марек Сівєц вдаючись до термінології з періоду минулорічної виборчої кампанії. Навпаки, продовжує він, з боку президента Віктора Ющенка це якраз прояв сильного продержавного мислення. Не треба забувати, наголошує один з найближчих колишніх співробітників президента Александра Квасьнєвського, що близько половина українців мимулого року проголосувала за Віктора Януковича. Сівєц, правда, пам”ятає про те, що другий тур президентських виборів було сфальсифіковано, проте, на його думку, навіть враховуючи цей факт можна вважати, що понад сорок відсотків людей підтримали саме Януковича. А це мільйони людей, які також є громадянами України.
Чи той факт, що тепер президент Ющенко домовляється з “бандитом” Януковичем, а пані Тимошенко стала новим лідером опозиції означає, що було втрачено ідеали Помаранчевої Революції – запитує Марек Сівєц і відповідає, що зовсім необов’язково.
Адже, пише він, з самого початку ми мали свідомість того, наскількі різні у своїх поглядах герої київського Майдану. Було також зрозумілим, що вкупі тримала їх нехіть до режиму президента Кучми. Нині, коли ворог знедолений, на перший план вийшли саме відмінності лідерів революції, що й призвело до розвалу єдиної колись команди.
Сівєц переконаний, що вимушений альянс Ющенка з Януковичем напередодні другого голосування у справі кандидатури Єханурова на посаду прем’єр-міністра країни, не є зрадою ідеалів Майдану. Навпаки, каже Сівєц, це може означати, що президент України нарешті почав реальні кроки у напрямку об’єднання країни, яку пошматувала минулорічна виборча кампанія, а згодом некрвивава українська кольорова революція.
Велику користь від того має також Янукович, який завдяки Ющенку повернувся до політичної гри, хоча водночас і втратив позицію лідера опозиції. Тепер це місце належить Юлії Тимошенко.
Марек Сівєц вважає, що в даний момент українська політична сцена здомінована трьома гравцями. На його думку, заради майбутнього України, всі вони, передусім Тимошенко та Янукович, повинні чітко заделарувати свою візію майбутніх стосунків з Європейсбким Союзом.
В протилежності до поглядів найвідоміших польських політологів, Сівєц вважає, що Брюссель веде щодо України зважену політику, а відтак він повинен – як і дотепер – зберегти за собою роль сили, яка підтримуватиме процес демократичних перемін в Україні.
Тимчасом чимало відомих експертів у Польщі однією з причин нещодавньої урядової кризи в Україні вважає злочинну пасивність Європейського союзу на українську відтінку. Вони на сторінках польської преси критикують поставу ЄС, а найбільше критикують те, що Брюссель дотепер не спромігся виробити власну візію політики щодо України і замість цього політика ЄС відносно України є, всього-навсього, похідною того, що відбувається у стосунках Європейським союзом та Росією.
