Прага, 6 жовтня 2005 року - У Празі відкрився фестиваль чесько-німецько-єврейської культури ’’Дев’ять брам’’. Його метою є познайомити громадськість з життям єврейської меншини у східно-європейському регіоні. Великий інтерес учасників фестивалю привернули старі документальні стрічки, які розповідають про побут євреїв в Україні на початку 20 століття.
Справжньою сенсацією празького фестивалю, який цього року присвячений життю єврейських громад на Сході Європи, є старі кінодокументи, сфільмовані на початку минулого століття. Стрічки зі свого приватного архіву надав організаторам фестивалю киянин Юрій Морозов. Розповідає директор фестивалю чесько-німецько-єврейської культури Павел Халупа: "Це найстарші фільми про єврейську громаду на Сході Європи. Фільми розповідають про життя євреїв в Україні, при чому як в ігровій, так і в документальній творчості. Наприклад, стрічка ’’ЛеХайм’’ - ’’На здоров’я’’ розповідає про нещасне кохання. Це така наївна історія, але це перша історична кінопам’ятка, перша стрічка на чисто єврейську тему з України".
Фільм ’’ЛеХайм’’ був знятий у 1910 році й триває всього 9 хвилин. Й інші стрічки на празькому фестивалі також є унікальними. Зокрема, у стрічці Абрама Іванова-Баркова ’’Євреї та їх земля’’, що була знята в 1926 році, розповідається про життя та побут єврейської громади в Криму. Фільм особливо цікавий тим, що розповідає про першу жінку з єврейської громади, яка сіла за кермо трактора ще в 26 році, тобто на два роки раніше, ніж усім відома Параска Ангеліна з Донбасу.
Фестиваль чесько-німецько-євпейської культури супроводжує фортепіанний дует з Америки Мерлін та Поліна Шеперд. Марлін американець, Поліна родом з Росії, та творчо поєднана з Україною. Говорить празька співачка також родом з України Катерина Кольцова:"Поліна Шеперд навчала активно студентів в Україні на фестивалях ’’клас-фест’’, які щорічно проводяться в Києві й у різних областях України. Ïї творчість з Україною дуже міцно пов’язана. Цей дует супроводжував живою музикою німі фільми з архіву Юрія Морозова, котрі власне ніхто ніколи не бачив, вони ніколи не демонструвались. А завдяки живій музиці вони набули іншого звучання та іншого обличчя".
На думку організаторів, кінодокументи з історії єврейських громад в Україні зацікавили багатьох пражан, хоча в його програмі, зазначено, що фестиваль присвячений життю євреїв у Росії. За інерцією чехи досі вдаються до пострадянських географічних стереотипів, виділяючи Україну, часто вдаються хіба що до етнографічних особливостей – шароварів і борщу. Та все ж інтерес до фестивалю великий. Як і дев’ять брам храму Соломона в Єрусалимі, і празький фестиваль відкриває двері до пізнання тих, хто живе поруч з нами.
Говорить директор фестивалю Павел Халупа: "Я дуже радий, що до кінотеатрів, де демонструються фільми, прийшло багато людей, яких цікавить ця тематика і що вони готові про неї дебатувати, особливо, беручи до уваги те, що нині в Європі ми зустрічаємось з явищами антисемітизму, расизму, націоналізму. Тобто глядачі раді, що цей фестиваль є".
Фестиваль у Празі триватиме до кінця листопада.
Справжньою сенсацією празького фестивалю, який цього року присвячений життю єврейських громад на Сході Європи, є старі кінодокументи, сфільмовані на початку минулого століття. Стрічки зі свого приватного архіву надав організаторам фестивалю киянин Юрій Морозов. Розповідає директор фестивалю чесько-німецько-єврейської культури Павел Халупа: "Це найстарші фільми про єврейську громаду на Сході Європи. Фільми розповідають про життя євреїв в Україні, при чому як в ігровій, так і в документальній творчості. Наприклад, стрічка ’’ЛеХайм’’ - ’’На здоров’я’’ розповідає про нещасне кохання. Це така наївна історія, але це перша історична кінопам’ятка, перша стрічка на чисто єврейську тему з України".
Фільм ’’ЛеХайм’’ був знятий у 1910 році й триває всього 9 хвилин. Й інші стрічки на празькому фестивалі також є унікальними. Зокрема, у стрічці Абрама Іванова-Баркова ’’Євреї та їх земля’’, що була знята в 1926 році, розповідається про життя та побут єврейської громади в Криму. Фільм особливо цікавий тим, що розповідає про першу жінку з єврейської громади, яка сіла за кермо трактора ще в 26 році, тобто на два роки раніше, ніж усім відома Параска Ангеліна з Донбасу.
Фестиваль чесько-німецько-євпейської культури супроводжує фортепіанний дует з Америки Мерлін та Поліна Шеперд. Марлін американець, Поліна родом з Росії, та творчо поєднана з Україною. Говорить празька співачка також родом з України Катерина Кольцова:"Поліна Шеперд навчала активно студентів в Україні на фестивалях ’’клас-фест’’, які щорічно проводяться в Києві й у різних областях України. Ïї творчість з Україною дуже міцно пов’язана. Цей дует супроводжував живою музикою німі фільми з архіву Юрія Морозова, котрі власне ніхто ніколи не бачив, вони ніколи не демонструвались. А завдяки живій музиці вони набули іншого звучання та іншого обличчя".
На думку організаторів, кінодокументи з історії єврейських громад в Україні зацікавили багатьох пражан, хоча в його програмі, зазначено, що фестиваль присвячений життю євреїв у Росії. За інерцією чехи досі вдаються до пострадянських географічних стереотипів, виділяючи Україну, часто вдаються хіба що до етнографічних особливостей – шароварів і борщу. Та все ж інтерес до фестивалю великий. Як і дев’ять брам храму Соломона в Єрусалимі, і празький фестиваль відкриває двері до пізнання тих, хто живе поруч з нами.
Говорить директор фестивалю Павел Халупа: "Я дуже радий, що до кінотеатрів, де демонструються фільми, прийшло багато людей, яких цікавить ця тематика і що вони готові про неї дебатувати, особливо, беручи до уваги те, що нині в Європі ми зустрічаємось з явищами антисемітизму, расизму, націоналізму. Тобто глядачі раді, що цей фестиваль є".
Фестиваль у Празі триватиме до кінця листопада.
