Аудіозапис програми:
Прага, 14 жовтня 2005 року.
Марія Щур
Після зміни влади Україна заявила, що її зовнішня політика буде іншою – демократичною і орієнтованою на Європейський Союз. Пробним каменем для України стала сусідня Білорусь, яку на Заході вважають авторитарною державою або ж навіть останньою диктатурою в Європі.
18 жовтня український прем’єр Юрій Єхануров має вирушити з візитом до Мінська. Спершу цей візит планували тижнем раніше. Припущення, чому цей візит перенесли, висувають різні. Офіційні пояснення – прохання білоруської сторони.
Тим часом новопризначений секретар Ради національної безпеки та оборони України Анатолій Кінах нещодавно заявив, що Україна буде жорстко протидіяти спробам міжнародної ізоляції Білорусі. З іншого боку, практично жодної зустрічі представників України із політиками Польщі, Литви і Сполучених Штатів не обходиться без повідомлень про те, що сторони обговорювали Білорусь.
Яким ж є практичні результати цих обговорень? Про це докладніше – Мар’яна Драч.
Мар’яна Драч
Європейський Союз вирішив ізолювати президента Білорусі рік тому, після жовтневого референдуму, на якому продовжили президентські повноваження Олександра Лукашенка.
На думку ЄС, результати цього голосування сфальсифікували. Офіційний Брюссель суттєво обмежив контакти з представниками білоруської влади, але водночас заявляє про підтримку білоруського народу. Посол Великої Британії в Мінську Браєн Беннет 10 жовтня заявив.
Браєн Беннет
Нині наша політика полягає у тому, щоб тримати цей пряник на столі, але поєднувати його із батогом – йдеться про заборону на подорожі до ЄС і можливе замороження майна представників режиму.
Ми не дуже підтримуємо економічні санкції, оскільки вони вдаряють по народу, хіба що це можуть бути цільові санкції, які вдарятимуть по кишені представників режиму.
Мар’яна Драч
Після зміни влади Україна також почала критикувати офіційний Мінськ. У квітні під час візиту до Вашингтона президент Віктор Ющенко разом президентом Сполучених Штатів Джорджем Бушем ухвалив спільну заяву, в якій Київ і Вашингтон домовилися співпрацювати у “підтримці просування демократії” в таких державах як Куба і Білорусь.
Згодом у Комісії ООН з прав людини Україна виступила всупереч позиції Росії і підтримала декларацію, яка засуджує систематичні порушення прав людини у Білорусі.
Цей документ ООН висловлює стурбованість тим, що чільні представники білоруської влади можуть бути причетні до зникнення і страти без суду трьох політичних опонентів офіційного Мінська і одного журналіста.
Ба більше. Офіційний Київ виявив бажання стати регіональним лідером у просуванні демократії. У серпні в Боржомі президенти України і Грузії оголосили про намір створити нове регіональне об’єднання, з вельми амбітною метою – започаткувати “нову еру демократії, безпеки та миру” в усій Європі від Атлантики до Каспійського моря.
Хоча Віктор Ющенко тоді прямо не згадував Білорусі, оглядачі вважають, що ці слова були адресовані передовсім Мінську.
Віктор Ющенко (переклад з російської)
Питання демократії, на щастя, не обмежуються лише національними кордонами. Ми повинні знати, які цінності, які свободи сповідують наші сусіди, як вони їх захищають, чи відповідають вони нашим уявленням про демократичні цінності.
Мар’яна Драч
Сусіди України на сході і півночі не забарилися із гострою реакцію. Президент Білорусі сказав, що керівники деяких колишніх радянських республік, отримавши вказівку від своїх нових господарів, взялися вчити Білорусь демократії за своїм примітивним розумінням.
Олександр Лукашенко (переклад з російської)
Всі ці кольорові революції насправді ніякі не революції. Це відвертий бандитизм під виглядом демократії. Ліміт таких революцій білоруський народ вичерпав ще в минулому столітті.
Мар’яна Драч
Втім, попри таку риторику, офіційні контакти Києва і Мінська непогані, а останнім часом пожвавилися. Олександр Лукашенко привітав рішення Віктора Ющенка відправити уряд у відставку, а нового керівника уряду Юрія Єханурова білоруський лідер назвав приземленою людиною, яка, крім революції, вміє ще щось робити. Скоро Єхануров має приїхати до Білорусі.
На думку посла Великої Британії в Мінську, правозахисне становище в Білорусі останнім часом погіршилося. Чи збирається український прем’єр, коли буде в Мінську 18 жовтня, порушувати тему захисту прав людини? Про це я запитую у першого заступника міністра закордонних справ України Антона Бутейка.
Антон Бутейко
Прем''єр-міністр буде під час свого візиту вирішувати важливі проблеми двосторонніх відносин. Звичайно, в першу чергу, ті, які мають економічний, фінансовий та інший вимір.
Україна намагається розвивати добросусідські відносини з усіма державами і, звичайно, прикордонними, і це робитиме у плані підтримки відповідно білоруського народу в рамках тих норм і правил, які встановлені міжнародним правом і вона робить це і свою поведінку демонструє, не втручаючись у внутрішні справи Білорусі.
Мар’яна Драч
Отже, якщо ще кілька місяців тому Президент Віктор Ющенко заявляв, що Україні не байдуже, які демократичні цінності сповідують її сусіди, то тепер українські дипломати наголошують, що не будуть втручатися у внутрішні справи сусідніх держав.
Марія Щур
В інтерв’ю радіо “Свобода” лідер об’єднаних демократичних сил Білорусі Олександр Мілінкевич закликав ЄС та Україну не тішити себе надіями на зміну поведінки нинішнього білоруського керівництва.
Олександр Мілінкевич
Справа в тому, що і Польща, і Литва, і Брюссель, і зараз деякі українські політики хочуть виховати Лукашенка, хочуть повернути його до демократії, в якій він ніколи не був. І сподіваються, що він просто щось не розуміє, а йому потрібно розтлумачити, і він може завтра зміниться, проведе нормальні вибори і так далі.
Безрезультатно. Хоча б тому, що Лукашенко - розумна людина. Якщо він сьогодні проведе демократичну реформу, його просто більше не оберуть.
Марія Щур
На думку спостерігачів, реальна допомога України в демократизації Білорусі могла б полягати не лише в дипломатичній зусиллях, але й у практичній площині.
Зокрема, на їхню думку, Україна могла би взяти участь у європейських зусиллях з організації незалежного мовлення на Білорусь. Бо поки, як пояснює директор білоруської служби радіо “Свобода”, Богдан Андросишин...
Богдан Андросишин
Всі електронні мас-медіа є в державних руках. Таким чином опозиції, наприклад, до їх не має доступу, і не можна безпосередньо заговорити до народу, викласти свою платформу і свої пропозиції.
А розумієте, на скільки це важливо? Особливо напередодні наступного року, коли у Білорусі знову мають відбутися президентські вибори.
Марія Щур
Незалежне мовлення на Білорусь на гроші ЄС незабаром має розпочати “Німецька хвиля”, яка отримала контракт. Метою цього проекту є надати можливість людям отримати незалежну інформацію.
Проте у самій Білорусі не задоволені цим, бо, як з’ясувалося, мовлення почнеться не білоруською, а російською мовою. Білоруські правозахисники такий підхід засуджують і протестують проти цього, бо вважають його продовженням нинішньої політики русифікації.
А чи могла б Україна, чиї лідери неодноразово закликали до демократизації Білорусі, і якій знайомі мовні проблеми, допомогти Білорусі, і взяти участь у європейському проекті “Радіомовлення на Білорусь”.
Із цим запитанням радіо “Свобода” звернулося до голови Держкомітету з питань телебачення та радіомовлення Івана Чижа.
Іван Чиж
Я скажу, що я до цих проектів ставлюся дуже критично. Тому що демократію треба утверджувати в своїй країні, по-справжньому, а не транспортувати її або створювати якісь елементи, так би мовити, пропагандистської платформи на іншу країну, бо це вже ми проходили в періоди “холодної війни”.
Марія Щур
А що з цього приводу думають звичайні українці? Чи повинна Україна допомогти у поширенні незалежної інформації в Білорусі.
Респондентка 1
Звичайно, на Білорусь потрібно, якщо в них не заборонять це діло. Крім цих проектів, я думаю, мало що до них може доходити.
Респондент 1 (переклад з російської)
Я вважаю, що це втручання у внутрішні справи суверенної держави. Інформації, я думаю, там достатньо. Демократію в Іраці будують на крові та на м’ясі людському, так що така демократія нікому не потрібна.
Респондентка 2 (переклад з російської)
Невже там немає демократії взагалі? Лукашенко так, Лукашенко трохи прижав усіх, але взагалі люди там ніби задоволені. Краще, ніж в Україні. У них немає такого бруду, як у нас. Все ж таки там якийсь порядок більше є, ніж у нас.
Респондент 2
Це прекрасно, я гадаю. В Білорусі треба, напевно, той же самий шлях пройти, що й в Україні.
Респондентка 3
Я думаю, що можна зрушити демократію, тобто людина повинна знати правду. В будь-якому випадку людина повинна дізнаватися правду, вона має право на власну думку.
Респондентка 4 (переклад з російської)
Я гадаю, це навряд чи допоможе, адже десятиріччям формувалася проблема в країні, потрібно більш активні міри приймати. Ви думаєте, вони не бачать, що з ними сталося? Чи ви думаєте, що в них очі закриті?
Я просто думаю, що їм потрібно об’єднатися. Можливо, вони це якось розрізнено сприймають це все, і так само, як і ми – перемогти демократії.
Респондент 3
Мабуть, це потрібно робити, тим більше, що в Білорусі, на мій погляд, демократичні інститути працюють не в повній мірі. Я думаю, як інформація буде об’єктивна, не упереджена, то вона ніяк не завадить ні розвитку Білорусі, так само, як і не завадила розвитку України і тим надбанням, якими ми сьогодні користуємося.
Марія Щур
А що про допомогу білорусам в отримані вільного доступу до інформації думаєте ви? Напишіть нам нашу адресі в Інтернеті: www.radiosvoboda.ua. У наступній передачі ми прочитаємо ваші найцікавіші коментарі.
Латвійці вирішили якнайповніше скористатися зі вступу своєї країни до ЄС. І свої права вони готові відстоювати навіть у Європейському суді. Посилаючись на європейські правила, латвійська будівельна компанія вимагає від Швеції створити рівні умови для роботи на швецьких теренах її латвійських робітників.
Шведи, які втрачають у конкуренції з дешевими робітниками з Латвії, були проти і намагалися блокувати роботу компанії “Лаваль і партнери”.
Латвійський міністр економіки говорить, що швецькі профспілки не розуміють, що ЄС – це спільний ринок, робочої сили у тому числі. Швецька влада природно стала на бік своїх громадян і пригрозила, що не ухвалить європейські плани лібералізувати ринок послуг.
Однак Європейська комісія залишилася незворушною щодо погроз. Європейський комісар з питань внутрішнього ринку Чарлі МакГріві нагадав Швеції, що правила є правила, і вони дійсні для всіх.
Кожна країна має свою соціальну модель, але одне з головних правил мешканців країн ЄС – це право працювати у будь-якій іншій державі ЄС, як сказав він.
А поки латвійці борються за право працювати у сусідній Швеції, місцеві компанії вже відчувають брак кадрів у себе вдома. Вирішувати цю проблему вони збираються за рахунок запрошення на роботу до Латвії ще дешевших іноземців з-поза ЄС. Зокрема, українців.
Але тут проти виступають вже латвійські профспілки. Розповідає наша кореспондентка у Ризі Людмила Пилип.
Людмила Пилип
Згідно з даними латвійського центру зайнятості, за кордоном працює 20 тисяч громадян з Латвії. За період членства Латвії в ЄС, виїхало, за різними підрахунками, від 40 до 100 тисяч кваліфікованих спеціалістів.
Певна частина громадян Латвії від’їжджає на пошук роботи в Ірландію, Великобританію та Швецію. Нещодавно і Швейцарія відкрила свій ринок праці для робочої сили з нових країн-членів ЄС. Тому слід очікувати, що незабаром і туди на заробітки поїдуть мешканці Латвії.
Латвійська газета “Діена” вважає, що Латвії загрожує хвиля економічної міграції. На думку міністра з прав громадської інтеграції Латвії Aйнарс Латковскіс, поки що про економічну міграцію рано говорити. Але він згоден, що її тенденції вже існують.
Айнарс Латковскіс
Питання в тому, чи ці особи від’їжджають працювати для того, щоб заробити кошти, зокрема на нову квартиру. Це зрозуміло для молодої людини або персони, яка має намір покращити своє знання іноземної мови. Інше питання, коли люди просто імігрують для кращого життя.
Людмила Пилип
Водночас окремі латвійці, які побували на заробітках в Європі, зазначають, що закордоном їх ніхто не очікує з розкритими обіймами, і зазначають, що можливо будуть ставитися відповідно і до приїжджаючих на роботу до Латвії з інших країн.
Ось як про своє перебування в Ірландії згадує Іво, який нещодавно повернувся до Риги.
Іво
Працюючи в Ірландії я відчував себе найманцем. Але ж я також, скоріше за все, не буду краще ставитися до тих, хто приїде працювати до Латвії.
Людмила Пилип
Тим часом роботодавці у Латвії стривожені проблемою дефіциту робочої сили на місцевому ринку праці. Незважаючи на досить значний рівень безробіття, в країні вже відчувається дефіцит робочої сили. Брак кадрів спостерігається в будівельній галузі, в сферах машинобудування, металообробки, легкій промисловості та туризму, а також в торгівлі.
Вони пропонують ввести дозвіл на працевлаштування в країні для громадян України та Молдови. Однак асоціація латвійських профспілок виступає проти ввезення робочої сили, наголошуючи на необхідності створення відповідних умов для латвійських громадян, зокрема підняття заробітної плати.
Мінімальна заробітна плата в Латвії складає $175, будівельники, в залежності від спеціалізації, можуть отримати в межах 500-800 доларів, але і в цій галузі спостерігається брак необхідних спеціалістів.
Представник державної трудової інспекції Яніс Берзиньш зазначає, що якщо ввозити робочу силу із-за кордону, згідно з законодавством Латвії, то вона вже не буде такою дешевою. Питання стосовно ввезення робочої сили з інших країн поки що піднімати зарано, вважає прем’єр-міністр Латвії Айґарс Калвітіс.
Марія Щур
Минулого тижня у рубриці “На мапі Європи”, ми розповідали про польське гірське містечко Криниця і найвідомішого його уродженця - українського художника - примітивіста Никифора Єпифанія Дровняка.
А сьогодні ми познайомимо вас з іншим європейським містом, тільки цього разу нам не доведеться покидати українські терени, бо ітиметься про одне з найдавніших міст України, якому нещодавно виповнилося 920 років.
Першу згадку про це місто залишив київський князь Володимир Мономах. У козацькі часи тут була своя фортеця, а до наших часів збереглися ошатні церкви в унікальному стилі українського бароко.
Той, хто хоч раз побував у цьому місті, знає, що йдеться про Прилуки. Це місто має все для того, щоб стати ключовим туристичним центром Чернігівщини, але про нього мало що знають навіть у самій Україні.
А у решті Європи і поготів. Покласти край цьому незнанню прилучани вирішили за допомогою самих європейців, які надали гроші на випуск поштівок з видами міста. А серед перших туристів, які змогли надіслати таку поштівку з Прилук, була наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
За майже 10 віків, що стоїть місто, на крутому березі тихоплинної річки Удай місцеве населення назбирало велику кількість народних переказів, легенд, пісень.
На території Прилук знаходить чимало чудових християнських храмів доби Середньовіччя, будинків від 18 ст., а поруч з Прилуками розташовані історичні парки: Тростянець та Сокиринці, православний Густинський монастир.
Мер міста Микола Бабій розповідає про прилучан, які залишили свої імена на скрижалях історії України.
Микола Бабій
Діяч доби бароко Антон Прокопович, святитель Ярослав Білгородський, письменник та педагог, автор першого українського словника Павло Білецький-Носенко. Ми маємо великі культурні надбання та культурні ресурси, про які ми хочемо заявити на європейському рівні.
Завдяки швейцарському проекту “Модель ХХІ” нам надана така можливість.
Богдана Костюк
Власне, швейцарська культурна програма разом з міжнародним центром “Демократія через культуру” та Парламентською асамблеєю Ради Європи провели низку семінарів для прилуцьких чиновників, працівників закладів освіти та культури, науковців. І результатом співпраці стала поява компакт-диску “Прилуки мистецькі” та набір поштівок “Прилуки у часі”.
Як зазначила керівник проектів швейцарської культурної програми в Україні, Людмила Гарбуз...
Людмила Гарбуз
Прилуки було обрано пілотним проектом великого трьохрічного проекту. Перед презентацією комплекту листівок було проведено чимало експертну роботу за участі швейцарських експертів, і було відзначено, це було очевидно, який величезний культурний потенціал має місто.
Міська громада відноситься дуже бережно до тих традицій, не перериваючи їх, а допомагаючи їм розвинутися, створити сучасну українську культуру.
Богдана Костюк
Прилуки – це також перше місто України, чий портал представлений на електронній мапі Ради Європи. Завдяки цьому, за умови розбудови належної туристичної інфраструктури, Прилуки можуть стати одним з найбільших туристичних центрів Чернігівщини, місцем проведення мистецьких фестивалів і конкурсів.
Адже, крім визначних пам’яток історії та культури, ця родзинка регіону має, чим зачарувати гостей. Наприклад, чудовим співом.
(звучить українська народна пісня)
Марія Щур
Ось таку радіопоштівку з Прилук ми отримали від Богдани Костюк. Не цураймося, признаваймося і почуваймося європейцями.
Слухайте “Європейську Свободу”, почуймося за тиждень.
Прага, 14 жовтня 2005 року.
Марія Щур
Після зміни влади Україна заявила, що її зовнішня політика буде іншою – демократичною і орієнтованою на Європейський Союз. Пробним каменем для України стала сусідня Білорусь, яку на Заході вважають авторитарною державою або ж навіть останньою диктатурою в Європі.
18 жовтня український прем’єр Юрій Єхануров має вирушити з візитом до Мінська. Спершу цей візит планували тижнем раніше. Припущення, чому цей візит перенесли, висувають різні. Офіційні пояснення – прохання білоруської сторони.
Тим часом новопризначений секретар Ради національної безпеки та оборони України Анатолій Кінах нещодавно заявив, що Україна буде жорстко протидіяти спробам міжнародної ізоляції Білорусі. З іншого боку, практично жодної зустрічі представників України із політиками Польщі, Литви і Сполучених Штатів не обходиться без повідомлень про те, що сторони обговорювали Білорусь.
Яким ж є практичні результати цих обговорень? Про це докладніше – Мар’яна Драч.
Мар’яна Драч
Європейський Союз вирішив ізолювати президента Білорусі рік тому, після жовтневого референдуму, на якому продовжили президентські повноваження Олександра Лукашенка.
На думку ЄС, результати цього голосування сфальсифікували. Офіційний Брюссель суттєво обмежив контакти з представниками білоруської влади, але водночас заявляє про підтримку білоруського народу. Посол Великої Британії в Мінську Браєн Беннет 10 жовтня заявив.
Браєн Беннет
Нині наша політика полягає у тому, щоб тримати цей пряник на столі, але поєднувати його із батогом – йдеться про заборону на подорожі до ЄС і можливе замороження майна представників режиму.
Ми не дуже підтримуємо економічні санкції, оскільки вони вдаряють по народу, хіба що це можуть бути цільові санкції, які вдарятимуть по кишені представників режиму.
Мар’яна Драч
Після зміни влади Україна також почала критикувати офіційний Мінськ. У квітні під час візиту до Вашингтона президент Віктор Ющенко разом президентом Сполучених Штатів Джорджем Бушем ухвалив спільну заяву, в якій Київ і Вашингтон домовилися співпрацювати у “підтримці просування демократії” в таких державах як Куба і Білорусь.
Згодом у Комісії ООН з прав людини Україна виступила всупереч позиції Росії і підтримала декларацію, яка засуджує систематичні порушення прав людини у Білорусі.
Цей документ ООН висловлює стурбованість тим, що чільні представники білоруської влади можуть бути причетні до зникнення і страти без суду трьох політичних опонентів офіційного Мінська і одного журналіста.
Ба більше. Офіційний Київ виявив бажання стати регіональним лідером у просуванні демократії. У серпні в Боржомі президенти України і Грузії оголосили про намір створити нове регіональне об’єднання, з вельми амбітною метою – започаткувати “нову еру демократії, безпеки та миру” в усій Європі від Атлантики до Каспійського моря.
Хоча Віктор Ющенко тоді прямо не згадував Білорусі, оглядачі вважають, що ці слова були адресовані передовсім Мінську.
Віктор Ющенко (переклад з російської)
Питання демократії, на щастя, не обмежуються лише національними кордонами. Ми повинні знати, які цінності, які свободи сповідують наші сусіди, як вони їх захищають, чи відповідають вони нашим уявленням про демократичні цінності.
Мар’яна Драч
Сусіди України на сході і півночі не забарилися із гострою реакцію. Президент Білорусі сказав, що керівники деяких колишніх радянських республік, отримавши вказівку від своїх нових господарів, взялися вчити Білорусь демократії за своїм примітивним розумінням.
Олександр Лукашенко (переклад з російської)
Всі ці кольорові революції насправді ніякі не революції. Це відвертий бандитизм під виглядом демократії. Ліміт таких революцій білоруський народ вичерпав ще в минулому столітті.
Мар’яна Драч
Втім, попри таку риторику, офіційні контакти Києва і Мінська непогані, а останнім часом пожвавилися. Олександр Лукашенко привітав рішення Віктора Ющенка відправити уряд у відставку, а нового керівника уряду Юрія Єханурова білоруський лідер назвав приземленою людиною, яка, крім революції, вміє ще щось робити. Скоро Єхануров має приїхати до Білорусі.
На думку посла Великої Британії в Мінську, правозахисне становище в Білорусі останнім часом погіршилося. Чи збирається український прем’єр, коли буде в Мінську 18 жовтня, порушувати тему захисту прав людини? Про це я запитую у першого заступника міністра закордонних справ України Антона Бутейка.
Антон Бутейко
Прем''єр-міністр буде під час свого візиту вирішувати важливі проблеми двосторонніх відносин. Звичайно, в першу чергу, ті, які мають економічний, фінансовий та інший вимір.
Україна намагається розвивати добросусідські відносини з усіма державами і, звичайно, прикордонними, і це робитиме у плані підтримки відповідно білоруського народу в рамках тих норм і правил, які встановлені міжнародним правом і вона робить це і свою поведінку демонструє, не втручаючись у внутрішні справи Білорусі.
Мар’яна Драч
Отже, якщо ще кілька місяців тому Президент Віктор Ющенко заявляв, що Україні не байдуже, які демократичні цінності сповідують її сусіди, то тепер українські дипломати наголошують, що не будуть втручатися у внутрішні справи сусідніх держав.
Марія Щур
В інтерв’ю радіо “Свобода” лідер об’єднаних демократичних сил Білорусі Олександр Мілінкевич закликав ЄС та Україну не тішити себе надіями на зміну поведінки нинішнього білоруського керівництва.
Олександр Мілінкевич
Справа в тому, що і Польща, і Литва, і Брюссель, і зараз деякі українські політики хочуть виховати Лукашенка, хочуть повернути його до демократії, в якій він ніколи не був. І сподіваються, що він просто щось не розуміє, а йому потрібно розтлумачити, і він може завтра зміниться, проведе нормальні вибори і так далі.
Безрезультатно. Хоча б тому, що Лукашенко - розумна людина. Якщо він сьогодні проведе демократичну реформу, його просто більше не оберуть.
Марія Щур
На думку спостерігачів, реальна допомога України в демократизації Білорусі могла б полягати не лише в дипломатичній зусиллях, але й у практичній площині.
Зокрема, на їхню думку, Україна могла би взяти участь у європейських зусиллях з організації незалежного мовлення на Білорусь. Бо поки, як пояснює директор білоруської служби радіо “Свобода”, Богдан Андросишин...
Богдан Андросишин
Всі електронні мас-медіа є в державних руках. Таким чином опозиції, наприклад, до їх не має доступу, і не можна безпосередньо заговорити до народу, викласти свою платформу і свої пропозиції.
А розумієте, на скільки це важливо? Особливо напередодні наступного року, коли у Білорусі знову мають відбутися президентські вибори.
Марія Щур
Незалежне мовлення на Білорусь на гроші ЄС незабаром має розпочати “Німецька хвиля”, яка отримала контракт. Метою цього проекту є надати можливість людям отримати незалежну інформацію.
Проте у самій Білорусі не задоволені цим, бо, як з’ясувалося, мовлення почнеться не білоруською, а російською мовою. Білоруські правозахисники такий підхід засуджують і протестують проти цього, бо вважають його продовженням нинішньої політики русифікації.
А чи могла б Україна, чиї лідери неодноразово закликали до демократизації Білорусі, і якій знайомі мовні проблеми, допомогти Білорусі, і взяти участь у європейському проекті “Радіомовлення на Білорусь”.
Із цим запитанням радіо “Свобода” звернулося до голови Держкомітету з питань телебачення та радіомовлення Івана Чижа.
Іван Чиж
Я скажу, що я до цих проектів ставлюся дуже критично. Тому що демократію треба утверджувати в своїй країні, по-справжньому, а не транспортувати її або створювати якісь елементи, так би мовити, пропагандистської платформи на іншу країну, бо це вже ми проходили в періоди “холодної війни”.
Марія Щур
А що з цього приводу думають звичайні українці? Чи повинна Україна допомогти у поширенні незалежної інформації в Білорусі.
Респондентка 1
Звичайно, на Білорусь потрібно, якщо в них не заборонять це діло. Крім цих проектів, я думаю, мало що до них може доходити.
Респондент 1 (переклад з російської)
Я вважаю, що це втручання у внутрішні справи суверенної держави. Інформації, я думаю, там достатньо. Демократію в Іраці будують на крові та на м’ясі людському, так що така демократія нікому не потрібна.
Респондентка 2 (переклад з російської)
Невже там немає демократії взагалі? Лукашенко так, Лукашенко трохи прижав усіх, але взагалі люди там ніби задоволені. Краще, ніж в Україні. У них немає такого бруду, як у нас. Все ж таки там якийсь порядок більше є, ніж у нас.
Респондент 2
Це прекрасно, я гадаю. В Білорусі треба, напевно, той же самий шлях пройти, що й в Україні.
Респондентка 3
Я думаю, що можна зрушити демократію, тобто людина повинна знати правду. В будь-якому випадку людина повинна дізнаватися правду, вона має право на власну думку.
Респондентка 4 (переклад з російської)
Я гадаю, це навряд чи допоможе, адже десятиріччям формувалася проблема в країні, потрібно більш активні міри приймати. Ви думаєте, вони не бачать, що з ними сталося? Чи ви думаєте, що в них очі закриті?
Я просто думаю, що їм потрібно об’єднатися. Можливо, вони це якось розрізнено сприймають це все, і так само, як і ми – перемогти демократії.
Респондент 3
Мабуть, це потрібно робити, тим більше, що в Білорусі, на мій погляд, демократичні інститути працюють не в повній мірі. Я думаю, як інформація буде об’єктивна, не упереджена, то вона ніяк не завадить ні розвитку Білорусі, так само, як і не завадила розвитку України і тим надбанням, якими ми сьогодні користуємося.
Марія Щур
А що про допомогу білорусам в отримані вільного доступу до інформації думаєте ви? Напишіть нам нашу адресі в Інтернеті: www.radiosvoboda.ua. У наступній передачі ми прочитаємо ваші найцікавіші коментарі.
Латвійці вирішили якнайповніше скористатися зі вступу своєї країни до ЄС. І свої права вони готові відстоювати навіть у Європейському суді. Посилаючись на європейські правила, латвійська будівельна компанія вимагає від Швеції створити рівні умови для роботи на швецьких теренах її латвійських робітників.
Шведи, які втрачають у конкуренції з дешевими робітниками з Латвії, були проти і намагалися блокувати роботу компанії “Лаваль і партнери”.
Латвійський міністр економіки говорить, що швецькі профспілки не розуміють, що ЄС – це спільний ринок, робочої сили у тому числі. Швецька влада природно стала на бік своїх громадян і пригрозила, що не ухвалить європейські плани лібералізувати ринок послуг.
Однак Європейська комісія залишилася незворушною щодо погроз. Європейський комісар з питань внутрішнього ринку Чарлі МакГріві нагадав Швеції, що правила є правила, і вони дійсні для всіх.
Кожна країна має свою соціальну модель, але одне з головних правил мешканців країн ЄС – це право працювати у будь-якій іншій державі ЄС, як сказав він.
А поки латвійці борються за право працювати у сусідній Швеції, місцеві компанії вже відчувають брак кадрів у себе вдома. Вирішувати цю проблему вони збираються за рахунок запрошення на роботу до Латвії ще дешевших іноземців з-поза ЄС. Зокрема, українців.
Але тут проти виступають вже латвійські профспілки. Розповідає наша кореспондентка у Ризі Людмила Пилип.
Людмила Пилип
Згідно з даними латвійського центру зайнятості, за кордоном працює 20 тисяч громадян з Латвії. За період членства Латвії в ЄС, виїхало, за різними підрахунками, від 40 до 100 тисяч кваліфікованих спеціалістів.
Певна частина громадян Латвії від’їжджає на пошук роботи в Ірландію, Великобританію та Швецію. Нещодавно і Швейцарія відкрила свій ринок праці для робочої сили з нових країн-членів ЄС. Тому слід очікувати, що незабаром і туди на заробітки поїдуть мешканці Латвії.
Латвійська газета “Діена” вважає, що Латвії загрожує хвиля економічної міграції. На думку міністра з прав громадської інтеграції Латвії Aйнарс Латковскіс, поки що про економічну міграцію рано говорити. Але він згоден, що її тенденції вже існують.
Айнарс Латковскіс
Питання в тому, чи ці особи від’їжджають працювати для того, щоб заробити кошти, зокрема на нову квартиру. Це зрозуміло для молодої людини або персони, яка має намір покращити своє знання іноземної мови. Інше питання, коли люди просто імігрують для кращого життя.
Людмила Пилип
Водночас окремі латвійці, які побували на заробітках в Європі, зазначають, що закордоном їх ніхто не очікує з розкритими обіймами, і зазначають, що можливо будуть ставитися відповідно і до приїжджаючих на роботу до Латвії з інших країн.
Ось як про своє перебування в Ірландії згадує Іво, який нещодавно повернувся до Риги.
Іво
Працюючи в Ірландії я відчував себе найманцем. Але ж я також, скоріше за все, не буду краще ставитися до тих, хто приїде працювати до Латвії.
Людмила Пилип
Тим часом роботодавці у Латвії стривожені проблемою дефіциту робочої сили на місцевому ринку праці. Незважаючи на досить значний рівень безробіття, в країні вже відчувається дефіцит робочої сили. Брак кадрів спостерігається в будівельній галузі, в сферах машинобудування, металообробки, легкій промисловості та туризму, а також в торгівлі.
Вони пропонують ввести дозвіл на працевлаштування в країні для громадян України та Молдови. Однак асоціація латвійських профспілок виступає проти ввезення робочої сили, наголошуючи на необхідності створення відповідних умов для латвійських громадян, зокрема підняття заробітної плати.
Мінімальна заробітна плата в Латвії складає $175, будівельники, в залежності від спеціалізації, можуть отримати в межах 500-800 доларів, але і в цій галузі спостерігається брак необхідних спеціалістів.
Представник державної трудової інспекції Яніс Берзиньш зазначає, що якщо ввозити робочу силу із-за кордону, згідно з законодавством Латвії, то вона вже не буде такою дешевою. Питання стосовно ввезення робочої сили з інших країн поки що піднімати зарано, вважає прем’єр-міністр Латвії Айґарс Калвітіс.
Марія Щур
Минулого тижня у рубриці “На мапі Європи”, ми розповідали про польське гірське містечко Криниця і найвідомішого його уродженця - українського художника - примітивіста Никифора Єпифанія Дровняка.
А сьогодні ми познайомимо вас з іншим європейським містом, тільки цього разу нам не доведеться покидати українські терени, бо ітиметься про одне з найдавніших міст України, якому нещодавно виповнилося 920 років.
Першу згадку про це місто залишив київський князь Володимир Мономах. У козацькі часи тут була своя фортеця, а до наших часів збереглися ошатні церкви в унікальному стилі українського бароко.
Той, хто хоч раз побував у цьому місті, знає, що йдеться про Прилуки. Це місто має все для того, щоб стати ключовим туристичним центром Чернігівщини, але про нього мало що знають навіть у самій Україні.
А у решті Європи і поготів. Покласти край цьому незнанню прилучани вирішили за допомогою самих європейців, які надали гроші на випуск поштівок з видами міста. А серед перших туристів, які змогли надіслати таку поштівку з Прилук, була наша кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
За майже 10 віків, що стоїть місто, на крутому березі тихоплинної річки Удай місцеве населення назбирало велику кількість народних переказів, легенд, пісень.
На території Прилук знаходить чимало чудових християнських храмів доби Середньовіччя, будинків від 18 ст., а поруч з Прилуками розташовані історичні парки: Тростянець та Сокиринці, православний Густинський монастир.
Мер міста Микола Бабій розповідає про прилучан, які залишили свої імена на скрижалях історії України.
Микола Бабій
Діяч доби бароко Антон Прокопович, святитель Ярослав Білгородський, письменник та педагог, автор першого українського словника Павло Білецький-Носенко. Ми маємо великі культурні надбання та культурні ресурси, про які ми хочемо заявити на європейському рівні.
Завдяки швейцарському проекту “Модель ХХІ” нам надана така можливість.
Богдана Костюк
Власне, швейцарська культурна програма разом з міжнародним центром “Демократія через культуру” та Парламентською асамблеєю Ради Європи провели низку семінарів для прилуцьких чиновників, працівників закладів освіти та культури, науковців. І результатом співпраці стала поява компакт-диску “Прилуки мистецькі” та набір поштівок “Прилуки у часі”.
Як зазначила керівник проектів швейцарської культурної програми в Україні, Людмила Гарбуз...
Людмила Гарбуз
Прилуки було обрано пілотним проектом великого трьохрічного проекту. Перед презентацією комплекту листівок було проведено чимало експертну роботу за участі швейцарських експертів, і було відзначено, це було очевидно, який величезний культурний потенціал має місто.
Міська громада відноситься дуже бережно до тих традицій, не перериваючи їх, а допомагаючи їм розвинутися, створити сучасну українську культуру.
Богдана Костюк
Прилуки – це також перше місто України, чий портал представлений на електронній мапі Ради Європи. Завдяки цьому, за умови розбудови належної туристичної інфраструктури, Прилуки можуть стати одним з найбільших туристичних центрів Чернігівщини, місцем проведення мистецьких фестивалів і конкурсів.
Адже, крім визначних пам’яток історії та культури, ця родзинка регіону має, чим зачарувати гостей. Наприклад, чудовим співом.
(звучить українська народна пісня)
Марія Щур
Ось таку радіопоштівку з Прилук ми отримали від Богдани Костюк. Не цураймося, признаваймося і почуваймося європейцями.
Слухайте “Європейську Свободу”, почуймося за тиждень.