Луганчанка Валерія їхала до Москви, щоб заробити гроші на перукарські інструменти. Думала, працюватиме на базарі. А коли зрозуміла, що доведеться займатися проституцією – було вже пізно. У тому що сталося, дівчина звинувачує лише себе. Каже: була надто наївною.
“Подруга знала, що я планую навчатися на перукарку. Вона також знала, що у мене немає батька, і мені буде важко придбати всі необхідні інструменти, заробити на них. Вона мене підколювала, мовляв, поїхали до Москви, попрацюємо на ринку, заробимо грошей. Починалося все просто з жартів, проте коли придбали квитки, відступати назад було вже пізно”.
Валерія каже: на заробітки їх відправляли місцеві кримінальні авторитети. Тож дівчина злякалася, щоб вони нічого не заподіяли матері та молодшій сестрі. Відразу після приїзду в білокам’яну у дівчат забрали паспорти.
“У нас з’явилася “мамочка”, у нас з’явився “таточко”, тобто сутенер та сутенерка. Для нас вже була підготовлена квартира. Щоправда, ми постійно переїжджали з квартири на квартиру, оскільки не мали реєстрації”.
Працювати дівчата почали відразу після приїзду. Все відбувалося за чітко спланованим сценарієм: “Ми приїжджаємо на заздалегідь куплену “точку. Міліція нас не чіпає. У кожної компанії є машина чи автобус, де дівчати гріються. Коли ж приїжджає клієнт, до нього підгодить “мамочка” та узгоджує суму на яку він розраховує. Далі дівчата, які “коштують” таку суму стають перед його авто, він вмикає фари і вибирає. Дівчину, що йому сподобається, клієнт підзиває і спілкується з нею кілька хвилин. А дехто відразу сідає в авто і від’їжджає. Розплачується клієнт відразу. Що ж з тобою станеться далі вже нікого не хвилює. Чи вдасться тобі вибратися – залежить лише від тебе”.
Повернутися від клієнта цілою та неушкодженою вдавалося не завжди, каже Валерія. Траплялося й таке, що дівчата просто зникали.
“Якось під час чергових оглядин, одному молодику потрібна була дівчина для мінету. Клієнт обрав мене. Він був п’яний. А у нас з сутенерами була угода: якщо я не хочу їхати з п’яним – не їду. А “мамочка” мала вивчити клієнта, чи можна йому віддавати дівчину. Тож я сказала, що не поїду з ним. На що мене відповіли: “Москва ріка глибока”. Окрім того, вже траплялося, що дівчат, які не підкорялися, віддавали нашим охоронцям, які всі відсиділи у в’язниці. Їм віддають дівчину, а вони з нею роблять, що хочуть”.
Валерії пішла з клієнтом. Не встигла вона переступити поріг, як чоловік замкнув двері на три замки. До того ж у квартирі зустріла їх “московська сторожова”.
“Він почав просто знущатися. Типу, стань на коліна, походи раком, захотів вдарив, захотів попестив. Я прекрасно розуміла, що можу звідси ніколи не вийти. Він казав, що продасть мене. І вже через два дні ти вже будеш за кордоном”.
Коли ж чоловік заснув, Валерії вдалося втекти. На поличці вона побачила його документи, зокрема, посвідчення працівника міліції. Дівчина вважає, що їй дуже пощастило, зазвичай все закінчується набагато гірше. Траплялося й таке, що дівчата просто зникали і ніхто їх не шукав, каже Валерія.
Повернулася дівчина додому завдяки зусиллям своєї матері. Жінка вийшла на людей, які відправили доньку до Росії. Сказала, якщо не повернуть доньку, поїде у Москву та звернеться до тамтешніх правоохоронців. Після чого дівчину без жодної копійки відправили в Україну.
З 1998 року в Україні торгівля людьми передбачена кримінальним кодексом. Проте, за словами президентки міжнародного правозахисного центру “Ла Страда” Катерина Левченко, цього замало.
“Державам потрібно приймати законодавство згідно з Конвенцією ООН, щодо боротьби з транснаціональною організованою злочинністю, для того, щоб торгівля людьми була криміналізована, як злочин в усіх країнах. Тоді можна буде говорити”
Щоб хоч якось убезпечити себе від такої ситуації, каже омбудсманка Ніна Карчова, обов’язково потрібно проконсультуватися з фахівцями.
“Перед тим як їхати за кордон, обов’язково потрібно зв’язатися або з нами, або з МЗС, або з Мінпраці, або з неурядовими організації, на кшталт, “Ла Стради”, і поцікавитися, що потрібно робити за умов, якщо вони потраплять в таку пастку”.
Кількість кримінальних справ, порушених за фактом торгівлі людьми, за останні роки значно зросла, каже Катерина Левченко. Цьогоріч українці правоохоронці порушили більше 300 таких справ, а п’ять років тому, лише дві.
